іменем України
(заочне)
Справа №377/175/23
Провадження №2/377/106/23
22 червня 2023 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Прядко Н.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
13 березня 2023 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на частину другу статті 141, частину першу статті 179, частину першу статті 196 СК України, просить стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів по судовому наказу Славутицького міського суду Київської області № 377/443/19 за період з 01 листопада 2020 року по 01 березня 2023 року у розмірі 99 723 гривні 17 копійок.
Позов обґрунтовується тим, що позивач з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у шлюбі, який розірвано рішенням Славутицького міського суду Київської області від 25 січня 2017 року у справі № 377/882/16. Від шлюбу у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є відповідач. Судовим наказом Славутицького міського суду Київської області від 15 липня 2019 року у справі № 377/443/19 присуджено стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 26.06.2019 і до досягнення дітьми повноліття. За вказаним судовим наказом 12.08.2019 постановою старшого державного виконавця Броварського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрито виконавче провадження ВП № 59702389. По жовтень 2020 року з відповідача проводилося стягнення аліментів за судовим наказом, однак з листопада 2020 року сплата відповідачем аліментів не здійснювалася взагалі, внаслідок чого станом на 01.03.2023 утворилась заборгованість зі сплати аліментів на дітей, розмір якої становить 142 461,67 гривень. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, проведеним державним виконавцем Лобко О.В.. Будучи обізнаним про наявність заборгованості зі сплати аліментів, відповідач не вживає жодних заходів щодо її погашення. Загальна сума заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.03.2023 згідно розрахунку становить 142 461,67 гривень. Згідно постанови про накладення штрафу від 01.03.2023 у ВП № 59702389, отриманої з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, державним виконавцем Лобко О.В. встановлено, що наявна заборгованість зі сплати аліментів становить більше двох років. На боржника ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 30 % розміру заборгованості у сумі 42 738,50 гривень. Отже, з урахуванням положень частини першої статті 196 СК України, частини чотирнадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», розмір неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів обмежується різницею між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів (штрафу) і становить 99 723,17 гривень. Обставин, які б перешкоджали відповідачу ОСОБА_2 здійснювати сплату аліментів на утримання двох малолітніх дітей, відсутні, отже заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини особи, яка свідомо знаючи про наявність заборгованості, не здійснювала сплату аліментів. Відповідач не надавав до Відділу ДВС жодних документів, які б свідчили про наявність поважних причин для несплати аліментів, як і не оскаржував розрахунок заборгованості зі сплати аліментів. Стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей не порушує їх прав і буде відповідати їх інтересам, адже несплата аліментів на їх утримання розцінюється як позбавлення дітей власності.
Ухвалою судді від 28 квітня 2023 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 26 травня 2023 року.
Ухвалою суду від 26 травня 2023 року судовий розгляд справи було відкладено на 22 червня 2023 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.
Позивач у призначене судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. До суду позивачем була подана заява, в якій вона просила судовий розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач повторно в призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи. Відзив на позов відповідач до суду не направив. Клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшла.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 22 червня 2023 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у шлюбі, зареєстрованому 18 жовтня 2008 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, який було розірвано рішенням Славутицького міського суду Київської області від 25 січня 2017 року, що набрало законної сили 11 лютого 2017 року (а. с. 13).
Під час шлюбу у сторін народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком яких є відповідач, мати - позивач, що підтверджується свідоцтвами про народження, копії яких долучені до матеріалів справи (а. с. 12, зв. ст. а. с. 12).
Судовим наказом судді Славутицького міського суду Київської області від 15 липня 2019 року, що набрав законної сили 16 липня 2019 року, у цивільній справі № 377/443/19, провадження 2-н/377/34/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 26 червня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття (а. с. 37).
Постановою старшого державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 12 серпня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59702389 з виконання судового наказу № 377/443/19, виданого Славутицьким міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 26.06.2019 і до досягнення дітьми повноліття (а. с. 14).
Як вбачається з розрахунку заборгованості, проведеного державним виконавцем Лобко О.В., згідно судового наказу № 377/443/19 від 15.07.2019, виданого 15.07.2019 Славутицьким міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 26 червня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття, заборгованість з листопада 2020 року станом на 01.03.2023 становить 142 461,67 гривень. Штраф за несплату боргу понад два роки 30 % в розмірі 42 738,50 гривень. Заборгованість нарахована відповідно до статей 194-195 СК України, статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», розділу ХVI Інструкції з організації примусового виконання рішень (а. с. 15-16).
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною дев'ятою статті 7 СК України передбачено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частини перша, четверта статті 15 СК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789Х11 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Як вбачається з частини другої статті 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частини друга, третя статті 181 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Частиною першою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (частина друга статті 196 СК України).
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №711/679/21.
Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що з листопада 2020 року по березень 2023 року відповідач повністю припинив сплачувати аліменти на утримання дітей.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_2 виконував покладений на нього обов'язок зі сплати аліментів, а також вживав всіх заходів щодо належного виконання зобов'язання, що могло б бути правовою підставою для відмови у стягненні неустойки (пені).
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
Якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, проведеного державним виконавцем Лобко О.В., згідно судового наказу № 377/443/19 від 15.07.2019 , заборгованість станом на 01.03.2023 становить 142 461,67 гривень. Штраф за несплату боргу понад два роки 30 % в розмірі 42 738,50 гривень (а. с. 15-16).
Відповідач у справі не надав суду іншого розрахунку заборгованості по аліментах, хоч відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» мав право на отримання від приватного виконавця вказаних відомостей.
З врахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказів, суд вважає за можливе здійснити розрахунок пені, виходячи із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості по аліментах ВП № 59702389 від 01 березня 2023 року (а. с. 15-16) .
Як вбачається з частин 1, 3, 4, статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою, другою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розрахунок пені по аліментах за період з листопада 2020 року по лютий 2023 року включно належить здійснювати наступним чином: за листопад 2020 року: з 01 грудня 2020 року по 01 березня 2023 року: 4 470,67 грн. х 821 д. х 1 % = 36 704,20 грн.; за грудень 2020 року: з 01 січня 2021 року по 01 березня 2023 року: 4 470,67 грн. х 790 д. х 1 % = 35 318,29 грн.; за січень 2021 року: з 01 лютого 2021 року по 01 березня 2023 року: 4 586,33 грн. х 759 д. х 1 % = 34 810,24 грн.; за лютий 2021 року: з 01 березня 2021 року по 01 березня 2023 року: 4 586,33 грн. х 731 д. х 1 % = 33 526,07 грн.; за березень 2021 року: з 01 квітня 2021 року по 01 березня 2023 року: 4 586,33 грн. х 700 д. х 1 % = 32 104,31 грн.; за квітень 2021 року: з 01 травня 2021 року по 01 березня 2023 року: 4 935,67 грн. х 670 д. х 1 % = 33 068,99 грн.; за травень 2021 року: з 01 червня 2021 року по 01 березня 2023 року: 4 935,67 грн. х 639 д. х 1 % = 31 538,93 грн.; за червень 2021 року: з 01 липня 2021 року по 01 березня 2023 року: 4 935,67 грн. х 609 д. х 1 % = 30 058,23 грн.; за липень 2021 року: з 01 серпня 2021 року по 01 березня 2023 року: 5 004,33 грн. х 578 д. х 1 % = 28 925,03 грн.; за серпень 2021 року: з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2023 року: 5 004,33 грн. х 547 д. х 1 % = 27 373,69 грн.; за вересень 2021 року: з 01 жовтня 2021 року по 01 березня 2023 року: 5 004,33 грн. х 517 д. х 1 % = 25 872,39 грн.; за жовтень 2021 року: з 01 листопада 2021 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 486 д. х 1 % = 25 712,66 грн.; за листопад 2021 року: з 01 грудня 2021 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 456 д. х 1 % = 24 125,46 грн.; за грудень 2021 року: з 01 січня 2022 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 425 д. х 1 % = 22 485,35 грн.; за січень 2022 року: з 01 лютого 2022 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 394 д. х 1 % = 20 845,24 грн.; за лютий 2022 року: з 01 березня 2022 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 366 д. х 1 % = 19 363,85 грн.; за березень 2022 року: з 01 квітня 2022 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 335 д. х 1 % = 17 723,74 грн.; за квітень 2022 року: з 01 травня 2022 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 305 д. х 1 % = 16 136,54 грн.; за травень 2022 року: з 01 червня 2022 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 274 д. х 1 % = 14 496,44 грн.; за червень 2022 року: з 01 липня 2022 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 244 д. х 1 % = 12 909,23 грн.; за липень 2022 року: з 01 серпня 2022 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 213 д. х 1 % = 11 269,13 грн.; за серпень 2022 року: з 01 серпня 2022 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 182 д. х 1 % = 9 629,02 грн.; за вересень 2022 року: з 01 жовтня 2022 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 152 д. х 1 % = 8 041,82 грн.; за жовтень 2022 року: з 01 листопада 2022 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 121 д. х 1 % = 6 401,71 грн.; за листопад 2022 року: з 01 грудня 2022 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 91 д. х 1 % = 4 814,51 грн.; за грудень 2022 року: з 01 січня 2023 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 60 д. х 1 % = 3 174,40 грн.; за січень 2023 року: з 01 лютого 2023 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 29 д. х 1 % = 1 534,29 грн.; за лютий 2023 року: з 01 березня 2023 року по 01 березня 2023 року: 5 290,67 грн. х 1 д. х 1 % = 52, 91 грн..
Таким чином, розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2020 року по лютий 2023 року становить: 36 704,20+35 318,29+34 810,24+33 526,07+32 104,31+33 068,99+31 538,93+30 058,23+28 925,03+27 373,69+25 872,39+25 712,66+24 125,46+22 485,35+20 845,24+19 363,85+17 723,74+16 136,54+14 496,44+12 909,23+11 269,13+9 629,02+8 041,82+6 401,71+4 814,51+3 174,40+1 534,29+52,91=568 016,67 гривень.
Враховуючи, що на ОСОБА_2 постановою державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лобко О.К. про накладення штрафу, винесеною 01 березня 2023 року у виконавчому провадженні № 59702389, було накладено штраф в розмірі 42 738,50 гривень, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням положень частини чотирнадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», становить 99 723,17 гривень (142 461,67 гривень (розмір заборгованості зі сплати аліментів) - 42 738,50 гривень (розмір штрафу, накладеного на відповідача постановою державного виконавця)).
За таких обставин необхідно стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за період з листопада 2020 року по лютий 2023 року в сумі 99 723,17 гривень.
За змістом статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 073,60 гривень, від сплати якого звільнена позивач на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-281 ЦПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів по судовому наказу Славутицького міського суду Київської області від 15 липня 2019 року, за період з листопада 2020 року по лютий 2023 року в сумі 99 723 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот двадцять три) гривні 17 (сімнадцять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне заочне рішення суду складено 22 червня 2023 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька