№ 204/5203/23
№ 1-кп/204/860/23
09 червня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023052410000056 від 24.01.2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Димитров Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, з угодою про визнання винуватості,
встановив:
Згідно обвинувального акту, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, оголошено воєнний стан на всій території України. Відповідно до Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022, затвердженого Законом № 2263-IX від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб. Відповідно до Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 №573/2022, затвердженого Законом № 2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб. Відповідно до Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2022 №757/2022, затвердженого Законом України № 2738-IX від 16 листопада 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Відповідно до Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 №58/2023 затвердженого Законом України №2915- IX від 14.02.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. В середині січня 2023 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 прийшов в гості до квартири за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , де за допомогою комп'ютера марки «Asus» моделі 90-PL6531C344-13C на базі процесора Intel Core i3-3240, що належить ОСОБА_5 , здійснив вхід в свій особистий кабінет додатку «А-Банк24» автоматизованої системи «А-Банк24» для перевірки грошових коштів на рахунку АТ «Акцент-Банк» НОМЕР_1 , який обслуговує банківська картка № НОМЕР_2 . В подальшому, ОСОБА_7 надав ОСОБА_5 інформацію про логін і пароль для здійснення входу до свого особистого кабінету додатку «А-Банк24» автоматизованої системи «А-Банк24» з метою перевірки останнім наявність грошових коштів на банківському рахунку ОСОБА_7 за його проханням.
23 січня 2023 року о 01 годині 55 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи вдома за місцем свого мешкання, достовірно знаючи логін та пароль та маючи вільний доступу до особистого кабінету додатку «А-Банк 24» ОСОБА_7 , за допомогою комп'ютера марки «Asus» моделі 90-PL6531C344-13C на базі процесора Intel Core i3-3240, діючи умисно, ввів логін та пароль до особистого кабінету ОСОБА_7 додатку «А-Банк24» автоматизованої системи «А-Банк24», тим самим отримав доступ до банківського рахунку з грошима, що належать ОСОБА_7 на якому на той час знаходились грошові кошти в сумі 2000 грн., після чого у ОСОБА_5 раптово виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, що знаходились на вищевказаному банківському рахунку. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужих грошових коштів, ОСОБА_5 , в цей же день, тобто 23.01.2023 о 01 годині 56 хвилин, викрав грошові кошти у сумі 2000 гривень 00 копійок, шляхом перерахування їх з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Акцент-Банк» на банківську картку АТ «Таскомбанк» № НОМЕР_3 , яка видана на ім'я ОСОБА_5 .Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 , які виразились в умисному, таємному, вчиненому в період воєнного стану викраденні чужого майна в умовах військового стану. В наслідок умисних злочинних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 2000 гривень.
Умисні дії ОСОБА_5 , що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України.
06 квітня 2023 року між прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_8 , з одного боку, та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до даної угоди, підозрюваний ОСОБА_5 зобов'язався визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення в обсязі підозри та висунутого йому обвинувачення. В угоді визначені істотні для кримінального провадження обставини: обвинувачений ОСОБА_5 визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі підозри та висунутого йому обвинувачення, щиро розкаявся у скоєному ним кримінальному правопорушенні, не чинив перешкод у проведенні слідчих та процесуальних дій під час проведення досудового розслідування; внаслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 не було завдано значної шкоди суспільним інтересам чи інтересам конкретних осіб; існує суспільний інтерес в забезпеченні як найшвидшого судового вирішення даного кримінального провадження, оскільки згідно положення ст. 2 КПК України щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, що за вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. Сторони погоджуються на звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він цілком розуміє характер пред'явленого йому обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України та його тяжкість, у вчиненому розкаюється. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, просив її затвердити.
Прокурор в судовому засіданні просила затвердити угоду.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
До обвинувального акту також долучена заява потерпілого ОСОБА_9 , відповідно до якої він надав згоду прокурору укласти угоду про визнання винуватості між ним та підозрюваним ОСОБА_5 . Вважав за можливим призначити покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України. Цивільний позов подавати не буде.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, ч.4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Узгоджені прокурором та обвинуваченим вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.
Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченому право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого його обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз'яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 від 06 квітня 2023 року, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 діяння та його винуватість повністю доведені і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за ч.4 ст. 185 КК України.
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який у відповідності до ст.89 КК України, не судимий, не працевлаштований, на утриманні нікого не маючий, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття. Обставин, яі обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_5 , узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком два роки, поклавши на обвинуваченого обов'язки передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п.п.1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
З урахування вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не обирався.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 371-374, 475, 476 КПК України, суд,-
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 від 06 квітня 2023 року.
Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбуття призначеного покарання, якщо засуджений протягом двох років іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації, про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: системний блок до комп'ютеру марки «Asus» моделі 90-PL6531C344-13C, який знаходиться в камері схову речових доказів Покровського РУП ГУНП в Донецькій області (квитанція №2310)- повернути власнику.
Арешт на майно, вилучене під час проведення огляду 25.01.2023 року, а саме: системний блок до комп'ютеру марки «Asus» моделі 90-PL6531C344-13C, накладений ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 06 лютого 2023 року - скасувати.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її після подачі до суду відповідної заяви.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: ОСОБА_1