Справа № 752/15624/22
Провадження № 2/752/2823/23
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
04 квітня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Сітайла В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
У жовтні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що у вересні 2020 року вона дізналася, що між ним та ТОВ «Дженесіс Фінанс» 19 грудня 2018 року було укладено кредитний договір № 1302229, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції». 28 квітня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис № 24202 про стягнення з нього заборгованості за вищевказаним кредитним договором в розмірі 17392,10 грн., на підставі якого Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шарковим О.О. відкрито виконавче провадження № 65659290.
Вважає, що оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню в зв'язку з порушенням приватним нотаріусом Остапенком Є.М. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами та чинного законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом. Зазначає, що приватний нотаріус вчинив напис не перевіривши безспірність заборгованості позивача.
Позивач просить суд виконавчий напис № 24202, вчинений 28 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. визнати таким, що не підлягає виконанню.
Позивач одночасно з позовною заявою подав клопотання, в якому просить витребувати у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шаркова О.О. матеріали нотаріальної справи, а також документи, які підтверджують безспірність стягувача та на підставі яких було вчинено виконавчий напис (а.с. 3).
4 листопада 2022 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 24-25).
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву, третім особам - для подання до суду письмових пояснень.
Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. належним чином завірені копії документів, на підставі який вчинявся виконавчий напис № 24202 від 28 квітня 2021 року.
В судовому засіданні сторони відсутні, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 27-30).
Позивач ОСОБА_1 одночасно з позовною заявою подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі (а.с. 4).
Відповідач ТОВ «Українські фінансові операції» про причини неявки представника суд не повідомило, відзиву на позов не подало, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталося.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про причини неявки суд не повідомив, витребувані ухвалою суду від 4 листопада 2022 року завірені копії документів, на підставі який вчинявся виконавчий напис № 24202 від 28 квітня 2021 року, суду не направив, пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков О.О. про причини неявки суд не повідомив, пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що 28 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 24202 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції», якому ТОВ «Фінансова компанія «Верона» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 2-31/08-В від 31 серпня 2020 року, якому, в свою чергу, на підставі договору відступлення прав вимоги № 07-23/05 від 23 травня 2019 року ТОВ «Джененіс Фінанс» відступлено право вимоги за кредитним договором № 1302229 від 19 грудня 2018 року, укладеного між ТОВ «Джененіс Фінанс» та ОСОБА_1 , за період з 22 травня 2019 року по 28 квітня 2021 року заборгованість, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 2000 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами - 1102 грн.; заборгованість за нарахованою пенею - 13360,10 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто сплату із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума заборгованості згідно виконавчого напису становить 17392,10 грн. (а.с. 11).
2 червня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков О.О., розглянувши заяву про примусове виконання вказаного виконавчого напису, відкрив виконавче провадження № 65659290 (а.с. 10, 14).
В межах вказаного виконавчого провадження приватний виконавець Шарков О.О. 2 червня 2021 року виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с. 15,16).
Звертаючись у суд з даним позовом ОСОБА_1 зазначив, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.
В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому, вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
У пункті 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п.2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 28 квітня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.
Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду № 158/2157/17 від 15 квітня 2020 року, № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.
Порушення порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Суд позбавлений можливості оцінити документи, на підставі яких було здійснено виконавчий напис приватним нотаріусом Остапенком Є.М., оскільки він не надав суду письмових пояснень та доказів, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином переконався у безспірності розміру сум, встановив у якому розмірі виникла заборгованість.
На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнанні їх.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Встановлено, що матеріали справи не містять даних про те, що письмову вимогу про погашення заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» боржнику ОСОБА_1 було надіслано та/або ним отримано.
Матеріали справи не містять даних про те, що позивачу були направлені документи на підтвердження відступлення права вимоги попередніх кредиторів ТОВ «Українські фінансові операції»
Тому, у суді відсутні підстави вважати, що нотаріус при вчиненні спірного напису переконався належним чином у наявності підстав для звернення до нього банком, так і у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом.
Слід звернути увагу на те, що не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.
Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису № 24202 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Отже, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач ТОВ «Українські фінансові операції», не подавши відзив на позов, не довів свого права стягувати заборгованість з позивача за укладеним з ТОВ «Дженесіс Фінанс» договором та саму суму заборгованості.
Банк не надав до суду належних письмових доказів розміру заборгованості позивача та її складових, що має ґрунтуватись на поданих суду розрахунках суми кожної складової боргу (період нарахування, ставка відсотків та розмір комісії), відомостях про суми коштів внесених позичальником у рахунок виконання кредитних зобов'язань, що має підтверджуватись випискою про рух коштів по рахунку боржника.
Отже, вказана у виконавчому написі загальна сума кредитної заборгованості є спірною.
Крім того, відповідачем не доведено дотримання встановленого законом порядку при зверненні за вчиненням виконавчого напису, і твердження позивача в цій частині ним не спростовані.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, останній має бути визнаний таким що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ТОВ «Українські фінансові операції» слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 18, 82, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 28 квітня 2021 року за реєстровим номером 24202, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості за кредитним договором № 1302229 від 19 грудня 2018 року, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженесіс Фінанс», у розмірі 16462 гривні 10 копійок та суму плати за вчинення виконавчого напису, а всього 17392 (сімнадцять тисяч триста дев'яносто дві) гривні 10 копійок, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (місцезнаходження 03045 м. Київ вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк