23 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/4782/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/4782/23 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
20.04.2023 позивач, Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУДПС), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить суд стягнути податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 7492,80 грн.
Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на обставини непогашення відповідачем у добровільному порядку податкового боргу, який виник внаслідок несплати сум узгоджених грошових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 позовну заяву було залишено без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у строк встановлений частиною першою статті 261 КАС України відзив на позов не надав. Направлена судом за адресою, вказаною позивачем, і яка значиться в реєстрі територіальної громади, копія ухвали не була вручена адресату з незалежних від суду причин, оскільки поштове відправлення повернуто до суду з поміткою поштового оператора "за закінченням терміну зберігання".
За таких обставин відповідач вважається таким, що повідомлений про факт відкриття провадження у цій справі, але правом на подання відзиву на позов не скористався.
Розгляд справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.10.2015, про що до державного реєстру включено відповідний запис за №25760000000003288, перебуває на обліку як платник податків і зборів у ГУДПС.
Свого часу ФОП ОСОБА_1 подав до Пирятинської ДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №3479 від 26.10.2015, в якій повідомив про обрання ним ставки єдиного податку, встановленої для 2 групи у розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, за видом діяльності згідно з КВЕД - 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 96.04 Діяльність із забезпечення фізичного комфорту; 93.13 Діяльність фітнес-центрів; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 291.2 та 291.3 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.
З аналізу пункту 291.4 статті 291 ПК України слідує, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на першу, другу, третю та четверту групи платників єдиного податку.
Згідно з підпунктом 1 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
За змістом пункту 293.1 статті 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 статті 293 ПК України встановлено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік" №2629-VIII від 23.11.2018 установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривень.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" №294-ІХ від 14.11.2019 установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривень.
Згідно із заявою відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування від 26.10.2015 №3479 податковим органом здійснено нарахування зобов'язання у розмірі 7492,80 грн: 880,60 грн з терміном сплати до 20.02.2020; 944,60 грн з терміном сплати до 20.03.2020; 944,60 грн з терміном сплати до 20.04.2020; 944,60 грн з терміном сплати до 20.05.2020; 944,60 грн з терміном сплати до 20.06.2020; 944,60 грн з терміном сплати до 20.07.2020; 944,60 грн з терміном сплати до 20.08.2020; 944,60 грн з терміном сплати до 20.09.2020.
За змістом пункту 295.1 статті 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Всупереч наведеному відповідач власний обов'язок зі сплати єдиного податку за період з 20.02.2020 по 20.09.2023 включно у строк, визначений Податковим кодексом України, не виконав.
Наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 7492,80 грн підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу з інтегрованої картки платника податків з єдиного податку з фізичних осіб.
У зв'язку з несплатою боргу у добровільному порядку у строк встановлений законом, податковий орган звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що ГУДПС сформовано податкову вимогу форми "Ф" №108113-54 від 11.06.2020, яку направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням однак вимога повернулася як не вручена з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
З огляду на приписи норм статей 42 ПК України податкова вимога форми "Ф" №108113-54 від 11.06.2020 вважається врученою відповідачу.
Доказів оскарження цієї вимоги матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з пунктами 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Разом з цим, як визначено пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом від 15.03.2022 №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" дію пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Водночас пунктом 102.9 статті 102 ПК України визначено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, позов про стягнення коштів у сумі 7492,80 грн за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб суд визнає обґрунтованим, у зв'язку з чим задовольняє його.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошові кошти за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 7492 (сім тисяч чотириста дев'яносто дві) грн 80 коп на розрахунковий рахунок UA318999980314040699000016573, код бюджетної класифікації платежу; 18050400, отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/18050400, код (ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Позивач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун