Справа № 380/4306/23
23 червня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.Желік, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичнафта» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування розпорядження, -
рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 було повністю задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичнафта» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування розпорядження.
13.06.2023 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій він просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати, понесені позивачем, у зв'язку із наданням йому професійної правничої допомоги в розмірі 43750,00 грн.
21.06.2023 від представника відповідача на адресу суду надійшло заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому вона зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у такому розмірі є явно завищеною з огляду на те, що така категорія справ належить до справ незначної складності та розглядалася в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Зазначає, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви на написання якої нібито витрачено 5 год., що складає вартість послуги 12 500, 00 грн., а також підготовка та формування позовної заяви (4 год. вартістю послуги 10 000, 00 грн.) явно свідчить про неспівмірність із складністю справи (передбачає трактування норм законодавства) та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу та часом витраченим адвокатом. Така послуга, як пошук релевантної судової практики щодо спірних правовідносин в цілях підготовки позовної заяви (1.5 год. вартістю послуги 3 750, 00 грн. взагалі повинна бути включена в послугу підготовки , формування, подання позовної заяви) аналіз клопотання відповідача про долучення доказів (1 год. вартістю 2 500, 00 грн.) явно не потребує заявленого часу. Підсумовує, що розмір витрат на правову допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача є завищеним та неспівмірним із складністю цієї справи.
Згідно з частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи відсутність необхідності виклику сторін у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву представника позивача в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення з питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає на наступне.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, у ст.252 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для винесення додаткового рішення у справі.
Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4)пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5)пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині 4 ст.134 КАС України вказано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Положеннями ч.5 ст.134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, судом встановлено, що 17.02.2023 року між ТОВ «Галичнафта» (Клієнт) та АО «Матвіїв і Партнери» (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 827-17/02/23.
У межах справи №380/4306/23 на підставі Договору про надання правової допомоги, представництво інтересів Позивача здійснює ОСОБА_1 - адвокат АО «Матвіїв і Партнери», що підтверджується ордером на надання правової допомоги, який міститься у матеріалах справи.
Згідно із п. 2.1. Договору про надання правової допомоги, правова допомога, передбачена п.п.1.2.1. - 1.2.7. п.1.2 даного договору, що надається Виконавцем, оплачується Клієнтом у залежності від обсягу часу, що його витрачено Адвокатом (Адвокатами) Виконавця на надання правової допомоги за Договором.
Відповідно до п. 2.2. Договору про надання правової допомоги, винагорода за правову допомогу, що надається Виконавцем, (гонорар) оплачується Клієнтом за ставкою 2 500 грн. за 1 годину, витрачену Адвокатом (Адвокатами) Виконавця на надання правової допомоги.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав наступні документи: Договір про надання правової допомоги № 827-17/02/23 від 17.02.2023 року; акти про надану правову допомогу: № 2974 від 03.04.2023 року, № 3046 від 28.04.2023 року, № 3090 від 28.04.2023 року, № 3159 від 12.06.2023 року; рахунки на оплату: № 2974 від 28.02.2023 року, № 3046 від 31.03.2023 року, № 3090 від 01.05.2023 року, № 3159 від 12.06.2023 року; платіжні інструкції: № 186 від 07.04.2023 року, № 242 від 01.05.2023 року, № 350 від 24.05.2023 року, № 450 від 12.06.2023 року.
Згідно актів про надану правову допомогу по договору №827-17/02/23 від 17.02.2023, виконавець надав, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:
1. Послуга: Підготовка та подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви. Витрачено часу: 5 год. Вартість години часу: 2 500,00 грн. Вартість послуги: 12 500,00 грн.;
2. Послуга: Підготовка та подання адвокатського запиту до ГУ ДПС у Львівській області. Витрачено часу: 0,75 год. Вартість години часу: 2 500,00 грн. Вартість послуги: 1 875,00 грн.;
3. Послуга: Отримання наручно у приміщенні суду ухвали про вжиття заходів забезпечення позову. Витрачено часу: 1 год. Вартість години часу: 2 500,00 грн. Вартість послуги: 2 500,00 грн.;
4. Послуга: Підготовка та подання до ГУ ДПС у Львівській області заяви щодо вжиття судом заходів забезпечення позову. Витрачено часу: 0,75 год. Вартість години часу: 2 500,00 грн. Вартість послуги: 1 875,00 грн.;
5. Послуга: Пошук релевантної судової практики щодо спірних правовідносин в цілях підготовки позовної заяви. Витрачено часу: 1,5 год. Вартість години часу: 2 500,00 грн. Вартість послуги: 3 750,00 грн.;
6. Послуга: Підготовка, формування, подання позовної заяви. Витрачено часу: 4 год. Вартість години часу: 2 500,00 грн. Вартість послуги: 10 000,00 грн.;
7. Послуга: Підготовка та подання відповіді на відзив. Витрачено часу: 1,5 год. Вартість години часу: 2 500,00 грн. Вартість послуги: 3 750,00 грн.;
8. Послуга: Аналіз клопотання відповідача про долучення доказів, підготовка та подання додаткових пояснень. Витрачено часу: 1 год. Вартість години часу: 2 500,00 грн. Вартість послуги: 2 500,00 грн.;
9. Послуга: Підготовка заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Витрачено часу: 1,5 год. Вартість години часу: 2 500,00 грн. Вартість послуги: 3 750,00 грн.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, висвітленої в додатковій постанові від 08.09.2020 у справі №640/10548/19 та постанові від 29.10.2020 у справі №686/5064/20 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).
Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.
Отже при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише епізод взаємопов'язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Окрім цього, Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ, а розгляд справи здійснено за правилами ст. 263 КАС України, що призначений для розгляду справи незначної складності
Враховуючи незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі/WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 43750,00 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Тобто з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Відтак, з огляду на незначну складність справи, недоведеність її значення для позивача та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 7000,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.132, 134, 139, 252, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичнафта» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування розпорядження задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичнафта» (ЄДРПОУ 41692387) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Рішення (додаткове) набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення (додаткове) подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.