Справа № 420/5692/23
23 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними та скасувати рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2023 р. №8303034/40004587;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування Розрахунок коригування №21 від 02.01.2023 року до Податкової накладної №121 від 30.11.2022 року фактичною датою його подання.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Позивач вважає, що спірне рішення прийнято формально. У рішенні не підкреслено, як вимагає форма рішення, які саме із перелічених документів товариством не надано, тобто чіткого формулювання, які саме документи позивачем не направлено до контролюючого органу, не зазначено.
Рішення комісії не містять чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації розрахунку коригування, та у квитанції про зупинення реєстрації контролюючим органом не було зазначено про необхідність надання конкретних документів, хоча чітке визначення підстав для зупинення реєстрації є прямою вимогою законодавства.
Процесуальні дії.
Ухвалою суду від 24.03.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
10.04.2023 року за вхід.№ЕП/12126/23 надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема наголошено, що станом на час зупинення реєстрації розрахунку коригування №21 від 02.01.2023 р. ТОВ «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» відповідало пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а на підтвердження наявності підстав для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем не надано первинні документи щодо постачання/придбання товару/послуг.
Реєстрація даного розрахунку коригування була зупинена у зв'язку з тим, що із наданих пояснень та документів неможливо встановити жодних обставин, які б свідчили про зміну договірних відносин позивача з його контрагентом.
14.04.2023 р. за вхід.№ЕС/3449/23 надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем стверджується, що у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган мав би витребувати від платника податку документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику у своїх поясненнях.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обгрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Між ТОВ «УКРІСНТАЛ ОДЕСА» (надалі Постачальник) та ТОВ «ОВЕРСАН ІНЖИНІРИНГ» (далі - Покупець) було укладено договір поставки №0717-03 від 01 липня 2017р.
Предметом даного договору є поставка Постачальником Товарів, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити Товари. Товари - товари, що пропонуються Постачальником до продажу згідно з умовами цього Договору. Під товаром слід розуміти обладнання, матеріали та інструмент для монтажу інженерних систем.
Покупцем було здійснено попередню оплату за товар на підставі Рахунку на оплату по замовленню №1000 від 21 вересня 2022 року, що підтверджується Платіжною інструкцією №5126 від 21 вересня 2022 року.
За фактом здійснення попередньої оплати за Товар на рахунок Постачальника (перша подія), Позивачем було складено податкову накладну №110 від 21.09.2022 р. на загальну суму 382817,70 грн. в т. ч. ПДВ., яку було зареєстровано в ЄРПН.
Постачальником було поставлено Товар, що підтверджується Видатковою накладною №950 від 14 жовтня 2022 року, Видатковою накладною №951 від/14 жовтня 2022 року, Видатковою накладною №1048 від 04 листопада 2022 року, Видатковою накладною №1050 від 04 листопада 2022 року, Видатковою накладною №1097 від 15 листопада 2022 року, Видатковою накладною №1104 від 07 листопада 2022 року, Видатковою накладною №1164 від 30 листопада 2022 року, Видатковою накладною №1186 від 30 листопада 2022 року.
ТОВ «ОВЕРСАН ІНЖИНІРИНГ» на адресу ТОВ «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» було направлено лист за вих. №16 від 24 жовтня 2022 року, відповідно до якого просить кошти в сумі 7314,00 грн. з ПДВ з рахунку №1000 від 21.09.2022 року вважати вірно зарахованими по рахунку №1143 від 19.10.2022 року. На підставі вищезазначеного листа, Позивачем було складено Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №42 від 24.10.2022 року до Податкової накладної №110 від 21.09.2022 року, який було зареєстровано в ЄРПН.
ТОВ «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» було надмірно в сумі 7314,00 грн. з ПДВ, поставлено товар в межах Рахунку на оплату по замовленню №1000 від 21 вересня 2022 року за видатковою накладною №1186 від 30 листопада 2022 року, на підставі чого Позивачем було складено Податкову накладну №121 від 30.11.2022 року, яку було зареєстровано в ЄРПН.
Відповідно до Накладної на повернення від покупця №1 від 02 січня 2023 року ТОВ «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» було повернуто Товар Покупцю в сумі 7314,00 грн. з ПДВ. На підставі відповідного повернення, Позивачем було складено та подано на реєстрацію Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №21 від 02.01.2023 року до Податкової накладної №121 від 30.11.2022 року.
При спробі реєстрації в Єдиному реєстрі Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №21 від 02.01.2023 року до Податкової накладної №121 від 30.11.2022 року, позивачем отримано квитанцію №9009715282 від 27.01.2023 р., відповідно до змісту якої: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 02.01.2023 р. №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо показник: «D» = 3.3459%, «P» = 0».
Позивачем було надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів від 17.02.2023 р. №1 щодо заблокованого розрахунку коригування з наданням підтверджуючих документів: видаткова накладна №1097 від 15.11.2022 р., видаткова накладна №1048 від 04.11.2022 р., рахунок №1143 від 19.10.2022 р., договір поставки (ТОВ «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» та ТОВ «ОВЕРСАН ІНЖИНІРИНГ») №0717-03 від 01.07.2017 р., видаткова накладна №951 від 14.10.2022 р., платіжне доручення №9156 від 30.11.2022 р., видаткова накладна №87497 від 30.11.2022 р., накладна на повернення від покупця №1 від 02.01.2023 р., розрахунок коригування №21 від 02.01.2023 р., видаткова накладна №1104 від 07.11.2022 р., податкова накладна №3322 від 30.11.2022 р., податкова накладна №110 від 21.09.2022 р., лист №16 від 24.10.2022 р., видаткова накладна №950 від 14.10.2022 р., видаткова накладна №1050 від 04.11.2022 р., видаткова накладна №1186 від 30.11.2022 р., податкова накладна №121 від 30.11.2022 р., додаток №2 розрахунок коригування №42 від 24.10.2022 р., платіжне доручення №5126 від 21.09.2022 р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НП-008404533 від 30.11.2022 р., видаткова накладна №1164 від 30.11.2022 р., договір поставки №151112 від 02.11.2015 р. (ТОВ «УКРІНСТАЛ» - ТОВ «УКРІНСТАЛ ОДЕСА»); податкова накладна №121 від 30.11.2022 р., рахунок №1000 від 21.09.2022 року.
ТОВ «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» було придбано товар, який зазначений у зупиненому РК від 02.01.2023 р. №21 у ТОВ «УКРІНСТАЛ» на підставі Договору поставки №151112 від 02 листопада 2015 року, що підтверджується Видатковою накладною №87497 від 30 листопада 2022 року і оплачений відповідно до Платіжного доручення №9156 від 30 листопада 2022 року, транспортування Товару здійснювалося з використанням послуг ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НП-008404533 від 30 листопада 2022 року.
Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2023 р. №8303034/40004587 було відмовлено в реєстрації РК від 02.01.2023 р. №21 у зв'язку із ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивачем була надіслана скарга на рішення від 21.02.2023 р. №8303034/40004587 про відмову в реєстрації РК від 02.01.2023 р. №21.
За результатами розгляду скарги Відповідачем було прийнято Рішення від 01.03.2023 р. №20573/40004587/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін, підстави: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена, ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").
Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.
За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов'язок платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Як встановлено судом, відповідно до накладної на повернення від покупця №1 від 02 січня 2023 року ТОВ «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» було повернуто товар покупцю в сумі 7314,00 грн. з ПДВ. На підставі відповідного повернення, позивачем було складено та подано на реєстрацію Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №21 від 02.01.2023 року до Податкової накладної №121 від 30.11.2022 року, який засобами телекомунікаційного зв'язку подано на реєстрацію, проте позивач отримав квитанцію від 27.01.2023 року, документ доставлено до центрального рівня ДПС. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК №21 від 02.01.2023 року в ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПНП.
Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів.
Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Проте, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не було дотримано процедуру перевірки РК та в його реєстрації було протиправно відмовлено.
Пунктами 10, 11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.
Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК) и строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).
Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи може надати до спливу 365 днів.
Тобто, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.
При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації ПН/РК не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.
Посилання представника відповідачів, що рішення відповідає встановленим п.10, 11 Порядку №1165 вимогам до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної суд оцінює критично та вважає обґрунтованими доводи позивача, що Комісія як суб'єкт владних повноважень повинна вказувати конкретний перелік необхідних їй документів для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.
Судом встановлено, що реєстрація РК позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу. Оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкових накладних, дослідження наданих документів та прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав неповноти надання документів не є правомірними. Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних підлягають задоволенню.
Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації розрахунку корегування та підтверджують реальність господарської діяльності позивача, у тому числі господарської операції за здійсненням якої поданий розрахунок корегування податкової накладної.
Копії документів, які були надані до Комісії на підтвердження здійснення господарської операції, надані до позову та досліджені судом. Вказані документи відповідають вимогам законодавства щодо їх складання, що не спростовується у відзиві на позов.
Представник відповідача у відзиві зауважив, що позивачем не були надані в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарської операції всіх необхідних документів.
Суд критично оцінює вказані доводи представника відповідача з огляду на те, що у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку корегування ПН не наведено будь-якого переліку документів, які позивачу необхідно надати. Крім того, представник як суб'єкт владних повноважень, який повинен довести правомірність прийнятого рішення, не навів жодного доводу щодо невідповідності наданих документів вимогам законодавства, а також мотивів, з яких вони не підтверджують здійснення господарської операції.
Не спроможним суд вважає посилання представника відповідача, що в квитанції про зупинення податкової накладної зазначається лише пропозиція надати документи у підтвердження операція, а обов'язком довести реальність операції и підтвердити їх документами лежить на платнику податків.
Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте, саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.
Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскільки відповідач у рішенні від 21.02.2023 року №8303034/40004587, продублював норму Постанови №1165, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, суд дійшов висновку, що останнім прийнято невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.
На думку суду, вказаний правовий висновок Верховного Суду підтверджує обґрунтованість позовних вимог позивача.
Всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України представники відповідачів не спростували належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надалі жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.
Факт зупинення РК не позбавляє контролюючий орган діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні РК у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.
Крім того, зупинення реєстрації РК та відмови у його реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.
Позивачем надані суду всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, тому суд дійшов висновку, що його позовні вимоги є обґрунтованими.
Не зазначення документів в квитанції про зупинення ПН, які необхідно подати платнику податків для її реєстрації, не зазначення конкретного переліку документів, які не були надані та стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН, позбавили платника податків у встановленому законодавством порядку надати ці документи, навести свої аргументи. На думку самого позивача він надав достатні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та підтверджують наявність підстав для реєстрації податкової накладної.
Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов'язання ДПСУ зареєструвати РК №21 від 02.01.2023 року датою надходження для реєстрації в ЄРПН.
Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПСУ провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН датою її подання.
Такий спосіб захисту про зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
У даній справі суд, дослідивши документи, які були надані позивачем на підтвердження правомірності складення розрахунку коригування №21, дійшов висновку, що вони є достатніми для реєстрації такого.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» у загальній сумі 2684,00 грн., сплачені згідно платіжної інструкції №9413 від 16.03.2023 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 2-9, 139, 241, 242-246, 250, 255, 293, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2023 р. №8303034/40004587.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування Розрахунок коригування №21 від 02.01.2023 року до Податкової накладної №121 від 30.11.2022 року фактичною датою його подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 24А, ЄДРПОУ 40004587) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП: 44069166).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» (адреса: 65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 24А, ЄДРПОУ 40004587, електронна пошта: yuryst@ukrinstal.com.ua)
Державна податкова служба України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393, електронна пошта: post@tax.gov.ua)
Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА