Справа № 752/2879/18
Провадження №: 1-кп/752/212/23
22.06.2023 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у ході проведення відкритого підготовчого судового засідання у приміщенні суду у місті Києві у кримінальному провадженні № 12017100060003319, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2017 за обвинуваченням
ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
До Голосіївського районного суду міста Києва у січні 2018 року надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Київської місцевої прокуратури ОСОБА_5 . 10.01.2018 у кримінальному провадженні № 12017100060003319 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, а також реєстром матеріалів досудового розслідування та цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про стягнення 1 153 843,00 грн майнової та 500 000,00 грн моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
У справі в установленому законодавством порядку змінювався склад суду з розгляду цього кримінального провадження, при цьому підготовче судове засідання неодноразово відкладалося, переважно через неявку обвинувачених. Зокрема, після останньої зміни складу суду у продовж 2022 року та станом на травень 2023 року обвинувачені жодного разу не прибули до суду, незважаючи на отримання повісток про виклик особисто під розписку та тривалий час не повідомляли суду про причини свого неприбуття як заздалегідь, так і post factum, не подавали доказів поважність підстав неявки.
22.06.2023 прокурор заявив суду клопотання про застосування приводу до обвинувачених повторно, мотивувавши його фактичною безпідставною неодноразовою неявкою до зали суду ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , посилався на те, що неявка обвинувачених без поважних причин не сприяє завданням і цілям кримінального провадження, тоді як останні у жодний спосіб тривалий час не повідомляють про причини свого неприбуття. При цьому прокурор наголосив на тому, що станом на 22.06.2023 за ухвалою суду, яка постановлювалася 16.05.2023 явка обвинувачених до зали суду не була забезпечена шляхом примусового приводу. При цьому за відомостями, отриманими прокурором від оперативних співробітників Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві виконання ухвали про примусовий привід від 16.05.2023 було передоручено відповідним територіальним відділам Національної поліції за місцем мешкання обвинувачених у Київській області, від яких письмових відомостей про установлення місця перебування обвинувачених або ж пояснень щодо неможливості виконання приводу не надходило.
Заслухавши прокурора, проаналізувавши наявні матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 139 КПК України у разі, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, до нього може бути застосовано привід.
Згідно зі ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Рішення про здійснення приводу під час судового провадження приймається судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Пункт 1 ч. 7 ст. 42 КПК України покладає на обвинуваченого обов'язок прибути за викликом суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це.
Як вбачається з матеріалів справи обвинувачені отримували обвинувальний акт від 10.01.2018, повістки про виклик до суду, що доводиться як телефонограмами, складеними секретарем судового засідання та відповідно, ознайомлені з наслідками неявки до суду, так і повідомленнями про вручення поштового відправлення, вони з'являлися в підготовче судове засідання у 2019 році, проте більш, ніж півтора роки жодного разу на виклик суду не з'явилися, жодних пояснень, повідомлень, заяв, клопотань до суду завчасно не направляли, жодним чином не повідомляли заздалегідь про поважність причин своєї неявки до суду, про своє фактичне місце перебування тощо.
За наведених обставин суд оцінює неодноразову неявку обвинувачених як безпідставну та вважає за доцільне задовольнити заявлене прокурором клопотання повторно, адже відповідна процесуальна дія і судове рішення мають своїм спрямуванням забезпечення дотримання засад і цілей кримінального провадження, розумних строків, тоді як ухвала від попередня ухвала від 16.05.2023 не була виконана з незалежних від суду причин.
Підстав, за яких привід не може бути застосований до обвинувачених станом на 22.06.2023 судом не встановлено.
Керуючись ст. 138-140, 372 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора про застосування до обвинувачених примусового приводу задовольнити.
2. Застосувати у кримінальному провадженні № 12017100060003319привод для забезпечення явки до суду для участі в судовому засіданні, що відбуватиметься 06.09.2023 о 12:30 у приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Виставковій (Полковника Потєхіна, 14-А) обвинувачених:
2.1. ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Біла Церква Київська обл., місце мешкання: АДРЕСА_1 , номер телефону: НОМЕР_1 );
2.2. ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - з/с Іскра Октябрського району Кустанайської області Республіки Казахстан, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , номер телефону: НОМЕР_2 ).
3. Виконання приводу доручити Печерському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з можливістю передоручення територіальному відділку Національної поліції за місцем мешкання обвинувачених.
4. Контроль за виконанням ухвали про здійснення приводу покласти на уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні.
5. У разі неможливості здійснення приводу, зобов'язати Печерське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повернути цю ухвалу до суду та письмово повідомити суд у строк до 05.06.2023 про причини невиконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
СуддіОСОБА_1 (головуюча)
ОСОБА_2
ОСОБА_3