Справа № 380/18791/22
23 червня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді О.Желік, розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень №UA403020/2022/000042/2 від 02.12.2022 року та №UA403030/2022/000871.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.01.2018 між ТзОВ «Козак-Буд» та підприємством «РСМ spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia» укладено міжнародний Контракт №2017/06/27 від 29.01.2018 купівлі-продажу товарів, в якому передбачено (п.1.1), що в порядку та на умовах даного Контракту Продавець «РСМ spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia» зобов'язується продати Покупцю (ТзОВ «Козак-Буд»), а покупець зобов'язується придбати у Продавця на умовах СРТ м.Львів-Буськ Львівської області (відповідно з правилами ІНКОТЕРМС) товари відповідно до інвойсів, доданих до товаросупровідних документів, що є невід'ємною частиною Контракту. Всі видатки щодо транспорту та проїзду через кордон сплачує Продавець, а всі затрати і оплати відносно проїзду по Українській стороні сплачує покупець.
Позивач вказує, що з моменту укладення даного контракту Покупцем неодноразово було придбано у Продавця ущільнювач пінополіуретановий UP1 пористий. Кожного разу даний товар був придбаний у одного і того ж виробника, однієї і тієї ж марки. Код товару за УКТ ЗЕД кожного разу є незмінним. Так, 20.11.2022 через митного брокера - ФОП ОСОБА_1 при перетині митного кордону митному органу було подано вантажні митні декларації (далі ВМД) по 3 вантажних автомобілях та документи, на підставі яких декларант визначив митну вартість товару та метод визначення такої вартості. Цього ж дня, митний кордон перетнув 1 вантажний автомобіль з товаром - ущільнювач пінополіуретановий UP1 пористий в кількості 649 місць за наступним кодом за УКТ ЗЕД:3921131019. Відповідачу була надана ВМД з переліком необхідних документів: ВМД №22UA403030025677U9 від 21.11.2022, в якій декларант визначив загальну суму за рахунком-фактурою товару №6/SE/11/2022 від 18.11.2022 11980,8 доларів США, що становить по курсу на день заповнення декларації 457726,46 грн. Крім рахунку-фактури та міжнародного Контракту, що підтверджують вартість придбаного товару, відповідачу було надано також: специфікації, листи-проформи, довідки що стосуються вартісних та якісних характеристик товару, бухгалтерська документація на товар (платіжні доручення в іноземній валюті), експортний супровідний документ (декларація) країни відправника, свідоцтво походження товару, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR б/н від 18.11.2022), висновки Львівської торгово-промислової палати №19-09/679 від 22.11.2022. Також Відповідачу були подані рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених позивачем товарів (аналогічних, які прийняті за одним і тим самим договором, тобто Контрактом №2017/06/27 від 29.01.2018).
Позивач також зазначає, що під час митного оформлення відповідачем не витребовувались у нього чи митного брокера додаткові документи, які б підтверджували заявлену Декларантом митну вартість товару, що може означати лише те, що митна вартість, заявлена митним брокером у декларації не потребувала додаткових обґрунтувань та підтверджень її вартості і відповідала реальній вартості товару.
Втім, відповідачем за результатами розгляду даної декларації видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» №UA403030/2022/000871 та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000042/2 від 02.12.2022, де скориговано митну вартість товару до 633188,31 грн.
Позивач наголошує, що при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Митним органом відмовлено в прийнятті митних декларацій та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів з підстав того, що позивачем невірно розраховано митну вартість. Однак, як вказує позивач, відповідачем при прийнятті Рішень про коригування митної вартості товарів не взято до уваги подані Позивачем документи, де чітко зазначена вартість, що знайшла своє підтвердження у наданих позивачем при розмитненні документах.
На думку позивача, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята ним за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 в справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
18.01.2023 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він щодо задоволення позову заперечив та вказав, що під час здійснення митного контролю за МД №UA403030/2022/025677 від 21.11.2022 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено: у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності; декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні; декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, зокрема: 1.декларантом до митного контролю та оформлення подано банківські платіжні документи від 06.10.2022, 11.10.2022, згідно яких оплата за товар здійснювалася відповідно до проформ інвойсів № nrFPF/38/2022 від 30.09.2022, №nrFPF/39/2022 від 11.10.2022, проте сума, яка зазначена у вказаних банківських документах не відповідає сумі у відповідних проформах інвойсах.
Таким чином, відповідач вказує, що перелічений вище фактор вказує на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.
З огляду на неведені вище розбіжності в поданих до митного оформлення документах та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, а саме: фактурну вартість, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні: Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, перевізні документи. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: висновок щодо вартісних характеристик підготовлений спеціалізованою експертною організацією».
Відповідач вказує, що уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково було надано: видаткову накладну № 68 від 09.11.2022; видаткову накладну № 70 від 02.11.2022; акт звірки № б/н від 21.11.2022; видаткову накладну № 54 від 02.09.2022; видаткову накладну №59 від 03.10.2022; податкову накладну №1 від 02.09.2022; податкову накладну № 1 від 03.10.2022; податкову накладну № 3 від 06.10.2022; експертний висновок № 19-09/679 від 22.11.2022; копію митної декларації №22UA403030023521U7 від 02.11.2022; довідка банку №86-24692/22 від 28.11.2022; акт звірки № б/н від 29.11.2022.
Інших документів, зазначених у вимозі митниці, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товарі додатково не було надано.
Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2022/000042/2 від 02.12.2022, у гр. 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації виробника товару; - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).
Також зазначає, що декларантом до митного контролю та оформлення подано банківські платіжні документи від 06.10.2022, 11.10.2022, згідно яких оплата за товар здійснювалася відповідно до проформ інвойсів від 30.09.2022 № nrFPF/38/2022, від 11.10.2022 № nrFPF/39/2022, проте сума, яка зазначена у вказаних банківських документах не відповідає сумі у відповідних проформах інвойсах.
Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59- 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 28.11.2022 UA206070/2022/012174 на рівні 1,66 дол. США/ кг.». Отже, як вбачається із вищенаведеного, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від №UA403000/2022/000042/2 від 02.12.2022 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема: товару № 1 згідно ЕМД № UA206070/2022/012174 від 28.11.2022 на рівні 1,66 дол. США/кг.
Таким чином, зважаючи на викладене вище, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2022/000042/2 від 02.12.2022 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обгрунтованим та не підлягає скасуванню.
26.04.2023 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, якою вона додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.
У судовому засіданні, що відбулось 30.05.2023, позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили такі задовольнити.
За заявами сторін суд вирішив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження з метою подальшого її розгляду та ухвалення рішення.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
На виконання зовнішньоекономічного контракту №2017/06/27 від 29.01.2018, укладеного між компанією «PCM Sp z o.o.» (Польща) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» (Україна), згідно із рахунками-проформою № nrFPF/38/2022 від 30.09.2022, № nrFPF/39/2022 від 11.10.2022, рахунком-фактурою (інвойс) № nr 6/SE/11/2022 від 18.11.2022 Позивачем на митну територію України ввезено товари: «Смуги з пористого пінополіуретану у рулонах...».
21.11.2022 уповноваженою особою Позивача, було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №UA403030/2022/025677, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Смуги з пористого пінополіуретану у рулонах: ущільнювач поліуретановий UP, Тип 1, пористий, гнучкий, без малюнка, без спеціально нанесеного рельєфу, зображення, тиснення та полірування - відсутнє - 649 рулонів, 9984 кг. Використовується для ущільнення дверей, до ущільнення блях, упаковки, будівництва. Виробник: PCM Sp z o.o. Торговельна марка: PCM Країна виробництва: EU.», в якій декларант визначив загальну суму за рахунком-фактурою товару №6/SE/11/2022 від 18.11.2022 11980,8 доларів США, що становить по курсу на день заповнення декларації 457726,46 грн.
Як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД до даної митної декларації, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: рахунок-проформа №nrFPF/38/2022 від 30.09.2022; рахунок-проформа №nrFPF/39/2022 від 11.10.2022; рахунок-фактура (інвойс) №nr6/SE/11/2022 від 18.11.2022; автотранспортна накладна (CMR) №б/н від 18.11.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS0564927 від 18.11.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №б/н від 06.10.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №б/н від 11.10.2022; бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - видаткова накладна №62 від 06.10.2022; бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - видаткова накладна №64 від 13.10.2022; бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - видаткова накладна №52 від 06.10.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 01.02.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2017/06/27 від 29.01.2018; договір про надання послуг митного брокера №106 від 27.03.2012; інші некласифіковані документи - копія МД № UA209150/2022/017622 від 14.10.2022; інші некласифіковані документи - акт звірки № б/н від 14.10.2022; копія митної декларації країни відправлення №22PL402010E1949106 від 18.11.2022.
Під час здійснення митного контролю за МД № UA403030/2022/025677 від 21.11.2022 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено: у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності; декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні; декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, зокрема: 1. декларантом до митного контролю та оформлення подано банківські платіжні документи від 06.10.2022, 11.10.2022, згідно яких оплата за товар здійснювалася відповідно до проформ інвойсів № nrFPF/38/2022 від 30.09.2022, №nrFPF/39/2022 від 11.10.2022, проте сума, яка зазначена у вказаних банківських документах не відповідає сумі у відповідних проформах інвойсах.
Митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні: Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, перевізні документи. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: висновок щодо вартісних характеристик підготовлений спеціалізованою експертною організацією.».
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково надано: видаткову накладну № 68 від 09.11.2022; видаткову накладну № 70 від 02.11.2022; акт звірки № б/н від 21.11.2022; видаткову накладну № 54 від 02.09.2022; видаткову накладну №59 від 03.10.2022; податкову накладну №1 від 02.09.2022; податкову накладну № 1 від 03.10.2022; податкову накладну № 3 від 06.10.2022; експертний висновок № 19-09/679 від 22.11.2022; копію митної декларації №22UA403030023521U7 від 02.11.2022; довідка банку №86-24692/22 від 28.11.2022; акт звірки № б/н від 29.11.2022.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2022/000042/2 від 02.12.2022, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації виробника товару; - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту). Також, декларантом до митного контролю та оформлення подано банківські платіжні документи від 06.10.2022, 11.10.2022, згідно яких оплата за товар здійснювалася відповідно до проформ інвойсів від 30.09.2022 № nrFPF/38/2022, від 11.10.2022 № nrFPF/39/2022, проте сума, яка зазначена у вказаних банківських документах не відповідає сумі у відповідних проформах інвойсах. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59- 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 28.11.2022 UA206070/2022/012174 на рівні 1,66 дол. США/ кг.». Отже, як вбачається із вищенаведеного, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від №UA403000/2022/000042/2 від 02.12.2022 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема: товару № 1 згідно ЕМД № UA206070/2022/012174 від 28.11.2022 на рівні 1,66 дол. США/кг.».
У зв'язку з прийнятим рішенням відповідачем оформлено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA403030/2022/000871.
Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся до суду з метою їх скасування.
Вирішуючи спір суд керується наступним.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).
Згідно з частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до пункту 20 Митного кодексу України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
Статтею 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості.
Відомості про документи, визначені частини третьої статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Статтею 49 Митного Кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу приписів частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктом 3.16 та пунктом 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, суд виходить з наступного.
У рішенні Тернопільської митниці Державної митної служби України 02.12.2022 № UA403000/2022/000042/2 про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару.
Перевіряючи надані сторонами докази, зокрема, рішення про коригування митної вартості товару, картку відмови у прийнятті митної декларації та інші докази в сукупності, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації з огляду на наступне.
Так, у даній судовій справі суд встановив, що заявник визначив митну вартість товарів за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (серед іншого: рахунок-проформа №nrFPF/38/2022 від 30.09.2022; рахунок-проформа №nrFPF/39/2022 від 11.10.2022; рахунок-фактура (інвойс) №nr6/SE/11/2022 від 18.11.2022; автотранспортна накладна (CMR) №б/н від 18.11.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS0564927 від 18.11.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №б/н від 06.10.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №б/н від 11.10.2022; бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - видаткова накладна №62 від 06.10.2022; бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - видаткова накладна №64 від 13.10.2022; бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - видаткова накладна №52 від 06.10.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 01.02.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2017/06/27 від 29.01.2018; договір про надання послуг митного брокера №106 від 27.03.2012; інші некласифіковані документи - копія МД № UA209150/2022/017622 від 14.10.2022; інші некласифіковані документи - акт звірки № б/н від 14.10.2022; копія митної декларації країни відправлення №22PL402010E1949106 від 18.11.2022.
Окрім вищевказаних документів, уповноваженою особою позивача на вимогу митниці, додатково було надано: видаткову накладну № 68 від 09.11.2022; видаткову накладну № 70 від 02.11.2022; акт звірки № б/н від 21.11.2022; видаткову накладну № 54 від 02.09.2022; видаткову накладну №59 від 03.10.2022; податкову накладну №1 від 02.09.2022; податкову накладну № 1 від 03.10.2022; податкову накладну № 3 від 06.10.2022; експертний висновок № 19-09/679 від 22.11.2022; копію митної декларації №22UA403030023521U7 від 02.11.2022; довідка банку №86-24692/22 від 28.11.2022; акт звірки № б/н від 29.11.2022.
Також, відповідачу були подані рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених позивачем товарів (аналогічних, які прийняті за одним і тим самим договором, тобто Контрактом №2017/06/27 від 29.01.2018), що ним не заперечується.
Суд враховує те, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аргументи відповідача у цій справі на підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості товарів зводяться до того, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності; декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні; декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, зокрема: 1. декларантом до митного контролю та оформлення подано банківські платіжні документи від 06.10.2022, 11.10.2022, згідно яких оплата за товар здійснювалася відповідно до проформ інвойсів №nrFPF/38/2022 від 30.09.2022, №nrFPF/39/2022 від 11.10.2022, проте сума, яка зазначена у вказаних банківських документах не відповідає сумі у відповідних проформах інвойсах.
З цього приводу суд зазначає, що рахунки-проформи є попередніми документами і не є обов'язковими, передбаченими законодавством документами для визначення числового значення митної вартості, так як суми перераховані згідно цих рахунків-проформ є авансовими платежами для оплати товарів за зовнішньо економічним контрактом №2017/06/27 від 29.01.2018 року.
Крім цього, при митному оформленні товарів позивачем були надані відповідачу і інші платіжні, розрахункові і бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, серед яких був наданий двохсторонній акт звірки взаємних розрахунків за період з 15.08.2022 року по 29.11.2022 року між ТзОВ «Козак-Буд» і PCM SP Z O.O. за контрактом м станом на 29.11.2022 року відповідно до якого заборгованість ТЗоВ «Козак-Буд» перед PCM SP Z O.O. становила 15217,68 Євро (П'ятнадцять тисяч двісті сімнадцять євро 68 євроцентів). При митному оформленні декларантом також було надано довідку Кредо Банку №86-24692/22 від 28.11.2022 року якою було підтверджено заборгованість перед нерезидентом в сумі 15 217,68 Євро станом на 28.11.2022. Відповідне ним не заперечується.
Таким чином, суд, проаналізувавши зміст наданих декларантом документів, дійшов висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.
Посилання відповідача на те, що платіжний документ б/н від 16.06.2021 неможливо ідентифікувати з даною поставкою товарів, оскільки вказана сума не відповідає тій, що зазначена у фактурах а також в графі 57 «банк бенефіціара» (наявна інформація не відповідає відомостям зазначеним в договорі купівлі-продажу) суд до уваги не приймає, оскільки в даному платіжному доручені чітко зазначено в п.70 що призначенням платежу є оплата згідно контракту №2018/09/01 від 01.09.2018 і це є авансовим платежем.
Ба більше, до митного оформлення позивачем було надано ще 10 банківських, платіжних і податкових документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Дані документи були зазначені відповідачем у картці відмови №UA403030/2021/00105.
Суд вказує, що митний орган не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а тому відповідачем не наведено достатніх підстав правомірності проведеного митним органом розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою.
За обставинами справи митним органом не взято до уваги вартість товару за ціною контракту, яка може не відповідати рівню митної вартості на аналогічні та подібні товари. Митним органом не доведено неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Суд зазначає, що відповідач не надав суду доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності чи підроблення.
Отже, суд проаналізувавши усе вищенаведене, дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Тому суд вважає необґрунтованими наведені відповідачем підстави для коригування митної вартості товару.
Суд звертає увагу, що основним джерелом інформації про вартість товару є контракт та додатки до нього.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 05.03.2019 у справі № 815/5791/17. Верховний Суд наголосив, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.
Системний аналіз приписів митного законодавства вказує на те, що ненадання повного переліку додатково витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (така ж позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 810/4296/16, у справі № 815/143/17, від 27.02.2019 у справі № 814/1647/16, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-А.
Крім цього, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника з подальшим дотриманням черговості методів, визначених ст. 57 МК України.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.
У постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 05.03.2019 у справі № 813/1532/17 та у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-А).
Відтак, судом встановлено протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору.
Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були наявні всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.
Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення вимог статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.
Відповідно до положень статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Аналогічна вимога до змісту картки відмови міститься в пункті 7.1. та пункті 7.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012 (далі - Порядок № 631), картка відмови складається для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Суд зазначає, що спірні картки відмови не є вмотивованими, адже не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні, а саме: відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз'яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.
На підставі наведеного суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.
Наведені вище порушення в сукупності вказують на необґрунтоване та формальне прийняття відповідачем карток про відмову в митному оформленні та рішень про коригування митної вартості товарів, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.
Оскільки відповідно до пункту 7.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, то такі, з огляду на визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
При цьому суд звертає увагу на необхідності дотримуватися також позиції, висловленої у п. 53 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якого суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403000/2022/000042/2 від 02.12.2022.
Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці Державної митної служби України №UA403030/2022/000871.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (ЄДРПОУ 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» (ЄДРПОУ 37613367) сплачений судовий збір в сумі 4962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 23.06.2023.
Суддя Желік О.М.