Справа № 182/2888/23
Провадження № 1-кп/0182/934/2023
20.06.2023 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні у м. Нікополі в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2023 за №12023046340000089 по обвинуваченню:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлопілля Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, непрацюючого, має на утриманні малолітню доньку 2015 р.н., особою з інвалідністю, депутатом та пенсіонером не являється, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_2 , вчинив кримінальний проступок за таких обставин.
21.12.2017 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області винесено судовий наказ у справі №182/6788/17, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язано сплачувати аліменти на користь дитини, а саме ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину певного віку щомісячно, починаючи з 24.11.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі судового наказу 01.08.2019 державним виконавцем Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження, згідно якого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язано сплачувати аліменти на користь дитини, а саме ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину певного віку щомісячно, починаючи з 24.11.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Проте, ОСОБА_2 , будучи усвідомленим про те, що має необхідність сплачувати аліменти, в порушення вимог ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного кодексу України, ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», згідно з якими батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, почав злісно ухилятися від сплати аліментів на утримання дитини.
Так, у період часу з січня 2021 року по травень 2023 року ОСОБА_2 , не маючи обмежень за станом здоров'я, тобто будучи працездатною особою, отримуючи дохід від тимчасових заробітків, жодних виплат аліментів на користь ОСОБА_4 га утримання свої дитини ОСОБА_3 не здійснював, заходів, направлених на погашення боргу та основної частини аліментів на утримання дитини не вживав, жодним чином не допомагав, чим умисно, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до довідки-розрахунку, наданої державним виконавцем Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), загальна сума заборгованості по сплаті аліментів у ОСОБА_2 , відповідно до судового наказу станом на 31.05.2023, становить 94077 грн. 10 коп., що сукупно складає суму виплат більше ніж за три місяці відповідних платежів згідно довідки-розрахунку.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він у період часу з січня 2021 року по травень 2023 року умисно, злісно, ухиляється від сплати коштів встановлених судовим наказом Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області №2-н/0182/267/2017 №182/6788/17 від 21.12.2017 року на користь ОСОБА_4 на утримання своєї дитини ОСОБА_3 .
Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Ухвалою суду від 14.06.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2023 за №12023046340000089 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Прокурором ОСОБА_5 надано клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, він просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 . Відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, згодний зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згодний з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.14-15). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_4 також надано письмову заяву, в якій остання погодилась зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначив, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодилась з розглядом кримінального провадження у спрощеному провадженні (а.с.13).
До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.
Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не оспорює, пред'явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, також не оспорюються потерпілою.
Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: заяви потерпілої ОСОБА_4 в якій зазначено, що ОСОБА_2 з початку 2022 року ухиляється від сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 2015 р.н. (а.п.15). Довідкою Нікопольського ВДВС від 27.02.2023 року, згідно якої ОСОБА_2 за тридцять один місяць з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання не здійснив жодного платежу та загальна заборгованість за виконавчим документом становить 54513 грн. 54 коп. (а.п.24). Копією судового наказу по справі №182/6788/17 провадження №2-н/0182/267/2017 від 21.12.2017 року, згідно якого з ОСОБА_2 на користь матері ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 2015 р.н. в розмірі частини заробітку (доходу), починаючи з 24.11.2017 р., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця (а.п.37). Копією постанови Державного виконавця про відкриття виконавчого провадження серія ВП №59695378 від 01.08.2019 року, про відкриття виконавчого провадження з виконання судового наказу №2/0182/267/2017 №182/6788/17 від 28.12.2017 року (а.п.39). Копією постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.02.2021 року, про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_2 (а.п.64-65). Розрахунком заборгованості по сплаті аліментів по виконавчому листу №2/0182/267/2017 від 28.12.2017 року, згідно якої загальна заборгованість по сплаті аліментів в період з січня 2021 року по січень 2023 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 становить 83377,98 грн. (а.п.69).
Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз'яснено та дотримано.
Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення.
Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч.1 ст.164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_3 2015 р.н., не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується добре, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває (а.п.101).
Обставини, що пом'якшують покарання відсутні. Обставини, що обтяжує покарання відсутні.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді громадських робіт, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Витрати на проведення судових експертиз відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 164 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт строком 120 (сто двадцять) годин.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази: відсутні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя: ОСОБА_1