Справа № 185/4923/23
Провадження № 1-кп/185/667/22
23 червня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041400000087 від 07 березня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Павлограді, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, неодруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (із змінами, внесеними Указами Президента від 14 березня 2022 року № 133/22, від 18 квітня 2022 року № 259/22, від 17 травня 2022 року №341/22, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022) в Україні з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.
Так, ОСОБА_3 , достовірно знаючи що на території України з 05.30 години 24 лютого 2022 року введений воєнний стан згідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 23 лютого 2023 року в денний час доби, більш точного часу досудовому розслідуванню не вдалось встановити, знаходився в житловому будинку АДРЕСА_2 , де тимчасово мешкав, та у нього раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, а саме велосипеда марки Україна «Спутник» ХВЗ (28”) зеленого кольору, що належить потерпілому ОСОБА_5
23 лютого 2023 року в денний час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, діючи умисно, розуміючи незаконність і протиправність своїх дій, але не бажаючи відмовлятися від своїх злочинних намірів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаться ніким не поміченими, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, по злочинному умислу, спрямованому на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу заволодів велосипедом марки Україна «Спутник» ХВЗ (28”), вартістю 1473,00 грн., який знаходився в подвір'ї житлового будинку АДРЕСА_2 . Після чого зник з місця скоєння кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Тим самим своїми злочинними діями ОСОБА_3 заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 1473,00 гривень.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю суду показав, що у лютому 2023 року біля 12.00-13.00 години в с. Богуслав, потерпілий попросив допомогти йому по господарству. Він декілька днів жив у потерпілого у його домоволодінні по АДРЕСА_2 . Потім потерпілий почав їздити на роботу та приїжджати випившим і вони стали сваритися, та як обвинувачений не пив.
23 лютого 2023 року потерпілий його вигнав і закрився в будинку. У дворі стояв велосипед, зеленого кольору. Він взяв велосипед і поїхав в м. Павлоград. Проїжджаючи через центр с. Богуслава, він зустрів дідуся, якому продав цей велосипед за 200 грн. Потім на автобусі поїхав додому в м. Павлоград. Гроші витратив на себе. Велосипед був повернутий потерпілому. В скоєному розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд даного кримінального провадження без його участі.
За згодою учасників кримінального провадження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого, документів стосовно речових доказів та процесуальних витрат. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції нема.
Враховуючи показання обвинуваченого та його бажання не досліджувати інші докази по справі, суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною повністю.
Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
На підставі ст. 65 КК України, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити у виді позбавлення волі у межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, раніше не судимий, вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без відбування покарання і покарання йому можливо призначити з застосуванням положень ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання не має.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
У справі маються процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи на суму 755 грн. 12 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1 ) на користь держави 755 грн. 12 коп. в рахунок відшкодування процесуальних витрат.
Речові докази у справі: велосипед марки Україна «Спутник» ХВЗ (28”), переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 у - залишити у його користуванні.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1