про відмову в задоволенні відводу судді
23 червня 2023 року 320/17353/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про відвід судді Балаклицького А.І. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просить суд:
- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1499 "Деякі питання присвоєння звань особам командного складу морських суден";
- зобов'язати Кабінет Міністрів України усунути наслідки прийняття постанови від 30.12.2022 №1499 "Деякі питання присвоєння звань особам командного складу морських суден" шляхом прийняття нової постанови, направленої на:
відновлення дії підпункту 20 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року №460 в редакції, що існувала до моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №1499 від 30.12.2022;
відновлення дії постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року №497 "Про атестацію здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту" в редакції, що існувала до моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №1499 від 30.12.2022;
відновлення дії постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2021 року №734 "Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення іспиту у формі комп'ютерного тестування для підтвердження кваліфікації моряків" в редакції, що існувала до моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1499 від 30.12.2022;
відновлення дії Положення про Державну службу морського та внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №212 "Деякі питання оптимізації функціонування центральних органів виконавчої влади у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства" в редакції, що існувала до моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1499 від 30.12.2022;
відновлення дії наказу Міністерства транспорту України від 08.01.2003 №3 "Про затвердження положення про ведення єдиного Державного реєстру документів моряків";
відновлення дії наказу Міністерства транспорту України від 28.08.2003 №672 "Про затвердження порядку припинення дії підтверджень дипломів та позачергової перевірки компетентності осіб командного складу морських суден";
відновлення дії наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2005 №411 "Про затвердження Порядку видачі пільгових дозволів";
відновлення дії наказу Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства економіки України від 08.11.2006 №1065/337 "Про затвердження розмірів плати за підтвердження кваліфікації моряків";
відновлення дії наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2007 №377 "Про затвердження порядку роботи Державних кваліфікаційних комісій";
відновлення дії наказу Міністерства інфраструктури України від 07.08.2013 №567 "Про затвердження Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння";
відновлення дії наказу Міністерства інфраструктури України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.10.2014 №479/1182 "Про внесення змін до розмірів плати за підтвердження кваліфікації моряків".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 26.06.2023.
Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків та на стороні відповідача - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову., а саме:
- заборонено Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України виконувати повноваження, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1499 "Деякі питання присвоєння звань особам командного складу морських суден", зокрема:
- утворення постійно діючих державних кваліфікаційних комісій моряків для підтвердження кваліфікації моряків, забезпечення їх роботи, а також підтвердження кваліфікації моряків у постійно діючих державних комісіях моряків;
- організація, забезпечення роботи та функціонування апеляційної комісії Адміністрації судноплавства;
- підтвердження дійсності визначених законодавством документів моряків, що засвідчують їх кваліфікацію;
- ведення переліку закладів з підготовки моряків, погодження програм підготовки в закладах з підготовки моряків;
- здійснення підтвердження збереження професійної придатності моряками для мети видачі кваліфікаційних документів;
- організація та забезпечення складання моряками комп'ютерних іспитів для перевірки професійної компетентності моряків;
- видача послужних книжок моряка та кваліфікаційних документів моряків (професійного диплома, підтвердження до професійного диплома, сертифікату компетентності, підтвердження до сертифіката компетентності, професійного диплому, виданого іноземною державою, свідоцтва фахівця, свідоцтва фахівця про спеціальну підготовку, свідоцтва про спеціальну підготовку персоналу пасажирських суден);
- видача пільгових дозволів, передбачених Міжнародною конвенцією про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року з поправками;
- ведення Державного реєстру документів моряків, передбачених Міжнародною конвенцією про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року з поправками, забезпечення в установленому порядку доступу до нього, організацію та здійснення перевірки дійсності (верифікації) документів моряків;
- видачі будь-яких актів нормативного та/або розпорядчого характеру, що пов'язані із виконанням даної постанови.
В іншій частині заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.
20.06.2023 на адресу суду від представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Штуць Н.Г. надійшла заява про відвід судді Балаклицького А.І., яка обґрунтована тим, що суддею Балаклицьким А.І. заблоковано повністю механізм дипломування моряків в Україні шляхом прийняття ухвал про забезпечення позову у справах №320/17353/23 та №320/11162/23, які перебувають у провадженні судді Балаклицького А.І .
При цьому, заявник зауважила, що колишніми членами Державної кваліфікаційної комісії (далі - ДКК) до Київського окружного адміністративного суду подаються позовні заяви, зміст позовних вимог та відповідні неодноразові заяви про забезпечення позову свідчать про намагання чинення перешкод нормативно-правових змін щодо державного регулювання процедури дипломування.
З огляду на дії, рішення та обставини розгляду справ №320/17353/23 та №320/11162/23, які перебувають у провадженні судді Балаклицького А.І., Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України подано скаргу до Вищої ради правосуддя щодо вчинення суддею Балаклицьким А.І. дисциплінарного проступку, що, на її думку, є існування конфлікту інтересів в межах розгляду даної справи.
На переконання заявника, такі дії судді Балаклицького А.І. в сукупності дають підстави стверджувати про існування обставин, які викликають обґрунтовані, об'єктивні сумніви у неупередженості судді Балаклицького А.І. під час розгляду справи.
Розглянувши заяву представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Штуць Н.Г. про відвід судді Балаклицького А.І., суд дійшов висновку про необґрунтованість з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 р. визнано необґрунтованою заяву про відвід суді Балаклицького А.І. , а матеріали адміністративної справи №320/17353/23 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.06.2023 для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р.
Згідно з вимогами ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Як було зазначено вище, в обґрунтування поданої заяви зазначено, що суддею Балаклицьким А.І. заблоковано повністю механізм дипломування моряків в Україні шляхом прийняття ухвал про забезпечення позову у справах №320/17353/23 та №320/11162/23, які перебувають у провадженні судді Балаклицького А.І.
Водночас, обставини зазначені заявником є лише висловленням власної думки (судження) особи, що не може породжувати жодного рішення у справі, на відміну від висновків, сформованих судом за результатами безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів та доводів, наданих сторонами, а відтак, не вказують на будь-яку упередженість чи зацікавленість судді у результатах судового розгляду.
Отже, не є підставами для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
При цьому, незгода заявника із тим, що суддею Балаклицьким А.І. постановлено ухвали про забезпечення позову у справах №320/17353/23 та №320/11162/23, не може бути підставою для відводу судді у даній адміністративній справі та не може свідчити про наявність законних сумнівів щодо безсторонності та незалежності розгляду такої справи судом, як того вимагає Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, практика Європейського суду та вимоги національного законодавства.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, зі змісту доводів, які наведені у заяві про відвід судді Балаклицького А.І., вбачається, що представник третьої особи виявила незгоду з процесуальними рішеннями та діями суду, а отже, дана заява не містить підстав для відводу судді, які визначені статтею 36 КАС України.
Щодо доводів про те, що колишніми членами ДКК до Київського окружного адміністративного суду подаються аналогічні позовні заяви, то суд звертає увагу на те, що статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а тому такі особи мають право звернутися до суду, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені їх права, свободи або законні інтереси.
Щодо подання Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України до Вищої ради правосуддя скарги щодо вчинення суддею Балаклицьким А.І. дисциплінарного проступку, то суд зазначає, що здійснення таких дій Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України є її правом та не впливає на вирішення даної справи, оскільки суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
За усталеною практикою Вищої ради правосуддя, висловленою під час розгляду заяв суддів про втручання у їх професійну діяльність, реалізація особами передбачених законом прав не може бути розцінена, як втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Перебування скаржника у процесуальному статусі учасника справи не може позбавляти його наданого законом права звертатися до уповноважених державних органів щодо перевірки дій судді на предмет наявності ознак правопорушень.
Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що звернення третьої особи зі скаргою до Вищої ради правосуддя на дії судді розцінюється як реалізація цією особою гарантованого законом права на таке звернення, що не може вплинути на виконання суддею професійних обов'язків щодо розгляду конкретної справи в порядку, передбаченому процесуальним законом, а тому вказана підстава заявленого відводу є необґрунтованою.
В свою чергу, жодних інших доказів на підтвердження існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності заявник не надано.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).
З огляду на вказане, суд вважає, що зазначені обставини в обґрунтування заяви про відвід судді не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об'єктивності судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. у вирішенні даної адміністративної справи, у зв'язку з чим заява про відвід судді є необґрунтованою.
Керуючись статтями 36, 37, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. в адміністративній справі № 320/17353/23 - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Щавінський В.Р.