23 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/1421/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження розглянувши клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі №440/10552/22 за позовом ОСОБА_1 до Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16 лютого 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якого просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 року №168, за період з 04 жовтня 2022 року по 04 грудня 2022 року;
визнати протиправною бездіяльність Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 року №168, за період з 04 жовтня 2022 року по 04 грудня 2022 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 , встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 04.10.2022 по 04.12.2022, виходячи з розміру 100000 гривень з розрахунку за один місяць, але пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії;
зобов'язати Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 року № 168 за період з 04.10.2022 року по 04.12.2022 року, виходячи з розміру 100000 гривень з розрахунку за один місяць, але пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії.
Ухвалою суду від 07 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.06.2023 до суду надійшло клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі у порядку п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, мотивоване тим, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України запроваджено воєнний стан, який наразі триває.
На підставі вищевказаного відповідач просив суд зупинити провадження у справі №440/1421/23 до закінчення правового режиму воєнний стан.
Суд, дослідивши заявлене клопотання зазначає наступне.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Відповідно до приписів ст.236 КАС України визначені обов'язкові та факультативні підстави для зупинення провадження у справі, які дійсно перешкоджають розгляду справи та мають об'єктивний характер.
Згідно п.5 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Конструкція п.5 ч.1 ст.236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
Зупинення провадження у справі за клопотанням військової частини (чи іншого військового формування) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України фактично означає зупинення провадження до закінчення військового стану, про що власне і просить відповідач у даній справі із покликанням на указану норму.
Однак, зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення воєнного стану не відповідає як завданню адміністративного судочинства, так і змісту та меті п.5 ч.1 ст.236 КАС України, а також суперечить ч.2 ст.64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Згідно ст. 26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
З аналізу ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» слідує, що здійснення судами правосуддя на час введення воєнного стану не зупиняється.
Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма п.5 ч.1 ст.236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При цьому на юридичних осіб та суб'єктів владних повноважень, в тому числі на органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма п.5 ч.1 ст.236 КАС України не поширюється.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, суд змушений звернути увагу заявника на ту обставину, що зупинення провадження у справі на невизначений строк суперечить як закріпленому у ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, так і положеннями ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року в частині дотримання права приватної особи на справедливий суд та на ефективний засіб судового захисту.
З огляду на викладене, клопотання про зупинення провадження належить залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 6-9, 166, 236, 241-243, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження по справі - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Ясиновський