Справа №380/11321/23
з питань відводу
23 червня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.Желік, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 20.06.2023 про відвід судді у адміністративній справі №380/11321/23 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни про зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни із вимогами:
- зобов'язати відповідача надати запитувану інформацію згідно інформаційного запиту від 07.02.2023;
- стягнути з відповідача на користь з позивача 1000000,00 грн. за завдану моральну шкоду.
Ухвалою судді від 29.05.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 06.06.2023 в справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
20.06.2023 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про відвід судді Желік О.М. від розгляду адміністративної справи №380/11321/23, яка мотивована тим, що суддя Желік О.М. не може брати участь у розгляді справи, оскільки, як зазначає позивач, він сумнівається у її неупередженості об'єктивності та професійній-юридичній компетентності. Зазначає, що 29.05.2023 суддею Желік О.М. було постановлено свавільну ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначено надумані недоліки позовної заяви. Окрім цього посилається на те, що суддею вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, яке полягає у внесенні завідомо неправдивих відомостей до ухвали.
Суд проаналізувавши аргументи позивача, вважає їх такими, що не підтверджують упередженість чи необ'єктивність головуючої судді Желік О.М. з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у розглядуваній ним справі. Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Загальна декларація з прав людини (статті 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Зміст заяви позивача про відвід судді Желік О.М. вказує на те, що вона не містить обґрунтувань з посиланням на належні і допустимі докази щодо наявності підстав для відводу судді.
Натомість, як уже було зазначено вище, частина 4 статті 36 КАС України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
На думку суду, наведені позивачем аргументи не можуть бути підставою для відводу головуючої судді у цій справі, оскільки твердження щодо дій, які викликають сумнів в неупередженості та необ'єктивності головуючої судді Желік О.М. під час розгляду справи, базуються на суб'єктивних припущеннях позивача.
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу. Суд звертає увагу на те, що в цьому випадку незгода з процесуальними діями головуючої судді у цій справі є волевиявленням самого позивача.
Водночас будь-яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення головуючою дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, позивачем не зазначено.
Отже, суд резюмує, що не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише незгоду із процесуальними діями головуючої судді в процесі розгляду справи, а також припущення про існування обставин, які викликають сумнів у її неупередженості або необ'єктивності, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем відводу судді Желік О.М.
Згідно із абзацом першим частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заяву ОСОБА_1 від 20.06.2023 про відвід судді у справі належить передати на розгляд іншого судді, що буде визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Враховуючи те, що головуюча суддя Желік О.М. в період з 19.06.2023 по 22.06.2023 перебувала на лікарняному, ухвала постановляється у перший робочий день судді - 23.06.2023.
Керуючись статтями ст.ст. 36-40, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
передати адміністративну справу №380/11321/23 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни про зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди для розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.06.2023 про відвід судді Желік О.М. іншому судді Львівського окружного адміністративного суду, що буде визначений в порядку, передбаченому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Желік О.М.