Справа №705/2334/23
2-з/705/23/23
22 червня 2023 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану у цивільній справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Марченко Наталія Миколаївна (вул. Незалежності,12, м. Умань, Черкаська область, 20302) про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсними договорів дарування, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно -
У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувають матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Марченко Н.М. про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсними договорів дарування, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності та визнання права власності на нерухоме майно.
19.06.2023 року на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначає наступне.
Предметом позову є визнання факту його спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання права спільною сумісною власністю нерухомого майна, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:05:005:0618, розміром 0,0824 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка) по АДРЕСА_1 та визнання за ним права власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Необхідність звернення до суду з цією заявою викликана тим, що на даний час вищевказане спірне майно, а саме житловий будинок та земельна ділянка, знаходиться у власності відповідача ОСОБА_3 , яке ним набуто шляхом укладення договору дарування з ОСОБА_2 , якій, в свою чергу, воно належало згідно свідоцтва про право на спадщину.
Значна вартість спірного майна житлового будинку та земельної ділянки, швидке отримання свідоцтва про право на спадкове майно відповідачем ОСОБА_2 , вжиття невідкладних заходів до відчуження майна у власність іншої особи (всього через 10 днів після отримання свідоцтва про право на спадщину), дають підстави вважати про намір відповідачів до подальшого відчуження нерухомого майна третім особам.
Нічим необмежене право розпорядження спірного нерухомого майна новим власником в період розгляду справи в суді може привести до фактичної втрати його можливості повернення майна від іншого володільця чт користувача.
Приймаючи до уваги можливі реальні ризики втрати нерухомого майна вважає, що у випадку його відчуження чи розпорядження ним в інший спосіб це може призвести до неможливості його фактичного повернення із чужого незаконного володіння. З цих підстав вважає за необхідне вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони вчиняти певні дії. Вважає, що такі види забезпечення позову унеможливлять укладення угод власником нерухомого майна, які потягнуть втрату власності, можливості користування спірного майна та будуть ефективним засобом, який забезпечить реальне відновлення порушеного права.
Просить суд постановити ухвалу, якою накласти арешт на наступне майно:
- житловий будинок по АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:05:005:0618 розміром 0,0824 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка)по АДРЕСА_1 .
Заборонити ОСОБА_3 укладати угоди відчуження, оренди (лізингу) та передавати в заставу наступне нерухоме майно:
- житловий будинок по АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:05:005:0618 розміром 0,0824 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка)по АДРЕСА_1 .
На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України суддя вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та наявні матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 р. у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 р. у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач подав заяву про забезпечення позову, після подачі позову про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований, по АДРЕСА_1 , яке, як зазначає позивач було придбано ним та померлою ОСОБА_4 під час спільного проживання, як дружини та чоловіка, без реєстрації шлюбу. Оскільки відповідач ОСОБА_2 , скориставшись певними обставинами, одноособово прийняла спадщину, до складу якої входить саме вищевказане спірне майно, оформила на неї право власності та через короткий проміжок часу подарувала будинок та земельну ділянку іншому відповідачу, тому позивач вимушений був звернутися до суду з цим позовом. А через ситуацію, що склалася, відповідач з метою позбавити його можливості реалізувати свої майнові права, маючи документ про право власності на спірне майно, зможе його відчужити та, в разі задоволення позовних вимог, виконання такого рішення суду належним чином буде можливим.
Суд, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходів саме таких видів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, вважає за необхідне для забезпечення позовних вимог позивача накласти арешт та заборонити вчиняти дії, пов'язані з відчуженням, орендою (лізингом) та передачею в заставу спірного житлового будинку та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , ст. ст. 149, 150, 153, 154, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на наступне майно:
- житловий будинок по АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:05:005:0618 розміром 0,0824 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка)по АДРЕСА_1 .
Заборонити ОСОБА_3 укладати угоди відчуження, оренди (лізингу) та передавати в заставу наступне нерухоме майно:
- житловий будинок по АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:05:005:0618 розміром 0,0824 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка)по АДРЕСА_1 .
Копію ухвали надіслати до Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для вжиття відповідних заходів та сторонам до відома.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Р. В. Піньковський