ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6883/23
провадження № 1-кп/753/1405/23
"19" червня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023000000000401, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
Дарницьким районним судом м. Києва проводиться судовий розгляд вказаного кримінального провадження.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_4 подане клопотання, підтримане обвинуваченим, а також захисником ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_9 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Клопотання обґрунтував тим, що заявлені прокурором ризики є недоведеними, ОСОБА_7 не зможе впливати на свідків та іншого обвинуваченого, а також, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом з носінням електронного браслету, не зможе іншим чином перешкодити кримінальному провадженню.
Наголошував, що сама по собі тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою, а також звертав увагу на надмірну тривалість позбавлення ОСОБА_7 свободи.
Просив врахувати дані про особу ОСОБА_7 , а саме те, що останній неофіційно працював, має на утриманні дитину, має постійне місце проживання.
Сторона обвинувачення проти задоволення вказаного клопотання категорично заперечувала, зазначивши про реальність існування встановлених ризиків.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні в розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винності обвинуваченого в інкримінованому йому злочині, в даному конкретному випадку суд вважає підозру відносно ОСОБА_7 у вчиненні злочину небезпідставною, оскільки кримінальне провадження направлено до суду з обвинувальним актом. При цьому обґрунтованість обвинувачення перевірятиметься судом, який здійснює судовий розгляд, шляхом оцінки наданих сторонами кримінального провадження доказів при прийнятті відповідного процесуального рішення.
Так, суд враховує практику Європейського суду з захисту прав людини, а саме те, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, і тому оцінка такого ризику проводиться з посиланням на ряд інших факторів. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки із суспільством.
Також, суд приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати, зокрема судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Так, судове провадження фактично розпочалось, можливість незаконного впливу з боку обвинуваченого на свідків та іншого овбинуваченого продовжує існувати.
Крім того, обсяг проведених судом процесуальних дій під час судового розгляду у кримінальному провадженні та їх результати не зменшують ризик переховування та ризик перешкодити кримінальному провадженню.
При цьому дійсних гарантій явки до суду обвинуваченого немає.
Крім того, відомості, які би свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, зокрема за станом здоров'я, в матеріалах провадження відсутні.
Дані про те, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та судимостей не має, неофіційно працював та має на утриманні малолітню дитину, не можуть бути безумовними підставами для зміни обраного запобіжного заходу, оскільки самі по собі не свідчать про відсутність наведених ризиків.
При цьому суд погоджується з твердженням сторони захисту про те, що з плином часу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, дещо знижуються, проте, на думку суду, наведені ризики продовжують існувати, є реальними, і тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним у справі ризикам з урахуванням обставин справи та даних щодо особи обвинуваченого, а також забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
На думку суду, обставинами, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є підвищена суспільна небезпека злочину, що інкримінується обвинуваченому, та велика загроза здоров'ю населення. Таким чином, суд приходить до висновку, що докази, які би свідчили про те, що на даний час змінилися обставини, які були підставами для застосування обвинуваченому найбільш суворого виду запобіжного заходу і продовження строку його дії або перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше, стороною захисту не надані.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість підстав для застосування запобіжного заходу, виконуючи функцію суворого судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України, вислухавши думку учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, суд прийшов до висновку, що за наведених обставин, підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий