29 листопада 2022 року Справа 160/10530/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання представника третьої особи - Коссовича А.О. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №160/10530/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
19 липня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн., щомісячно починаючи з 24 лютого 2022 до 01.06.2022 року включно;
- зобов'язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно починаючи з 24 лютого 2022 року до 01.06.2022 року включно.
Ухвалою суду від 02 серпня 2022 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:
- всіх доказів на яких грунтуються вимоги позивача, у тому числі належним чином завірені копії доказів прийняття та проходження позивачем служби у Державній установі «Центр пробації» Міністерства юстиції України.
15.09.2022 року на адресу суду від представника позивача адвоката Кожевнікова О.М. надійшло клопотання в якому останній просив продовжити строки для усунення недоліків адміністративного позову.
Ухвалою суду від 21 вересня 2022 року клопотання представника позивача адвоката Кожевнікова О.М. про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали суду.
На виконання ухвали суду від 21 вересня 2022 року представником позивача адвокатом Кожевніковим О.М. 20 жовтня 2022 року надано до суду заяву про усунення недоліків з додатками.
Ухвалою суду від 26.10.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14.11.2022 року на адресу суду від представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерства юстиції України надійшло клопотання, в якому заявник просить суд розглядати справу №160/10530/22 в порядку загального позовного провадження.
В обгрунтування поданого клопотання представник Міністерства юстиції України зазначає, що дана справа має значний інтерес для учасників справи, оскільки предмет спору не знаходить свого відображення в судовій практиці, а тому розгляд справи буде становити значний суспільний інтерес. У зв'язку із цим, з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин є необхідність розглядати дану адміністративну справу за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 КАС України).
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу (ч. 4 ст. 12 КАС України).
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України)..
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження (ч. 2 ст. 260 КАС України).
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 260 КАС України).
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч. 4 ст. 260 КАС України).
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин (ч. 5 ст. 260 КАС України).
Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається (ч. 6 ст. 260 КАС України).
Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу (ч. 7 ст. 260 КАС України).
З системного аналізу наведених норм судом зроблено висновок про те, що питання про розгляд справи у загальному або спрощеному позовному провадженні вирішується судом при відкритті провадження по справі з урахуванням вимог ст. 12 КАС України. При цьому, ключовим є питання чи відноситься конкретна справа до категорії справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, або до справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження).
Як було зазначено раніше, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Тобто, при відкритті провадження по справі питання про те, в якому провадженні буде здійснюватись розгляд справи, було вирішено судом і підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд не вбачав.
Крім того суд звертає увагу на ту обставину, що правила, зазначені в частинах 2-6 статті 260 КАС України щодо переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження не застосовуються до справ, визначених пунктом 1 частини шостої статті 12 цього Кодексу - прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, про що безпосередньо зазначено у ч. 7 ст. 260 КАС України.
За таких обставин, заява представника відповідачів є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 260 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У задоволенні заяви представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерства юстиції України - Коссовича А.О. про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя І.В. Тулянцева