Справа № 182/856/23
Провадження № 1-кс/0182/442/2023
Іменем України
08.06.2023 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області,
ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
заявника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі заяву ОСОБА_4 про відвід прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42022042100000044,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу у провадження судді надійшла для розгляду заява ОСОБА_4 про відвід прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42022042100000044.
Як вбачається, 14.03.2023 р. заявник звернувся з заявою про відвід прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 від процесуального керівництва по кримінальному провадженню №42022042100000044, копію якої направив до Дніпровської обласної прокуратури. Заявник зазначив, що 15.06.2022 р. ОСОБА_3 визначено старшим процесуальним керівником у вищезазначеному кримінальному провадженні. 19.10.2022 року заявника визнано потерпілим та допитано після його численних скарг до Дніпровської обласної прокуратури.
Посилання прокурора ОСОБА_3 на те, що саме слідчий ОСОБА_5 вчасно не виконав надані ним письмові вказівки від 08.08.2022 є спробою прокурора перекласти відповідальність на слідчого за неналежне процесуальне керівництво. Крім того, під час допиту проведеного 19.10.2022 р. він просив здійснити запит з метою отримання інформації від державного виконавця Нікопольського СРВ ДВС ОСОБА_6 щодо суми невиплачених грошових коштів по виконавчому провадженню ВП№65052852 та ВП №67450241. Зазначене клопотання залишилося без вирішення до тепер. Все це, на думку заявника, вказує на неналежне виконання своїх службових обов'язків прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 . Тому його слід відвести від здійснення процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав заявлений відвід прокурору ОСОБА_3 , мотивуючи його тим, що він як прокурор допускає бездіяльність під час досудового розслідування кримінального провадження і упереджено до нього ставиться.
Прокурор ОСОБА_3 повідомив, що посилання ОСОБА_4 на його упередженість, є лише особистим припущенням заявника. Він належним чином виконує свої процесуальні обов'язки. Зазначив, що надавав вказівки слідчому для проведення певних слідчих дій, однак зараз не може повідомити, чи виконані вони. Крім того, слідчий відповідно до вимог КПК України є також самостійним у своїй діяльності і в його обов'язки входить проведення досудового розслідування і здійснення слідчих дій за його ініціативою, а не лише на підставі письмових вказівок прокурора. Зазначив, що у кримінальному провадженні допитано ОСОБА_4 в якості потерпілого, ним, як прокурором, надано ряд вказівок щодо вчинення певних слідчих дій. Просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 , яка є необґрунтованою.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вважаю, що заява про відвід не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Прокурор є одним з учасників кримінального провадження, та за частиною 1 статті 36 КПК, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
За частиною 2 статті 36 КПК прокурор виконує функцію нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Тобто, на прокурора покладається обов'язок організації процесу досудового розслідування, визначення його напрямів, координації проведення процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання під час кримінального провадження вимог законів України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 80 КПК відвід прокурору може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, за наявності підстав, передбачених ч.1 ст. 77 КПК України за якою прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст. 36 КПК) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпечення законності (ст. 9 КПК). Значення неупередженого досудового розслідування варто оцінюється в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини).
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи та/або об'єктивну неможливість його участі в цьому кримінальному провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ'єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для судді, який розглядає заяву про відвід.
Зі змісту скарги заявника вбачається, що упередженість прокурора ОСОБА_3 полягає в неналежному контролі як процесуального керівника за ходом досудового розслідування, що фактично може містити бездіяльність прокурора, яка підлягає оскарженню в порядку ст.303 КПК України. Однак заявник не ставить питання щодо визнання бездіяльності прокурора або щодо оскарження певних процесуальних рішень, прийнятих ним під час досудового розслідування кримінального провадження.
Законні підстави відводу, передбачені ст. 77 КПК України відсутні. Заява ОСОБА_4 базується лише на його особистих припущеннях, а не на законі. Будь-які факти, які б вказували на зацікавленість прокурора в результатах проведення досудового розслідування кримінального провадження по суті, такі, які б викликали у стороннього спостерігача сумніви щодо його безсторонності і компетентності відсутні. За таких обставин підстави відводу прокурору відсутні і заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 77, 372 КПК України, -
Заяву ОСОБА_4 про відвід прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42022042100000044 залишити без задоволення.
Копію направити до прокурору для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 10.00 год. 12.06.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1