23 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 902/1245/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Медведєвої Ірини Семенівни
на рішення Господарського суду Вінницької області
у складі судді Яремчука Ю. О.
від 23.03.2023 та
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Гудак А. В., Маціщук А. В., Мельник О. В.
від 18.05.2023
за позовом Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР"
до Фізичної особи-підприємця Медведєвої Ірини Семенівни
про стягнення 66 707,54 грн,
В грудні 2022 року Приватне акціонерне товариство "КИЇВСТАР" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Медведєвої Ірини Семенівни про стягнення 66 707,54 грн заборгованості за угодами про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 у справі № 902/1245/22 позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Медведєвої Ірини Семенівни на користь Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" 66 707, 54 грн основного боргу.
Постановою від 18.05.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 у справі № 902/1245/22.
07 червня 2023 року Фізична особа-підприємець Медведєва Ірина Семенівна звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 у справі № 902/1245/22.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця Медведєвої Ірини Семенівни, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа № 902/1245/22 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 2 481,00 грн = 248 100,00 грн).
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких та наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у малозначній справі може бути предметом касаційного оскарження.
У своїй касаційній скарзі Фізична особа-підприємець Медведєва Ірина Семенівна в якості підстав касаційного оскарження судових рішень у справі № 902/1245/22 зазначає про наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Однак Верховний Суд звертає увагу скаржниці, що посилання у касаційній скарзі на пункти 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не є доводом, який у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу, підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.
У пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та за умови належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З огляду на відсутність вказівки щодо наявності та будь-якого обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 902/1245/22 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Медведєвої Ірини Семенівни на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 902/1245/22 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Медведєвої Ірини Семенівни на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами на 7 аркушах. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова