справа № 380/5906/23
23 червня 2023 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) Військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, на виконання судового рішення у справі № 380/17839/21, у неповному розмірі;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити донарахування та провести виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.01.2018, застосовуючи місяцем останнього підвищення посадового окладу (базовим місяцем) для її нарахування - січень 2008 року.
Ухвалою від 03.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушив вимоги законодавства, виплативши позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 05.01.2018 з урахуванням січня 2016 року як базового місяця. Позивач вважає, що базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації є січень 2008 року, оскільки підвищення грошового забезпечення військовослужбовців у подальшому відбулось лише у березні 2018 року. Таким чином, відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.01.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року.
28.04.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець. Постановою №1013 не лише змінено порядок проведення індексації грошового забезпечення, а й визначено базовий місяць - січень 2016 року, з якого у подальшому необхідно відштовхуватись при проведенні індексації, а не січень 2008, як зазначає позивач. Окрім цього, на думку представника відповідача, позивач пропустив строк звернення до суду із цим позовом. Представник відповідача також вказав на наявність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з тотожністю позовів.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Позивач у спірний період проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
У зв'язку з не нарахуванням та не виплатою відповідачем індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з відповідним позовом до Львівського окружного адміністративного суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №380/17839/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 - 2017 роки; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 - 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року без врахування базового місяця - січень 2008 року, не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.01.2018; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2015 року із врахуванням базового місяця - січень 2008 року та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.01.2018. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, зокрема, за період з 01.01.2016 по 05.01.2018, що підтверджується довідкою про нараховану та виплачену індексацію від 23.03.2023 №674/10/1877/1. У такій довідці зазначено, що базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.01.2018 відповідач визначив січень 2016 року.
Вважаючи дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.01.2018 у неповному розмірі протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
З приводу посилання відповідача на наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на тотожність позовів, то суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.
Суд вказує на те, що позивач звернувся із цим позовом у зв'язку з неправильним нарахуванням індексації грошового забезпечення, здійсненим на виконання рішення суду від 10.01.2022 у справі №380/17839/21. Тобто підставою цього позову є нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення у зменшеному розмірі. Поряд з цим, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №380/17839/21 прийнято за інших обставин, а саме з підстав не нарахування та не виплати позивачу індексації. Тобто підставою для звернення позивача до суду у справі №380/17839/21 була бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
Зважаючи на викладене, суд звертає увагу на те, що відповідач не надав доказів щодо наявності рішення суду, в якому би вирішувались позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду від 10.01.2022 у справі №380/17839/21, що було б підставою для закриття провадження у справі.
Суд критично оцінює посилання представника відповідача на положення частини першої статті 170 КАС України, адже такі застосовуються на стадії відкриття провадження у справі, а не під час судового розгляду справи по суті.
З огляду на наведене вище, суд вважає необгрунтованими та безпідставними доводи відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Суд надаючи оцінку аргументам представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частини третьої статті 122 КАС України).
За визначенням використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній у спірний період) зазначено під заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Суд зазначає, що спірні правовідносини стосуються вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на нарахування йому індексації грошового забезпечення у період проходження військової служби з 01.01.2016 по 05.01.2018 з урахуванням базового місяця - січня 2008 року..
Суд вважає, що вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому необхідно керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (які були чинним станом у спірний період), яка визначала право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
Таким чином, доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставними.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон України №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закон України №2011-XII).
Преамбулою Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон України №1282-XII) встановлено, що вказаний Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
У статті 1 Закону України №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону України №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини другої статті 5 Закону України №1282-XII).
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону України №1282-XII).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац восьмий пункту 4 Порядку №1078).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Виходячи з наведеного, можна дійти до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.07.2019 у справі №240/4911/18.
Як видно з матеріалів справи, відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.01.2018 з урахуванням базового місяця - січня 2016 року.
Суд зазначає, що процедура нарахування індексації грошового забезпечення передбачає визначення базового місяця.
Таким чином, суд при перевірці правомірності визначення відповідачем базового місяця для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення виходить з такого.
Відповідно до абзаців першого-п'ятого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 вказаного Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому зазначеного пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Зміна посадових окладів з урахуванням періоду проходження військової служби позивача відбулась 01.01.2008 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 і діяла до 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Суд зауважує, що доказів підвищення посадового окладу позивача в інші періоди відповідач не надав. Крім того, судом також не встановлено, а відповідачем не доведено, що мало місце підвищення грошового доходу позивача, яке перевищило суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу та яка мала нараховуватися із базового місяця січня 2008 року.
У цьому контексті необхідно зазначити, що виходячи з положення абзацу п'ятого пункту 5 Порядку №1078, збільшення заробітної плати позивача за рахунок інших її складових без підвищення тарифної ставки (окладу) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати.
Суд наголошує на тому, що визначення базового місяця починаючи з 01.12.2015 (з урахуванням змін до Порядку №1078, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 23.08.2022 у справі № 420/11641/21.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що базовим місяцем для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.01.2018 є січень 2008 року, а не січень 2016 року.
Таким чином, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.01.2018 з урахуванням січня 2016 року як базового місяця є протиправними.
Зважаючи на викладене, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.01.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо судового збору, то суд зазначає, що позивач звільнений від його сплати відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.01.2018 з урахуванням січня 2016 року як базового місяця.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.01.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.