Справа № 185/7955/23
Провадження № 2-о/185/276/23
23 червня 2023 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болдирєва У.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту проживання на території України,
14 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулась з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання на території України.
22 червня 2023 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Заявниця просить встановити факт, що вона постійно проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року.
За змістом заяви встановлення цього факту необхідно заявниці для отримання паспорта громадянина України.
Згідно з частиною 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Тобто в порядку цивільного судочинства встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна, припинення особистих чи майнових прав фізичної особи.
Як визначено статтею 1 Закону України «Про громадянство України», громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Заявниця зазначає, що орган Державної міграційної служби відмовив їй у видачі паспорта через неможливість встановити належність до громадянства України і рекомендував звернутись до суду.
З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди (частина 5 статті 125 Конституції України).
Встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року прямо стосується набуття цією особою громадянства України за територіальним походженням.
Тобто встановлення факту проживання ОСОБА_1 на території України за своїми правовими наслідками призведе до публічно-правових відносин заявниці з державою.
Встановлення цього факту не пов'язане з будь-якими цивільними правами та обов'язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням.
Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками вимога про встановлення факту проживання заявниці на території України пов'язана з публічно-правовими відносинами заявниці з державою щодо набуття громадянства, тому ця вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Верховний Суд, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим (постанова від 22 березня 2023 року по справі № 290/289/22-ц).
Тому заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання на території України не підлягає судовому розгляду в порядку цивільного судочинства, вирішення цього питання належить до юрисдикції адміністративного суду.
Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з частиною 5 статті 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту проживання на території України.
Роз'яснити заявниці, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя У.М. Болдирєва