Справа 362/1947/23
Провадження 3/362/1137/23
20.06.2023 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 123 КУпАП
встановив:
27.03.2023 о 13:30 год. у смт. Калинівка Фастівського району Київської області по вул. Залізнична 47, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes Benz 220E, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення правил п. 20.5 в ПДР України, виїхав на залізничний переїзд при увімкненому забороненому (червоному) сигналі світлофора.
Крім того 27.03.2023 о 13:30 год. у смт. Калинівка Фастівського району Київської області по вул. Залізнична 47, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Mercedes Benz 220E, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя та вираджене тремтіння пальців рук) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що було зафіксовано на нагрудний відео реєстратор № 1.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, причини неявки суду невідомі.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Больботенко А.Р. (діє на підставі договору № 01-06/2023 від 01.06.2023 та ордеру серія АІ № 1403528 від 01.06.2023) просила суд повернути зазначені протоколи щз додатками на доопрацювання до органу поліції, який їх оформляв. В обґрунтування своєї позиції щодо зазначених протоколів зазначила, що працівники поліції грубо порушили інструкцію при оформлені зазначених протоколів, а саме: у протоколах зазначено серію та номер документа, який встановлює особу, однак відсутня інформація щодо органу, який видав цей документ, і дати його видачі; відомості щодо часу та місця скоєння правопорушень не відповідають дійсності, оскільки відповідно до відеозапису події факт переїзду зафіксовано о 12:56 год., разом з тим в протоколах зазначено час - 13:30 год.; вказані протоколи і додатки до них не містять відомостей приналежності ОСОБА_1 транспортного засобу, яким керував. На її думку, вказані недоліки не дають змогу суду об'єктивно встановити всі обставини по справі.
Суд відмовив у задоволенні цього клопотання, інших клопотань від захисник не заявляла.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників, які брали участь у розгляді справи, суд встановив таке.
Диспозиція частин 2 статті 123 КУпАП передбачає відповідальність за в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
П. 1.5 ПДР України вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Факт виїзду на залізничний переїзд ОСОБА_1 коли це заборонено за обставин і у місці викладених у описовій частині постанови суду повністю підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема: фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ААБ № 042231 від 27.03.2023, де у поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено: «визнаю свою провину, дуже поспішав»; даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні на кому транспортний засіб Mercedes Benz 220E, д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджає на залізничний переїзд та здійснює його переїзд при увімкненому червоний сигналі світлофора.
Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп'яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.
Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;
3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, а й встановлено обов'язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.12 розділу II Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» чітко передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735 перелічені такі ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Тобто, законодавством чітко передбачено, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться виключно в закладі охорони здоров'я, при цьому, поліцейські зобов'язані забезпечити направлення водія до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із фабулою ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказаною нормою наступає, серед іншого, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки п.2.5. Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої. Таке фіксування відбувається на наявний у поліцейського спеціальний технічний засіб відеозапису, а разі його відсутності - у присутності двох свідків.
Щодо оцінки досліджених судом доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні було досліджено відеозапис, який долучений до матеріалів цієї справи, на якому зафіксовано факт зупинки водія ОСОБА_1 , працівник поліції представляється і вказує на підставу зупинки. Надалі працівники поліції повідомляють водія ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки наркотичного сп'яніння та пропонують пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, однак водій ОСОБА_2 категорично відмовляється, мотивуючи свою відмову відсутністю часу. З огляду на висловлену позицію водія ОСОБА_1 , йому зачитують його права, він підтверджує, що вони йому зрозумілі та повідомляють про складання щодо нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому жодних зауважень чи заперечень водій ОСОБА_1 не висловлює.
Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
-фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ААБ № 042367 від 27.03.2023, де у поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено: «транспортний засіб залишаю на місці зупинки без порушення ПДР, та зобов'язуюсь не керувати»
-даними акта огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, за яким зазначено виявлені ознаки, однак такий огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 , при цьому в графі з результатом згоден зазначено « ОСОБА_1 » та проставлено короткий підпис;
-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.03.2023, який не було проведено через відмову ОСОБА_1 від такого огляду.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв'язку з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння та відмовою ОСОБА_1 від огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку. При цьому при проведення такого огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису. Факт відсторонення водія від керування транспортним засобом підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1 зазначені у протоколі.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, з поміж іншого не здійснювати в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений та на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 123 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він, як водій, керуючи транспортним засобом здійснив в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений, а також відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.
Щодо накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, то суд зауважує, що адміністративні матеріали не містять відомостей, щодо належності останньому на праві приватної власності транспортних засобів, як і автомобіля, яким керував.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, а саме високий ступінь суспільної шкідливості, особу винного, ступінь його вини та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у межах санкцій вказаних статей КУпАП.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283-285, 289, 298, 299, 301, 304, 307 КУпАП, суд
постановив:
Об'єднати в одне провадження справи за № 362/1948/23 (провадження № 3/362/1138/23), № 362/1947/22 (провадження № 3/362/1137/23 відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 123 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, присвоїти об'єднаній справі № 362/1947/23.
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 130 та ч. 2 ст. 123 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягненні:
- за ч. 2 ст. 123 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень.
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко