21 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/15787/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 (колегія суддів: Тищенко О. В., Козир Т. П., Станік С. Р.) та рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 (суддя Карабань Я. А.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 8 305 203,43 грн,
за участю представників:
позивача - Д'якова К. І.,
відповідача - Шатарська Т. Н.,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" (далі - ТОВ "ГС-Трейдинг") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Укренерго") 8 305 203,43 грн, з яких: 4 674 774, 97 грн інфляційних втрат, 1 864 263,37 грн пені та 3 % річних у сумі 1 766 165,09 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.09.2020 № 1850-01072 у частині своєчасної її оплати.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 16.09.2020 позивач (СВБ) приєднався до умов договору (ідентифікатор договору №1850-01072, дата акцептування 16.09.2020) про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - договір) та був долучений до реєстру учасників ринку, що підтверджується повідомленням від відповідача (ОСП) від 16.09.2020 за вих. №01/33562. У цьому повідомленні зазначено, що цей договір є публічним, укладений з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та розміщений на офіційному сайті НЕК «Укренерго» https://ua.energy/.
4. Відповідно до пунктів 1.1, 10.1 договору також визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. Договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку). Договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті ОСП (10.3 договору).
5. Договірні відносини сторін за договором від 16.09.2020 № 1850-01072 змінено у редакції договорів відповідно до наказів Голови правління ПрАТ "Укренерго".
6. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (пункт 1.2 договору).
7. Пунктами 1.5, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1, 5.1, 5.6, 5.7 договору визначено, що врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ (стороною відповідальною за баланс, яким за договором виступає позивач) правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку. Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку. При невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 309. За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.
8. Відповідно до пунктів 5.14.1 - 5.14.3 глави 5.14 розділу V Правил ринку розрахунки за небаланси електричної енергії включають обчислення небалансу електричної енергії шляхом проведення розрахунків для кожного торгового дня: небалансів електричної енергії кожної СВБ для кожного розрахункового періоду торгового дня; кредиту та дебету за небаланси електричної енергії для кожної СВБ для кожного розрахункового періоду торгового дня.
9. Розділом VII цих же Правил визначені питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за небаланси електричної енергії. Зокрема, відповідно до пункту 7.3.1 глави 7.3 цього Розділу АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
10. Відповідно до пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунку.
11. Згідно з пунктом 5.9. договору ОСП надає СВБ два примірники акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (далі - акт), підписані зі свого боку, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.
12. Відповідно до пункту 5.10 договору СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта.
13. Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, в якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 9.1, 9.2).
14. Наказом НЕК «Укренерго» від 21.12.2021 № 709 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії зі змінами, відповідно до яких розділ 4 доповнено пунктом 4.2 про те, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,01 % за кожен день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
15. У період з 01.10.2020 по 31.08.2021 позивач поставив відповідачу електричну енергію для врегулювання небалансів на загальну суму 126 951 459,26 грн, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів і сплати інших платежів та актами коригування (врегулювання) до цих актів купівлі-продажу, за яку відповідач сплатив лише 3 926 572,29 грн.
16. Оскільки з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошових зобов'язань, то позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
17. 20.09.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023, про часткове задоволення позову шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 4 674 774,97 грн інфляційних втрат, 1 132 958,10 пені та 3 % річних у сумі 1 236 315,56 грн.
18. Судові рішення мотивовані порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань зі своєчасної оплати виставлених рахунків - фактур та Правил ринку, тоді як позивач довів обставини направлення відповідачу в системі управління ринком (ММS) рахунків-фактур на оплату вартості небалансів, в яких зазначалася дата виставлення рахунку та кінцевий термін його оплати. За наслідками перевірки заявлених до стягнення сум суди дійшли висновку про можливість часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення на 30 % належних до стягнення пені і 3 % річних.
Короткий зміст касаційної скарги
19. ПрАТ "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення у задоволених частинах позову та ухвалити у них нове рішення про відмову у позові. Скаржник вважає, що позивач мав право на отримання вартості небалансів за відповідні розрахункові періоди, але він мав направити підписані власноручно або електронним підписом рахунки на адресу відповідача за допомогою електронної пошти або засобами поштового зв'язку, оскільки в системі управління ринку підписані рахунки-фактури позивачем відсутні, а містився лише розрахунок у форматі файлу Exel.
20. Визначаючи підставою касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ПрАТ "НЕК "Укренерго" вважає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18, від 30.04.2020 у справі № 914/1001/19, від 24.10.2018 у справі № 910/19576/17, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18 від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 10.07.2019 у справі № 910/21564/16, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18 та від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16.
21. Ще однією підставою касаційного оскарження ПрАТ "НАК "Укренерго" визначило пункт 3 частини другої цієї ж статті 287, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пунктів 1.11.8 глави 1.11 розділу І Правил ринку, пунктів 7.3.1, 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку.
22. Крім того, ПрАТ "НАК "Укренерго" послалося на пункт 4 частини другої цієї ж статті та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України як на підставу касаційного оскарження, зокрема зазначило про те, що суди не дослідили докази, підтверджуючі належне направлення позивачем на адресу відповідача платіжних документів, за прострочення оплати яких присудили до стягнення зазначені суми грошових коштів.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
23. ТОВ "ГС-Трейдинг" у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти доводів скаржника, посилаючись на те, що такі ж самі його аргументи вже були предметом розгляду суду касаційної інстанції й об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 їх спростувала. Тому наполягає на дотриманні ним договірних зобов'язань і чинного законодавства та виставленні відповідачу для оплати рахунків - фактур у законний спосіб.
Позиція Верховного Суду
24. Відповідно до приписів частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Ураховуючи приписи цієї норми процесуального права, колегія суддів здійснює перегляд рішень судів попередніх інстанцій по суті лише в межах заявлених вимог касаційної скарги - у задоволених частинах позову.
26. Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого.
27. Позивач є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, а відповідач - оператором системи передачі на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків.
28. Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.
29. Відповідно до частини третьої статті 3 цього ж Закону обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
30. Згідно з частиною першою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
31. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 цього ж Закону балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії.
32. За змістом статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі. Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором. Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку. Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг.
33. Відповідно до статей 629, 611 і частини другої статті 625 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
34. Суди попередніх інстанцій встановили факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленої позивачем на виконання умов договору електричної енергії для врегулювання небалансів, у зв'язку з чим у позивача виникло право на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до приписів статті 625 ЦК України, а також пені. До того ж за клопотанням відповідача зменшили належні до стягнення з нього пеню і 3 % річних на 30 %.
Щодо касаційного оскарження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України
35. Як зазначалося раніше, ПрАТ "НЕК "Укренерго" не погодилося і судовими рішеннями і однією з підстав касаційного оскарження визначило пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18, від 30.04.2020 у справі № 914/1001/19.
36. При цьому, з посиланням на правову позицію, викладену у цих постановах суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що сплата 3% річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Проте, враховуючи особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії та вимоги частини четвертої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", відповідач не може користуватися коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання, адже і джерела надходжень на вказаний рахунок, і напрямки сплати коштів з такого рахунку визначено законом. Зважаючи на неможливість використання відповідачем коштів, належних до сплати позивачу, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних є необґрунтованими, а стаття 625 ЦК України, на його думку, не підлягала застосуванню.
37. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
38. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 викладено правову позицію, відповідно до якої на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
39. Проаналізувавши судові рішення, висновки в яких, на думку скаржника, не враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, колегія суддів установила таке.
40. У справі № 910/19094/17 розглядався спір про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені, нарахованих на суму боргу, яка стягнута судовим рішенням та утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення. У цій справі Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, а також про відмову у стягненні пені, оскільки вона не була передбачена умовами договору.
41. У справі № 910/11249/17 розглядався спір про солідарне стягнення з відповідачів боргу (курсової різниці), інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на заборгованість за порушення умов договору поставки та договору про надання гарантії та які стягнуті судовим рішенням. У цій справі Верховний Суд погодився з правильністю здійсненого розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат та без змін залишив оскаржувані судові рішення.
42. У справі № 910/15714/18 розглядався спір про стягнення сум інфляційних втрат та 3 % річних через порушення відповідачем строку виконання грошового зобов'язання за договором про відступлення права вимоги. У постанові від 04.12.2019 суд касаційної інстанції скасував оскаржувані судові рішення в частині відмови у стягненні інфляційних втрат та направив справу на новий розгляд у цій частині, оскільки суди попередніх інстанцій не з'ясували обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
43. У справі № 914/1001/19 розглядалися позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань у частині своєчасної оплати наданих послуг за договором на сервісне обслуговування. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про доведення факту несвоєчасної оплати відповідачем наданих послуг згідно з договором, а розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат визнав правильним.
44. Отже, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що висновки апеляційного господарського суду в цій справі зроблені без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у цих постановах, оскільки у цій справі та у справах, на які посилається скаржник, суди дійшли відповідних висновків не у зв'язку з неоднаковим застосуванням норм права, а у зв'язку з наявністю різних обставин справ, що формують зміст правовідносин, та їх різної оцінки судами у кожному конкретному випадку.
45. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21. Аналогічні висновки також зроблені Верховним Судом у постанові від 20.04.2023 у справі № 910/20132/21.
46. У касаційній скарзі скаржник також звернув увагу на те, що, що господарські суди дійшли необґрунтованого висновку про правильність нарахування позивачем інфляційних втрат без врахування висновків Верховного Суд, викладених в постановах від 24.10.2018 у справі № 910/19576/17, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 10.07.2019 у справі № 910/21564/16, від 13.09.2019 у справі № 924/312/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/19.
47. Правовідносини у цих справах очевидно не є подібними зі справою, що розглядається, з огляду на предмет і підстави заявлених позовних вимог, характер (зміст) спірних правовідносин. У них суд касаційної інстанції не досліджував специфіки правового регулювання розрахунків на балансуючому ринку електричної енергії, не розглядалося питання використання коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, не було з цих підстав відмовлено у стягненні інфляційних втрат, не встановлювалися фактичні обставини, пов'язані з використанням відповідачами несплачених вчасно коштів.
48. У справі № 910/19576/17 розглядалися позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат через прострочення відповідачем строку оплати послуг перевезення вантажів.
49. У справі № 905/305/18 спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу за договором купівлі-продажу природного газу.
50. У справі № 910/5625/18 розглядався спір про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних через порушення відповідачем строку виконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг процесингового центру. Суд касаційної інстанції скасував судові рішення та направив справу на новий розгляд, оскільки суди не з'ясували низки обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
51. У справі № 910/21564/16 спір стосувався стягнення боргу за договором про надання послуг процесингового центру.
52. У справах № 924/312/18 та № 922/175/18 розглядався спір про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних, нарахованих на суму боргу, стягнуту судовим рішенням та яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням умов договорів відповідно про закупівлю природного газу та договору комісії.
53. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21. Аналогічні висновки також зроблені Верховним Судом у постанові від 20.04.2023 у справі № 910/20132/21.
54. Отже, доводи касаційної скарги в цій частині щодо наявності підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження.
55. Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив посилання скаржника на безпідставне нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, а також відсутність його вини у виникненні прострочення, з огляду на те, що він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, оскільки наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3 % річних та інфляційних втрат. До того ж під користуванням грошовими коштами розуміється сам факт їх знаходження на рахунку боржника незалежно від виду та особливостей такого рахунку. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21.
56. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 не вбачав підстав для відступу від висновків, наведених, зокрема у згаданій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, і зазначив, що твердження скаржника про те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов'язань як боржника, що прострочив грошове зобов'язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
57. Доводи скаржника про неврахування судами висновків, зроблених Верховним Судом у постанові від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, про те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається у період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних, не заслуговують на увагу з огляду те, що у цьому спорі скаржник ставив на вирішення суду касаційної інстанції основне питання стосовно виставлених рахунків - фактур для оплати у спосіб, з яким не погоджується відповідач, а не стосовно неправильно здійсненого розрахунку обчислених позивачем сум, який перевірений судами попередніх інстанцій.
Щодо касаційного оскарження на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України
58. Скаржник наполягає на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пунктів 1.11.8 глави 1.11 розділу І Правил ринку, пункту 7.3.1 глави 7.3, пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку.
59. Пунктом 7.3.1 Правил ринку визначено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
60. Згідно з пунктом 10.11 цих же Правил у термін до 31.03.2021 включно виставлення рахунків за небаланси електричної енергії здійснюється щодекадно, а платежів за невідповідність - щомісячно.
61. Пунктом 7.5.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом трьох банківських днів з дати направлення рахунка.
62. Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка (пункт 7.6.4 Правил ринку у редакції від 11.03.2020 до редакції від 18.11.2020, пункт 7.7.4 у редакції від 18.11.2020 - до чинної).
63. Згідно з пунктом 1.3.2 Правил ринку для суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з оператором системи передачі (ОСП), що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
64. Відповідно до пункту 1.2.1 розділу 1.2 цих же Правил позивач (електропостачальник) і відповідач є учасниками ринку.
65. Як передбачено пунктом 1.1.1 Правил ринку, вони визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил ринку, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
66. Згідно з пунктом 1.1.2 Правил ринку система управління ринком - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
67. У пункті 1.11.1 цих же Правил передбачено, що за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує: 1) прогнозування загального навантаження; 2) проведення аукціонів на придбання допоміжних послуг (ДП); 3) повідомлення результатів аукціонів на ДП; 4) адміністрування графіків виробництва/споживання; 5) подання пропозицій на балансуючу електричну енергію; 6) проведення розрахунків за небаланси електричної енергії; 7) видачу ОСП команд з балансування в режимі реального часу ППБ; 8) проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів рахунків учасників ринку; 9) обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних; 10) ведення реєстрів учасників ринку з можливістю зазначення відповідних ролей; 11) інтерфейс і зв'язок з програмним забезпеченням ринку "на добу наперед" (РДН) і внутрішньодобового ринку (ВДР), якими управляє оператор ринку (ОР); 12) інтерфейс і зв'язок з системою прогнозування виробництва електричної енергії з виробниками, що здійснюють виробництво електричної енергії із використанням альтернативних джерел енергії (ВДЕ), що продають електричну енергію гарантованому покупцю за "зеленим" тарифом, що працює в режимі, близькому до реального часу, управління якою здійснює гарантований покупець; 13) адміністрування комерційного обліку; 14) інтерфейс з системою диспетчерського управління і збору даних (SCADA); 15) інтерфейс та зв'язок з платформою моніторингу Регулятора; 16) інтерфейс та зв'язок з платформою прозорості ENTSO-E; 17) формування актів купівлі-продажу.
68. Відповідно до пункту 1.11.8 Правил ринку АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
69. Суди встановили, що у Системі розрахунків за небаланси електричної енергії АР розмістив відомості щодо обсягу та вартості небалансів електричної енергії у спірному періоді, що мали бути сплачені зі сторони відповідача на користь СВБ (позивача), і обов'язком щодо виставлення рахунків на суми, які АР зобов'язаний сплатити СВБ через небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду, покладений саме на відповідача - ПрАТ "Укренерго".
70. Отже, у розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту укладеного договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.
71. У постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що обов'язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку в Системі наділений саме адміністратор розрахунків. При цьому, у розумінні положень Правил ринку (зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не лише отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості ознайомлення з виставленими рахунками.
72. Тому колегія суддів не знаходить підстав для надання правового висновку щодо застосування положень пункту 1.11.8 глави 1.11 розділу І Правил, пункту 7.3.1 глави 7.3, пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку (подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21). Аналогічні висновки також зроблені Верховним Судом у постанові від 20.04.2023 у справі № 910/20132/21.
Щодо касаційного оскарження на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України
73. Як зазначено раніше, ПрАТ "Укренерго" також визначило підставою касаційного оскарження пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу.
74. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
75. За змістом цієї норми достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення в сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
76. Тому недостатніми є доводи скаржника про не дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
77. Отже, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
78. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
79. Оскільки після відкриття касаційного провадження у справі виявилося, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, касаційне провадження за касаційною скаргою, в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього ж Кодексу.
80. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
81. Згідно з положеннями статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
82. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухвалених у цій справі судових рішень.
83. За таких обставин доводи касаційної скарги, обґрунтовані посиланням на пункти 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв'язку з чим касаційна скарга в цій частині підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
84. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 240, 296, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в інших частинах залишити без задоволення.
3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 у справі № 910/15787/21 залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач