Справа № 947/3271/23
Провадження № 1-кс/947/7732/23
20.06.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12023160000000124 від 22.01.2023 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, українця, з вищою освітою, приватонго підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 21 січня 2023 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_5 грубо порушив пункти: 1.5.; 2.3 б); 2.9 а); 10.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які зобов'язують водія:
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»
п. 2.9 «Водієві забороняється:
а) керувати транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
Порушення виразились в тому, що в зазначений день та час водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «RENAULT SCENIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у темний час доби, здійснював рух по зволоженому чистому асфальтному дорожньому покриттю вулиці Миколи Троїцького в місті Одеса, на якій організований дорожній рух у двох напрямках, по одній смузі для руху у кожному напрямку, без наявності дорожньої розмітки.
Під час руху на проїзній частині вказаної вулиці зі сторони вулиці Василенка у напрямку проспекту Свободи, водій ОСОБА_5 вкрай уважним не був, за дорожньою обстановкою та її зміною постійно не слідкував, діючи з необережності, перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не врахував дорожню обстановку, в результаті чого на ділянці проїзної частини поблизу будинку №15 вказаної вулиці, проявляючи злочинну недбалість, здійснив виїзд керованого ним автомобіля «RENAULT SCENIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме лівою групою коліс за межі проїзної частини на ліве узбіччя за ходом руху, де на межі узбіччя та проїзної частини скоїв наїзд на невстановленого пішохода чоловічої статі, віком близько 20 років, який рухався у зустрічному напрямку. В подальшому, після наїзду на пішохода автомобіль «RENAULT SCENIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , продовжив рух та виїхав на тротуар, що з правої сторони по напрямку руху автомобіля, де за межами проїзної частини - на правому узбіччі, здійснив зіткнення з деревом.
В результаті дорожньо-транспортної події, невстановлений пішохід чоловічої статі, віком близько 20 років, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.
Допущенні водієм ОСОБА_5 порушення вимог 1.5.; 2.3. б); 2.9 а);
п.10.1 Правил знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді спричинення смерті невстановленого чоловіка (пішохода).
За вищевикладених обставин, 22.01.2023 року ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж дня, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинили смерть потерпілого.
27.01.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 22.03.2023 року, який в подальшому було продовжено до 22.06.2023 року.
20.06.2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №12023160000000124 від 22.01.2023 року до шести місяців, а саме 22.07.2023 року.
Оскільки на теперішній час, в рамках кримінального провадження, ризики передбачені ст. 177 КПК України, що існували під час застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу не зменшилися, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, не виявляється за можливе з об'єктивних причин, прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладеними обов'язками.
В судовому засіданні:
-прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, вказане клопотання просив задовольнити;
-захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання, посилаюсь на те, що з аналізу отриманих нею висновків експерта вбачається, що пред'явлена ОСОБА_5 підозра є необгрунтованою. У звязку із чим, просила відмовити в задоволені клопотання та не обирати будь який запобіжний захід.
-підозрюваний підтримав думку захисника.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців (ч. 6 ст. 181 КПК України). У разі необхідності строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
22.01.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинили смерть потерпілого.
Слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси 18.05.2023 року продовжено відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 22.06.2023 року.
Строк досудового розслідування означеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 20.06.2023 року продовжено до 22.07.2023 року.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 22.06.2023 року, однак закінчити досудове розслідування до вказаного строку в ухвалі слідчого судді не представляється можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих дій.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України підтверджується матеріалами долученими до клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного.
Крім цього обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри перевірялася під час обрання запобіжного заходу та подальшого продовження строку застосування запобіжного заходу відносно останнього.
На даний час у сторони обвинувачення наявна необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки наявні ризики не зникли та при цьому закінчити досудове розслідування на цей час не видається можливим, оскільки є необхідність у проведенні низки слідчих дій.
Прокурор зазначає, що обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та проведення яких необхідне для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування є те, що необхідно виконати наступне:
-завершити проведення комісійної інженерно-транспортної експертизи за видами «Транспортно-трасологічні дослідження» та «Дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди», призначеної 22 травня 2023 року до Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України;
-отримати висновок експерта за результатами комісійної інженерно-транспортної експертизи;
-з урахуванням зібраних доказів у провадженні прийняти рішення щодо необхідності зміни раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 ;
-виконати вимоги, передбачені ст.ст. 290, 291 КПК України, а саме відкрити матеріали сторонам у провадженні, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Провести вказані слідчі дії у передбачений законом строк не представилося можливим у зв'язку зі складністю кримінального провадження та необхідністю проведення великої кількості слідчих дій, спрямованих на отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, а також із великою завантаженістю експертних установ, які проводять експертні дослідження, що в свою чергу перешкоджає вчасному отриманню відповідного висновку експерта.
Без результатів проведення вказаних процесуальних дій неможливо закінчити досудове розслідування та відповідно в подальшому здійснити судовий розгляд, так як вони впливають на встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду на даний час не зменшився та продовжує існувати.
Водночас, посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, на думку слідчого судді, є необґрунтованим, оскільки стороною обвинувачення не надано жодних належних доказів щодо того, що підозрюваний з моменту можливого вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вчиняв будь-які спроби/дії з метою незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що посилання сторони обвинувачення на існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є не доведеними.
Що стосується посилань сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбаченого п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість відповідних доводів сторони обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення не було зазначено та документально підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка слідчим суддею при першочерговому вирішенні питання застосування міри запобіжного заходу відносно підозрюваної особи.
Також, сторона обвинувачення, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді особистого зобов'язання.
Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також сумлінну процесуальну поведінку останнього, крім того, слідчий суддя звертає увагу на характеризуючі дані підозрюваного, відповідно до яких останній: раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є діючим приватним підприємцем, має на утриманні дитину. Таког слідчий суддя враховує, що за час досудового розслідування підозрюваний з'являється до суду за першим викликом, стороною обвинувачення не надано будь яких даних, щодо порушення підозрюваним покладених на нього обв'язків, та вважає можливим запобігти встановленим ризикам та забезпеченням належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Враховуючи позитивні характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_5 та встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, які є мінімальними.
Керуючись, ст. ст. 177, 178, 179, 194, 309, 374, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12023160000000124 від 22.01.2023 року відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 22.07.2023 року, в межах строку досудового розслідування, а саме:
-прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1