Справа № 712/6346/23
Провадження № 1-кс/712/2968/23
23 червня 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся старший слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, інвалідом, депутатом, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання мотивує тим, що 22.06.2023, близько 02 години 50 хвилин, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля будинку № 20 по вул. Сінна в м. Черкаси, під час конфлікту, який виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого останній впав на асфальтне покриття. В результаті своїх протиправних умисних дій ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: перелому склепіння черепу, перелому кісток носу, епідурального крововиливу, відкритої рани повіки та навколоорбітальної області, які відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17.01.1995, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
22.06.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Так, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
22.06.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Метою застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, спробам з його боку переховуватися від правоохоронних органів та суду, оскільки будучи не судимим, проте усвідомлюючи, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, будучи не обтяженим міцними соціальними зв'язками, а саме він проживає один, мати проживає поза межами України, він не має дітей та офіційного місця роботи, а тому може здійснити спроби переховуватися від органу досудового розслідування з метою уникнення або відтягнення часу притягнення його до відповідальності, що унеможливить проведення з ним всіх необхідних слідчо-процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, те, що досудове слідство триває та підозрюваний має можливість безперешкодно застосовувати вплив на потерпілого, свідків, декілька з яких являються його друзями, спеціалістів у кримінальному провадженні, з метою схиляння їх до дачі неправдивих показів, переслідуючи при цьому мету уникнення від кримінальної відповідальності та приховування можливих аналогічних фактів своєї злочинної діяльності, що свідчить про обґрунтованість ризиків передбаченим ст. 177 КПК України.
Також, звертає увагу на обставини події, ступінь суспільної небезпечності обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а саме вчиненні злочину із застосуванням насильства, що свідчить про наявний ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином і тому тяжкість пред'явленої підозри дає право вжити заходів забезпечення кримінального провадження із застосуванням тих заходів, які надають можливість досягти дієвості в цьому провадженні.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання повністю підтримали та просили суд його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив суд відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання провадження приходить до наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 199 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точку зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нею обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього та дослідивши кримінальне провадження є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_6 у кримінальному правопорушенні.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Слідчий в клопотанні зазначає, що метою застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, спробам з його боку переховуватися від правоохоронних органів та суду, оскільки будучи не судимим, проте усвідомлюючи, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, будучи не обтяженим міцними соціальними зв'язками, а саме він проживає один, мати проживає поза межами України, він не має дітей та офіційного місця роботи, а тому може здійснити спроби переховуватися від органу досудового розслідування з метою уникнення або відтягнення часу притягнення його до відповідальності, що унеможливить проведення з ним всіх необхідних слідчо-процесуальних дій.
ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, те, що досудове слідство триває та підозрюваний має можливість безперешкодно застосовувати вплив на потерпілого, свідків, декілька з яких являються його друзями, спеціалістів у кримінальному провадженні, з метою схиляння їх до дачі неправдивих показів, переслідуючи при цьому мету уникнення від кримінальної відповідальності та приховування можливих аналогічних фактів своєї злочинної діяльності, що свідчить про обґрунтованість ризиків передбаченим ст. 177 КПК України.
Також, звертає увагу на обставини події, ступінь суспільної небезпечності обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а саме вчиненні злочину із застосуванням насильства, що свідчить про наявний ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином і тому тяжкість пред'явленої підозри дає право вжити заходів забезпечення кримінального провадження із застосуванням тих заходів, які надають можливість досягти дієвості в цьому провадженні.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Викладене у своїй сукупності є достатніми мотивуючими факторами вчинення спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризиків, на які посилався у своєму клопотанні слідчий та вказував у судовому засіданні прокурор, слідчий суддя вважає їх доведеними.
Так, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, шляхом умовляння, погроз, підкупу чи інше; перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Слідчим суддею, також враховується тяжкість вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який раніше не судимий.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, працює кур"єром, вину в інкримінованому злочині визнає частково, бажає допомогти потерпілому.
Враховуючи характер та обставини вчинення даного кримінального правопорушення, аналіз зібраних досудовим розслідуванням матеріалів клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту в нічний час доби, із застосуванням до останнього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, що зможе мінімізувати вищевказані ризики та забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного. Невиконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, може мати наслідком звернення прокурора до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України,
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити частково.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в нічний час доби з 23.00 год. до 05.00 год., за адресою АДРЕСА_1 , строком 2 місяці, тобто до 23 серпня 2023 року, включно.
Строк домашнього арешту обчислювати з моменту винесення ухвали, тобто з 23.06.2023 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не залишати місце постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 , в період часу з 23.00 год. до 05.00 год. без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та зміну контактного номеру телефону;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_6 , після сигналів «Повітряна тривога» та «Відбій повітряної тривоги» протягом 15 хвилин відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити ОСОБА_6 що невиконання покладених на нього судом обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Контроль за виконанням підозрюваним запобіжного заходу покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення.
Ухвалу в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного арешту направити до виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1