Справа № 185/5427/23
Провадження № 2/185/2195/23
іменем України
23 червня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М. з участю секретаря судового засідання Бублик А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Какулію Отарі Євгеновича звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. Позовна заява надійшла до суду 20 квітня 2023 року.
Позивачка посилається та те, що її шлюбні відносини з відповідачем фактично припинені з червня 2020 року через відсутність взаєморозуміння, сторони проживають за різними адресами, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Разом з позивачкою проживає дитина, народжена від шлюбу з відповідачем - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між сторонами не досягнуто домовленості щодо участі батька в утриманні дитини.
Позивачка просить:
-розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 10 листопада 2018 року Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області за актовим записом № 244,
-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття дитини.
03 травня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ОСОБА_4 не скористався своїм правом на подання відзиву, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. За змістом цієї заяви відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , однак категорично проти того, щоб позивачка залишала собі шлюбне прізвище.
Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З матеріалів справи видно, що 10 листопада 2018 року Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області зареєстрований шлюб між громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис № 244. У зв'язку з реєстрацією шлюбу прізвище ОСОБА_5 змінено на « ОСОБА_6 ».
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 записані батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За змістом позовної заяви сторони фактично не підтримують шлюбні відносини, між ними відсутнє взаєморозуміння та нормальне спілкування, подальше збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя є недоцільним, оскільки жодна зі сторін не подала такого клопотання.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України, статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Тому позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
ОСОБА_1 у позовній заяві просить після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище.
Як передбачено статтею 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Тобто право позивачки надалі іменуватися шлюбним прізвищем після розірвання шлюбу передбачене законом і вона в жодному випадку не може бути позбавлена цього права.
Тому після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 слід залишити без змін.
Довідками про реєстрацію місця проживання, виданими Відділом державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Статтями 180, 181 Сімейного кодексу України встановлено обов'язок обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Зі змісту позовної заяви видно, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо утримання дитини.
Договір між батьками про сплату аліментів на дитину відповідно до статті 189 Сімейного кодексу України не укладався.
Тому наявні підстави для стягнення аліментів з батька на користь матері, оскільки дитина проживає з нею.
Як визначено статтями 181-183 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття дитини. Відповідач згідно поданої заяви не заперечує проти стягнення з нього аліментів саме в такому розмірі.
Визнання відповідачем позову в частині стягнення аліментів не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, не суперечить положенням статті 183 Сімейного кодексу України, а також загальним засадам регулювання сімейних відносин - справедливості, добросовісності та розумності з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Враховуючи рівний обов'язок обох батьків щодо утримання дитини, відсутність відомостей щодо наявності на утриманні відповідача інших неповнолітніх чи непрацездатних осіб, позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 20 квітня 2023 року, саме з цієї дати підлягають стягненню аліменти за рішенням суду.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, оскільки є законним представником дитини з інвалідністю.
Підлягають задоволенню позовні вимоги немайнового характеру (про розірвання шлюбу) та майнового характеру (про стягнення аліментів) розмір судового збору станом на день звернення позивачки до суду пропорційно складає 1073,60 + 1073,60 = 2147,20 грн, відповідно до положень частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, подавши відповідну заяву, судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі 50 відсотків як передбачено частиною 1 статті 142 ЦПК України.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 .
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 10 листопада 2018 року Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 244.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Гороховатка Борівського району Харківської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 квітня 2023 року і до повноліття дитини.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1073 (тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя У.М. Болдирєва