Справа № 420/6019/23
22 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2021 року №0106545-2403-1553 в розмірі 31006,34 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2021 року № 0106547-2403-1553 в розмірі 49372,67 грн.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що позивач є власником нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Адвокатом Портним МЛ. в інтересах позивача було направлено адвокатський запит до Головного управління Державної податкової служби Одеської області, для отримання інформації щодо наявності заборгованості зі сплати податків у позивача. У відповідь на адвокатський запит, ГУ ДПС в Одеській області сформувало та направило лист, в якому зазначено, що станом на сьогодні у ОСОБА_1 наявний податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості по Нерубайській сільській територіальній громаді, який складає 31 00634 гривень, а також податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості по Одеській міській територіальній громаді який складає 49372,67 гривень. Загальна сума зазначених ППР складає 80 379,01 грн.
19.05.2023 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Позивач є власником нерухомого майна, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальна площа 513,70 м2; нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 1140,4 м2. Враховуючи вищевикладене та на підставі п.266.7 ст. 266 ПК України ОСОБА_1 нарахований податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2020 рік: за нежитлове приміщення (к/п НОМЕР_1 ) розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 1140,4 м2 сформовано ППР форми «Ф» № 0106545-2403-1553 від 15.04.2021 року на загальну суму 31006,34 грн.; за житлове приміщення (к/п НОМЕР_2 ) розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальна площа 513,70 м2 сформовано ППР форми «Ф» № 0106547-2403-1553 від 15.04.2021 року на загальну суму 49372,67 грн. Податкові повідомлення-рішення відправлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу: АДРЕСА_3 . Таким чином, оскільки у Позивача на момент сплати заборгованості за іншими ППР нарахованими за попередні періоди, та не сплаченими у строк, зарахування сплати відбувалося за цими нарахуваннями, що відповідно і відображено в ІКП (к/п 18010200) та ІКП (к/п 18010300). Оскаржувані ППР вважаються несплаченими Позивачем. Отже, доводи Позивача стосовно скасування ППР є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0106545-2403-1553 від 15.04.2021 року на загальну суму 31006,34 грн., № 0106547-2403-1553 від 15.04.2021 року на загальну суму 49372,67 грн. винесеними відповідно до норм чинного законодавства.
26.05.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме:
житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальна площа 513,70 м2;
нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 1140,4 м2.
15.04.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено та направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення форми «Ф» № 0106545-2403-1553 та № 0106547-2403-1553 на загальну суму 80 379,01 грн.
У період з 05.07.2021 року по 30.07.2021 року ОСОБА_1 було сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, що підтверджується квитанціями:
- № 0.0.2184778819.1 від 05.07.2021 року на суму 231,97 грн.;
- № 0.0.2188112919.1 від 08.07.2021 року на суму 30 000,00 грн.;
- № 0.0.2193078790.1 від 13.07.2021 року на суму 40 000,00 грн.;
- № 0.0.2214767036.1 від 30.07.2021 року на суму 25 000,00 грн.;
- № 0.0.2214434951.1. від 30.07.2021 року на суму 25 000,00 грн.
Загальна сума перерахована позивачем на рахунок ГУ ДПС в Одеській області за вищенаведеними квитанціями складає 120 231,97 грн.
23.02.2023 року представник позивача звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області із запитом щодо наявності у ОСОБА_1 податкового боргу.
Листом від 06.03.2023 року Головне управління ДПС в Одеській області повідомило, що за позивачем наявний податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Загальна сума податкового боргу складає 181 432,23 грн.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок та підстави нарахування зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
За змістом п. 6.1. ст 6 Податкового Кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків, зокрема, зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 66.1 ст. 266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Підпунктом 266.4.2 п. 2666.4 пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
За змістом пп. 266.7.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;
ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Згідно п.п. 266.9, 266.10 ст. 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
За змістом норм п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Висновки суду.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що обчислення та нарахування суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єкта житлової нерухомості, що належить на праві власності фізичній особі, та прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення здійснюється контролюючим органом за місцем проживання (реєстрації) платника податку (фізичної особи-власника об'єкта).
Наявні у матеріалах справи Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать про те, що позивачка є власницею житлового будинку з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальна площа 513,70 м2; нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 1140,4 м2.
Дослідивши та проаналізувавши зміст наданого представником відповідача розрахунку спірної суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд дійшов висновку, що обчислення такого податку здійснено відповідачем у відповідності до норм ПК України та Положення.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи Головним управлінням ДПС в Одеській області складено податкові повідомлення-рішення форми «Ф» № 0106545-2403-1553 та № 0106547-2403-1553 на загальну суму 80 379,01 грн.
У період з 05.07.2021 року по 30.07.2021 року ОСОБА_1 було сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, що підтверджується квитанціями:
- № 0.0.2184778819.1 від 05.07.2021 року на суму 231,97 грн.;
- № 0.0.2188112919.1 від 08.07.2021 року на суму 30 000,00 грн.;
- № 0.0.2193078790.1 від 13.07.2021 року на суму 40 000,00 грн.;
- № 0.0.2214767036.1 від 30.07.2021 року на суму 25 000,00 грн.;
- № 0.0.2214434951.1. від 30.07.2021 року на суму 25 000,00 грн.
Загальна сума перерахованих коштів зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на рахунок ГУ ДПС в Одеській області складає 120 231,97 грн.
Суд звертає увагу, що позивачем сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вже після винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень форми «Ф» № 0106545-2403-1553 та № 0106547-2403-1553, що не заперечується позивачем.
Судом встановлено, та не заперечується позивачем, про наявність у нього об'єкту оподаткування в розумінні п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України, як і не заперечувалося правильність визначення податковим органом бази оподаткування згідно п.п. 266.3.1, 266.3.2 ст. 266 ПК України.
Отже, дослідивши матеріали справи, вивчивши положення норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідає положенням чинного законодавства, а отже позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки відповідач у спірних правовідносинах діяв відповідно до наданих йому повноважень у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко
.