справа №380/6023/23
19 червня 2023 року зал судових засідань №11
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,
представника відповідача Лиси Н.В.,
представника третьої особи Іванова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79000, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3 (далі - відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 22.03.2023 АА №279341, винесений інспектором СВГ ВП ЛРУП 1 ГУ НП у Львівській області Мороз Анною Володимирівною.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю винесеного щодо позивача термінового заборонного припису стосовно кривдника від 22.03.2023 АА №279341. Зазначає, що 22.03.2023 жодного психологічного, а тим більше фізичного насильства стосовно своєї дружини позивач не вчиняв. Вранці 22.03.2023 позивач на кухні варив борщ, його дружина зайшла на кухню і вони обговорювали кількість використаного газу та розмір витрат на комунальні послуги. Велася звичайна побутова розмова, яку працівниця поліції, ймовірно, розцінила як психологічне насильство, що таким однозначно не є. Завершивши приготування борщу і залишивши його варитись на плиті, позивач вийшов з кухні і приліг на дивані у кімнаті. До нього підійшла дружина і почала бити його долонями і щипати, на що позивач попросив залишити його в спокої. Після цього ОСОБА_3 вийшла з дому, а приблизно через пів години до помешкання зайшла інспектор ОСОБА_4 , від якої позивач власне й довідався, що дружина поскаржилась на нього. Позивач пояснив інспекторці А.Мороз як все відбувалося насправді і просив, щоб його пояснення були зафіксовані у письмовому вигляді, на що отримав відмову. Коли позивачу запропонували підписатись про отримання припису, він сказав, що він поставить свій підпис лише у випадку, коли долучать його пояснення стосовно незгоди з приписом, однак і в реалізації цього права йому відмовили. Прохання долучити до припису мотиви відмови від підпису з вимогою, щоб хоч якісь пояснення позивача у справі були долучені до припису, також залишились проігнорованими.
Позивач вважає, що матеріали справи не містять належних доказів того, що він будь-яким чином застосовував психологічне чи фізичне насильство до своєї дружини. Навпаки, фізичне насильство було вчинено ОСОБА_3 стосовно позивача, однак інспектор поліції не надала жодної оцінки такій обставині та відмовилась вислухати, відібрати та долучити пояснення у нього стосовно обставин справи. Наявність конфліктних ситуацій не є беззаперечним доказом, що кривдником у таких відносинах виступає саме позивач. Такі обставини мають бути встановлені органами поліції з урахуванням отриманих пояснень від обох сторін конфлікту та повинні підтверджуватись відповідними доказами. Визначені законом інструменти для запобігання та протидії домашньому насильству повинні застосовуватися за своїм прямим призначенням та не можуть використовуватися як спосіб впливу одного із членів сім'ї на другого в сімейних конфліктах.
02.05.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що 22.03.2023 поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадянами ВП ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області капітаном поліції Мороз А.В. (далі - капітан поліції ОСОБА_5 ) складено терміновий заборонний припис щодо позивача, у зв'язку із вчиненням домашнього насильства стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме близько 10:00год 22.03.2023 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив психологічне і фізичне домашнє насильство відносно своєї дружини. Припис винесено на підставі відповідей, зазначених у формі оцінки ризиків та після з'ясування всіх обставин справи. Працівником поліції оцінено рівень безпеки як високий, з урахуванням відповідей постраждалої особи, яка надала відповіді «Так» на запитання №№1, 2, 3, 10, 13, 14, 16.
Оцінку ризиків надає безпосередньо поліцейський, керуючись власним переконанням з урахуванням з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Враховуючи відповіді, а саме 7 відповідей “Так” на запитання, інспектор, відповідно до абзацу 2 пункту 7 Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, правомірно виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника - позивача, оскільки у спірному випадку має місце високий рівень небезпеки, а тому, інспектор зобов'язаний винести такий припис. Вказує, що капітан поліції ОСОБА_5 в межах своїх повноважень, за власною ініціативою за результатами оцінки ризиків, надаючи пріоритет безпеці постраждалої особи, законно та правомірно винесла терміновий заборонний припис стосовно кривдника - ОСОБА_1 .
Третя особа правом на подання пояснення на позовну заяву не скористалась.
Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення. Проте, представниця позивача подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечила, просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.
У судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення позову заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 03.04.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 17.04.2023 суд відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .
Заходи забезпечення позову або доказів у справі не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадянами ВП ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області капітан поліції Мороз А.В. 22.03.2023 винесла терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 279341 у зв'язку із вчиненням ОСОБА_1 домашнього насильства, яке проявлялося у вчиненні відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнього насильства фізичного та психологічного характеру.
Вказаним заборонним приписом застосовано захід термінового заборонного припису стосовно кривдника, а саме: (1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; (2) заборона на вхід та перебування у місці проживання постраждалої особи; (3) заборона в будь - який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 09 діб з 15год.00 хв. 22.03.2023 та діє до 15 год. 00 хв. 31.03.2023.
Вважаючи такий припис протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
IV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” від 07.12.2017 №2229-VIII (далі - Закон № 2229-VIII).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до статті 24 Закону № 2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2)обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3)інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5)взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 згаданого Закону; 9)звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у такій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно з пунктом 16 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - це спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно із частинами першою, другою, четвертою, п'ятою, шостою, дев'ятою, одинадцятою статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника" від 01.08.2018 № 654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417 (далі - Порядок №654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Відповідно до розділу II Порядку № 654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти “так”, “ні”, “без відповіді”/“невідомо”. Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.
Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді “Без відповіді/Невідомо”, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року № 369/180 (далі - Порядок №369/180) дві відповіді “так” на запитання № 1-6 та на будь-яку кількість запитань з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває у ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь “так” на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь “так” на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Пункт 7 розділу ІІ порядку № 369/180 встановлює, що залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону №2229-VIII. Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Отже, з системного аналізу наведених правових норм вбачається, що оцінку ризиків надає безпосередньо поліцейський, керуючись власним переконанням з урахуванням з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
Як убачається з Форми оцінки вчинення домашнього насильства від 22.03.2023 поліцейською за наслідками опитування ОСОБА_2 визначено високий рівень небезпеки. Блок запитань з № 1 - 6 містить три відповіді “Так”, блок запитань № 7 - 27 містить 4 відповіді “Так”.
ПОГ СВГ ВП ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області капітаном поліції Анною Мороз подано рапорт від 22.03.2023, у якому повідомляється, що 22.03.2023 надійшло усне звернення від гр. ОСОБА_2 про те, що чоловік вчиняє відносно неї психологічне та фізичне домашнє насильство, а згодом і письмова заява з цього приводу. Заявниця повідомила, що чоловік впродовж довгого часу знущається з неї морально принижуючи, чинячи психологічний тиск, насміхається, а також 22.03.2023 в ході сварки шарпав її за руки. З її слів такі дії він вчиняє систематично. На прихід працівників поліції позивач відреагував агресивно, поводився некультурно, зухвало, некоректно, намагався спровокувати конфлікт, а також намагався принижувати заявницю та ображати при працівниках поліції, проявляв зневагу до працівників поліції, перебував з ознаками алкогольного сп'яніння.
Допитана у судовому засіданні 07.06.2023 свідок капітан поліції ОСОБА_5 підтвердила обставини, зафіксовані у рапорті від 22.03.2023.
З огляду викладені обставини, зокрема, кількість відповідей “Так”, характер та специфіку запитань №№ 1, 2, 3, 10, 13, 14, 16 суд дійшов висновку, що прийняття оскарженого термінового заборонного припису стосовно кривдника було необхідним заходом врегулювання конфлікту, який мав місце між позивачем та його дружиною.
Щодо доводів позивача про неможливість надання ним пояснень та зауважень щодо змісту припису, пояснень щодо суті порушення,викладення мотивів його відмови підписати, а також недоліків, допущених у тексті оскарженого припису, суд зазначає наступне.
У судовому засіданні суд дослідив відеозаписи із нагрудної камери поліцейських, долучених до матеріалів справи, з яких вбачається, що позивачу недноразово пропонувалось надати пояснення щодо обставин сімейного конфлікту; ознайомлено з його правами в межах процедури винесення припису; оголошено зміст оскарженого припису; пропонувалось ознайомитись з приписом та отримати його примірник. Проте позивач від реалізації своїх прав неодноразово відмовлявся.
Згадані матеріали відеозаписів повністю узгоджуються із показами свідка капітана поліції ОСОБА_5 , присутньою на місці події та, яка винесла оскаржений припис.
Суд немає обґрунтованих підстав вважати, що права позивача в ході процедури винесення оскарженого припису, будь-яким чином порушені відповідачем.
Суд також бере до уваги рапорт ПОГ СВГ ВП ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції Анни Мороз від 06.04.2023, у якому додатково зазначено, що 29.03.2023 о 14:15год. на лінію 102 від ОСОБА_2 надійшло повідомлення про те, що її чоловік порушив вимоги термінового заборонного припису, увірвався додому та відмовляється покинути квартиру. О 16:10 год на лінію 102 від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про те, що дружина його б'є.
Працівниками патрульної поліції, які прибули на місце події, складено протокол за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також суд враховує, що постановами Личаківського районного суду від 15.05.2023 у справі №463/2828/23 та від 24.04.2023 у справі №463/2294/223 позивача визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП (вчинення фізичного та психологічного домашнього насильства щодо своєї дружини).
Крім того, рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 19.05.2023 у справі №463/3854/23 вирішено видати обмежувальний припис, яким заборонено ОСОБА_1 строком на 6 місяців перебувати у місці проживання за постраждалою особою ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ПОГ СВГ ВП ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції Анна Мороз, при винесенні 22.03.2023 термінового заборонного припису серії АА № 279341 від 22.03.2023 стосовно ОСОБА_1 , діяла виключно у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з урахуванням фактичних обставин ситуації, яка склалася на той час між подружжям.
З таких підстав, суд вважає, що підстави для визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника від 22.03.2023 АА №279341 відсутні.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
V. Судові витрати.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 23 червня 2023 року.
Суддя А.Г. Гулик