Справа № 496/3647/23
Провадження № 2/496/1495/23
25 травня 2023 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області - Крецул Вадим Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
До суду надійшов зазначений позов, разом з яким подано заяву про забезпечення позову.
Позивач зазначає, що 07.06.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Остапенко Євген Михайлович за заявою ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс», безпідставно та необґрунтовано вчинено виконавчий напис зареєстрований у реєстрі №100989, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» суми заборгованості в розмірі 25974,61 грн.
Обґрунтовує заяву про забезпечення тим, що виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, зважаючи на наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, та наявності в спірних відносинах ризику утруднення та унеможливлення виконання рішення по даній справі, позивач вимушений подати заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису. Крім того, застосуванням забезпечення позову, усуваються утруднення та неможливість виконання рішення суду.
Суд розглянувши вищезазначену заяву та дослідивши всі надані до неї докази, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 та 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно п. 3.1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню в тому числі є: виконавчий напис нотаріуса. Відповідно п. 1.2 ст. 18 Закону, державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області - Крецул В.А. відкрито виконавче провадження ВП № 66927016 за виконавчим написом нотаріуса № 100989 від 07.06.2021 р. в рамках виконавчого провадження постановлено стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» заборгованість в розмірі 25974,61 грн.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції. Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.
Оскільки забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, приймаючи до уваги той факт, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи та зазначені позивачем обставини, суд вважає, що на теперішній час невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реального ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, а отже необхідним є вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Зупиняючи стягнення на підставі виконавчого напису № 100989 від 07.06.2021 р., суд керується тим, що під час виконання своїх обов'язків, державним виконавцем може бути виконано вимоги виконавчого напису, який позивач вважає таким, що не підлягає виконанню в цілому.
Розглянувши клопотання, суд дійшов висновку, що потреба у зустрічному забезпеченні в даному випадку відсутня, оскільки дії щодо зупинення стягнення не несуть збитків стягувачу.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, -
Заяву позивача про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 100989 від 07.06.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь «Фінансова Компанія ТОВ «Еліт Фінанс» суми заборгованості в розмірі 25974,61 грн., який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області - Крецул Вадима Андрійовича (виконавче провадження № 66927016), до набрання законної сили судовим рішенням.
Відповідно до ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
Боржник: ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» (місце знаходження: 03035, м. Київ пл. Солом'янська,2, код ЄДРПОУ: 40340222).
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також відповідним державним органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Буран