Справа № 569/3991/23
1-кс/569/2688/23
про арешт майна
24 квітня 2023 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 розглянувши клопотання слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12022180000000303 від 19.10.2022 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України (далі - це ж кримінальне провадження) про накладення арешту на майно, -
Слідчий у рамках кримінального провадження №12022180000000303 від 19.10.2022 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням у якому просить суд накласти арешт на речі вилучені 18.04.2023 року під час проведення особистого обшуку затриманого, в порядку ст. 208 КПК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 18.10.2022 в чергову частину ГУНП в Рівненській області надійшли матеріали з УСР в Рівненській області ДСР НП України, про те, що на території м. Рівне та Рівненської області діє група осіб, які незаконно виготовляють з метою подальшого збуту психотропну речовину метамфетамін.
Встановлено, що 18.04.2023 року, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, близько 16 год. 23 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , перебуваючи по вул.Кн.Володимира, 114 в м.Рівне, незаконно збули (продали) за 500 (п'ятсот) гривень покупцю ОСОБА_8 поліетиленовий пакетик із вмістом кристалічної речовини білого кольору.
Після проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки - ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та поміщено в ІТТ № 1 ГУНП в Рівненській області.
В ході проведення особистого обшуку затриманого, в порядку ст. 208 КПК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час складання протоколу про затримання, вилучено: грошові кошти: 1 банкнота номіналом «200 гривень» ДГ3154591, 3 банкноти номіналом «100 гривень» УЙ7692786, УЗ4647183, АВ8190349, 1 банкнота номіналом «50 гривень» УМ9530487, 1 банкнота номіналом «5 гривень» СИ1717203; 2 (два) поліетиленові пакетики з порошкоподібною речовиною.
Вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки можуть містити на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У зв'язку з викладеним, у слідчого виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане вилучене майно, яке є предметом кримінального правопорушення та одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд задоволити з підстав вказаних у ньому.
Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечив, просив в задоволенні відмовити.
Судом встановлено, що Рівненським районним управлінням поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022180000000303 від 19.10.2022 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
18.04.2023 року під час проведення особистого обшуку затриманого, в порядку ст. 208 КПК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були вилучені грошові кошти: 1 банкнота номіналом «200 гривень» ДГ3154591, 3 банкноти номіналом «100 гривень» УЙ7692786, УЗ4647183, АВ8190349, 1 банкнота номіналом «50 гривень» УМ9530487, 1 банкнота номіналом «5 гривень» СИ1717203; 2 (два) поліетиленові пакетики з порошкоподібною речовиною.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до п.8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, положення ч. 2 ст. 173 КПК України є необхідним накласти арешт на майно, про яке йдеться у клопотанні, яке було вилучено за вищевказаних обставин, як таке, що відповідає критеріям ст.98 КПК України, з метою збереження майна, як речового доказу, яким майно визнано у кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати вказаного майна, у зв'язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Крім того, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, необхідно накласти арешт на вищевказане майно, яке засобом та предметом протиправних дій, та одержане внаслідок їх вчинення, з метою позбавлення всіх осіб, які мають до нього відношення - можливості використовувати вказане майно, розпоряджатись будь-яким чином, оскільки незастосування вказаних заходів може призвести до зникнення, втрати відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173,395 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на майно, а саме на: грошові кошти: 1 банкнота номіналом «200 гривень» ДГ3154591, 3 банкноти номіналом «100 гривень» УЙ7692786, УЗ4647183, АВ8190349, 1 банкнота номіналом «50 гривень» УМ9530487, 1 банкнота номіналом «5 гривень» СИ1717203; 2 (два) поліетиленові пакетики з порошкоподібною речовиною - вилучені 18.04.2023 під час проведення особистого обшуку затриманого, в порядку ст. 208 КПК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час складання протоколу про затримання, та позбавити останнього та всіх інших осіб, які мають відношення до вказаного майна, можливості розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя Рівненського міського суду ОСОБА_9