Справа № 307/4766/22
Провадження № 2/307/958/22
13 червня 2023 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Она О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся представник ОСОБА_2 ,до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Буштинської селищної ради, де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Бенчак Марія Тарасівна, приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Флорін Михайлович про визнання договорів дарування недійсними, скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, стягнення коштів,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 ,звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Буштинської селищної ради, де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Бенчак Марія Тарасівна, приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Флорін Михайлович про визнання договорів дарування недійсними, скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, стягнення коштів. В позовній заяві представник зазначив, що ОСОБА_1 після смерті чоловіка проживає одна вже близько 20 років. Оскільки вона є особою похилого віку та страждає психічним захворюванням, згідно чинного законодавства, органом соціального забезпечення їй було призначено доглядальника ОСОБА_3 - відповідача по справі. В березні 2021 року ОСОБА_1 зламала ногу, і сім'я ОСОБА_3 забрала її проживати до себе додому. Там ОСОБА_1 проживала майже півроку. 19 березня 2021 року вдома у сім'ї ОСОБА_6 вона підписала якийсь документ, як їй пояснили це необхідно для отримання ліків. Як виявилось пізніше вона в цей день подарувала ОСОБА_3 належний їй будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір дарування був посвідчений приватним нотаріусом Бенчак М.Т. В зв'язку з похилим віком та хворобою ОСОБА_1 договір посвідчений вдома у ОСОБА_1 . Однак це не відповідає дійсності, так як на той час ОСОБА_1 проживала в будинку сім'ї ОСОБА_6 в АДРЕСА_2 . Крім цього, дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_5 6 березня 2021 року забрала від ОСОБА_7 , у якого зберігалися власні кошти ОСОБА_1 , 50 тисяч гривень, та 7 травня 2021 року 500 доларів США, 50 тисяч гривень, та 29 тисяч гривень, що стверджується розпискою ОСОБА_5 . Всередині літа 2021 року сім'я ОСОБА_3 відвезла ОСОБА_1 додому, так як вона цього сама хотіла. Вдома вона побачила, що з будинку пропало багато речей, необхідних у побуті. Після цього догляд з боку ОСОБА_3 за ОСОБА_1 фактично припинився і вона звернулася до соціальних служб про відмову від догляду з боку ОСОБА_3 . Повернувшись додому, уже через інших родичів ОСОБА_1 дізналася, що вона подарувала власний будинок ОСОБА_3 і вже не є його власником. Однак ОСОБА_1 продовжувала проживати одна в будинку, та проживає і на сьогоднішній день в ньому. Крім цього, після повернення додому ОСОБА_1 сім'я ОСОБА_6 не повернула паспорт громадянина України, посвідчення інваліда і «будинкову книгу». Дізнавшись про все це, ОСОБА_1 звернулась до правоохоронних органів із заявою про шахрайські дії з боку сім'ї ОСОБА_6 , в результаті яких її було позбавлено права власності на належний їй будинок та грошові кошти. Після декількох відмов у відкритті кримінального провадження, які оскаржувалися, Тячівським РВП ГУНП в Закарпатській області було відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 КК України. В ході розслідування даного кримінального провадження було призначено судово-психіатричну експертизу, та згідно висновку судово-психіатричної експертизи №88 від 9 червня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час складання договору дарування 19.03.2021 року, виявляла ознаки психічного розладу у вигляді виражених характерологічних змін та зниження когнітивних здібностей внаслідок епілепсії. Психічний розлад ОСОБА_1 , на момент укладання договору дарування, а саме 19.03.2021 року, істотно впливав на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Після надання запитів до відповідних органів стало відомо, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 подарував спірний будинок своїй дочці ОСОБА_4 . Після цього рішенням Буштинської селищної ради №193 від 7 грудня 2021 року передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,1015 га. розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 2124455300:04:002:0489. Вважає, що сім?я ОСОБА_3 , зловживаючи довірою, обманним шляхом, скориставшись тим. що ОСОБА_1 є психічно хворою, не вміє читати, писати, не усвідомлювала значення своїх дій, заволоділа житловим будинком, земельною ділянкою та грошовими коштами належними ОСОБА_1 . Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 в момент оформлення договору дарування виявляла ознаки психічного розладу у вигляді виражених характерологічних змін та зниження когнітивних здібностей внаслідок епілепсії. Психічний розлад ОСОБА_1 на момент укладення договору дарування, а саме 19.03.2021 року, істотно впливав на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Проаналізувавши викладене, вважає, що укладення спірного договору особою, яка не мала вільного волевиявлення на таке відчуження, суперечить нормам цивільного законодавства, а тому такий договір є недійсним та підлягає скасуванню. Враховуючи вищевикладене, якщо ОСОБА_3 набув у власність будинок АДРЕСА_1 незаконно, то і право на його відчуження він не мав, а тому підлягає скасуванню і договір дарування, згідно якого ОСОБА_3 подарував будинок своїй доньці ОСОБА_4 . Також є незаконною і передача у власність ОСОБА_4 земельної ділянки закріпленої за будинком АДРЕСА_1 ,так як вона була передана їй у власність, як власнику житлового будинку, а тому підлягають скасуванню рішення Буштинської селишної ради №193 від 7 грудня 2021 року в частині передачі у власність ОСОБА_4 , мешк. АДРЕСА_1 , земельної ділянки, площею 0,1015 га., розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 2124455300:04:002:0489. Представник також зазначив, що грошові кошти відповідачка ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_7 не по договору, а на зберігання як опікун ОСОБА_1 . Сім'я ОСОБА_6 могла використати на лікування ОСОБА_1 50000 гривень, але іншу суму - 500 доларів США, офіційний курс якого станом на 04.12.2022 року складав 36568.6 гривень, та 79 тисяч гривень необхідно повернути власниці коштів, та стягнути їх з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 . За таких обставин, вважає, що наданими доказами повністю доведено, що ОСОБА_1 на момент укладення спірного договору дарування не усвідомлювала значення своїх дій
Посилаючись на норми ст.ст. 203, 213, 216, 225 ЦК України просить визнати недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Тячівського нотаріального округу Бенчак М.Т. від 19 березня 2021 року за №238; визнати недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Тячівського нотаріального округу Чербаник Флоріном Михайловичем від 13 лишня 2021 року за №690; скасувати рішення Буштинської селищної ради №193 від 7 грудня 2021 року в частині передачі у власність ОСОБА_4 , земельної ділянки, площею 0,1015 га., розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 2124455300:04:002:0489; скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,1015 га., розташовану в АДРЕСА_1 . кадастровий номер - 2124455300:04:002:0489, із застосуванням правових наслідків недійсності правочинів; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 500 доларів США та 79000 гривень.
Представником відповідачів ОСОБА_8 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позов не визнають повністю і вважають, що позов надуманий і такий що не підлягає задоволенню. Зазначила, що ОСОБА_3 із 04.09.2018 року здійснював догляд за позивачкою ОСОБА_1 , як інвалідом ІІ групи. Позивачка ОСОБА_1 являється сусідкою ОСОБА_3 , дітей і близьких родичів у неї не має, а тому коли вона поламала ногу і стала не ходячою, вона звернулася за допомогою до сусіда ОСОБА_3 , щоб він їй допоміг лікуватися та здійснював за нею догляд. ОСОБА_3 погодився і три роки здійснював догляд за ОСОБА_1 , яка більше півроку із хворою ногою проживала у його будинку. ОСОБА_1 у березні 2021 стала настоювати на тому. що вона хоче подарувати ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними спорудами, що належить їй на праві власності, 19 березня 2021 року ОСОБА_3 поїхав за нотаріусом ОСОБА_9 посвідчити вдома договір дарування житлового будинку з надвірними спорудами. Договір дарування був посвідчений нотаріусом Бенчак М.Т. за адресою проживання позивачки в АДРЕСА_1 . Перед тим. як оформити договір дарування нотаріус ОСОБА_9 залишилася в кімнаті на одинці із позивачкою ОСОБА_1 , довго розмовляли, після чого нотаріус погодилася посвідчити договір дарування житлового будинку із надвірним спорудами. Позивачка ОСОБА_1 хоч і являється інвалідом ІІ групи (внаслідок психічного розладу), але вона адекватно сприймає обстановку навколо себе, добре орієнтується в життєвих ситуаціях, розуміє і контролює свою поведінку. Позивачка ОСОБА_1 стоїть на обліку у лікаря - психіатра з 02.12.1972 року з діагнозом генералізована епілепсія, судоми без психозу і недоумства. За три роки, що відповідач ОСОБА_3 доглядав позивачку ОСОБА_1 , в неї ні разу не було припадків епілепсії. Якщо почитати висновок судово-психіатричної експертизи №88, місцем проведення якої був КНП «Обласний заклад із надання психіатричної допомоги м. Берегова», експерти лікарі-психіатри описують психічний стан ОСОБА_1 що в неї ясна пам?ять, орієнтація збережена, маячних ідей не має, детально розповідає про підписання договору. ОСОБА_1 каже. що вирішила змінити доглядальника саме із-за того, що ОСОБА_3 поїхав за кордон. Зараз вона не може вибрати собі доглядальника. Висновок психіатрів, що на момент укладення договору дарування, а саме 19.03.2021 року психічний розлад впливав на здатність ОСОБА_1 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними не є правильним. Хоч цей висновок не говорить про те, що ОСОБА_1 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла ними керувати, але з таким висновком погодитися важко, бо він не відповідає психічному стану ОСОБА_1 , який описується в експертизі. Висновком судово-психіатричної експертизи №88 від 09.06.2022 року не доведено, що ОСОБА_1 не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними на момент укладення договору дарування, тільки вказано, що психічний розлад ОСОБА_1 на момент укладення договору дарування 19.03.2021 року істотно вплинув на здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Тому вважає, що підстав для скасування договору дарування від 19.03.2021 року за ст. 225 ЦК України не має. У позовній заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Антал І.В. зазначив, що позивачка ОСОБА_1 не вміла читати та писати. а ОСОБА_6 , зловживаючи довірою ОСОБА_1 , обманним шляхом, заволодів житловим будинком з надвірними спорудами. У п.3.8 Договору від 19.03.2021 року дарувальник ОСОБА_1 стверджує, що дарування здійснено за доброю волею, без будь яких погроз, примусу чи насильства: як фізичного, так і морального. Також позивач повністю написала своє прізвище і по батькові і поставила короткий підпис. Позивачка працювала на заводі до травми і вона вміла писати і читати. У п.5.11 Договору написано, що договір сторонам зачитано в слух. Договір відповідає їх дійсним намірам. Що стосується другої вимоги позивачки ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Тячівського нотаріального округу Чербаник Флоріном Михайловичем від 13 липня 2021 року за №690 представник ОСОБА_8 зазначила, що в позовній заяві не вказано, за якою підставою позивач ОСОБА_1 просить суд визнати договір дарування від 13 липня 2021 року недійсним. Стосовної вимоги позивачки ОСОБА_1 про скасування рішення Буштинської селищної Ради №193 від 7 грудня 2021 року в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,1015 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 2124455300:04:002:0489, представник ОСОБА_8 зазначила, що чинне земельне та цивільне законодавство передбачають передачу права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об?єкт нерухомого майна, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі та споруди, який закріплений в ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України. Після договору дарування від 13 липня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Чербаник Ф.М., власником спірного житлового будинку із надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , стала ОСОБА_4 . На підставі цього договору до ОСОБА_4 перейшло право власності на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок з надвірними спорудами, а також ця частина земельної ділянки, яка була в користуванні попереднього власника. Тому Буштинська селищна рада на законній підставі виділила земельну ділянку її власнику житлового будинку ОСОБА_4 . Підстав для скасування даного рішення не має. Що стосується позовної вимоги стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 500 дол. США та 79000 гривень, представник ОСОБА_8 зазначила, що з даного позову та доданих документів до позовної заяви, а саме двох розписок від 06.03.2021 року та від 07.05.2021 року вбачається, що відповідачка ОСОБА_5 отримала гроші в ОСОБА_7 по першій розписці в сумі 500 доларів США та по другій розписці в сумі 79000 гривень Із позовної заяви та доданих до неї документів незрозуміло, які при цьому права та інтереси порушені ОСОБА_1 та чому ОСОБА_5 боргує 500 доларів США та 79000 гривень позивачці ОСОБА_1 , які позичала у ОСОБА_7 . Просить відмовити у задоволенні позову (а.с.67-70).
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила проти позову та пояснила, що вона дійсно отримувала від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 500 доларів США та 70000 гривень на лікування позивачки ОСОБА_1 , про що нею були дані письмові розписки, при цьому всі отримані гроші від ОСОБА_7 вона витратила на лікування ОСОБА_1 . Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - адвокат Кохман М.В. в судовому засіданні просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
Представник Буштинської селищної ради подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа - приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Бенчак М.Т. в судовому засіданні заперечила проти позову та пояснила, що як нотаріус вона складала та посвідчувала договір дарування житлового будинку в АДРЕСА_1 , який ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_3 . Даний договір був підписаний на дому із-за хвороби ОСОБА_1 . Договір дарування був надрукований і зачитаний вслух. Вона спілкувалася з ОСОБА_1 , яка була адекватною і розуміла значення своїх дій, вміла читати і писати, сама підписувала договір дарування. Дарування будинку відповідало волі ОСОБА_1 , яка підтвердила, що дійсно хоче подарувати будинок ОСОБА_3 . На подальший розгляд справи в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа - приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Ф.М. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 та є інвалідом 2 групи загального захворювання, що підтверджується її паспортом громадянина України, довідкою про реєстрацію місця проживання, довідками МСЕК за №138602, №149642 (а.с.6, 7, 23).
Згідно договору дарування від 19 березня 2021 року, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Бенчак М.Т. в реєстрі за №238 позивачка ОСОБА_1 подарувала відповідачу ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , загальною площею 41,6 квадратних метра, житловою площею 16,6 квадратних метра (а.с.8-11).
За змістом вказаного договору, який підписаний дарувальником ОСОБА_1 та обдарованим ОСОБА_3 , договір дарування підписаний на дому із-за хвороби дарувальника ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , текст договору сторонам зачитано вслух, та сторони свідчать, що він відповідає їх дійсним намірам.
Згідно договору дарування від 13 липня 2021 року, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Ф.М в реєстрі за №690 ОСОБА_3 подарував ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , загальною площею 41,6 квадратних метра, житловою площею 16,6 квадратних метра (а.с.83).
Рішенням Буштинської селищної ради від 07.12.2021 року за №193 передано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1015 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 2124455300:04:002:0489 (а.с.16).
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.09.2022 року за №309606088 за ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , в цілій частині зареєстровано житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, кадастровий номер - 2124455300:04:002:0524, площею 0,1815 га, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.12-14).
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Тячівським РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12021078160000412 від 13.11.2021 року, за правовою кваліфікацією за ч.1 ст.190 КК України, на підставі ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 15.11.2021 року за скаргою ОСОБА_1 щодо вчинення шахрайських дій з боку ОСОБА_5 (а.с.17).
У висновку судово-психіатричної експертизи від 09.06.2022 року за №88, проведеної КНПП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» на підставі постанови дізнавача Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12021078160000412 від 13.11.2021 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено, зокрема, про її психічний стан: свідомість ясна, орієнтація всіх видів збережена, мислення за темпом уповільнене, туго рухоме, з лишньою деталізацією, омани сприйняття заперечує, поведінкою не виявляє, маячних ідей не висловлює, пам'ять дещо знижена, в ході розмови детально розповідає про підписання угоди. ОСОБА_1 вважала, що на той момент її доглядальником буде ОСОБА_10 . Коли той поїхав за кордон, вирішила змінити оглядальника. Заяву в поліцію написала самостійно. Інтелект відповідає освіті, віку, життєвому досвіду. Відмічається зниження когнітивних здібностей. Емоційно лабільна. Легко плаче. Також зазначено, що ОСОБА_1 , на час складання договору дарування, 19.03.2021 року, виявляла ознаки психічного розладу у вигляді виражених характерологічних змін та зниження когнітивних здібностей внаслідок епілепсії, про що свідчать дані динамічного спостереження лікарями-невропатологами та лікарями-психіатрами по місцю проживання, дані стаціонарного обстеження та лікуванні у психіатричному закладі, а також клінічні ознаки: наявність судомних нападів, торпідність мислення, зниження когнітивних здібностей, емоційна лабільність. Психічний розлад ОСОБА_1 на момент укладення договору дарування, а саме 19.03.2021 року, істотно впливав на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.18-22).
В письмовій розписці від 06.03.2021 року зазначено, що ОСОБА_5 як опікунка ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_7 50 тисяч гривень (а.с.24).
В письмовій розписці від 07.05.2021 року зазначено, що ОСОБА_5 забрала 500 доларів, 50 тис. грн., і 29 тис. грн. (а.с.24).
Згідно довідки виконкому Буштинської селищної ради від 02.03.2015 року за №587 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає одна (а.с.27).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може також бути визнання правочину недійсним.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
За змістом ст..377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України уразі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Стаття 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У відповідності до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
У відповідності до частин 1, 2, 3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року за №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.
Згідно ч.1 ст.225 ЦК України, на яку в позовній заяві як на підставу недійсності правочину посилається представник позивача, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивачка ОСОБА_1 - адвокат Антал І.В. вказував, що спірний договір дарування від 19 березня 2021 року, згідно якого ОСОБА_1 подарувала відповідачу ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , підлягає визнанню недійсним на підставі ст..225 ЦК України, оскільки на момент укладення вказаного спірного договору дарування позивачка ОСОБА_1 не усвідомлювала значення своїх дій, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи від 09.06.2022 року за №88, проведеної КНПП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова».
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що позивачкою ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 не надано жодних доказів про те, що позивачка ОСОБА_1 на момент укладення спірного договору дарування від 19 березня 2021 року не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати, які б давали підстави для визнання на підставі ст..225 ЦК України спірного правочину недійсним, а в наданому позивачкою та дослідженому в судовому засіданні висновку судово-психіатричної експертизи від 09.06.2022 року за №88, проведеної КНПП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова», зазначено лише те, що психічний розлад ОСОБА_1 на момент укладення договору дарування, а саме 19.03.2021 року, істотно впливав на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що в задоволенні вимог позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування від 19 березня 2021 року житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Тячівського нотаріального округу Бенчак М.Т. в реєстрі за №238, слід відмовити.
Крім того, позивачкою ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 не надано жодних належних доказів того, що були порушені права позивачки ОСОБА_1 при укладенні спірного договору дарування від 13 липня 2021 року та прийнятті Буштинською селищною радою рішення №193 від 7 грудня 2021 року в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,1015 га., розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 2124455300:04:002:0489, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування від 13 липня 2021 року житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Тячівського нотаріального округу Чербаник Флоріном Михайловичем в реєстрі за №690, скасування рішення Буштинської селищної ради №193 від 7 грудня 2021 року в частині передачі у власність ОСОБА_4 , земельної ділянки, площею 0,1015 га., розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 2124455300:04:002:0489, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,1015 га., розташованої в АДРЕСА_1 . кадастровий номер - 2124455300:04:002:0489, слід також відмовити.
За змістом ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
З досліджених в судовому засіданні письмової розписки від 06.03.2021 року вбачається, що ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_7 50 тисяч гривень, а згідно письмової розписки від 07.05.2021 року - ОСОБА_5 забрала 500 доларів, 50 тис. грн., і 29 тис. грн.
При цьому, суд зазначає, що з вказаних письмових розписок не вбачається, що ОСОБА_5 зобов'язана вчинити на користь позивачки ОСОБА_1 певну дію та що вказані кошти належать позивачці ОСОБА_1 .
Враховуючи, що позивачкою ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 не надано жодних доказів щодо наявності грошового боргу відповідачки ОСОБА_5 перед позивачкою ОСОБА_1 , що грошові кошти в сумі 500 доларів США та 79000 гривень належать позивачці ОСОБА_1 , суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь з відповідачки ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 500 доларів США та 79000 гривень до задоволення також не підлягають.
Інших належних і допустимих доказів сторонами не наведено.
Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся представник ОСОБА_2 ,до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Буштинської селищної ради, де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Бенчак Марія Тарасівна, приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Флорін Михайлович про визнання договорів дарування недійсними, скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, стягнення коштів, слід відмовити.
Судові витрати в частині сплати судового збору слід віднести за рахунок держави, оскільки позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.5, 12, 76, 77, 81, 200, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.120 ЗК України, ст.ст.15, 16, 202, 203, 204, 215, 225, 509, 627, 638, 717, ЦК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся представник ОСОБА_2 ,до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Буштинської селищної ради, де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Бенчак Марія Тарасівна, приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Флорін Михайлович про визнання договорів дарування недійсними, скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, стягнення коштів, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка та мешканка АДРЕСА_1 , України.
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець та мешканець АДРЕСА_3 , України.
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка та мешканка АДРЕСА_1 , України.
Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка та мешканка АДРЕСА_3 , України.
Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Флорин Михайлович, 90500, м. Тячів, вул. Незалежності, 6, Тячівського району, Закарпатської області, України.
Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Бенчак Марія Тарасівна, 90500, м. Тячів, вул. Армійська, 53, Тячівського району, Закарпатської області, України.
Повний текст рішення складено 19 червня 2023 року.
Головуючий: В.І. Бобрушко