Справа № 541/2051/23
Провадження № 1-кп/541/231/2023
22 червня 2023 року м. Миргород
Колегія суддів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Миргородського міськрайонного суду Полтавської області обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170550000345 від 25 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
встановила:
14 червня 2023 року з Полтавської обласної прокуратури до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170550000345 від 25 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта, який відповідає вимогам ст. 291 КПК України, вважає, що підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності не встановлено.
Крім зазначеного, прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи свої вимоги наступним. 27 березня 2023 року слідчим суддею Миргородського міськрайонного суду Полтавської області щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 23 травня 2023 року, який продовжено ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2023 року до 25 червня 2023 року. На даний час ризики, які слугували підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, зокрема - передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавленням волі, тому обвинувачений, розуміючи невідворотність покарання за скоєний злочин, може переховуватись від суду. Окрім того, ОСОБА_7 на час затримання не мав постійного місця проживання, не був працевлаштований, не мав міцних соціальних зв'язків, має незняту і непогашену судимість. У разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_7 може залишити місце свого перебування, що унеможливить виконання ним своїх процесуальних обов'язків. Перебуваючи на волі, обвинувачений може перешкодити встановленню істини у справі, впливати на свідків з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання. Вказаний ризик підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_7 знайомий зі свідком ОСОБА_9 , з якою вони перебували у шлюбі. У разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, обвинувачений зможе застосувати заходи фізичного або психічного впливу до свідка кримінального правопорушення з метою спонукання останньої до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання, що унеможливить якісне проведення судового розгляду. Крім зазначеного, ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 9, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, що свідчить про можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Заявлені ризики не зменшилися і не відпали, тому існує необхідність у продовженні відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Потерпілий підтримав думку прокурора про можливість призначення судового розгляду та клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник просили призначити судовий розгляд та не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження обраного відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність призначення судового розгляду з наступних підстав.
Зазначене кримінальне провадження підсудне Миргородському міськрайонному суду Полтавської області.
Колегією не встановлено підстав для зупинення кримінального провадження та прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, про витребування речей чи документів, про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні не надійшло.
Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 27 березня 2023 року щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 23 травня 2023 року.
19 травня 2023 року у відповідності з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави дію вказаного запобіжного заходу продовжено до 25 червня 2023 року.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначено в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина.
Згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу по даному кримінальному провадженню, були встановлені на стадії досудового розслідування та враховані слідчим суддею під час обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 обрано з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину, даних про його особу, а також наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема - обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів вважає, що наразі вказані ризики є реальними та дійсними.
Прокурором доведено, що перебуваючи на волі, усвідомлюючи особливу тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_7 може ухилитися від суду. Так, кримінальне правопорушення, передбачене п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, є особливо тяжким, за його скоєння передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, яке йому загрожує, обвинувачений може переховуватися від суду. Оскільки свідки по даному кримінальному провадженню не були допитані судом, ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, матиме можливість впливу на них для подальшої зміни ними показань у кримінальному провадженні, що унеможливить безпосереднє та об'єктивне дослідження доказів та надання їм належної оцінки. Крім зазначеного, враховуючи характер злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_7 , попереднє притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 9, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала.
Обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не перешкоджає інтересам правосуддя.
Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 в подальшому належить утримувати під вартою, оскільки саме цей вид запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 314, 315 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта за матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, у відкритому судовому засіданні на 10 год 00 хв 03 липня 2023 року в приміщенні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 133.
Розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально у складі трьох суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу задовольнити.
Продовжитиобвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів по 20 серпня 2023 року включно.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, обвинуваченого, його захисника.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3