Справа № 127/18046/23
Провадження № 2/127/2200/23
про залишення позовної заяви без руху
22 червня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та в запропонованому нею способі просить поділити майно: квартиру, земельну ділянку три автомобілі та мотоцикл.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Так, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн).
Оскільки позовна заява містить вимоги майнового характеру (поділ майна подружжя), тому вона підлягає оплаті судовим збором відповідно до вищевказаної норми.
Натомість, як убачається з матеріалів позовної заяви, в порушення вимог п.3 .ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивач, вказуючи умовну ціну позову без зазначення будь-яких доказів щодо дійсної вартості спірного майна, не додав до позовної заяви документу на підтвердження сплати нею судового збору у встановленому законом розмірі відповідно до розміру заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Враховуючи, що в суду відсутня можливість встановлення ціни позову на день подання позову (в матеріалах відсутні докази щодо підтвердження дійсної вартості спірного майна), суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору в сумі 13420,00 грн.
Позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви з вимогами майнового характеру в розмірі, встановленому судом або ж провести його оплату виходячи з дійсної вартості майна.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні:
отримувач коштів: ГУК у Вінн.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.
При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).
Окремо слід звернути увагу позивача на те, що чиним цивільно-процесуальним законодавством чітко розмежовано та імперативно визначено територіальну юрисдикцію судів з розгляду справ за позовами, що виникають з приводу нерухомого майна. Порушення судами процесуальних норм інституту підсудності та розгляд справи неповноважним судом тягне за собою наслідком скасування навіть правильного по суті прийнятого рішення суду.
Оскільки позивачем заявлено вимогу відносно об'єктів нерухомості: земельної ділянки, яка розташована поза межами м. Вінниці, та квартири, яка розташована в м.Вінниці, під час вирішення питання щодо можливості розгляду даним судом цієї справи, на виконання вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України, є обов'язковим з'ясування дійсної вартості усього спірного майна.
Отже, позивачу необхідно зазначити обставини та обов'язково надати докази щодо дійсної вартості спірного майна (квартири, земельної ділянки, транспортних засобів), вказавши відповідну ціну позову (п.9 ч.1 ст.176, п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України).
Також, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.5 ст. 177 ЦПК України). Обов'язок подання доказів разом з поданням позовної заяви передбачений ч.2 ст. 83 ЦПК України.
З позовної заяви слідує, що позивач просить здійснити виділ частки шляхом стягнення її вартості з відповідача як компенсації відносно автомобіля «BMW» моделі «G05X5V50i», 2021 року випуску, який є спільною суміжною власністю подружжя. Водночас вказує на те, що цей автомобіль вже був відчужений (переєстрований) 29.10.2023 за фіктивним договором купівлі-продажу на користь третьої особи. Разом з тим, позовна заява в цій частині позовних вимог не містить обґрунтувань щодо встановлення у визначеному законом порядку фіктивності такого договору в розумінні положень ст. 234 ЦК України, адже позивач заперечує його дійсність, тобто не зазначає наявності обставин на підтвердження відсутності юридичних наслідків з відчуження даного спірного майна. Не містить позовна заява зазначення обставин та доказів щодо набуття у спільну сумісну власність подружжя транспортного засобу Yamaha MT09, 2020 року випуску, зважаючи на час розірвання шлюбу між сторонами та дату реєстрації цього спірного майна за відповідачем.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (несплата судового збору, зазначення та надання доказів тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Суддя: