Рішення від 14.06.2023 по справі 926/690/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

14 червня 2023 року Справа № 926/690/23

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В.,

за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави

в особі:

1) Західного офісу Державної аудиторської служби України (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8, ідентифікаційний код 40479801);

2) Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області (60014, Чернівецька обл., Дністровський р-н, с. Клішківці, вул. Головна, 66, ідентифікаційний код 04416832)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП» (58010, Чернівецька обл., м. Чернівці, проспект Незалежності, 114/33, ідентифікаційний код 43888659)

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів в сумі 689 824,34 грн,

представники:

від позивача-1 - Котельбан Н.Д.;

від позивача-2 - Баличева О.В.;

від відповідача - адвокат Тютько А.Б.;

прокурор - Маріуца Р.А.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП», в якому просить:

1) визнати недійсними додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу від 08.02.2021 № 5: від 10.03.2021 року № 4, від 11.05.2021 року № 5, від 21.09.2021 року № 6, від 24.09.2021 року № 7, від 29.09.2021 року № 8, від 04.10.2021 року № 9, від 20.10.2021 року № 10/376, від 17.11.2021 року № 11, від 19.11.2021 року № 12, від 22.11.2021 року № 13 та від 17.01.2022 № 16, укладені між Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП»;

2) стягнути з останнього на користь Клішковецької сільської ради безпідставно отримані бюджетні кошти в сумі 689 824,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами проведеної закупівлі за номером ID: UA-2021-01-05-003047-с між ТОВ «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП» та Клішковецькою сільською радою укладено договір № 5 від 08.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу. Ціна договору становить 1 559 287 грн, кількість електроенергії - 808 571 кВт/год по ціні 1,928447842 грн за 1 кВт/год.

У подальшому, за ініціативою ТОВ «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП» внесені зміни до вказаного договору шляхом укладення 11 додаткових угод, якими збільшено ціну закупівлі електроенергії.

Вважає зміну ціни договору в сторону збільшення за одиницю товару безпідставною й необґрунтованою, а додаткові угоди є недійсними, оскільки укладені з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Унаслідок протиправного укладення додаткових угод № 4-13 та 16 у період з лютого 2021 по лютий 2022 позивачем на користь відповідача зайво сплачено за електроенергію 689 827,34 грн (в тому числі в 2021 році - 529 520,46 грн, 2022 році - 160 306,88 грн), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача-2.

Відповідач подав відзив на позов №6/04 від 05.04.2023, у якому зазначає наступне:

1) відповідач погоджується з висновками позивача, що додаткова угода № 4 від 10.03.2021 була укладена при відсутності належного документу, котрий підтверджує коливання ціни електроенергії на ринку, а збільшення ціни за одиницю товару за додатковою угодою № 4 було здійснено без належних підстав;

2) вважає, що підстави для визнання недійсними додаткових угоди № 5-13 та повернення коштів в розмірі 689 827,34 грн відсутні, оскільки, як встановлено актом перевірки та підтверджено матеріалами справи, додаткові № 5-13 укладено на підставі довідок Чернівецької ТПП, які містять інформацію про факт коливання цін на електроенергію в період з 27.02.2021 по 01.11.2021. Цей факт підтверджується також інформацією про середньозважені ціни на електроенергію РДН ОЕС за місяцями 2021 року згідно даних, отриманих з сайту: https://www.oree.com.ua.;

3) зазначає, що при укладанні та виконанні господарських договорів потрібно дотримуватися балансу інтересів сторін договору. Так, враховуючи неможливість збільшення ціни електроенергії за додатковою угодою № 4, беручи до уваги факт значного коливання цін на ринку (послідовного збільшення вартості електроенергії) в 2021, що стало підставою для укладання додаткових угод № 5-13, відповідач пропонує здійснити перерахунок сум, які підлягають поверненню до державного бюджету, розрахунок яких наведено у відзиві на позов, та стягнути з нього на користь позивача-2 кошти в сумі 100 495,50 грн.

Західний офіс Державної аудиторської служби України у своїх поясненнях у справі № 926/690/23 повністю підтримав позовні вимоги заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури з огляду на таке:

1) додатковою угодою №4 від 10.03.2021 (яка починала діяти з 01.02.2021 з дати початку постачання товару), сторонами збільшено ціну закупівлі електроенергії до 2,446485335 грн. з ПДВ за 1 кВт/год, або на 8,29 % від ціни додаткової угоди №3 (2,259201036 грн. з ПДВ за 1 кВт/год). Обсяг споживання зменшився на 52836,0 кВт.год і склав 637358 кВт.год. Як зазначено вище, дата початку постачання електроенергії згідно Договору №5, додаткових угод №1, №2, №3 та дата початку дії додаткової угоди №4 є однією і тією ж датою, а саме - 01.02.2021.

Як підставу для внесення змін постачальник листом від 03.03.2021р. № 248 надав цінову довідку Чернівецької торгово - промислової палати від 03.03.2021 №264. Відповідно до вказаної довідки середньозважена ціна електричної енергії станом на 27.02.2021 склала 1 508,42 грн кВт.год,, а середня ціна за лютий 2021 згідно середньодобових значень - 1 632,56 грн кВт.год.

Проте, вказана довідка взагалі не містить інформації чи відбувалося коливання цін на електричну енергію після 27.02.2021р. (дата зазначена в попередній довідці Чернівецької ТПП від 02.03.2021 року №259, на підставі якої було укладено додаткову угоду №3), а лише наведено середню ціну за лютий 2021 року та ціну на конкретну дату - 27.02.2021 року, та відповідно не може слугувати підставою для збільшення ціни за електроенергію;

2) відповідно до відомостей, наведених на веб-сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) щодо середньозважених цін купівлі-продажу електроенергії на РДН у торговій зоні «ОЕС України», середня ціна 1 кВт/год протягом лютого збільшилась лише на 11,63%, (в той час, як згідно з додатковими угодами №№1-4 збільшено ціну за одиницю товару у порівнянні з ціною, зазначеною у договорі на 26,86%), а протягом березня взагалі зменшилась на 15,82 %. Таким чином, враховуючи те, що додаткова угода №4 укладена усупереч вимог п.п.2 п.13.8 Договору №5 та п. 2 ч. 5 статті 41 Закону № 922, як наслідок, укладення наступних додаткових угод призвело до збільшення ціни за 1 кВт електричної енергії більше ніж на 10% у порівнянні із ціною за 1 кВт електричної енергій визначеною додатковою угодою №3. Так, додатковою угодою №5 від 11.05.2021 - збільшено ціну за одиницю товару у порівнянні з додатковою угодою №4 на 9,14%, а в порівнянні з додатковою угодою №3 на 18,8%, і, відповідно, цей показник при укладенні наступних додаткових угод, які позивачі просять визнати недійсними, зріс до 108,53%;

3) внаслідок укладання всупереч законодавству додаткових угод №№4-13 у період з лютого 2021 по лютий 2022 сільською радою зайво сплачено за електроенергію за цінами, що були збільшені всупереч законодавства на загальну суму 689 827,34 грн (в тому числі в 2021 році - 529520,46 грн, в 2022 році - 160 306,88 грн), чим нанесено матеріальної шкоди сільському бюджету на вказану суму.

У відповіді на відзив Клішковецька сільська рада навела доводи на спростування заперечень відповідача, викладених у відзиві, аналогічні доводам Західного офісу Державної аудиторської служби України у його поясненнях.

У додаткових поясненнях по справі відповідач звертає увагу суду на постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2023 року у справі № 905/77/21, відповідно до якої двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Зазначає, що позивачі в позовній заяві просять визнати додаткові угоди № 4-13 недійсними та стягнути з відповідача безпідставно сплачені бюджетні кошти. Разом з цим нічого не вказують про такий обов'язковий наслідок визнання правочину недійсним як двостороння реституція.

Відповідач погоджується з висновком, що додаткова угода № 4 була укладена при відсутності належного документу (довідки Торгово-промислової палати), котрий підтверджує коливання ціни електроенергії на ринку, збільшення ціни за одиницю товару за додатковою угодою № 4 було здійснено без належних підстав. Разом з цим, додаткові угоди № 5-13 укладено сторонами внаслідок значного коливання цін електроенергії на ринку.

Вимога позивача стягнути безпідставно сплачені кошти у розмірі 689 827,34 грн (виходячи з вартості одиниці електроенергії погодженої в Додатковій угоді № 3 від 09.03.2021 року), повністю нівелює факт коливання цін на електроенергію протягом березня - листопада 2021 року та суперечить такому принципу господарського судочинства як необхідність дотримання при укладанні та виконанні господарських договорів балансу інтересів сторін договору. Задоволення вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 689 827,34 грн фактично призведе до того, що відповідач поставив Клішковецькій сільській раді електроенергію протягом березня-листопада 2021 року за ціною нижчою від собівартості. Відповідно це заподіє значних фінансових збитків відповідачеві.

Враховуючи неможливість збільшення ціни електроенергії за додатковою угодою № 4, беручи до уваги факт значного коливання цін на ринку в 2021, що стало підставою для укладання додаткових угод № 5-13, відповідач пропонує здійснити перерахунок сум, які підлягають поверненню до державного бюджету, виходячи з розрахунку, вказаного у відзиві, відповідно до якого сума коштів, що підлягає поверненню до державного бюджету, становить 100 495,50 гривень.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2023 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 20.02.2023 позовну заяву заступника керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області залишити без руху, через її не відповідність вимогам частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України та зобов'язано прокурора вказати зміст позовних вимог (спосіб (способи) захисту прав або інтересів) стосовно кожного з позивачів.

Після усунення недоліків позовної заяви судом ухвалою від 07.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 28.03.2023 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачам та прокурору запропоновано надати відповідь на відзив.

Ухвалою від 28.03.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 10.04.2023.

Ухвалою від 03.04.2023 судове засідання, призначене на 10.04.2023, вирішено провести в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

06.04.2023 від представника відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив з додатками, скріплені електронним цифровим підписом, в якому наведені доводи щодо суті позову.

Ухвалою від 10.04.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 03.05.2023, судове засідання вирішено провести в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

21.04.2023 позивачем-1 подано пояснення у справі, в яких він повністю підтримує позовні вимоги.

В судовому засіданні 03.05.2023 оголошено перерву до 11.05.2023, судове засідання вирішено провести в режимі ВКЗ.

18.04.2023 від позивача-2 до суду надійшла відповідь на відзив.

За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 11.05.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 30.05.2023, судове засідання вирішено провести в режимі ВКЗ.

Востаннє, за клопотанням відповідача ухвалою від 30.05.2023 відкладено розгляд справи по суті на 14.06.2023, судове засідання вирішено провести в режимі ВКЗ.

13.06.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшли додаткові пояснення, скріплені електронним цифровим підписом, які просить врахувати при вирішенні спору.

Присутні в судовому засіданні 14.06.2023 представник відповідача просив прийняти додаткові пояснення та врахувати наведені в них доводи при ухваленні рішення, натомість представники позивачів проти прийняття додаткових пояснень заперечили з підстав того, що вони подані поза межами процесуальних строків.

Щодо поданих представником відповідача додаткових пояснень суд вирішив наступне.

Відповідно до статті 207 Господарського процесуального кодексу України: «Головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.».

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки додаткові пояснення подані на стадії розгляду справи по суті (після закінчення підготовчого засідання), суд вирішив їх залишити без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.

Судове засідання 14.06.2023 проводилось у режимі відеоконференції.

Суд заслухав вступне слово прокурора, представників позивачів, які позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, стягнути на користь прокуратури витрати зі сплати судового збору, натомість представник відповідача проти позову заперечив частково з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях, які він озвучив під час надання пояснень. Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

08.02.2021 за результатами проведеної закупівлі за номером ID: UA-2021 -01 -05-003047-с між ТОВ «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП» (далі - Постачальник) та Клішковецькою сільською радою (далі - Споживач) укладено договір № 5 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію (код ДК 021:201509310000-5 Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно пункту 5.1 ціна договору становить 1 559 287 грн, у т.ч. ПДВ - 259 881,17 грн, кількість електроенергії - 808 571 кВт/год по ціні 1,928447842 грн за 1 кВт/год.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Ціна електричної енергії включає передачу електричної енергії (пункт 5.2 Договору).

Відповідно до пункту 13.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021. Сторони домовились, що дія договору розповсюджується на відносини сторін, що склалися до його укладання, а саме з 01.02.2021, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України.

Пунктом 13.8 Договору визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не приведуть до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

У подальшому між Клішковецькою сільською радою та ТОВ «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП» укладено 17 додаткових угод до Договору № 5.

Так, додатковою угодою № 1 від 04.03.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 01.02.2021, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну закупівлі електроенергії до 1,995941011 гри з ПДВ за 1 кВт/год, або на 3,45 %. Обсяг споживання зменшився на 27 342 кВт.год і склав 781 229 кВт.год.

Додатковою угодою № 2 від 05.03.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 01.02.2021, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну закупівлі електроенергії до 2,195532583 гри з ПДВ за 1 кВт/год, або в межах 10 % від ціни додаткової угоди № 1. Обсяг споживання зменшився на 71 020 кВт.год і склав 710 209 кВт.год.

Додатковою угодою № 3 від 09.03.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 01.02.2021, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну закупівлі електроенергії до 2,259201036 гри з ПДВ за 1 кВт/год, або на 2,90 % від ціни додаткової угоди № 2. Обсяг споживання зменшився на 20 015 кВт.год і склав 690 194 кВт.год.

Додатковою угодою № 4 від 10.03.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 01.02.2021, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну закупівлі електроенергії до 2,446485335 гри з ПДВ за 1 кВт/год, або на 8,29 % від ціни додаткової угоди № 3. Обсяг споживання зменшився на 52 836 кВт.год і склав 637 358 кВт.год.

Додатковою угодою № 5 від 11.05.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 01.05.2021, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару на 9,26% у порівнянні з додатковою угодою № 4.

Додатковою угодою № 6 від 21.09.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 05.08.2021, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару до 10% у порівнянні з додатковою угодою № 5.

Додатковою угодою № 7 від 24.09.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 09.08.2021, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару до 10% у порівнянні з додатковою угодою № 6.

Додатковою угодою № 8 від 29.09.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 10.08.2021, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару до 10% у порівнянні з додатковою угодою № 7.

Додатковою угодою № 9 від 04.10.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 10.08.2021, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару до 10% у порівнянні з додатковою угодою № 8.

Додатковою угодою № 10/376 від 20.10.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 01.10.2021, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару до 10% у порівнянні з додатковою угодою № 9.

Додатковою угодою № 11 від 17.11.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 01.11.2021, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару до 10 % у порівнянні з додатковою угодою № 10.

Додатковою угодою № 12 від 19.11.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 01.11.2021, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару до 10% у порівнянні з додатковою угодою № 11.

Додатковою угодою № 13 від 22.11.2021, дія якої розповсюджується на відносини, що склалися до її підписання, а саме з 01.11.2021, збільшено ціну за одиницю товару до 10% у порівнянні з додатковою угодою № 12.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію на ринку України відповідачем додано цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати № 235 від 26.02.2021, № 251 від 01.03.2021, № 259 від 02.03.2021, № 264 від 03.03.2021, № 522 від 27.04.2021, № 1028/4 від 20.08.2021, № 1028/8 від 20.08.2021, № 1028/9 від 20.08.2021, № 1214/2 від 05.10.2021, № 1417 від 08.11.2021, № 1373/4 від 01.11.2021, № 1373/5 від 01.11.2021.

Так, ціновою довідкою Чернівецької торгово-промислової палати № 235 від 26.02.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» за 1 мВт/год станом на 14.02.2021 складала 1265,39 грн; станом на 22.02.2021 - 1309,07 грн, відсоток коливання ціни понад 3,45%.

Ціновою довідкою Чернівецької торгово-промислової палати № 251 від 01.03.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» за 1 мВт/год станом на 22.02.2021 складала 1309,07 грн; станом на 25.02.2021 - 1465,87 грн, відсоток коливання ціни понад 10%.

Ціновою довідкою Чернівецької торгово-промислової палати № 259 від 02.03.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» за 1 мВт/год станом на 25.02.2021 складала 1465,87 грн; станом на 27.02.2021 - 1508,42 грн, відсоток коливання ціни понад 2,9%.

Ціновою довідкою Чернівецької торгово-промислової палати № 264 від 03.03.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» за 1 мВт/год станом на 27.02.2021 складала 1508,42 грн, середня ціна за лютий 2021 рокузгідно середньодобових значень - 1632,56 грн.

Ціновою довідкою Чернівецької торгово-промислової палати № 522 від 27.04.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» за 1 мВт/год станом на 27.02.2021 складала 1508,42 грн; станом на 27.04.2021 - 1648,15 грн, відсоток коливання ціни понад 9,26%.

Ціновою довідкою Чернівецької торгово-промислової палати № 1028/8 від 20.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» за 1 мВт/год станом на 05.08.2021 складала 1988,79 грн; станом на 09.08.2021 - 2240,53 грн, відсоток коливання ціни понад 20%.

Ціновою довідкою Чернівецької торгово-промислової палати № 1028/9 від 20.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» за 1 мВт/год станом на 09.08.2021 складала 2240,53 грн; станом на 10.08.2021 - 2434,81 грн, відсоток коливання ціни понад 8,67%.

Ціновою довідкою Чернівецької торгово-промислової палати № 1214/2 від 05.10.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» за 1 мВт/год станом на 10.08.2021 складала 2434,81 грн; станом на 23.09.2021 - 2805,51 грн, відсоток коливання ціни понад 15%.

Ціновою довідкою Чернівецької торгово-промислової палати № 1417 від 08.11.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» РДН ОЕС України за 1 мВт/год за 13.10.2021 складала 2978,79 грн; 23.09.2021 - 2805,51 грн, відсоток коливання ціни понад 6,18%.

Ціновою довідкою Чернівецької торгово-промислової палати № 1373/4 від 01.11.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» РДН ОЕС України за 1 мВт/год за 28.10.2021 складала 3113,44 грн; 13.10.2021 - 2978,79 грн, відсоток коливання ціни понад 4,52%.

Ціновою довідкою Чернівецької торгово-промислової палати № 1373/5 від 01.11.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» РДН ОЕС України за 1 мВт/год за 01.11.2021 складала 3491754 грн; 28.10.2021 - 3113,44 грн, відсоток коливання ціни 12,15%.

Додатковою угодою № 14 від 24.12.2021 зменшено обсяг закупівлі згідно Договорк та визначено ціну Договору № 5 в сумі 1 540 105,3 грн (зменшено на 19 181,7 грн).

Згідно з актами надання послуг в період з лютого по грудень 2021 відповідач поставив позивачу-2 електроенергію в кількості 457 849,0 кВт на загальну суму 1 540 105,3 грн, складеними сторонами в двосторонньому порядку, а саме:

- № 16 від 11.03.2021 у лютому 2021 року - 88 416 МВт/год на загальну суму 176 473,12 грн з ПДВ;

- № 21 від 11.03.2021 у лютому 2021 року - 2,20 МВт/год на загальну суму 17 645,50 грн з ПДВ;

- № 22 від 11.03.2021 у лютому 2021 року - 2,26 МВт/год на загальну суму 18 157,20 грн з ПДВ;

- № 23 від 11.03.2021 у лютому 2021 року - 2,45 МВт/год на загальну суму 19 664,85 грн з ПДВ;

- № 42 від 23.04.2021 у квітні 2021 року - 2,45 МВт/год на загальну суму 135 704,10 грн з ПДВ;

- № 57 від 02.06.2021 у травні 2021 року - 29 773 кВт/год на загальну суму 79 493,91 грн з ПДВ;

- № 86 від 12.07.2021 у червні 2021 року - 18 248 кВт/год на загальну суму 48 722,16 грн з ПДВ;

- № 91 від 02.08.2021 у липні 2021 року - 7 601 кВт/год на загальну суму 20 294,45 грн з ПДВ;

- № 108 від 22.09.2021: за 01.08-04.08 2021 року - 1 020 кВт/год на суму 2 723,40 грн з ПДВ; за 05.08.- 08.08 2021 - 1 020 кВт/год на суму 2 995,47 грн з ПДВ; за 09.08.2021 - 255 кВт/год на суму 823,68 грн з ПДВ; за 10.08- 31.08.2021 - 5 612 кВт/год на суму 19 699,04 грн з ПДВ; всього на загальну суму 26 241, 59 грн;

- № 135 від 11.10.2021 у вересні 2021 року - 12 371 кВт/год на загальну суму 43 424,23 грн з ПДВ;

- № 154 від 10.11.2021 у жовтні 2021 року - 20 377,3 кВт/год на загальну суму 78 673,25 грн з ПДВ;

- № 159 від 15.11.2021 у жовтні 2021 року - 1 402,7 кВт/год на загальну суму 5 415,58 грн з ПДВ;

- № 159 від 02.12.2021 у листопаді 2021 року - 20 272 кВт/год на загальну суму 95 501,39 грн з ПДВ;

- № 188 від 20.12.2021 у грудні 2021 року - 156 388 кВт/год на загальну суму 736 790,65 грн з ПДВ.

Позивач-2 перерахував відповідачу кошти за поставлену електроенергію у кількості 457 849,0 кВт на загальну суму 1 540 105,3 грн, на підтвердження чого надано платіжні доручення:

- № 3 від 15.03.2021 - 4 866,88 грн; № 12 від 15.03.2021 - 1 137,39 грн, № 24 від 15.03.2021 - 247,28 грн, № 46 від 15.03.2021 - 2 352,16 грн, № 76 від 15.03.2021 - 223 336,96 грн;

- № 5 від 12.04.2021 - 2 854,48 грн; № 22 від 12.04.2021 - 1 991,04 грн, № 27 від 12.04.2021 - 122,30 грн, № 37 від 12.04.2021 - 266,22 грн, № 71 від 12.04.2021 - 2 208,74 грн, № 105 від 12.04.2021 - 30 506,70 грн, № 7 від 26.04.2021 - 4 939,48 грн, № 30 від 26.04.2021 - 1 027,53 грн, № 36 від 26.04.2021 - 19,57 грн, № 47 від 26.04.2021 - 242,20 грн, № 87 від 26.04.2021 - 3 593,91 грн, № 152 від 26.04.2021 - 125 881,41 грн;

- № 9 від 02.06.2021 - 3 705,96 грн; № 41 від 02.06.2021 - 576,72 грн, № 47 від 02.06.2021 - 26,70 грн, № 60 від 02.06.2021 - 208,26 грн, № 116 від 02.06.2021 - 1 997,16 грн, № 203 від 02.06.2021 - 72 979,11 грн;

- № 12 від 13.07.2021 - 3 441,63 грн; № 56 від 13.07.2021 - 173,55 грн, № 66 від 13.07.2021 - 53,40 грн, № 72 від 13.07.2021 - 352,44 грн, № 156 від 13.07.2021 - 953,19 грн, № 283 від 13.07.2021 - 43 747,95 грн;

- № 15 від 03.08.2021 - 2 648,64 грн; № 64 від 03.08.2021 - 58,74 грн, № 75 від 03.08.2021 - 13,35, грн, № 75 від 03.08.2021 - 80,10 грн, № 172 від 03.08.2021 - 1 756,86 грн, № 320 від 03.08.2021 - 15 786,98 грн;

- № 18 від 22.09.2021 - 3 666,39 грн; № 75 від 22.09.2021 - 155,95 грн, № 84 від 22.09.2021 - 33,18 грн, № 193 від 22.09.2021 - 3 590,08 грн, № 395 від 22.09.2021 - 18 795,99 грн;

- № 20 від 12.10.2021 - 4 138,29 грн; № 91 від 12.10.2021 - 224,64 грн, № 101 від 12.10.2021 - 105,30 грн, № 102 від 12.10.2021 - 372,06 грн, № 230 від 12.10.2021 - 4 138,29 грн, № 486 від 12.10.2021 - 34 445,65 грн;

- № 112 від 10.11.2021 - 677,80 грн; № 113 від 10.11.2021 - 173,70 грн, № 256 від 10.11.2021 - 7 930,00 грн, № 546 від 10.11.2021 - 69 891,75 грн, № 22 від 16.11.2021 - 3 738,25 грн, № 102 від 16.11.2021 - 1 677,33 грн;

- № 109 від 02.12.2021 - 1 210,82 грн; № 121 від 02.12.2021 - 188,40 грн; № 283 від 02.12.2021 - 11 293,64 грн; № 586 від 02.12.2021 - 82 808,53 грн; № 25 від 22.12.2021 - 8 986,68 грн; № 115 від 22.12.2021 - 2 928,19 грн, № 128 від 22.12.2021 - 53,24 грн, № 129 від 22.12.2021 - 47,10 грн, № 321 від 22.12.2021 - 785,97 грн, № 680 від 22.12.2021 - 723 942,69 грн.

Також, додатковими угодами від 29.12.2021 № 15, від 17.01.2022 № 16 та від 14.02.2022 № 17 продовжено термін дії Договору № 5 до 14.02.2022 та визначено вартість в сумі 308 021,06 грн, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році.

Згідно з актом надання послуг № 3 від 20.01.2022 та актом прийняття-передавання електричної енергії № 20 від 08.02.2022 протягом січня - лютого 2022 року відповідачем поставлено електроенергії позивачу-2 в кількості 60 719 та 4 664,37 кВт/год по ціні 4,711 грн за 1 кВт/год на загальну суму 308 021,06 грн, яка оплачена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1 від 21.01.2022 - 11 000,00 грн; № 1 від 21.01.2022 - 979,89 грн, № 1 від 21.01.2022 - 1 154,20 грн, № 1 від 21.01.2022 - 23,54 грн, № 1 від 21.01.2022 - 8 748,33 грн; № 1 від 21.01.2022 - 264 141,25 грн; № 22 від 08.02.2022 - 17 584,55 грн; № 27 від 08.02.2022 - 4 389,30 грн.

Управлінням Західного офісу Держаудислужби в Чернівецькій області проведено перевірку закупівлі Клішковецькою сільською радою за предметом «Електрична енергія», укладання договорів про закупівлю, додаткових угод до них та їх виконання, в період з 01.08.2022 по 26.08.2022, за результатом якої складено акт №20-34/6 від 02.09.2022, Вказаною перевіркою встановлено, що внаслідок внесення змін до істотних умов договору шляхом укладення всупереч законодавству додаткових угод № 4-13 та проведення оплати за цінами, що були збільшені всупереч законодавства в період з 01.02.2021 по 28.02.2022. Клішковецькою сільською радою недоотримано електричної енергії у кількості 305 341,28 кВт/год, внаслідок чого понесено зайві витрати бюджетних коштів на суму 689 827,34 грн та Клішковецькій сільській раді нанесено матеріальну шкоду на вказану суму.

Матеріали перевірки передані до обласної прокуратури у відповідності до Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом від 19.10.2006 № 346/1025/685/53, який зареєстрований в Мінюсті 25.10.2006 за № 1166/13040.

Обласною прокуратурою листом від 15.11.2022 № 15-1128-22 повідомлено Західний офіс Державної аудиторської служби України та Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України про указані вище порушення закону України № 922 та необхідність вжиття заходів цивільно-правового характеру на їх усунення.

На вказаний лист отримано відповідь від 28.11.2022 № 132413-17/2632/2022, що Управління не може самостійно звернутись до суду з позовною заявою до відповідача, оскільки він не є підконтрольним обєктом, проте підтримує таке звернення органами прокуратури. Відповідь на лист із Західного офісу Держаудитслужби не надходила.

19.10.2022 Клішковецька сільська рада надіслала відповідачу претензію № 1128 від 19.10.2022 про повернення надмірно сплачених коштів в сумі 689 827,34 грн, відповідь на яку не отримала.

На лист обласної прокуратури від 30.11.2022 № 15-1128-22 щодо вжиття заходів з визнання додаткових угод недійсними та повернення зайво сплачених коштів Клішковецька сільська рада листом № 1287 від 05.12.2022 повідомила, що в умовах збройної агресії наразі звернутись із відповідним позовом не може, оскільки фінансові ресурси є вкрай обмеженими і в першу чергу спрямовуються на забезпечення функціонування місцевої інфраструктури на потреб населення. Поряд з цим, сільрада пропонує обласній раді захистити інтереси держави в його особі у спорі, що виник з відповідачем.

Листами від 27.12.2022 № 15-1128-22 Чернівецька обласна прокуратура повідомила Західний офіс Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області та Клішковецьку сільську раду по те, що прокуратурою підготовлено позовну заяву до Господарського суду Чернівецької області в їх інтересах про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів.

Предметом спору у цій справі є вимога заступника керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави, в особі: 1) Західного офісу Держаудитслужби; 2) Клішковецької сільської ради Дністровського району про визнання додаткових угод недійсними та стягнення з відповідача в дохід сільського бюджету сплачених коштів в сумі 689 824,34 грн.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

А. Щодо визнання недійсними додаткових угод.

За пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі».

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»:

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до пункту 2 частини пятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, пунктом 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін.

Суд установив, що позивач-2 та відповідач уклали договір № 5 від 08.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу за результатами процедури закупівлі за номером ID: UA-2021 -01 -05-003047-с на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі». На момент підписання Договору сторони погодили всі його істотні умови - предмет, ціну, строк виконання зобов'язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України «Про публічні закупівлі».

Виходячи з умов пункту 5.1 Договору загальний обсяг постачання електричної енергії складав 808 571 кВт/год; ціна електричної енергії на момент укладання Договору - 1,928447842 грн за 1 кВт/год (з ПДВ); ціна Договору - 1 559 287,00 грн (з ПДВ).

Пунктом 13.8 Договору №5 визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно додаткових угод №1 від 04.03.2021, №2 від 05.03.2021, №3 від 09.03.2021 сторонами збільшено ціну закупівлі електроенергії на 3,45%, 10% та 2,9% відповідно.

Підставами для внесення змін були надані Постачальником цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати від 26.02.2021 №235, від 01.03.2021 №251 та 02.03.2021 №259, які відображають коливання ціни на ринку.

При цьому, згідно актів надання послуг в лютому 2021 року здійснено постачання 88416,0 кВт/год електроенергії по ціні 2,0 грн за 1 кВт (з ПДВ) на загальну суму 176473,12 грн. (акт від 11.03.2021 №16), 8037,0 кВт/год електроенергії по ціні 2,2 грн. за 1 кВт (з ПДВ) на загальну суму 1 7645,5 грн. (акт від 11.03.2021 №21), 8037,0 кВт/год електроенергії по ціні 2,26 грн. за 1 кВт (з ПДВ) на загальну суму 18157,2 грн. (акт від 11.03.2021 №22). У зв'язку з чим, Замовником здійснено оплату вказаних сум в повному обсязі за постачання електроенергії по цінах, які відповідають додатковим угодам №№ 1-3.

Відтак, додатковою угодою №4 від 10.03.2021 (яка починала діяти з 01.02.2021 року - з дати початку постачання товару), сторонами збільшено ціну закупівлі електроенергії до 2,446485335 грн. з ПДВ за 1 кВт/год, або на 8,29 % від ціни додаткової угоди №3 (2,259201036 грн. з ПДВ за 1 кВт/год). Обсяг споживання зменшився на 52836,0 кВт.год і склав 637358 кВт.год.

Як підставу для внесення змін Постачальник листом від 03.03.2021 року № 248 надав цінову довідку Чернівецької торгово - промислової палати від 03.03.2021 року №264. Відповідно до вказаної довідки середньозважена ціна електричної енергії станом на 27.02.2021 рік склала 1508,42 грн. МВт.год,, а середня ціна за лютий 2021 року згідно середньодобових значень - 1632,56 грн. МВт.год.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний ринок "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:

- розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);

- торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;

- торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення "по заявленій (пропонованій) ціні" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.

Позиція Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо зміни істотних умов договору викладена в листі від 24.11.2020 № 3304- 04/69987-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю», де зокрема зазначено, що згідно з пунктом 2 частини п 'ято'і статті 41 істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов 'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Як встановлено судом, на підтвердження коливання ціни на електричну енергію відповідач надав сільраді цінову довідку Чернівецької торгово - промислової палати від 03.03.2021 року №264.

Однак вказана довідка не містить інформації чи відбувалося коливання цін на електричну енергію після 27.02.2021 року (дата зазначена в попередній довідці Чернівецької ТПП від 02.03.2021 року №259, на підставі якої було укладено додаткову угоду №3), а лише наведено середню ціну за лютий 2021 року та ціну на конкретну дату - 27.02.2021 року.

Відповідно дана довідка не може слугувати підставою для збільшення ціни за електроенергію, з чим погодився відповідач у відзиві на позов та підтвердив під час розгляду справи по суті.

Таким чином, вносячи зміни до істотних умов Договору №5 щодо підвищення ціни за одиницю товару додатковою угодою №4, при відсутності документів, що підтверджують коливання ціни на ринку (наявна довідка не містить інформації щодо коливання ціни), сторонами було порушено вимоги п.п.2 п. 13.8 Договору №5 та п.2 ч.5 статті 41 Закону № 922.

За наслідками укладення додаткової угоди № 4 по ціні, зазначеній в ній (2,45 грн за 1 кВт), відповідно до актів наданих послуг від 1 1.03.2021р. №23 (за лютий 2021р.) від 09.04.2021р. №37 (за березень 2021р.), від 23.04.2021р. № 42 (за квітень 2021р.) поставлено електроенергії в загальній кількості 79 019,0 кВт/год на суму 193 318,83 грн., які сільрадою радою оплачені в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи те, що додаткова угода №4 укладена усупереч вимог п.п.2 п.13.8 Договору №5 та п.2 ч,5 статті 41 Закону № 922, як наслідок, укладення наступних додаткових угод призвело до збільшення ціни за 1 кВт електричної енергії більше ніж на 10% у порівнянні із ціною за 1 кВт електричної енергії, визначеною додатковою угодою №3.

Так, додатковою угодою №5 від 11.05.2021 - збільшено ціну за одиницю товару у порівнянні з додатковою угодою №4 на 9,14%, а в порівнянні з додатковою угодою №3 на 18,8%.

Додатковою угодою № 6 від 21.09.2021 - збільшено ціну за одиницю товару на 9,99 % у порівнянні з додатковою угодою №5, а в порівнянні з додатковою угодою № 3 на 29,99%;

- додатковою угодою № 7 від 24.09.2021 - збільшено ціну за одиницю товару на 9,99 % у порівнянні з додатковою угодою №6, а в порівнянні з додатковою угодою № 3 на 42,98%;

- додатковою угодою № 8 від 29.09.2021 - збільшено ціну за одиницю товару на 8,67% у порівнянні з додатковою угодою №7, а в порівнянні з додатковою угодою № 3 на 55,37%;

- додатковою угодою № 9 від 04.10.2021р. - передбачено збільшення ціни за одиницю товару до 10% у порівнянні з додатковою угодою №8, однак, відповідно до актів прийняття послуг по постачанню електроенергії фактично ціна за 1 кВт електроенергії відповідає ціні, передбаченій додатковою угодою № 8;

- додаткова угода № 10/376 від 20.10.2021 - збільшено ціну за одиницю товару на 9,99% у порівнянні з додатковою угодою №9, а в порівнянні з додатковою угодою № 3 на 70,89%;

- додатковою угодою № 1 1 від 17.11.2021 - збільшено ціну за одиницю товару на 6,17 % у порівнянні з додатковою угодою №10/376, а в порівнянні з додатковою угодою № 3 на 81,44%;

- додатковою угодою № 12 від 19.1 1.2021 - збільшено ціну за одиницю товару на 4,51% у порівнянні з додатковою угодою №11, а в порівнянні з додатковою угодою № 3 на 89,62%;

- додатковою угодою № 13 від 22.1 1.2021 - збільшено ціну за одиницю товару на 4,71% у порівнянні з додатковою угодою №12, а в порівнянні з додатковою угодою № 3 на 108,53%.

Відповідно додаткової угоди від 24.12.2021р. №14 зменшено обсяг закупівлі та визначено ціну Договору №5 в сумі 1 540 105,3 грн. (зменшено на 19 181,7 грн.).

Також, додатковими угодами від 29.12.2021р. №15, від 17.01.2022р. №16 та від 14.02.2022р. №17 продовжено термін дії Договору №5 до 14.02.2022р. та визначено вартість в сумі 308 021,06 грн., що становить 20 % від ціни Договору №5.

Визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак, є похідною від попередніх додаткових угод, та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення Договору.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що додаткова угода №4 від 10.03.2021 до договору № 5 від 08.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу укладена за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електроенергію за певний період дії Договору, а додаткові угоди №5 від 11.05.2021, №6 від 21.09.2021, №7 від 24.09.2021, №8 від 29.09.2021, №9 від 04.10.2021, №10/376 від 20.10.2021, №11 від 17.11.2021, №12 від 19.11.2021, №13 від 22.11.2021, №16 від 17.01.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №5 від 08.02.2021 як наслідок укладені з перевищенням ціни за 1 кВт електричної енергії більше ніж на 10% у порівнянні із ціною за 1 кВт електричної енергії, визначеною додатковою угодою № 3, що суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення "каскадних" додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов'язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Клішковецька сільська рада мала беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписала спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1 кВт/год електричної енергії значно збільшилась, а обсяг поставки електроенергії за Договором зменшився.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України «Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд установив наявність фактичних обставин, з якими Закон пов'язує визнання додаткових угод №4 від 10.03.2021, №5 від 11.05.2021, №6 від 21.09.2021, №7 від 24.09.2021, №8 від 29.09.2021, №9 від 04.10.2021, №10/376 від 20.10.2021, №11 від 17.11.2021, №12 від 19.11.2021, №13 від 22.11.2021, №16 від 17.01.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №5 від 08.02.2021 недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди суперечать пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак наявні підстави для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Суд відзиляє посилання відповідача на постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2023 року у справі № 905/77/21, відповідно до якої у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з'ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов'язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки у справі, яка розглядається, прокурором окрім вимоги про визнання недійсними додаткових угод заявлено вимогу про повернення сплаченої вартості товару, що є відмінним від предмета позову у справі №905/77/21, де заявлено вимоги про визнання недійсними рішень тендерного комітету та договору на виконання робіт без застосування наслідків недійсності правочину.

Суд зазначає, що прокурор обрав ефективний спосіб захисту цивільних прав, оскільки поєднав позовну вимогу про визнання виконаного правочину недійсним з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, що узгоджується з висновками, викладеними у вказаній відповідачем постанові.

Щодо пропозиції відповідача здійснити перерахунок сум, які підлягають поверненню до державного бюджету, на підставі додаткових угод № 5-13, які він вважає законними, в розмірі 100 495,50 грн, суд зазначає, що це виходить за межі його дискреційних повноважень та могло б бути врегульовано сторонами шляхом внесення змін до додаткових угод.

Б. Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 689 824,34 грн.

Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Обов'язок повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу "Купівля-продаж".

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції укладеного Договору (додаткових угод).

Згідно підписаних сторонами актів надання послуг та акту прийняття-передавання електричної енергії за період з 01.02.2021 по 28.02.2022 обсяг постачання склав 521 826,67 кВт/год.

Позивач-2 здійснив оплату поставленої в лютому 2021 - лютому 2022 електричної енергії на суму 1 848 126,36 грн, що підтверджується наданими платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Виходячи з первісної ціни у Договорі за 1 кВт/год - 1,928447842 грн (з ПДВ), та з урахування додаткової угоди № 3 від 09.03.2021, згідно якої ціна за 1 кВт/год збільшилась з 01.02.2021 до 2,259201036 грн, без урахування додаткових угод №№4-13 та 16 Клішковецька селищна рада повинна була сплатити за фактично поставлену електроенергію наступні суми:

за лютий 2021 року - 18 159,46 грн (8 038,00 кВт/год х 2,259201036 грн); за березень 2021 року- 35 044,73 грн (15 512,00 кВт/год х 2,259201036 грн); за квітень 2021 року - 125 315,62 грн (55 469,00 кВт/год х 2,259201036 грн); за травень 2021 року - 67 263,19 грн (29 773,00 кВт/год х 2,259201036 грн); за червень 2021 року - 41 225,90 грн (18 248,00 кВт/год х 2,259201036 грн); за липень 2021 року - 17 172,19 грн (7 601,00 кВт/год х 2,259201036 грн); за серпень 2021 року - 2 304,39 грн (1 020,00 кВт/год х 2,259201036 грн), 2 304,39 грн (1 020,00 кВт/год х 2,259201036 грн), 576,10 грн (255,00 кВт/год х 2,259201036 грн), 12 678,64 грн (5 612,00 кВт/год х 2,259201036 грн); за вересень 2021 року - 27 948,58 грн (12 371,00 кВт/год х 2,259201036 грн); за жовтень 2021 року - 46 036,42 грн (20 377,30 кВт/год х 2,259201036 грн), 3 168,98 грн (1 402,70 кВт/год х грн); за листопад 2021 року - 45 798,52 грн (20 272,00 кВт/год х 2,259201036 грн); за грудень 2021 року - 353 311,93 грн (156 388,00 кВт/год х 2,259201036 грн); за січень 2022 року - 137 176,43 грн (60 719,00 кВт/год х 2,259201036 грн); за лютий 2022 року - 10 537,75 грн (4 664,37 кВт/год х 2,259201036 грн).

Загалом Клішковецька сільська рада повинна була сплатити 1 158 329,02 грн з ПДВ ((457 849,00 кВт/год х 2,259201036 грн - 2021) + (65 383,37 кВт/год х 2,259201036 грн - 2022)).

Отже, різниця між сумою коштів, які фактично перераховано ТОВ «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП» - 1 848 126,36 грн за електроенергію по ціні, визначеної з урахуванням додаткових угод, та сумою за електроенергію по ціні відповідно до Договору № 5 від 08.02.2021 та Додаткової угоди № 3 від 09.03.2021 без урахування додаткових угод №№4-13, 16, становить 689 827, 34 грн (1 848 126,36 грн - 1 158 329,02 грн).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача коштів у сумі 689 827, 34 грн підлягають задоволенню.

V. Наявність підстав для звернення прокурора за захистом інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким є Закон України «Про прокуратуру».

За змістом абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

У відповідності до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Системне тлумачення положень частин 3- 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом, а саме позивачем жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Судом установлено, що прокурором перед зверненням до суду на адресу Західного офісу Державної аудиторської служби України та Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області надсилалися повідомлення, які стосуються виявлених порушень і підстав представництва, доведено до їхнього відома розмір ймовірних збитків, а також отримано відповіді, з яких не вбачається вжиття позивачами дієвих заходів на захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області у зв'язку із невиконанням ними своїх обов'язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесено фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (п. 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування).

Матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" завдають шкоди територіальній громаді в вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання і здатне спричинити істотну шкоду інтересам територіальної громади.

Клішковецька сільська рада як орган місцевого самоврядування є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов'язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері.

Клішковецька сільська рада, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю, які суперечать вимогам п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сприяла порушенню інтересів територіальної громади. Тобто селищна рада є органом, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за використанням виділених їй бюджетних коштів, при цьому, неналежно їх реалізує.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру").

Прокурор звертався до Клішковецької сільської ради листом від 30.11.2022 № 15-1128-22 щодо вжиття заходів з визнання додаткових угод недійсними та повернення зайво сплачених коштів.

У відповідь Клішковецька сільська рада листом № 1287 від 05.12.2022 повідомила прокурора, що в умовах збройної агресії наразі звернутись із відповідним позовом не може, оскільки фінансові ресурси є вкрай обмеженими і в першу чергу спрямовуються на забезпечення функціонування місцевої інфраструктури на потреб населення. Поряд з цим, сільрада пропонує обласній раді захистити інтереси держави в його особі у спорі, що виник з відповідачем.

Клішковецька сільська рада Дністровського району Чернівецької області підтвердила нездійснення жодних заходів на усунення допущених порушень.

Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.

З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Клішковецька сільська рада є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, є стороною укладеного Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, та саме на її користь мають бути стягнуті надмірно перераховані кошти.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, яка є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Клішковецької сільської ради до ТОВ «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області.

Суд врахував, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслуби України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені у Законі України № 922. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено зокрема, їх максимальна економія та ефективність.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону № 922 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43.

Статтею 2 цього Закону визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Пунктом 10 частини першої статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Постановою Кабінетк Міністрів України від 03.02.2016 № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп 4, 9 п. 4 Положення).

Враховуючи викладене, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні закупівель.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2017 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, згідно якого Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територівальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи в Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Західного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Згідно з пп. 3, 7 п. 4 Положення, офіс відповідно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 4 ГГІК України право на звернення до господарського суду в установленому Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи, державні органи, органи місцевого самоврядування тощо мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав га законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

З системного тлумачення вищенаведених правових норм вбачається, що саме до повноважень Держаудитслужби України та її підрозділів належить вжиття заходів контролю щодо додержання вимог чинного законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі не виконання ними вимог про усунення виявлених порушень.

Крім того, постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 також підтверджено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Держаудитслужби, яка хоч і не проводила моніторинг публічної закупівлі, однак може і повинна бути позивачем у справах з аналогічних питань.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 04.10.2021 у справі № 912/2083/20) дійшов висновку, що орган Держаудислужби може представляти інтереси держави у суді за результатами проведеної перевірки, яка в даному випадку і передувала пред'явленню позову.

Обласною прокуратурою листом від 15.11.2022 №15-1128-22 повідомлено Західний офіс Держаудислужби та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області про указані вище порушення Закону України № 922 та необхідність вжиття заходів цивільно-правового характеру на їх усунення.

На вказаний лист отримано відповідь від 28.11.2022 № 132413-17/2632-2022, що Управління не може самостійно звернутись до суду з позовною заявою до Відповідача, оскільки він не являється підконтрольним об'єктом, проте підтримує таке звернення органами прокуратури. Відповідь на лист із Західного офісу Держаудитслужби не надходила.

Таким чином, Західним офісом Держаудитслужби (його структурним підрозділом - Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області), як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо визнання недійсними спірних додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів не вживались.

Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України "Про прокуратуру'' винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, усвідомленою пасивною поведінкою уповноваженого суб'єкта владних повноважень та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Західного офісу Держаудитслужби.

VІ. Висновки суду.

Таким чином, за результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що додаткова угода № 4 до договору № 5 від 08.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу укладена за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електроенергію за певний період дії Договору, починаючи з моменту його укладення, а додаткові угоди № 5-13 та 16 як наслідок укладені з перевищенням ціни за 1 кВт електричної енергії більше ніж на 10% у порівнянні із ціною за 1 кВт електричної енергії, визначеною додатковою угодою № 3, отже, оскаржувані додаткові угоди суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак наявні підстави для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Як наслідок кошти, які отримані на підтставі цих угод, отримані безпідставно та підлягають поверненню. Відтак позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області підлягають задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Чернівецькою обласною прокуратурою сплачений судовий збір в сумі 39 871,41 грн згідно платіжних доручень № 45 від 26.01.2023, № 1864 від 27.12.2022, № 1863 від 27.12.2022, № 1748 від 21.12.2022.

У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений прокуратурою судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 10.03.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5 від 08.02.2021, укладену між Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП».

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 11.05.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5 від 08.02.2021, укладену між Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП».

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 21.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5 від 08.02.2021, укладену між Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП».

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 24.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5 від 08.02.2021, укладену між Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП».

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 29.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5 від 08.02.2021, укладену між Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП».

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 04.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5 від 08.02.2021, укладену між Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП».

8. Визнати недійсною додаткову угоду № 10/376 від 20.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5 від 08.02.2021, укладену між Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП».

9. Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 17.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5 від 08.02.2021, укладену між Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП».

10. Визнати недійсною додаткову угоду № 12 від 19.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5 від 08.02.2021, укладену між Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП».

11. Визнати недійсною додаткову угоду № 13 від 22.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5 від 08.02.2021, укладену між Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП».

12. Визнати недійсною додаткову угоду № 16 від 17.01.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5 від 08.02.2021, укладену між Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП».

13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП» (58010, Чернівецька обл., м. Чернівці, проспект Незалежності, 114/33, ідентифікаційний код 43888659, р/р - НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» м. Чернівці, МФО - 356334) на користь Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області (60014, Чернівецька обл., Дністровський р-н, с. Клішківці, вул. Головна, 66, ідентифікаційний код 04416832, р/р - UA858201720344200006000025169, банк - ДКСУ міста Київ) кошти в сумі 689 824,34 грн.

14. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ ЕНЕРДЖІ ГРУП» (58010, Чернівецька обл., м. Чернівці, проспект Незалежності, 114/33, ідентифікаційний код 43888659) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, вул. Кордуби, 21, м. Чернівці, Чернівецька область, код 02910120, р/р - UA378201720343110001000004946, банк - ДКСУ місто Київ) 39 871,41 грн витрат зі сплати судового збору.

15. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 23 червня 2023 року.

Суддя І.В. Марущак