Справа № 569/10750/23
1-кс/569/4145/23
про арешт майна
15 червня 2023 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12023181010001769 від 13.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (далі - це ж кримінальне провадження) про накладення арешту на майно, -
Слідчий у рамках кримінального провадження №12023181010001769 від 13.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням у якому просить суд накласти арешт на автомобіль вказаний у клопотанні.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 13.06.2023 о 13год. 06 хв. до Рівненського РУП надійшла заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що у ніч з 10.06 на 11.06 на паркові біля кафе «СОКИРА» за адресою: м. Рівне, вул. Володимира Стельмаха, 1, водій автомобіля Volvo V50, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснив наїзд на її сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. АДРЕСА_1 . У Результаті ДТП ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.
13.06.2023 року, о 14 годині 00 хвилин, під час проведення огляду місця події, автомобіль Volvo V50, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN номер - НОМЕР_2 (відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_2 ), було вилучено та поміщено на територію майданчика для тимчасового утримання автомобілів, що розташований за адресою: вул. Дворецька, м. Рівне.
Згідно постанови слідчого від 14.06.2023 року, автомобіль Volvo V50, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN номер - НОМЕР_2 , в рамках вказаного кримінального провадження визнаний речовим доказом.
Слідчий у клопотанні вказав, що з метою збереження речового доказу та унеможливлення вчинення подальших дій пов'язаних із розпорядженням та використанням автомобіля Volvo V50, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN номер - НОМЕР_2 , які можуть призвести до втрати чи пошкодження, знищення слідів вчинення кримінального правопорушення, необхідно накласти на нього арешт.
Слідчий в судове засідання не зявився про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, подав до суду заяву у якій клопотання підтримав та просив суд проводити розгляд без його участі.
Згідно ч.2 ст.172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Судом встановлено, що Рівненським районним управлінням поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023181010001769 від 13.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до п.8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, положення ч.2 ст.173 КПК України є необхідним накласти арешт на майно, про яке йдеться у клопотанні, яке було вилучено за вищевказаних обставин, як таке, що відповідає критеріям ст.98 КПК України, з метою збереження майна, як речового доказу, яким майно визнано у кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати вказаного майна, у зв'язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173,395 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на автомобіль марки Volvo V50, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN номер - НОМЕР_2 , що був вилучений під час огляду місця події 13.06.2023, у водія ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_2 .
Встановити заборону власнику автомобіля, чи Volvo V50, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN номер - НОМЕР_2 , до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Залишити автомобіль марки Volvo V50, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN номер - НОМЕР_2 , на зберіганні на території спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних, що розташований за адресою: вул. Дворецька, м. Рівне, до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_7