Справа № 359/4792/23
Провадження № 3/359/2484/2023
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
13 червня 2023 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши у закритому судовому засіданні за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗС України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , -
17.05.2023 року о 01 год. 20 хв. у м. Бориспіль по вул. Київський Шлях, 144 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем марки «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 при цьому не мав права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину визнав частково, пояснивши, що через крайню необхідність сів за кермо автомобіля 17.05.2023 року, оскільки перевозив сонячні панелі для своєї військової частини в Донецькій області.
Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, детально вивчивши відомості, зафіксовані на відеозаписі, прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Відповідно до п.п, а) п. 2.4 ПДР, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, а саме : посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб.
Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.1"а" ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 9 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім цього, п.п. 1-3 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» від 8 травня 1993 року № 340 встановлено, що це Положення є обов'язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:
А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;
А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;
В1 - квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;
В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;
СІ - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);
С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);
D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;
D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;
BE, С1Е, СЕ. DIE. DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, Cl, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів:
Т - трамваї та тролейбуси.
Окрім цього, судом враховується, що Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Суд встановив, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, що підтверджується довідкою заступника командира батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль УПП у Київській області ДПП Мінасяна Саргіса від 17.05.2023 року
Так, диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 , який полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Диспозиція ч.2 ст.126 КУпАП передбачає склад правопорушення, який полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.05.2023 року серії ААД № 443511, довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення від 17.05.2023 року, диском з відеофіксацією з нагрудної камери працівника поліції та іншими матеріалами справи.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про наявність у його діях крайньої необхідності, суддя зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно із ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказував на те, що сів за кермо автомобіля 17.05.2023 року, оскільки перевозив сонячні панелі для своєї військової частини в Донецькій області. Дана обставина підтверджена дослідженими в судовому засіданні фототаблицями.
Дії ОСОБА_1 хоч і свідчать про порушення п. 2.1 (а) ПДР України, однак, за встановлених у ході судового розгляду фактичних обставин справи, останній був вимушений вчинити такі дії. Вказане, на думку судді, свідчить про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності.
Виходячи із вищезазначеного, суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку що дії ОСОБА_1 вчинені в стані крайньої необхідності, тому провадження по справі підлягає закриттю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, 17, 18, ч. 5 ст. 126, 247, 252 КУпАП України, суддя
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк