про залишення позовної заяви без руху
23 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/17636/23
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви Житомирським військовим інститутом ім. С.П.Корольова до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування постанов,
встановив:
Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - відповідач), в якому просить:
- скасувати постанову старшого державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Юхимчук О.І. від 15.02.2023 у ВП №71038112 "Про стягнення виконавчого збору" у розмірі 26800,00 гривень;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Янчевської О.С. від 05.05.2023 у ВП №71038112 "Про накладення штрафу" у розмірі 5100,00 гривень;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Янчевської О.С. від 16.05.2023 у ВП №71038112 "Про накладення штрафу" у розмірі 10200,00 гривень.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова суд встановив, що в прохальній частині позовної заяви позивач просить лише скасувати постанови Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 15.02.2023, від 05.05.2023 та від 16.05.2023, прийнятті у виконавчому провадженні №71038112, та не заявляє при цьому вимог про визнання вказаних постанов протиправними.
Вказане свідчить про те, що позовні вимоги Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова не відповідають способу захисту порушених прав, передбаченому в пункті 2 частини 1 статті 5 КАС України.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити заявлені ним позовні вимоги та привести їх у відповідність до правових норм пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Приписами ч. 4 та ч. 5 ст. 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, додані Житомирським військовим інститутом ім.С.П.Корольова до позовної заяви копії документів не завірені відповідно до вимог ч. 4 та ч. 5 ст. 94 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір".
Статтями 1, 2 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2684,00 гривень.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що Житомирським військовим інститутом ім.С.П.Корольова одночасно заявлено три вимоги майнового характеру:
1) щодо оскарження постанови від 15.02.2023 в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 26800,00 гривень;
2) щодо оскарження постанови від 05.05.2023 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень;
3) щодо оскарження постанови від 16.05.2023 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 гривень.
Кожна з оскаржуваних постанов є окремим рішенням суб'єкта владних повноважень та відповідно окремою позовною вимогою, що тягне за собою сплату відповідної суми судового збору у передбаченому законодавством порядку.
Оскільки розрахований від ціни позову розмір судового збору по кожній з оскаржуваних постанов становить менше ніж розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2023 року (2684,00 грн.), суд приходить до висновку, що за звернення з даним позовом до суду позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 2684,00 гривень за кожну постанову.
Відтак, загальний розмір судового збору за три позовні вимоги, який Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова повинен сплатити, становить 8052,00 гривень (2684,00 грн х 3 = 8052,00 грн).
Однак, в порушення вимог частини 3 статті 161 КАС України, Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова не надав до суду документу про сплату судового збору в розмірі 8052,00 гривень або ж документу, який підтверджує підстави для звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Зі змісту позовної заяви Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова вбачається, що предметом спірних правовідносин є постанови Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 15.02.2023, від 05.05.2023 та від 16.05.2023, прийнятті у виконавчому провадженні №71038112, тобто рішення органу державної виконавчої служби.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Зокрема, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлюється десятиденний строк.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, встановлений статтею 287 КАС України десятиденний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
В поданій до суду позовній заяві Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова зазначив, що оскаржувану постанову від 15.02.2023 у ВП №71038112 він отримав 09 березня 2023 рок, постанову від 12.05.2023 у ВП №71038112 - 12 травня 2023 року, а постанову від 16.05.2023 у ВП №71038112 - 23 травня 2023 року.
Однак, з даним позовом до суду щодо оскарження вищезазначених постанов Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова звернувся лише 12 червня 2023 року, що свідчить про пропуск ним десятиденного строку на звернення, визначеного статтею 287 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова не надав до суду окремої заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду.
Однак, в поданій позовній заяві позивач просив поновити йому пропущений строк, зазначивши при цьому, що причиною його пропуску було оскарження спірних постанов у встановленому законом порядку в керівництва Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Стосовно таких доводів позивача про використання механізму досудове врегулювання спору, як про поважну причину пропуску ним строків звернення до суду, суд зазначає, що встановлений частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду в разі застосування процедури досудового порядку вирішення спору не поширюється на спеціальний строк звернення до суду, визначений статтею 287 цього Кодексу, а тому посилання позивача на подання ним скарги на дії державного виконавця до начальника не є поважною причиною пропуску вказаного строку. Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 708/21/17 в аналогічних правовідносинах.
Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова без руху та встановити йому строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- позовної заяви в новій редакції (в 2-х екземплярах) із зазначенням у ній позовних вимог відповідно пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України;
- належним чином завірених, в порядку передбаченому ч. 5 ст. 94 КАС України, копій документів, які є додатками до позовної заяви (в 2-х екземплярах);
- клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з даним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску;
- оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 8052,00 гривень.
Платіжні реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача:UA048999980313181206084006797
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу*;101; код ЄДРПОУ позивача; Судовий збір, за позовом Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова, Житомирський окружний адміністративний суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович