про залишення позовної заяви без руху
23 червня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4184/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486)
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (відокремленого підрозділу) від 24.04.2023 року №000-1303-1128 про наявність у фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) податкового боргу станом на 23.04.2023 року в сумі 67 487,13грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 11.05.2023 року № 3307804-2408-1128 Головного управління ДПС у Кіровоградській області (відокремленого підрозділу), яким визначено Позивачу податкове зобов'язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» в сумі 17 674,26 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.09.2022 року № 704914-2408-1128 Головного управління ДПС у Кіровоградській області (відокремленого підрозділу), яким визначено Позивачу податкове зобов'язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» в сумі 15 368,92 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.05.2021 року № 5979002-2404-1128 Головного управління ДПС у Кіровоградській області, яким визначено Позивачу податкове зобов'язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» в сумі 14 569,31грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 12.05.2020 року № 5125757-5308-1128 Головного управління ДПС у Кіровоградській області, яким визначено Позивачу податкове зобов'язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» в сумі 9 613,42 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 23.05.2019 року № 5843170-5306-1128 Головного управління ДФС у Кіровоградській області (правонаступником якої є Головне управління ДПС у Кіровоградській області (відокремлений підрозділ)), яким визначено Позивачу податкове зобов'язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» в сумі 9 613,42 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.06.2018 року № 7803667-0000-1126 Головного управління ДФС у Кіровоградській області (правонаступником якої є Головне управління ДПС у Кіровоградській області (відокремлений підрозділ)), яким визначено Позивачу податкове зобов'язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» в сумі 4 084,48 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.06.2015 року № 7558868 Знам'янської ОДПІ ГУ ДФС (Олександрівське відділення) (правонаступником якої є Головне управління ДПС у Кіровоградській області (відокремлений підрозділ)), яким визначено Позивачу податкове зобов'язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» в сумі 2 102,93грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області (відокремлений підрозділ) вчинити дії щодо коригування даних в інтегрованій картці платника податків фізичної особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом виключення податкового боргу у розмірі 67 487, 13грн.
Відповідно до п.п.3, 5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позов у строк, установлений законом.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановила, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазнаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Частиною 6 статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Так, позовна заява подана та підписана представником - адвокатом Довженком Д.С., проте у позовній заяві не зазначено відомості у відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України вказаного представника позивача, а саме реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу).
Таким чином, зважаючи на викладене, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву у відповідності до вимог ст.160 КАС України, шляхом подання позову із зазначенням відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.160 КАС України для представника позивача, а також уточнену позову заяву для відповідача.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно із п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України строк оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 дня.
Строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”.
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Так, позивач просить визнати протиправними та скасувати, зокрема, податкові повідомлення-рішення винесені контролюючим органом 30.06.2015, 05.06.2018, 23.05.2019, 12.05.2020, а до суду звернувся лише 19.06.2023.
Разом із позовною заявою позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що позивач про наявність зазначених рішень дізнався тільки 09.06.2023 від своєї дружини, при цьому їх так і не отримував.
Надаючи оцінку вказаній заяві, суддя зауважує, що податкові повідомлення-рішення винесені контролюючим органом 30.06.2015, 05.06.2018, 23.05.2019, 12.05.2020 за платежем «Земельний податок з фізичних осіб», при цьому позивач не заперечує наявності земельної ділянки за яку необхідно сплачувати відповідний податок.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Тобто, навіть з урахуванням того, що він можливо особисто не отримав зазначені податкові повідомлення-рішення, вони вважаються вручені позивачу належним чином.
Отже, з дня повернення до контролюючого органу зазначених податкових повідомлень-рішень для позивача почав обраховуватись строк звернення до суду.
До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 19.06.2023, в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень винесених контролюючим органом 30.06.2015, 05.06.2018, 23.05.2019, 12.05.2020, тобто з пропуском строку звернення до суду. При цьому, щодо рішення від 30.06.2015, то строк звернення до суду пропущений аж на 8 років.
Додатково суд зазначає, що позивач зазначає, що весь час перебував поза межами України, проте зазначені доводи не підтверджені належними доказами, оскільки у справі наявні відтиски печаток на підтвердження віз лише у період з 09.01.2017 по 13.08.2018.
При цьому суддя зазначає, що перебування позивача за межами України, не звільняє його від обов'язку вчасно сплачувати податки. У разі якщо особа вважає, що були порушені його права, має право доручити захист своїх прав Адвокату (представнику).
Зважаючи на викладене, суддя визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА