22.06.2023
Ленінський районний суд м. Полтави
Справа № 641/1429/20
Провадження № 2/553/765/2023
22 червня 2023 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., за участі секретаря судового засідання Зубань Н.Л., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,
ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова із зазначеним позовом до відповідача, в якому прохає визнати заповіт, складений від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори Азімовою М.Ч. 21.01.2014 недійсним.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.02.2020 відкрито провадження у справі, з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який наразі продовжено.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова, Комінтернівського районного суду м. Харкова та визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.
Відповідно до акту приймання-передавання справ, до Ленінського районного суду м. Полтави з Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшла справа № 641/1429/20, яка на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Високих М.С.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 16.09.2022 справу прийнято до свого провадження, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.
За ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 24.03.2023 підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до розгляду по суті.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, сторони, представник позивача, та третя особа у судове засідання не прибули.
Відповідач надала до суду письмову заяву, в якій прохала проводити розгляд справи без її участі та залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та її представника у судове засідання.
Позивач та його представник причин не прибуття в судове засідання не повідомили, із клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертались.
Дослідивши матеріали справи, суд вказує про наступне.
У відповідності до ст.ст.43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно із ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно із ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно із ч.5 ст.130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі, а у відповідності до ч.2 ст.131 ЦПК України, якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною 5 ст.223 України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд (поспіль) належно повідомленого позивача.
З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо у судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Так, позивач правом подання відповідної заяви про розгляд справи за її відсутності не скористалася, вона та її представник, будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи двічі поспіль, а саме 24.04.2023 та 22.06.2023, до суду не прибули.
За таких обставин, у зв'язку із повторною неявкою в судове засідання позивача, від якої не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, та представника позивача, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
При цьому суд зауважує, що особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами та має добросовісно виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки, й відповідно несе процесуальні ризики.
Наслідком повторної неявки в судове засідання позивача, яка виявляла намір брати участь у судових засіданнях, про що свідчить не подання нею відповідної заяви про розгляд справи у відсутність, та була достовірно обізнана про здійснення ініційованого нею судового провадження, є залишення позову без розгляду, і вказаний процесуальний ризик несе саме позивач, як ініціатор судового розгляду.
Керуючись ст.ст.189, 200 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Ленінського районного суду м. Полтави М.С. Високих