Рішення від 12.06.2023 по справі 920/857/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.06.2023м. СумиСправа № 920/857/20

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., судді Заєць С.В. та судді Яковенка В.В., за участі секретаря судового засідання Щербак Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/857/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406)

до відповідачів:

1) Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 05747991)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028)

про стягнення 19 311 535, 30 дол. США та 43 794 094,96 грн

та за зустрічним позовом: Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 05747991)

до відповідача: Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028)

про визнання договорів недійсними

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 05747991)

про визнання договору недійсним та визнання зобов'язання припиним

за участю представників учасників справи:

позивача - Дудник О.Є.

відповідачів - 1) Танчик О.М.

2) не з'явився

УСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач із позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 081010-КВЛ від 08.10.2020 у сумі 19 311 535, 30 дол. США (у т.ч. прострочений кредит - 17 605 286,90 дол. США та прострочені відсотки - 1 706 248,40 дол. США) та прострочену комісію у сумі 43 794 094,96 грн, а також солідарно стягнути з відповідачів судові витрати у сумі 735 700 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що діями відповідачів порушені законні права позивача, зокрема, на повернення основної суми кредиту, наданої першому відповідачу відповідно до умов Кредитного договору.

У позовній заяві позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи складає 735 700,00 грн судового збору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2020 справу призначено до розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою суду від 26.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/857/20; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засіданні на 13.10.2020, 11:30.

21.08.2020 позивачем подано до суду заяву від 18.08.2020 № 17-5744 (вх. № 2588к від 21.08.2020) про забезпечення позову, в якій просить суд прийняти зазначену заяву до розгляду, вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на майно та грошові кошти у розмірі ціни позову, а саме - 19311535, 30 дол. США та 43794094,96 грн, що належать Акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 05747991). Зазначена заява передана судді на розгляд 25.08.2020.

Ухвалою суду від 26.08.2020 у справі № 920/857/20 постановлено відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) від 18.08.2020 № 17-5744 (вх. № 2588к від 21.08.2020) про забезпечення позову.

21.08.2020 позивачем подано до суду заяву від 18.08.2020 № 17-5745 (вх. № 2589к від 21.08.2020) про забезпечення позову, в якій просить суд прийняти зазначену заяву до розгляду, вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на майно та грошові кошти у розмірі ціни позову, а саме - 19311535, 30 дол. США та 43794094,96 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028). Зазначена заява передана судді на розгляд 25.08.2020.

Ухвалою суду від 26.08.2020 у справі № 920/857/20 постановлено відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) від 18.08.2020 № 17-5745 (вх. № 2589к від 21.08.2020) про забезпечення позову.

Від представника першого відповідача до суду надійшов відзив від 21.09.2020 № 18-7/819 (вх. № 8540/20 від 24.09.2020), відповідно до якого представник першого відповідача проти позову заперечує та просить суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення процентів за період з 01.01.2015 по 31.07.2017 у сумі 1 757 349,25 дол. США та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник першого відповідача у відзиві зазначає, що додані до матеріалів справи меморіальні ордери не відповідають вимогам щодо належного їх оформлення, оскільки вони не містять в собі обов'язкових реквізитів - підписів осіб відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення. Умови договорів № 310816 від 31.08.2016 та № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну кредитного договору вчинені з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, а отже, як зазначає представник першого відповідача, не створюють, не змінюють та не припиняють цивільні права та обов'язки позичальника, а тому є недійсними, про що заявлено першим відповідачем у зустрічній позовній заяві.

Разом із відзивом представником першого відповідача до суду подано зустрічний позов від 21.09.2020 № 18-7/818 (вх. № 2922зп від 24.09.2020) про визнання договору недійсним та визнання зобов'язання припиним, відповідно до якого просить суд визнати недійсним договір № 310816 від 31.08.2016 про зміну кредитного договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010, укладеного між АТ "Банк Кредит Дніпро" та АТ "Сумське НВО"; визнати недійсним договір № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну кредитного договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010, укладеного між АТ "Банк Кредит Дніпро" та АТ "Сумське НВО"; визнати відсутнім права АТ "Банк Кредит Дніпро" на стягнення з АТ "Сумське НВО" заборгованості за кредитом, яка виникла за умовами договорів № 310816 від 31.08.2016 та № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну кредитного договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010, укладеного між АТ "Банк Кредит Дніпро" та АТ "Сумське НВО".

Ухвалою від 09.10.2020 у справі № 920/857/20 судом постановлено зустрічну позовну заяву від 21.09.2020 № 18-7/818 (вх. № 2922зп від 24.09.2020) Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 05747991) залишити без руху; встановити Акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 05747991) строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 6 306,00 грн.

Другий відповідач відзиву на позов не подав, проте 24.09.2020 подав зустрічний позов від 21.09.2020 б/н (вх. № 2921зп від 24.09.2020) про визнання недійсним договору поруки та визнання поруки припиненою, відповідно до якого просить суд визнати недійсним договір поруки № 310816-П/1 від 31.08.2016, укладеного між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Сумське НВО"; визнати припиненою поруку ТОВ "Сумське НВО" за договором поруки № 310816-П/1 від 31.08.2016, укладеним між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Сумське НВО" у зв'язку з закінченням строку поруки; визнати припиненою поруку ТОВ "Сумське НВО" за договором поруки № 310816-П/1 від 31.08.2016, укладеним між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Сумське НВО" у зв'язку зі зміною основного зобов'язання без згоди поручителя, в наслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Ухвалою від 09.10.2020 у справі № 920/857/20 судом постановлено зустрічну позовну заяву від 21.09.2020 б/н (вх. № 2921зп від 24.09.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) залишити без руху; встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 6 306,00 грн.

У підготовчому засіданні 13.10.2020 представник позивача заявив усне клопотання про продовження процесуального строку, встановленого пунктом 6 ухвали від 26.08.2020 про відкриття провадження у справі № 920/857/20 на подання до суду відповіді на відзив з дотриманням прав, встановлених частиною шостою статті 166 ГПК України, до 05.10.2020 у зв'язку з отриманням відзиву першого відповідача пізніше встановленого судом строку на подання відзиву.

Ухвалою від 13.10.2020 постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі № 920/857/20 на тридцять днів та відкласти підготовче засідання на 12.11.2020, 12:00.

22.10.2020 судом отримано заяву представника позивача за зустрічним позовом - Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 05747991) від 21.10.2020 б/н (вх. № 9370/20), відповідно до якої на виконання вимог ухвали від 09.10.2020 у цій справі надано докази сплати судового збору в сумі 6 306,00 грн за подання до суду зустрічної позовної заяви.

22.10.2020 судом отримано заяву представника позивача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) від 21.10.2020 б/н (вх. № 9371/20), відповідно до якої на виконання вимог ухвали від 09.10.2020 у цій справі надано докази сплати судового збору в сумі 6306,00 грн за подання до суду зустрічної позовної заяви.

Ухвалою від 27.10.2020 постановлено прийняти зустрічний позов від 21.09.2020 № 18-7/818 (вх. № 2922зп від 24.09.2020) Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 05747991) про визнання договору недійсним та визнання зобов'язання припиним для спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) і об'єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 920/857/20.

Ухвалою від 27.10.2020 постановлено прийняти зустрічний позов від 21.09.2020 б/н (вх. № 2921зп від 24.09.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) про визнання недійсним договору поруки та визнання поруки припиненою для спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) і об'єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 920/857/20.

10.11.2020 від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання від 04.11.2020 б/н (вх. № 3408к від 10.11.2020) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відповідно до якого просить суд постановити ухвалу про участь представника позивача у судовому засіданні, призначеному на 12.11.2020, 12:00 в режимі відеоконференції та забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції у Північному апеляційному господарському суді.

Ухвалою від 10.11.2020 постановлено задовольнити клопотання представника позивача за первісним позовом від 04.11.2020 б/н (вх. № 3408к від 10.11.2020) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та провести підготовче засідання, призначене на 12.11.2020, 12:00, в режимі відеоконференції.

10.11.2020 від представника позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив від 06.11.2020 б/н (вх. № 9895/20), відповідно до якої останній зазначає, що господарський суд має відмовити першому відповідачу за первісним позовом у застосуванні позовної давності виходячи з того, що лист 14.08.2017 № 35-2/580 свідчить про визнання ним несплаченого боргу за Кредитним договором, що є підставою для переривання позовної давності. Також, як зазначає представник позивача за первісним позовом, у Кредитному договорі № 081010-КЛВ від 08.10.2010 та додаткових договорах до Кредитного договору передбачена можливість першого відповідача за первісним позовом сплачувати щоквартально лише 25 відсотків нарахованих процентів, при цьому сторони встановили, що проценті, які нараховані та несплачені за попередні періоди, сплачуються в місяці повного погашення заборгованості у повному розмірі, але в будь-якому випадку не пізніше дати погашення кредитів, а саме 31.08.2017. При цьому позивач за первісним позовом звернувся із позовною заявою 18.08.2020, тобто в межах трьох річного строку.

Представником другого відповідача за первісним позовом подано до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання від 12.11.2020 б/н (вх. № 9977/20 від 12.11.2020).

Ухвалою від 12.11.2020 у справі № 920/857/20 постановлено задовольнити клопотання представника другого відповідача за первісним позовом від 12.11.2020 б/н (вх. № 9977/20 від 12.11.2020) про відкладення підготовчого засідання; відкласти підготовче засідання в судове засідання на 09.12.2020, 10:30 в режимі відеоконференції.

17.11.2020 представником позивача за первісним позовом надіслано на електронну адресу суду відзив на зустрічний позов про визнання недійсним договору поруки від 31.08.2016 № 310816-П/1 від 13.11.2020 б/н (вх. № 10152/20 від 17.11.2020), де останній просить суд застосувати строк позовної давності до вимог ТОВ «СМНВО» за зустрічним позовом та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «СМНВО» у повному обсязі.

У відзиві представник позивача за первісним позовом зазначає, що рішенням Наглядової ради АТ «Сумське НВО», оформленим протоколом № 29/07-2016 від 29.07.2016 надано згоду на вчинення між банком та першим відповідачем за первісним позовом про зміну Кредитного договору. Крім того в протоколі № 29/07-2016 від 29.07.2016 вирішено надати повноваження генеральному директору АТ «Сумське НВО» голосувати «за» на загальних зборах учасників ТОВ «СМНВО» і підписати протокол ТОВ «СМНВО» по питанням: 1) укладення між ТОВ «СМНВО» і банком договору про розірвання договору № 300513-П; 2) укладення між ТОВ «СМНВО» і банком нового договору поруки, який буде забезпечувати виконання АТ «Сумське НВО» зобов'язань за Кредитним договором; 3) надати повноваження директору ТОВ «СМНВО» на підписання змін і доповнень до договору № 160211-ІІ, договір про розірвання договору № 300513-П, нового договору поруки з правом визначення умов зазначеного договору на власний розсуд, а також на підписання всіх необхідних у зв'язку з цим документів. А тому позивач за первісним позовом зазначає, що другий відповідач за первісним позовом був обізнаний з протоколом № 29/07-2016 від 29.07.2016, та підписавши договір поруки, виконав його умови. При цьому ініціатором реструктуризації заборгованості виступив саме перший відповідач за первісним позовом, надіславши на адресу позивача за первісним позовом листа від 10.06.2016 № 35-2/595. Після підписання договорів № 310816 від 31.08.2016 та № 310816/1 від 31.08.202016 про зміну Кредитного договору, позивач за первісним позовом надав першому відповідачу кредит в розмірі 2 605286,90 дол. США, які АТ «Сумське НВО» 31.08.2016 направив на погашення прострочених процентів за Кредитним договором. Таким чином договір поруки є дійсним, його укладення було спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та він забезпечує виконання зобов'язань у повному обсязі за Кредитним договором та усіма додатковими угодами до нього, а не лише за договором № 310816 від 31.08.2016. Оскільки основне зобов'язання станом на 30.08.2017 не було виконане, то сторони погодили, що порука діє до 30.08.2022.

Представник позивача за первісним позовом також зазначає, що оскільки зустрічні вимоги ТОВ «СНВО» стосуються визнання недійсним договору поруки № 310816-П/1 від 31.08.2016 у зв'язку з його невідповідністю на момент укладення нормам чинного законодавства, то саме з 31.08.2016 починається перебіг позовної давності, а тому другий відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічним позовом поза межами строків позовної давності.

17.11.2020 представником позивача за первісним позовом надіслано на електронну адресу суду відзив на зустрічний позов про визнання недійсним договору від 31.08.2016 № 310816 та договору 31.08.2016 № 310816/1 про зміну Кредитного договору від 08.10.2010 № 081010-КЛВ від 13.11.2020 б/н (вх. № 10153/20 від 17.11.2020), де останній просить суд застосувати строк позовної давності до вимог АТ «Сумське НВО» за зустрічним позовом та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог АТ «Сумське НВО» у повному обсязі.

У відзиві представник позивача за первісним позовом зазначає, що умови викладені в рішенні Наглядової ради АТ «Сумське НВО», оформленим протоколом № 29/07-2016 від 29.07.2016, повністю відображені в укладених договорах від 31.08.2016 № 310816 та № 310816/1 про зміну Кредитного договору, та були направлені на виконання домовленостей, які були досягнуті між банком та АТ «Сумське НВО», щодо проведення реструктуризації заборгованості АТ «Сумське НВО» за Кредитним договором. При цьому ініціатором реструктуризації заборгованості виступив саме перший відповідач за первісним позовом, надіславши на адресу позивача за первісним позовом листа від 10.06.2016 № 35-2/595. Після підписання договорів № 310816 від 31.08.2016 та № 310816/1 від 31.08.202016 про зміну Кредитного договору, позивач за первісним позовом надав першому відповідачу кредит в розмірі 2 605286,90 дол. США, які АТ «Сумське НВО» 31.08.2016 направив на погашення прострочених процентів за Кредитним договором. Отже АТ «Сумське НВО» здійснено часткове погашення заборгованості за Кредитним договором після укладення договору від 31.08.2016 № 310816 та договору поруки від 31.08.2016 № 310816/1 про зміну Кредитного договору, що свідчить про схвалення АТ «Сумське НВО» цих правочинів у розумінні положень статті 241 ЦК України та статті 72 Закону України «Про акціонерні товариства». Таким чином договір поруки є дійсним, його укладення було спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та він забезпечує виконання зобов'язань у повному обсязі за Кредитним договором та усіма додатковими угодами до нього.

Представник позивача за первісним позовом також зазначає, що оскільки зустрічні вимоги АТ «Сумське НВО» стосуються визнання недійсними договорів № 310816 та № 310816-П/1 від 31.08.2016 у зв'язку з їх невідповідністю на момент укладення нормам чинного законодавства, то саме з 31.08.2016 починається перебіг позовної давності, а тому перший відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічним позовом поза межами строків позовної давності.

08.12.2020 від представника першого відповідача (позивача за зустрічним позовом) Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004) до суду надійшла заява від 08.12.2020 № 18-7/1031 про часткову відмову від зустрічного позову, в якій останній зазначає, що заявою відповідач-1 повідомляє, що відмовляється від позовних вимог за зустрічним позовом у справі № 920/857/20 в частині вимог про визнання відсутнім права АТ "Банк Кредит Дніпро" на стягнення з АТ "Сумське НВО" заборгованості за кредитом, яка виникла за умовами договорів № 310816 від 31.08.2016 та № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну кредитного договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010, укладеного між АТ "Сумське НВО" та АТ "Банк Кредит Дніпро".

08.12.2020 від представника першого відповідача (позивача за зустрічним позовом) Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004) до суду надійшла відповідь на відзив від 08.12.2020 № 18-7/1030 на зустрічний позов, відповідно до якої зазначає, що Договір № 310816 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору підпадає під критерії визначення значного правочину відповідно до пункту 13.1 Статуту АТ "Сумське НВО", а тому рішення про його вчинення мала б приймати Наглядова рада АТ "Сумське НВО" у порядку встановленому та ч. 1. ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства". Також, у даній відповіді на відзив Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", зазначає, що надання згоди на вчинення оспорюваних договорів на умовах, викладених у рішенні № 29/07-2016 не може вважатися наданням згоди на вчинення значного правочину в розумінні ч. 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки вказана норма не містить положень, щодо компетенції Наглядової ради товариства на попереднє погодження основних умов значного правочину, а містить імперативну норму про надання згоди саме на вчинення правочину. Таким чином, прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину законодавством віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства. З чого вбачається, що наступне схвалення значного правочину, якими є оспорювані договори, вчиняється в тому самому порядку, яким передбачено прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину. Враховуючи викладене, до вказаних обставин не можна застосовувати положення ст. 24 Цивільного кодексу України, як норми на підставі якої можливе виникнення зобов'язання за оспорюваними правочинами. Отже, дії АТ "Сумське НВО" з часткового погашення заборгованості за Кредитним договором та направлення на адресу Банку листів: № 35-2/580 від 14.08.2017, №35-2/452 від 26.06.2018. № 35-2/464 від 03.07.2018, не можуть впливати на обставини схвалення/не схвалення спірного правочину з боку позивача за зустрічним позовом. А відтак, відсутність відповідного рішення Наглядової ради АТ "Сумське НВО" про надання згоди на вчинення значного правочину, якими є оспорювані договори, на момент їх підписання, підтверджує не дотримання сторонами визначених ч. 2 ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства" додаткових вимог до порядку вчинення значного правочину. З чого вбачається, що оспорювані правочини - не створюють, не змінюють та не припиняють цивільні права та обов'язки акціонерного товариства за договором № 310816 від 31.08.2016 та договором № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору.

09.12.2020 від представника другого відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до суду надійшла відповідь на відзив від 08.12.202 № 18-7/1030 на зустрічний позов, відповідно до якої, не погоджуючись із твердженнями позивача зазначає, що умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов'язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов'язання з поручителем у належній формі. В той же час, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України). Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника. ТОВ "СМНВО" звертає увагу суду, на той факт, що ним письмової згоди на укладання Договору № 31081/1 від 31.08.2016, а відповідно на збільшення обсягу своєї відповідальності, не надавалось і про такі зміни ТОВ "СМНВО" повідомлене не було. Відповідно, враховуючи те, що Договір поруки №31081/1 від 31.08.2016 укладено між Позивачем та позичальником без погодження з Поручителем, ТОВ "СМНВО" вважає, що підстави для солідарного стягнення з боржника та поручителя спірних сум відсутні, оскільки порука за Договором поруки № 310816 - П/1 від 31.08.2016 є припиненою в силу положень ч. 1 ст. 559 ЦК України (в редакції, що діяла на час укладання договору).

09.12.2020 від представника позивача за первісним позовом - Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" надійшло клопотання від 08.12.2020 № б/н про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою від 09.12.2020 у справі № 920/857/20 постановлено заяву представника позивача за зустрічним позовом - Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004) від 08.12.2020 № 18-7/1031 задовольнити; прийняти відмову представника позивача за зустрічним позовом - Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004) від частини зустрічних позовних вимог; закрити провадження у справі № 920/857/20 в частині зустрічних позовних вимог Акціонерного товариства "Сумське НВО" щодо визнання відсутнім права АТ "Банк Кредит Дніпро" на стягнення з АТ "Сумське НВО" заборгованості за кредитом, яка виникла за умовами договорів № 310816 від 31.08.2016 та № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну кредитного договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010, укладеного між АТ "Сумське НВО" та АТ "Банк Кредит Дніпро"; в іншій частині зустрічних позовних вимог розгляд справи продовжити; клопотання представника позивача за первісним позовом від 08.12.2020 № б/н про розгляд справи № 920/857/20 колегіально у складі трьох суддів задовольнити; призначити розгляд справи № 920/857/20 колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.12.2020, визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя: Джепа Ю.А., судді: Заєць С.В. та Резніченко О.Ю.

Ухвалою від 21.12.2020 постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/857/20 в судове засідання на 27.01.2021, 12:30, з повідомленням учасників справи.

21.12.2020 суддею - членом судової колегії Резніченко О.Ю. подано заяву про самовідвід у справі № 920/857/20.

Ухвалою від 22.12.2020 постановлено заяву судді - члена судової колегії Резніченко О.Ю. від 21.12.2020 про самовідвід у справі № 920/857/20 задовольнити; матеріали справи № 920/857/20 передати уповноваженій особі для вирішення питання про визначення нового складу судової колегії у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 24.12.2020, визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя: Джепа Ю.А., судді: Заєць С.В. та Яковенко В.В.

22.01.2021 від представника позивача надійшло клопотання від 21.01.2021 б/н (вх. № 520к), відповідно до якого останній просить суд постановити ухвалу про участь представника позивача - Дюжева І.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Моісеєва Ю.О. у судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 22.01.2021 у цій справі судом постановлено заяву представника позивача за первісними позовом - Дюжева І.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 21.01.2021 б/н (вх № 520к від 22.01.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити; провести судове засідання у справі № 920/857/20, призначене на 27.01.2021, 12:30 за участю представника позивача за первісними позовом - Дюжева І.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://easycon.com.ua).

25.01.2021 від представника другого відповідача за первісними позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 34013028, e-mail:smpo2010@ukr.net) до суду надійшла апеляційна скарга від 22.01.2021 б/н (вх. № 655/21 від 25.01.2021) на ухвалу Господарського суду Сумської області від 09.12.2020 у справі № 920/857/20.

27.01.2021 від представника першого відповідача за первісними позовом до суду надійшло клопотання від 27.01.2021 № 18-7/70 про зупинення провадження у справі № 920/857/20 та передання матеріалів цієї справи до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги другого відповідача на ухвалу Господарського суду Сумської області від 09.12.2020 у справі № 920/857/20.

Від представника другого відповідача за первісними позовом до суду надійшло письмове повідомлення про причини неявки від 27.01.2021 б/н (вх. № 764/21), де останній повідомляє суду про неможливість його участі у даному судовому засіданні через зайнятість в іншому судовому процесі в Сумському окружному адміністративному суді.

Ухвалою суду від 27.01.2021 зупинено провадження у справі № 920/857/20 у зв'язку із направленням матеріалів зазначеної справи до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 ухвалено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 09.12.2020 у справі № 920/857/20 залишити без змін, а матеріали справи № 920/857/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

15.06.2021 до Господарського суду Сумської області надійшли матеріали справи № 920/857/20.

Ухвалою від 17.06.2021 постановлено поновити провадження у справі № 920/850/20 та призначити підготовче засідання на 05.07.2021, 15:00, за участі представника позивача за первісним позовом в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

05.07.2021 представником першого відповідача за первісним позовом до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі від 05.07.2021 № 18-7/570 (вх. № 2652 від 05.07.2021), у якому останній просить суд зупинити провадження у справі № 920/857/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/17048/17.

Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" судом вчинено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом № 361457296263, станом на 05.07.2021 з метою з'ясування місця реєстрації позивача за первісним позовом, та встановлено, що юридичну особу позивача за первісним позовом - Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (ідентифікаційний код 14352406) зареєстровано за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32.

У підготовчому засіданні 05.07.2021 судом оголошено перерву до 03.08.2021, 14:00.

19.07.2021 від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання б/д, б/н (вх. № 2794 від 19.07.2021), відповідно до якого останній просить суд постановити ухвалу про участь представника позивача - адвоката Скалецької І.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції.

22.07.2021 від представника позивача за первісним позовом до суду надійшли письмові заперечення б/д, б/н (вх. № 6731/21) щодо клопотання про зупинення провадження у справі № 920/857/20, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні клопотання першого відповідача за первісним позовом про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що справа № 910/17048/17 відрізняється від справи № 920/857/20 фактичними обставинами, а також нормами права, які підлягають застосуванню.

Від представника другого відповідача за первісним позовом надійшло клопотання від 29.07.2021 б/н (вх. № 6908/21 від 30.07.2021) про розгляд справи без участі представника другого відповідача за первісним позовом у зв'язку з відпусткою. Також у зазначеному клопотанні представник другого відповідача за первісним позовом зазначає про підтримання другим відповідачем за первісним позовом клопотання представника першого відповідача за первісним позовом про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справі № 910/17048/17 та просить суд його задовольнити.

03.08.2021 розгляд справи № 920/857/20 не відбувся у зв'язку з лікарняним судді-члена судової колегії Заєць С.В., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвалою від 05.08.2021 у справі № 920/857/20 судом постановлено призначити підготовче засідання на 13.09.2021, 11:00, за участю представника позивача за первісним позовом адвоката Скалецької І.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У підготовчому засіданні 13.09.2021 судом постановлено протокольну ухвалу, яку відповідно до приписів частини п'ятої статті 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання, та відповідно до якої постановлено клопотання представника другого відповідача від 29.07.2021 б/н (вх. № 5424/21 від 30.07.2021) про розгляд справи без його участі, залишити без розгляду у зв'язку з неактуальністю.

13.09.2021 від представника позивача за первісним позовом до суду електронною поштою надійшли письмові заперечення б/д, б/н (вх. № 7967/21) на відповідь на відзив на зустрічний позов, де останній просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову першого відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) за його необгрунтованістю, оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що АТ "Сумське НВО" здійснило часткове погашення заборгованості за кредитним договором після укладення договору № 310816 від 31.08.2016 та договору № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну кредитного договору, що свідчить про схвалення першим відповідачем за первісним позовом цих правочинів. Підписуючи договір № 310816 від 31.08.2016 та договір № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну кредитного договору сторони були вільними в їх укладенні та визначенні їх умов, які не суперечать чинному законодавству України, моральним засадам суспільства, а особи, які його вчиняли, мали необхідний обсяг дієздатності, волевиявлення учасників було вільним, правочин був вчинений у належній формі і був спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені, відтак правових підстав для визнання недійсними цих договорів з підстав, викладених у відзиві, на думку представника позивача за первісним позовом, немає.

Ухвалою суду від 13.09.2021 зупинено провадження у справі № 920/857/20 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в справі № 910/17048/17 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

На виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 матеріали справи № 920/857/20 направлені 29.10.2021 до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 ухвалено апеляційну скаргу позивача за первісним позовом залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.09.2021 у справі № 920/857/20 залишити без змін, а матеріали справи № 920/857/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

18.05.2021 до Господарського суду Сумської області надійшли матеріали справи № 920/857/20.

До суду надійшли клопотання представника позивача за первісним позовом - Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) про поновлення провадження у справі (вх. № 766 від 31.01.2022, вх. № 873/22 від 03.02.2022, вх. № 1460 від 25.04.2022 та вх. № 1744/22 від 17.05.2022), де представник позивача за первісним позовом просить суд поновити провадження у справі № 920/857/20 у зв'язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення. Представник позивача за первісним позовом зазначає, що відповідно до інформації з офіційного сайту Верховного Суду за результатами розгляду справ Великою Палатою Верховного Суду від 18.01.2022, касаційну скаргу у справі № 910/17048/17 залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Ухвалою від 20.05.2022 у справі № 920/857/20 судом постановлено клопотання представника позивача за первісним позовом - Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) (вх. № 766 від 31.01.2022, вх. № 873/22 від 03.02.2022, вх. № 1460 від 25.04.2022 та вх. № 1744/22 від 17.05.2022) про поновлення провадження у справі № 920/857/20 задовольнити; провадження у справі № 920/857/20 поновити; призначити підготовче засідання на 15.06.2022, 10:30; провести судове засідання у справі № 920/857/20, призначене на 15.06.2022, 10:30 за участю представника позивача за первісним позовом - Дюжева І.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

15.06.2022 від другого відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 15.06.2022 б/н (вх. № 2351/22 від 15.06.2022), відповідно до якого другий відповідач просить суд зняти з розгляду справу № 920/857/20 до закінчення військового стану на території України та призначити судове засідання у справі не раніше ніж через місяць після припинення в країні воєнного стану.

Крім наведеного у підготовчому засіданні 15.06.2022 представники позивача та першого відповідача за первісним позовом заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю додаткового часу на проведення підготовчих дій.

Ухвалою від 15.06.2022 у цій справі судом постановлено відмовити у задоволенні клопотання другого відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) від 15.06.2022 б/н (вх. № 2351/22 від 15.06.2022) щодо зняття з розгляду справи № 920/857/20 до закінчення воєнного стану на території України та призначення судового засідання у справі не раніше ніж через місяць після припинення в країні воєнного стану; відкласти підготовче засідання у справі № 920/857/20 на 03.08.2022, 11:00; провести підготовче засідання, призначене на 03.08.2022, 11:00, за участі представника позивача за первісним позовом - Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) (вх. № 766 від 31.01.2022, вх. № 1460 від 25.04.2022 та вх. № 1744/22 від 17.05.2022) - Дюжева І.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку за посиланням www.vkz.court.gov.ua.

До суду надійшла через систему "Електронний суд" заява представника позивача за первісним позовом - Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) від 26.07.2022 б/н (вх. № 1611 від 26.07.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 920/857/20 адвоката Дудник Олени Євгеніївни ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Ухвалою від 01.08.2022 у справі № 920/857/20 постановлено задовольнити заяву представника позивача за первісним позовом про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; провести підготовче засідання у справі № 920/857/20, призначене на 03.08.2022, 11:00, за участю представника позивача за первісним позовом - адвоката Дудник Олени Євгеніївни ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

29.07.2022 представником позивача за первісним позовом надіслано до суду письмові пояснення від 26.07.2022 б/н (вх. № 3293/22), де останній зазначає, що з метою додаткового підтвердження факту перерахування на рахунок першого відповідача за первісним позовом грошових коштів за Кредитним договором, Банком додано до позовної заяви копії виписок по рахунках АТ "Сумське НВО" щодо Кредитного договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010, з яких вбачається, що грошові кошти за Кредитним договором були перераховані на поточний рахунок першого відповідача за первісним позовом. Заперечень щодо належності рахунку саме АТ "Сумське НВО" і щодо отримання кредитних коштів перший відповідач за первісним позовом суду не надав. Крім того, як зазначає позивач за первісним позовом, перший відповідач за первісним позовом не заперечує того, що Кредитний договір між сторонами був оформлений, до нього неодноразово вносились зміни, кредитні кошти були ним отримані, виплати по Кредитному договору позичальником частково здійснювались, відтак доводи про неправильність оформлення меморіальних ордерів не заслуговують на увагу. Недоліки в оформленні меморіальних ордерів стосуються питання виконання договору, але жодним чином не можуть свідчити про відсутність (неукладеність) самого договору, як це доводить перший відповідач за первісним позовом. Незгода позичальника з умовою договору про нарахування та сплату комісії (винагороди), на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання додаткових угод до договору, не є підставою для визначення умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за дим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Такий підхід викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 19.03.2021 у справі 904/2073/19 та у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 910/15211/20.

Як зазначає позивач за первісним позовом, умова Кредитного договору про сплату щомісячної комісії, яка є платою за управління кредитом, відповідає положенням законодавства і була включена до Кредитного договору за взаємною згодою сторін, а тому доводи першого відповідача за первісним позовом щодо незаконності такої комісії не ґрунтуються на законі і спрямовані на уникнення сплати заборгованості. Оспорювані Договори про зміну укладені ПАТ "Сумське НВО" в межах необхідного обсягу цивільної дієздатності, відповідають ч. 2 ст. 203 ЦК України і є дійсними. За таких обставин ці Договори про зміну не потребували подальшого схвалення з боку Наглядової ради в порядку, визначеному статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства".

Представник позивача за первісним позовом зазначає про відповідність протоколу № 29/07-2016 засідання Наглядової ради ПАТ "Сумське НВО" від 29.07.2016 вимогам статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", узгодженість умов Договору № 310816 від 31.08.016 та Договору № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору з умовами, на яких Наглядовою радою Товариства була надана згода на вчинення значного правочину, прийняття Позичальником наданого кредиту і часткове виконання ним своїх зобов'язань. Підписуючи Договори про зміну, сторони були вільними в їх укладенні та визначенні їх умов, які не суперечать чинному законодавству України та протоколу Наглядової ради, моральним засадам суспільства, а особи, які їх вчиняли, мали необхідний обсяг дієздатності, правочини були вчинені у належній формі і спрямовані на реальне настання правових наслідків, які ними обумовлені, відтак правових підстав для визнання цих Договорів про зміну недійсними немає.

29.07.2022 представником позивача за первісним позовом надіслано до суду письмові заперечення від 26.07.2022 б/н (вх. № 3292/22 від 29.07.2022) проти застосування позовної давності до вимог про сплату процентів, у якому останній зазначає, що перший відповідач за первісним позовом просить суд застосувати строк позовної давності до вимог АТ "Банк Кредит Дніпро" про сплату процентів за період з 01.01.2015 по 31.07.2017 у сумі 1 757 349,25 доларів США, проте, як вбачається з позовної заяви АТ "Банк Кредит Дніпро" і доданого до неї розрахунку заборгованості по Кредитному договору, заборгованість АТ "Сумське НВО" по сплаті процентів становить лише 1 706 248,40 доларів США, а тому заява першого відповідача за первісним позовом про застосування строків позовної давності не відповідає обставинам справи в частині суми процентів, заявлених до стягнення. При цьому альтернативного розрахунку розміру процентів першим відповідачем за первісним позовом суду не надано. Розрахунок заборгованості в частині несплачених відсотків за користування кредитом охоплює період з січня 2015 року до серпня 2017 року, але з цього розрахунку вбачається, що 31.08.2016 перший відповідач за первісним позовом здійснив погашення заборгованості за простроченими відсотками на суму 2 605 286,90 доларів США, після чого у нього була відсутня заборгованість до січня 2017 року. З розрахунку заборгованості вбачається, що з січня по серпень 2017 року у першого відповідача за первісним позовом утворилася заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 1 706 248,40 доларів США, які позивач за первісним позовом і просить стягнути. Умовами Кредитного договору передбачено щомісячне нарахування процентів, проте договір містить окрему умову щодо строку їх сплати. Кредитним договором встановлено умову про поквартальну сплату частини процентів (25 % від нарахованих за кожний місяць користування кредитними коштами), але також встановлено обов'язок першого відповідача за первісним позовом у місяці повного погашення заборгованості за кредитами для закриття Кредитного договору (достроково або при настанні строку погашення) сплатити у повному розмірі всі нараховані та несплачені проценти за попередні періоди. Отже, всі нараховані, але не сплачені впродовж дії Кредитного договору проценти за користування кредитними коштами підлягали сплаті не пізніше дати погашення кредитів, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору (в редакції договору № 310816 від 31.08.016 про зміну Кредитного договору) позичальник зобов'язується повернути кредити, отримані в межах кредитної лінії, не пізніше 30.08.2017 та сплатити проценти за користування кредитами на умовах, передбачених цим договором. Таким чином, як зазначає позивач за первісним позовом, останнім днем строку виконання першим відповідачем обов'язку по сплаті процентів, які не були сплачені за час дії Кредитного договору, було 30.08.2017, позов про стягнення заборгованості, в тому числі і прострочених процентів у сумі 1 706 248,40 доларів США, подано позивачем за первісним позовом 18.08.2020, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Також представником позивача за первісним позовом надіслано до суду письмові пояснення від 26.07.2022 б/н (вх. № 3291/22 від 29.07.2022) щодо зустрічного позову, де останній проти зустрічного позву заперечує, просить суд відмовити у його задоволенні та зазначає, що заявлені зустрічним позивачем підстави є взаємовиключними, оскільки АТ "Сумське НВО" одночасно стверджує про те, що надана Наглядовою радою згода на вчинення значного правочину не відповідала вимогам Закону України "Про акціонерні товариства", а тому не породжувала правових наслідків, і в той же час - що укладені Договори про зміну не відповідають умовам наданої згоди, оформленої протоколом № 29/07-2016 засідання Наглядової ради. Наглядова рада прийняла рішення про надання згоди на вчинення значного правочину у межах компетенції, а протокол № 29/07-2016 засідання Наглядової ради ПАТ "Сумське НВО" від 29.07.2016 по формі і змісту відповідає вимогам Закону України "Про акціонерні товариства" та внутрішніх актів першого відповідача за первісним позовом. Крім того, протокол № 29/07-2016 засідання Наглядової ради ПАТ "Сумське НВО" від містить істотні умови майбутнього правочину, яким мають відповідати зміни до Кредитного договору, отже у зустрічного позивача немає підстав стверджувати, що умови майбутнього правочину не були узгоджені Наглядовою радою.

Крім наведеного представник позивача за первісним позовом зазначає, що перед укладенням Кредитного договору у 2010 році Наглядова рада ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" протоколом засідання № 05/10- 2010 від 05.10.2010 надала згоду на вчинення значного правочину (Кредитного договору) у такій самій формі і з таким же формулюванням згоди, як і стосовно оспорюваних Договорів про зміну, але за весь час дії Кредитного договору АТ "Сумське НВО" не порушувало питання неналежності наданої Наглядовою радою згоди на укладення Кредитного договору, перевищення повноважень Наглядовою радою або Генеральним директором в ході оформлення Кредитного договору, необхідності подальшого схвалення укладеного Кредитного договору, недійсності Кредитного договору тощо. Наведені факти підтверджують, що оспорювані Договори про зміну укладені ПАТ "Сумське НВО" в межах необхідного обсягу цивільної дієздатності, відповідають ч. 2 ст. 203 ЦК України і є дійсними.

У письмових запереченнях від 26.07.2022 б/н (вх. № 3290/22 від 29.07.2022) на відповідь на відзив на зустрічний позов представник позивача за первісним позовом зазначає, що зустрічним позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Також представником позивача за первісним позовом подано до суду заяву від 26.07.2022 б/н (вх. № 1655 від 29.07.2022) про застосування позовної давності до зустрічних позовних вимог АТ "Сумське НВО" та заяву від 26.07.2022 б/н (вх. № 1654 від 29.07.2022) про застосування позовної давності до зустрічних позовних вимог ТОВ "СМНВО", де представник позивача за первісним позовом зазначає, що перебіг позовної давності за вимогами про визнання договорів недійсними та про визнання поруки припиненою починається 31.08.2016 та закінчується 31.08.2019, а відтак подання зустрічних позовів у вересні 2020 року відбулося за межами позовної давності.

03.08.2022 представником першого відповідача за первісним позовом подано до суду додаткові пояснення від 03.08.2022 б/н (вх. № 3366/22), де останній зазначає, що враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17) з приводу застосування статті 36 Закону України "Про іпотеку", перший відповідач за первісним позовом вважає будь-які зобов'язання перед позивачем за первісним позовом припиненими після завершення досудового врегулювання спору, а саме: факту реєстрації права власності позивача за первісним позовом на предмети іпотеки за договором іпотеки № 150413-І від 15.04.2013 та № 160211-І від 16.02.2011.

Також представником першого відповідача за первісним позовом подано до суду клопотання про закриття провадження від 03.08.2022 б/н (вх. № 1689 від 03.08.2022), де останній просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення з першого відповідача за первісним позовом суми простроченого кредиту за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010 в частині, що дорівнює вартості майна, на яке позивачем за первісним позовом звернене стягнення за договорами іпотеки № 150413-І від 15.04.2013 та № 160211-І від 16.02.2011.

В обгрунтування зазначеного клопотання представник першого відповідача зазначає, що позивачем заявлений позов про стягнення в солідарному порядку з відповідачів 19 311 535,30 дол. США та 43 794 094,96 грн, з яких: 17 605 286,90 доларів США - прострочений кредит, 1 706 248,40 дол. США - прострочені відсотки, 43 794 094,96 грн - прострочена комісія, що обраховані за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010. Всі зобов'язання за вказаним кредитним договором були забезпечені, у відповідності до договорів Іпотеки № 150413-І від 15.04.2013 та № 160211-І від 16.02.2011. Представник першого відповідача за первісним позовом зазначає, що 02.02.2021 позивач за первісним позовом на підставі договору Іпотеки № 150413-І від 15.04.2013 реалізував своє право на позасудове врегулювання та здійснив реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ціною 6 233 425,00 грн, що станом на день завершення процедури досудового врегулювання становить 222 143,92 долара США. Також 02.02.2021 позивач за первісним позовом на підставі договору Іпотеки № 160211-І від 16.02.2011 реалізував своє право на позасудове врегулювання та здійснив реєстрацію права власності на предмет іпотеки. Вартість предмета іпотеки, за якою майно перейшло у власність АТ "Банк Кредит Дніпро" не відома АТ "Сумське НВО" станом на день подання цього клопотання.

На підставі наведеного представник першого відповідача за первісним позовом вважає, позивачем за первісним позовом задоволені вимоги за рахунок майна, переданого в іпотеку, розмір яких дорівнює вартості майна, переданого в іпотеку, що встановлена на день завершення процедури досудового врегулювання, а зобов'язання АТ "Сумське НВО" за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010 в цій частині є припиненими.

Крім наведеного, представником першого відповідача за первісним позовом подано до суду клопотання про витребування доказів від 03.08.2022 № 18-7/178 (вх. № 1690 від 03.08.2022), де останній просить суд витребувати у позивача за первісним позовом:

- всі документи, що були надані Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" державному реєстратору Виконавчого комітету Путивльської міської ради Анохіну Сергію Вікторовичу для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Піщанська, буд. 72-1, у тому числі, але не виключно документи щодо оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності;

- всі документи, що були надані Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" державному реєстратору Виконавчого комітету Путивльської міської ради Анохіну Сергію Вікторовичу для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, у тому числі, але не виключно документи щодо оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності;

- документи, у яких відображено інформацію про те, на яку суму була зменшена заборгованість АТ "Сумське НВО" по кредитному договору № 081010-КЛВ від 08.10.2008 внаслідок набуття Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою Сумська область, м. Суми, вул. Піщанська, буд. 72-1 та Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а у порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку";

- документи, у яких відображено інформацію про те, яка сума заборгованості АТ "Сумське НВО" перед Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" обліковується за даними Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" по кредитному договору № 081010-КЛВ від 08.10.2008 після набуття Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою Сумська область, м. Суми, вул. Піщанська, буд. 72-1 та Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а у порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

У підготовчому засіданні 03.08.2021 судом постановлено протокольні ухвали, які відповідно до приписів частини п'ятої статті 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання, та відповідно до яких постановлено долучити до матеріалів цієї справи подані учасниками судового процесу зазначені заяви, клопотання та письмові пояснення і заперечення.

У підготовчому засіданні 03.08.2021 судом оголошено перерву до 24.08.2022, 11:00.

Ухвалою від 04.08.2022 у цій справі судом постановлено повідомити другого відповідача за первісним позовом про дату, час і місце підготовчого засідання, призначеного на 24.08.2022, 11:00.

08.08.2022 представником позивача за первісним позовом надіслано до суду за допомогою системи "Електронний суд" заяву про вступ у справу як представника від 08.08.2022 б/н (вх. № 70), 08.08.2022 відповідальною особою відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Господарського суду Сумської області здійснено дії щодо надання доступу представнику позивача за первісним позовом до електронної справи у системі "Електронний суд".

09.08.2022 представником першого відповідача подано до суду клопотання про долучення документів від 08.08.2022 № 18-7/190 (вх. № 3480), де останній просить суд долучити до матеріалів цієї справи докази відправлення на адресу позивача за первісним позовом копій клопотання про витребування доказів, клопотання про закриття провадження у справі та адвокатського запиту від 02.08.2022.

Зазначені письмові докази долучено судом до матеріалів цієї справи.

23.08.2022 представником позивача за первісним позовом подано до суду письмові заперечення від 18.08.2022 б/н (вх. № 3795/22) проти клопотання про витребування доказів, де останній зазначає, що першим відповідачем за первісним позовом не доведено неможливість своєчасного подання клопотання про витребування доказів з причин, що не залежали від нього. Матеріали справи містять докази, які підтверджують корегування заборгованості АТ "Сумське НВО" по кредитному договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010 внаслідок набуття Банком права власності на предмет іпотеки.

Представник позивача за первісним позовом вказує, що якщо перший відповідач за первісним позовом вважає, що заявлений позивачем за первісним позовом розмір заборгованості підлягає перерахунку, він мав достатньо часу для подання власного контррозрахунку, але не скористався своїм правом. Витребування нових доказів на підтвердження вже відомих обставин, які до того ж з 2021 року жодним чином не вплинули на позицію першого відповідача за первісним позовом, свідчить про намагання затягнути розгляд справи і ухилитися від сплати заборгованості. Відповідь на адвокатський запит надана Банком листом № 16-3750 від 09.08.2022, тобто в межах строку, встановленого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Крім того сам адвокатський запит представника АТ "Сумське НВО" оформлений з порушенням вимог чинного законодавства, запит викладено на бланку адвоката Танчика О.М., але оформлено за підписом адвоката Бирченка Б.В. і до адвокатського запиту додано докази повноважень адвоката Бирченка Б.В. До того ж, запитувана інформація становить банківську таємницю, яка може бути надана за наявності письмового запиту та/або дозволу клієнта Банку, стосовно якого вимагається її надання, оформлених відповідно до вимог глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267. До адвокатського запиту не було додано відповідного письмового запиту та/або дозволу клієнта Банку на розкриття інформації. За таких обставин Банк не мав правових підстав для надання запитуваних документів та інформації.

Ураховуючи викладене Банк вважає, що АТ "Сумське НВО" не доведено, що ним вжиті заходи для отримання доказів самостійно, що свідчить про неналежне виконання ним вимог п. 4 ч. 2 ст. 81 ГПК України і є підставою для відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Щодо витребування доказів, які стосуються договору іпотеки № 150413-1 від 15.04.2013 представник позивача за первісним позовом зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 920/581/21 визнано недійсним іпотечний договір № 150413-1, серія та номер: 2812 від 15.04.2013, укладений між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", посвідчений 15.04.2013 приватним нотаріусом Нагорною Н.В. Сумського міського нотаріального округу Сумської області; скасовано рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень індексний номер: 56410510 від 02.02.2021 11:18:42 державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Путивльської міської ради Анохіна С.В. Внаслідок цього нерухоме майно за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Піщанська, буд. 72-1, не забезпечує виконання першим відповідачем за первісним позовом зобов'язань за кредитним договором № 081010- КЛВ від 08.10.2010, а Банк більше не є власником цього майна. У зв'язку з цим вартість цього майна не може враховуватися при визначенні розміру заборгованості АТ "Сумське НВО" перед Банком, а тому документи щодо державної реєстрації права власності на це майно за Банком та суми заборгованості АТ "Сумське НВО" в результаті набуття Банком права власності на це майно на момент подання клопотання про витребування доказів не мають відношення до цієї справи і не впливають на результати її розгляду.

23.08.2022 представником позивача за первісним позовом подано до суду письмові заперечення від 18.08.2022 б/н (вх. № 3793/22) проти клопотання про закриття провадження, де останній зазначає, що звернувшись до суду з клопотанням про закриття провадження, АТ "Сумське НВО" послалось в цілому на ст. 231 ГПК України, не вказавши, яка саме підстава закриття провадження у справі, на його думку, підлягає застосуванню. Разом з тим, на думку представника позивача за первісним позову, наведені у клопотанні обставини свідчать, що у справі відсутні будь-які правові і фактичні підстави для закриття провадження в частині суми простроченого кредиту за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010, що дорівнює вартості майна, на яке АТ "Банк Кредит Дніпро" звернуло стягнення за договорами іпотеки № 150413-1 від 15.04.2013 та № 160211-1 від 16.02.2011. Державна реєстрація права власності Банку на нерухоме майно була здійснена вже після подання позову, тобто цих обставин не існувало на момент звернення Банку до суду. Внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за кредитором права власності на такий предмет іпотеки, кредитор не втрачає права вимоги до боржника щодо одержання задоволення порушеного зобов'язання до повного його виконання.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 920/581/21 визнано недійсним іпотечний договір № 150413-1, серія та номер: 2812 від 15.04.2013, укладений між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", посвідчений 15.04.2013 приватним нотаріусом Нагорною Н.В. Сумського міського нотаріального округу Сумської області; скасовано рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень індексний номер: 56410510 від 02.02.2021 11:18:42 державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Путивльської міської ради Анохіна С.В. Внаслідок цього нерухоме майно за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Піщанська, буд. 72-1, не забезпечує виконання першим відповідачем за первісним позовом зобов'язань за кредитним договором № 081010- КЛВ від 08.10.2010, а Банк більше не є власником цього майна.

Стосовно припинення зобов'язання АТ "Сумське НВО" по кредитному договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010 на суму вартості нерухомого майна за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, на яке Банком звернено стягнення у позасудовому порядку, Банк повідомляє суду, що у провадженні Господарського суду Сумської області є справа № 920/894/21 за первісним позовом АТ "Банк Кредит Дніпро" до ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг", ТОВ "Техногаз-С" про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні майном і виселення та за зустрічним позовом ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до АТ "Банк Кредит Дніпро" про скасування державної реєстрації та припинення права власності на нерухоме майно. TOB "СМНВО" (яке є відповідачем-2 у справі № 920/857/20 як поручитель і солідарний боржник) у справі № 920/894/21 вимагає скасувати державну реєстрацію за Банком та припинити право власності Банку на нерухоме майно за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, яке було набуто АТ "Банк Кредит Дніпро" в порядку позасудового врегулювання за договором іпотеки № 160211-1 від 16.02.2011.

Тобто у справі № 920/857/20 перший відповідач за первісним позовом стверджує про припинення зобов'язання з підстав, які оспорюються другим відповідачем за первісним позовом у іншій судовій справі. При цьому ТОВ "СМНВО", яке є одночасно іпотекодавцем нерухомого майна і поручителем, не заперечує проти розміру солідарно стягуваної заборгованості у зв'язку із частковим задоволенням Банком своїх вимог за рахунок цього майна. Зважаючи на існування спору щодо права власності Банку на зазначене нерухоме майно, не можна вважати вимоги Банку у розмірі вартості такого майна беззаперечно задоволеними, а зобов'язання АТ "Сумське НВО" в цій частині припиненим.

Також 23.08.2022 представником позивача за первісним позовом подано до суд письмові пояснення від 18.08.2022 б/н (вх. № 3801) щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, де останній зазначає, що з урахуванням висновків, наведених у цій постанові, зобов'язання АТ "Сумське НВО" за кредитним договором від 08.10.2010 № 081010-КЛВ не є припиненими, а позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі. Стосовно посилання представника першого відповідача за первісним позовом у додаткових письмових пояснення від 03.08.2022 б/н на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18, представник позивача за первісним позовом зазначає, що ця справа є нерелевантною, а тому викладений у ній правовий висновок не підлягає застосуванню у цій справі.

05.09.2022 представником позивача за первісним позовом подано до суду клопотання про долучення доказів від 01.09.2022 № 17-4228 (вх. № 4067), відповідно до якого представник позивача за первісним позовом просить суд долучити до матеріалів цієї справи копію інформаційної довідки від 30.08.2022 № 308550792, яка є доказом проведення державної реєстрації права власності АТ "Сумське НВО" на нерухоме майно за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Піщанська, буд. 72-1 та доказом припинення відповідних прав Банку.

24.08.2022 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв'язку з відпусткою головуючого судді Джепи Ю.А. з 23.08.2022 до 26.08.2022, що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

У зв'язку з наведеним ухвалою від 06.09.2022 у справі № 920/857/20 судом постановлено призначити підготовче засідання на 21.09.2022, 11:00.

Представником другого відповідача за первісним позовом подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі від 21.09.2022 б/н (вх. № 2285 від 21.09.2022), де останній посилаючись на пункт 5 частини першої статті 227 ГПК України, просить суд зупинити провадження у справі № 920/857/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Сумської області у справі № 920/894/21.

Представником першого відповідача за первісним позовом подано до суду клопотання про витребування доказів від 21.09.2022 № 18-7/243 (вх. № 2286 від 21.09.2022), де останній просить суд витребувати у позивача за первісним позовом:

- всі документи, що були надані Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" державному реєстратору Виконавчого комітету Путивльської міської ради Анохіну Сергію Вікторовичу для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, у тому числі, але не виключно документи щодо оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності;

Ухвалою від 21.09.2022 у справі № 920/857/20 судом постановлено відмовити у задоволенні клопотання представника першого відповідача про закриття провадження у справі № 920/857/20 від 03.08.2022 б/н (вх. № 1689 від 03.08.2022); відмовити у задоволенні клопотання представника другого відповідача про зупинення провадження у справі № 920/857/20 від 21.09.2022 б/н (вх. № 2285 від 21.09.2022); задовольнити частково клопотання представника першого відповідача про витребування доказів від 03.08.2022 № 18-7/178 (вх. № 1690 від 03.08.2022) та від 21.09.2022 № 18-7/243 (вх. № 2286 від 21.09.2022); витребувати у Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) підтверджуючі документи, що відображають інформацію про те, на яку суму (у гривнях та доларах США) поставлено на баланс банку (відповідно, зменшено розмір кредитного зобов'язання АТ "Сумське НВО" по кредитному договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010) об'єкти нерухомого майна за адресою: Сумська область, м. Суми. вул. Комарова, буд. 2а, на які Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" звернуто стягнення за Договором іпотеки від 16.02.2021 № 160211-І в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку", а також документи, що підтверджують їх вартість, визначену на момент набуття такого предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності згідно з вимогами частини п'ятої вказаної статті; витребувані судом документи (оригінали для огляду, а копії для долучення до матеріалів справи) надати до Господарського суду Сумської області у строк до 07.10.2022. У разі неможливості подати зазначені документи у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин (частина восьма статті 81 Господарського процесуального кодексу України); відкласти підготовче засідання на 13.10.2022, 14:30.

30.09.2022 представником позивача за первісним позовом до суду надіслано заяву від 30.09.2022 б/н (вх. № 2428 від 30.09.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 03.10.2022 у цій справі суд постановив задовольнити заяву представника позивача за первісним позовом про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; провести підготовче засідання у справі № 920/857/20, призначене на 13.10.2022, 14:30 за участі представника позивача за первісним позовом у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі "Судова влада України" https://vkz.court.gov.ua.

12.10.2022 представником позивача подано до суду клопотання про долучення документів від 04.10.2022 № 17-4976 (вх. № 4826 від 12.10.2022), де представник позивача на виконання вимог ухвали від 21.09.2022 просить суд долучити до матеріалів справи наступні документи:

- довідку 04.10.2022 № 17-4975, у якій відображено інформацію про те, на яку суму (у гривнях та доларах США) поставлено на баланс банку (відповідно, зменшено розмір кредитного зобов'язання АТ "Сумське НВО" по кредитному договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010) об'єкти нерухомого майна за адресою: Сумська область, м. Суми. вул. Комарова, буд. 2а, на які Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" звернуте стягнення за Договором іпотеки від 16.02.2021 № 160211-1 в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку"; виписка по особовому рахунку за період з 03.02.2021 по 03.02.2021;

- висновок про вартість об'єкта оцінки, викладений у Звіті про оцінку нерухомого майна під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІУ, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що належить ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" та знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, будинок 2а, станом на 10 грудня 2020 р., затвердженому директором ПП "Бюро Маркуса" Маркусом В.В. 28.12.2020.

У зв'язку з лікарняним судді - члена судової колегії Яковенка В.В. з 11.10.2022 по 20.10.2022, розгляд зазначеної справи не відбувся.

Ухвалою від 21.10.2022 у справі № 920/857/20 судом постановлено призначити підготовче засідання на 23.11.2022, 11:00 за участю представника позивача за первісним позовом - Дудник О.Є. (Elena.Dudnik@creditdnepr.com) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі "Судова влада України" https://vkz.court.gov.ua.

03.11.2022 представником другого відповідача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі від 02.11.2022 б/н (вх. № 2773 від 03.11.2022), у якому представник другого відповідача просить суд поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи додані до цих пояснень документи та закрити провадження за первісним позовом АТ "Банк Кредит Дніпро" у справі № 920/857/20 в частині стягнення 5 656 617,71 доларів США, що дорівнює вартості майна, на яке АТ "Банк Кредит Дніпро" звернено стягнення за договором іпотеки від 16.02.2011.

Також представником другого відповідача подано до суду клопотання про призначення судової експертизи у справі б/д, б/н (вх. № 2930 від 21.11.2022), у якому останній просить суд призначити у справі № 920/857/20 судову оціночно-будівельну експертизу з наступних питань:

1) Яка ринкова вартість об'єктів нерухомого майна під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а?

2) Чи відповідає оцінка нерухомого майна об'єктів нерухомого майна під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, виконана ПП "Бюро Маркуса" у відповідності до звіту про оцінку майна від 28.12.2020, вимогам нормативно- правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

Проведення експертизи доручити Харківському науково-дослідницькому інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (вул. Золочівська, 8а, м. Харків, Україна, 61177) або ж Сумському відділенню при національному науковому центрі "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса" Міністерства Юстиції України (40030, Сумська область, місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 27) за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" з наступним розподілом судових витрат за результатами розгляду справи.

23.11.2022 представником позивача надіслано до суду електронною поштою заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи від 22.11.2022 б/н (вх. № 5625/22), де останній просить суд відмовити у задоволенні клопотання другого відповідача про призначення судової експертизи, оскільки таке клопотання спрямоване на затягування судового процесу і уникнення сплати боргу, що є свідченням зловживання другим відповідачем процесуальними правами.

У зв'язку із відключенням електропостачання у Господарському суді Сумської області 23.11.2022 з 10:00 до 12:00, розгляд зазначеної справи не відбувся.

Ухвалою від 23.11.2022 у справі № 920/857/20 судом постановлено призначити підготовче засідання на 26.11.2022, 11:00 за участю представника позивача за первісним позовом - Дудник О.Є. (Elena.Dudnik@creditdnepr.com) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі "Судова влада України" https://vkz.court.gov.ua.

24.11.2022 представником позивача за первісним позовом подано до суду заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі від 18.11.2022 № 17-5980 (вх. № 5655), де останній просить суд визнати поважною причину пропуску строку подання доказів і поновити строк на їх подання, долучити ці заперечення і додані до них докази до матеріалів справи та відмовити у задоволенні клопотання другого відповідача про закриття провадження у справі, а також просить суд задовольнити первісний позов у повному обсязі. Представник позивача за первісним позовом зазначає, що мотиви, наведені другим відповідачем за первісним позовом у цьому клопотанні не можуть бути підставою для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, крім того процесуальний закон не допускає можливості закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині певної грошової суми в рамках однієї позовної вимоги.

Також представник позивача за первісним позовом зазначає, що ці заперечення і додані до них докази не могли бути подані АТ "Банк Кредит Дніпро" раніше, оскільки є відповіддю на клопотання другого відповідача за первісним позовом про закриття провадження у справі від 02.11.2022 і додані до нього докази. Крім наведеного представником позивача за первісним позовом додано до цих заперечень копію рецензії Експертної ради Українського товариства оцінювачів, яка була виконана 09.11.2022, а тому не могла бути подана раніше.

26.12.2022 представником другого відповідача за первісним позовом подано до суду додаткові пояснення щодо заперечень на клопотання про призначення судової експертизи від 26.12.2022 б/н (вх. 6170/22), де останній зазначає, що для повного та об'єктивного вирішення даної справи потребується проведення оціночно-будівельної експертизи з питань визначення ринкової вартості нерухомого майна, розташованого за адресою м. Суми, вул. Комарова, 2а, та визначення відповідності оцінки нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Комарова, 2а, виконаної ПП "Бюро Маркуса", вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам. Визначення ринкової вартості нерухомого майна, що є предметом іпотеки, та визначення відповідності оцінки нерухомого майна вимогам нормативно-правових актів надасть можливість встановити яка частина вимог Банку за кредитним договором була фактично погашена шляхом звернення стягнення на відповідне майно, а отже, яка частина позовних вимог Банку по даній справі не підлягає задоволенню, а також надасть можливість визначити розмір регресних вимог ТОВ "СМНВО" як іпотекодавця до АТ "Сумське НВО" як боржника у зв'язку зі зверненням стягнення на майно ТОВ "СМНВО" за борговим зобов'язанням АТ "Сумське НВО".

На підставі викладеного представник другого відповідача за первісним позовом просить суд задовольнити клопотання про призначення судової експертизи по справі № 920/857/20; призначити у справі № 920/857/20 проведення оціночно-будівельної судової експертизи із зазначених у ньому питань; проведення експертизи доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" (вул. Залютинська, 8, м. Харків, Україна, 61177) за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" з наступним розподілом судових витрат за результатами розгляду справи.

У підготовчому засіданні 26.12.2022 судом постановлено протокольні ухвали, які відповідно до приписів частини п'ятої статті 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання, та відповідно до яких постановлено долучити до матеріалів цієї справи клопотання представника позивача за первісним позовом про долучення документів від 04.10.2022 № 17-4976 (вх. № 4826 від 12.10.2022) разом із доданими до нього документами; задовольнити клопотання представника другого відповідача за первісним позовом від 02.11.2022 б/н (вх. № 2773 від 03.11.2022) в частині поновлення строку на подання доказів та долучити до матеріалів справи додані до цих пояснень документи; задовольнити клопотання представника другого відповідача за первісним позовом (вх. № 2930 від 21.11.2022) в частині поновлення строку на подання доказів та долучити до матеріалів справи додані до нього документи; задовольнити клопотання представника позивача за первісним позовом (вх. № 5655 від 24.11.2022) в частині визнання поважною причини пропуску строку на подання доказів, поновити строк на їх подання доказів та долучити до матеріалів справи письмові заперечення представника позивача за первісним позовом та додані до нього документи.

Ухвалою від 26.12.2022 у цій справі судом постановлено відмовити у задоволенні клопотання представника другого відповідача за первісним позовом від 02.11.2022 б/н (вх. № 2773 від 03.11.2022) про закриття провадження у справі; відмовити у задоволенні клопотання представника другого відповідача за первісним позовом б/д, б/н (вх. № 2930 від 21.11.2022) про призначення судової експертизи у справі; закрити підготовче провадження у справі № 920/857/20; призначити справу до судового розгляду по суті в судове засідання на 30.01.2023, 12:00 за участі представника позивача за первісним позовом - Дудник О.Є. (Elena.Dudnik@creditdnepr.com) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі "Судова влада України" https://vkz.court.gov.ua.

30.01.2022 представником другого відповідача за первісним позовом подано до суду клопотання від 27.01.2022 б/н (вх. № 315 від 30.01.2023) про зупинення провадження у справі, де останній просить суд зупинити провадження у справі №920/857/20 до набранням законної сили рішенням Господарського суду Сумської області у справі № 920/63/23. Зазначає, що від результатів вирішення справи №920/63/23 Господарським судом Сумської області залежить чи буде припинено право власності Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, а також встановлення того, чи буде зменшена сума заборгованості ТОВ "СМНВО" по кредитному договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010 за рахунок звернення стягнення на відповідне майно, та яка сума грошових коштів може бути стягнута з ТОВ "СМНВО" за Кредитним договором в межах даної справи. У межах справи № 920/857/20 сторонами не заявлялися вимоги про скасування державної реєстрації нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, та матеріали справи № 920/857/20 не містять доказів, необхідних для розгляду відповідного спору.

Ухвалою від 30.01.2023 судом зупинено провадження у справі № 920/857/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Сумської області у справі №920/63/23.

На виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 матеріали справи № 920/857/20 направлені 20.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 ухвалено апеляційну скаргу позивача за первісним позовом задовольнити; ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.01.2023 у справі № 920/857/20 скасувати, а матеріали справи № 920/857/20 передати на розгляд Господарському суду Сумської області.

19.04.2023 до Господарського суду Сумської області надійшли матеріали справи № 920/857/20.

Ухвалою від 24.04.2023 суд постановив поновити провадження у справі №920/857/20, призначити розгляд справи по суті на 22.05.2023, 11:00 за участі представника позивача за первісним позовом - Дудник О.Є. (Elena.Dudnik@creditdnepr.com) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі "Судова влада України" https://vkz.court.gov.ua.

08.05.2023 представником позивача за первісним позовом надіслано на електронну адресу суду заяву від 08.05.2023 б/н (вх. № 1588) щодо уточнення реквізитів для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, де представник позивача за первісним позовом повідомляє суду про зміну її електронної адреси.

Ухвалою від 16.05.2023 суд постановив задовольнити заяву представника позивача за первісним позовом щодо уточнення реквізитів для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; провести судове засідання, призначене на 22.05.2023, 11:00 за участі представника позивача за первісним позовом - адвоката Дудник О.Є. ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі "Судова влада України" https://vkz.court.gov.ua.

У судовому засіданні по суті 22.05.2023 судом оголошено перерву до 12.06.2023, 11:00 та зазначено, що наступне судове засідання розпочнеться із дослідження п'ятого тому справи.

Представник позивача за первісним позовом приймав участь у судовому засіданні по суті 12.06.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, первісні позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити у повному обсязі, проти зустрічних позовних вимог заперечив та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представник першого відповідача за первісним позовом приймав участь в судовому засіданні по суті, проти первісного позову заперечив, просить суд відмовити у його задоволенні, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав в редакції заяви про часткову відмову від позову.

Представник другого відповідача за первісним позовом у судове засідання по суті не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином.

Представником другого відповідача за первісним позовом надіслано на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи від 09.06.2023 б/н (вх. № 3550/23 від 12.06.2023), де останній зазначає, що підтримує правову позицію ТОВ «СМНВО», викладену у відзиві на позов, у письмових поясненнях третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача за зустрічним позовом АТ «Сумське НВО» та у зустрічному позові, а також просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату через зайнятість у іншій справі у Сумському окружному адміністративному суді.

Представник першого відповідача за первісним позовом також у судовому засіданні по суті заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні по суті 12.06.2023 судом постановлено протокольні ухвали, які занесені до протоколу судового засідання та відповідно до яких судом відмовлено у задоволенні усного клопотання представника першого відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи та відмовлено у задоволенні клопотання представника другого відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи, ураховуючи те, що розгляд цієї справи з об'єктивних причин має місце протягом тривалого часу й тому сторони мали достатньо часу для підготовки.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

У судовому засіданні 12.06.2023 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

08.10.2010 між Публічним акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Відкритим акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», укладено кредитний договір № 081010-КЛВ (далі - Кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору (з урахуванням змін, внесених договором № 310816 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору) Банк (позивач за первісним позовом), на умовах цього договору, відкриває позичальнику (першому відповідачу за первісним позовом) відновлювальну кредитну лінію в доларах США з лімітом кредитування у сумі 17 605 286,90 доларів США.

Згідно із умовами Кредитного договору, позичальник зобов'язувався повернути грошові кошти, отримані в межах кредитної лінії, не пізніше 30.08.2017 та сплатити проценти за користування грошовими коштами, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 1.4 Кредитного договору (з урахуванням змін, внесених договором № 310816 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору), процентна ставка за користування кредитом з 01.05.2015 встановлюється в розмірі 11,5 % річних, а з 31.08.2016 у розмірі 10 % процентів річних.

Сторони домовились, що з 01.05.2015 у разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору і до дня фактичного повернення кредиту позичальником встановлюється в розмірі 16,5 % процентів річних за користування кредитними ресурсами до кінця дії договору, що надані в доларах США.

Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником у визначений цим договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою.

Відповідно до пункту 5.1 Кредитного договору (з урахуванням змін, внесених Договором № 270612 від 27.06.2012 про зміну Кредитного договору) цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до закінчення строку зазначеного в пункті 1.1 цього договору, а в невиконаній частині - до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

Згідно із пунктом 5.2 Кредитного договору (з урахуванням змін, внесених договором № 270612 від 27.06.2012 про зміну Кредитного договору) закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії цього договору.

З метою виконання зобов'язань позичальника (першого відповідача за первісним позовом) за Кредитним договором 31.08.2016 між ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання» (другим відповідачем за первісним позовом) укладено договір поруки № 310816-П/1 (далі - Договір поруки).

Відповідно до пункту 1.1 Договору поруки, поручитель (другий відповідач за первісним позовом) солідарно відповідає перед позивачем за первісним позовом за виконання першим відповідачем за первісним позовом, зобов'язань у повному обсязі за Кредитним договором, який укладено між позивачем за первісним позовом та першим відповідачем за первісним позовом та додатковими договорами до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому за умови надання поручителем згоди на їх укладення одним із способів передбачених цим договором, згідно з яким першому відповідачу за первісним позовом надано кредит у сумі 17 605 286,90 дол. США зі сплатою процентів за ставкою 11,5 % процентів річних, а з 31.08.2016 за ставкою 10 % процентів річних з можливістю збільшення розміру процентної ставки до 16,5 процентів річних у випадку порушення неналежного виконання умов Кредитного договору, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових виплат, передбачених в кредитному договорі, строком повернення до 30.08.2017 в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, та/або цим договором і надалі іменується «Основне зобов'язання».

Згідно із пунктом 1.2 Договору поруки вказані зобов'язання поручителя (другого відповідача за первісним позовом) перед кредитором (позивачем за первісним позовом) є безумовними і ніяких умов, крім передбачених цим договором не потребують. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, у тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій (зокрема, але не обмежуючись сплату пені/штрафів та/або підвищення розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами на 6,5 % процентів річних), передбачених в вищеназваному кредитному договорі, та зобов'язань щодо страхування.

Відповідно до пункту 6.2 Договору поруки, сторони домовились про встановлення наступного строку дії поруки:

- ця порука діє з дати підписання цього договору і до повного виконання Основного зобов'язання;

- у разі невиконання або неповного/неналежного виконання основного зобов'язання у строки, визначені кредитним договором, ця порука діє додатково 5 календарних років з моменту настання строку виконання Основного зобов'язання;

- у разі повного виконання основного зобов'язання, яке забезпечене цією порукою, така порука припиняється.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач за первісним позовом зазначає, що він виконав свої зобов'язання перед першим відповідачем за первісним позовом за кредитним договором у повному обсязі, натомість позичальник не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Унаслідок невиконання першим відповідачем за первісним позовом умов Кредитного договору, у останнього виникла заборгованість перед Банком, що складається із:

- простроченого кредиту в сумі 17 605 286,90 дол. США;

- прострочених відсотків в сумі 1 706 248,40 дол. США;

- простроченої комісії в сумі 43 794 094,96 грн.

Таким чином сума заборгованості становить 19 311 535,30 доларів США та 43 794 094,96 грн.

Позивачем за первісним позовом за вих. № 17-4785 від 16.07.2020 на адреси відповідачів надіслано вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором, проте, станом на дату подачі цього позову до суду, вимоги банку щодо повернення суми заборгованості за Кредитним договором відповідачами виконанні не були.

Враховуючи вищезазначені обставини суд дійшов наступних висновків на підставі оцінки доказів та застосування норм чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до статті 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною першою статті 1054 ЦК України установлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За своєю правовою природою кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач за первісним позовом виконав свої договірні зобов'язання за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі надав у користування першого відповідача за первісним позовом кредитні кошти. Зазначений факт підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачами за первісним позовом.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Усупереч умов Кредитного договору та приписів законодавства перший відповідач за первісним позовом не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти за користування кредитом у встановлений Кредитним договором строк.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.

Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до доданого позивачем за первісним позовом до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог прострочена заборгованість першого відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за Кредитним договором станом на 30.08.2017 становила 17 605 286,90 доларів США.

Зобов'язання за вказаним кредитним договором були забезпечені, у відповідності до договорів Іпотеки № 150413-І від 15.04.2013 та № 160211-І від 16.02.2011.

При цьому, 02.02.2021 позивач за первісним позовом на підставі договору Іпотеки № 150413-І від 15.04.2013 реалізував своє право на позасудове врегулювання та здійснив реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ціною 6 233 425,00 грн, що станом на день завершення процедури досудового врегулювання становить 222 143,92 долара США.

Також 02.02.2021 позивач за первісним позовом на підставі договору Іпотеки № 160211-І від 16.02.2011 реалізував своє право на позасудове врегулювання та здійснив реєстрацію права власності на предмет іпотеки.

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об'єкт спірних відносин, щодо якого виник спір між позивачем та відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 905/1688/15 предмет спору визначено як матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 905/1587/15 припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, відносно якого виникає спір між позивачем і відповідачем. Прикладом відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 404/251/17).

Судом встановлено, що позивач 02.02.2021 (тобто після відкриття провадження у цій справі) звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Путивльської міської ради Анохіна С.В. з заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки у порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку", у зв'язку з чим 02.02.2021 останнім були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Піщанська, буд. 72-1; м. Суми. вул. Комарова, буд. 2а, та становили предмет іпотеки за договорами іпотеки, укладеними позивачем з іпотекодателями з забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010.

Однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 920/581/21 визнано недійсним іпотечний договір № 150413-1, серія та номер: 2812 від 15.04.2013, укладений між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", посвідчений 15.04.2013 приватним нотаріусом Нагорною Н.В. Сумського міського нотаріального округу Сумської області та скасовано рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень індексний номер: 56410510 від 02.02.2021 11:18:42 державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Путивльської міської ради Анохіна С.В.

Таким чином, нерухоме майно за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Піщанська, буд. 72-1, вже не забезпечує виконання першим відповідачем за первісним позовом зобов'язань за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010, а позивач за первісним позовом, відповідно, не є власником цього майна.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За результатами проведених 19.08.2022 та 29.08.2022 реєстраційних дій щодо нерухомого майна за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Піщанська, буд. 72-1, власником цього нерухомого майна знову є АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», право власності АТ «Банк Кредит Дніпро» на майно припинено, іпотеку Банку та пов'язане з нею обтяження майна припинено. Це підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка 308550792 від 30.08.2022).

Частиною першої статті 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. За змістом ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на це вартість майна, щодо якого договір іпотеки визнано судом недійсним, судом не враховується для корегування розміру або припинення зобов'язань першого відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом в даній справі.

Стаття 37 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 цього Закону).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 590 ЦК України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Зазначене положення узгоджується з приписами частини п'ятої статті 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), згідно з якою, якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Слід констатувати, що норми ЦК України та Закону України «Про іпотеку», які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, передбачали можливість забезпечення виконання зобов'язання шляхом передачі в іпотеку декількома іпотекодателями декількох об'єктів нерухомого майна і кредитор мав право на задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого з об'єктів або їх усіх, якщо їхня сукупна вартість була необхідною для погашення заборгованості іпотекодавця в повному обсязі.

Тобто законодавець пов'язав задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, в тому числі шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, саме з обсягом невиконаного зобов'язання, що не означає, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку має наслідком припинення основного зобов'язання в повному обсязі.

Законом № 2478-VIII від 03 липня 2018 року частину четверту статті 36 Закону України «Про іпотеку» було доповнено. Зокрема, передбачено, що у разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов'язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.

Чинне законодавство не обмежує право кредитора забезпечити належне виконання боржником основного зобов'язання декількома видами забезпечення. Забезпечувальне зобов'язання є додатковим (акцесорним), а не альтернативним основному. Реалізація особою права на захист певним способом не може залежати від застосування нею інших способів правового захисту.

Системний аналіз змісту наведених правових норм дає підстави для висновку, що їхнє обмежене тлумачення у вигляді припинення основного зобов'язання внаслідок звернення стягнення на один із предметів забезпечення за наявності інших забезпечень та, при цьому, неповному задоволенні вимог кредитора є несумісним з призначенням інституту забезпечення виконання зобов'язань, його правовою природою і сутністю та суперечить принципам розумності, пропорційності і рівності сторін, адже фактично позбавляє юридичного сенсу законодавчі приписи, якими передбачено право кредитора забезпечити виконання основного зобов'язання за рахунок кількох предметів іпотеки та інших способів забезпечення зобов'язання відповідно до умов кредитних договорів у разі, якщо можливість реалізації таких способів забезпечення не вичерпана.

Отже у випадку забезпечення виконання основного зобов'язання декількома способами, основне зобов'язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог.

Наведеної правої позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17.

Відповідно до довідки від 04.10.2022 № 17-4975 Банком 02.02.2021, відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку», набуте право власності на нерухоме майно за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, що становило предмет іпотеки за Договором іпотеки № 160211-1 від 16.02.2011.

Зазначене нерухоме майно поставлено на баланс АТ «Банк Кредит Дніпро» за ціною 80 957 765,00 грн, що відповідає висновку про вартість об'єкта оцінки, викладеному у Звіті про оцінку нерухомого майна під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, A-IV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, шо належить ТОВ «Сумське машинобудівне науково- виробниче об'єднання» та знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, будинок 2а, станом на 10 грудня 2020 р., затвердженому директором ПП «Бюро Маркуса» Маркусом В.В. 28.12.2020.

Таким чином, у результаті набуття АТ «Банк Кредит Дніпро» права власності на предмет іпотеки відбулося часткове погашення простроченої заборгованості по тілу кредиту за Кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010, укладеним між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (правонаступником якого є АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», код ЄДРПОУ 05747991), на суму 2 885 135,40 доларів США (еквівалент 80 957 765,00 грн. по курсу Національного банку України на 02.02.2021 - дату переходу права власності на нерухоме майно).

Як встановлено вище, позивачем за первісним позовом за частково задоволено вимоги за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010 шляхом набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку".

При цьому, у випадку забезпечення виконання основного зобов'язання декількома способами, основне зобов'язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог (вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17).

На підставі наведеного суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі в частині стягнення основної заборгованості за кредитним договором № 081010-КВЛ від 08.10.2020 в сумі 2 885 135,40 доларів США на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

Щодо іншої частини основного боргу, нарахованих комісії та відсотків, суд дійшов висновку про їх правомірність з огляду на наступне.

Не заперечуючи проти того, що кредитні кошти були ним отримані і використані у господарській діяльності, АТ «Сумське НВО» зазначає, що додані Банком до позовної заяви меморіальні валютні ордери не містять підписів осіб, відповідальних за здійснення операцій та правильність їх оформлення, як то передбачено п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 4.8 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2004 № 254.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Пунктом 22.1 статті 22 указаного Закону установлено, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції на час оформлення меморіальних ордерів), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 4.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2004 № 254 і чинного на час оформлення меморіальних ордерів, меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами (п. 4.7 Положення про організацію операційної діяльності в банках України).

Отже меморіальний валютний ордер є первинним розрахунковим документом, що містить відомості про внутрішньобанківську операцію і може бути оформлений в електронній формі.

Вимоги до складання та реквізитів первинних розрахункових документів викладені у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 4.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2004 № 254, п. 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566 (в редакціях на час оформлення меморіальних ордерів). З комплексного аналізу наведених норм вбачається, що до первинних документів, оформлених в електронному вигляді, не ставиться вимога про наявність підписів осіб, відповідальних за здійснення операцій та правильність їх оформлення.

Меморіальні ордери були оформлені в електронній формі, тому підтвердження підпису здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису, який зберігається в електронному вигляді.

Оскільки додані до позовної заяви меморіальні валютні ордери є роздруківками документів, які існують в електронній формі і підтверджують здійснення операцій всередині Банку, відсутність на них підпису працівника, який здійснив таку внутрішньобанківську операцію, не є порушенням закону і не є підставою вважати, що Кредитний договір не був укладений.

За наведених обставин надані Банком роздруківки меморіальних валютних ордерів є належними і допустимими доказами видачі кредитором і отримання позичальником кредитних коштів.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду належним доказом заборгованості відповідача за кредитом може бути виписка з особового рахунку, яка також належить до первинних документів і повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами (постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 194/329/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 06.11.2018 у справі № 910/1580/18 тощо).

На підтвердження факту перерахування на рахунок першого відповідача за первісним позовом грошових коштів за Кредитним договором, позивачем за первісним позовом додано до позовної заяви копії виписок по рахунках АТ «Сумське НВО» щодо Кредитного договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010, з яких вбачається, що грошові кошти за Кредитним договором були перераховані на поточний рахунок першого відповідача за первісним позовом. Заперечень щодо належності рахунку саме АТ «Сумське НВО» і щодо отримання кредитних коштів першим відповідачем за первісним позовом до суду не надано.

Крім того перший відповідач за первісним позовом не заперечує того, що Кредитний договір між сторонами був оформлений, до нього неодноразово вносились зміни, кредитні кошти були ним отримані, виплати по Кредитному договору позичальником частково здійснювались, відтак доводи першого відповідача за первісним позовом про неправильність оформлення меморіальних ордерів спростовуються наведеним.

Крім того недоліки в оформленні меморіальних ордерів (навіть якщо припустити, що такі існують) стосуються питання виконання договору, але жодним чином не можуть свідчити про відсутність (неукладенність) самого договору, як це зазначає перший відповідач за первісним позовом.

Кредитний договір № 081010-КЛВ між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» укладено 08.10.2010.

У подальшому між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ПАТ «Сумське НВО» укладені договір № 310816 від 31.08.016 та договір № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору (далі - Договори про зміну).

Відповідач за первісним позовом стверджує, що договори про зміну укладені з порушенням закону, оскільки проекти Договорів про зміну не надавались до Наглядової ради та не були нею погоджені; прийняття Наглядовою радою рішення №29/07-2016 від 29.07.2016 про погодження укладення між позичальником і Банком Договорів про зміну на умовах, викладених у рішенні, не може вважатися наданням Наглядовою радою згоди на вчинення значного правочину в розумінні статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства»; рішенням № 29/07-2016 від 29.07.2016 було надано згоду на укладення одного правочину про внесення змін до Кредитного договору, а між Банком і позичальником було укладено два правочини; умови укладених правочинів (Договорів про зміни) не відповідають змісту прийнятого Наглядовою радою рішення № 29/07-2016 від 29.07.2016.

На підставі наведеного перший відповідач за первісним позовом стверджує, що за викладених обставин Договори про зміну укладені з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на їх вчинення, а отже не створюють, не змінюють та не припиняють цивільні права та обов'язки позичальника і не дають Банку права на стягнення заборгованості.

Такі твердження АТ «Сумське НВО» не приймаються судом до уваги та не покладаються в основу своїх висновків з огляду на таке.

Значним правочином є правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» у редакції на дату протоколу № 29/07-2016 засідання Наглядової ради АТ «Сумське НВО»).

Пунктом 18 частини другої статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства» до компетенції Наглядової ради віднесено прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною першою статті 70 цього Закону.

Частиною першою статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про надання згоди на вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.

Пунктом 13.1.1 Статуту ПАТ «Сумське НВО» (в редакції на дату протоколу №29/07- 2016 засідання Наглядової ради ПАТ «Сумське НВО») передбачено, що значним правочином Товариства є будь-які договори, правочини чи операції, якщо ціна/вартість майна, робіт або послуг, що є їх предметом, перевищує 80 000 000 грн.

Як неодноразово зазначало АТ «Сумське НВО», надання згоди на вчинення оспорюваних Договорів про зміну належало до компетенції саме Наглядової ради.

АТ «Сумське НВО» обґрунтовує свою позицію лише неналежністю наданої Наглядовою радою згоди та невідповідністю укладених Договорів про зміну узгодженим Наглядовою радою умовам.

Суд зазначає, що такі підстави є взаємовиключними, оскільки АТ «Сумське НВО» одночасно стверджує про те, що надана Наглядовою радою згода на вчинення значного правочину не відповідала вимогам Закону України «Про акціонерні товариства», а тому не породжувала правових наслідків, і в той же час - що укладені Договори про зміну не відповідають умовам наданої згоди, оформленої протоколом №29/07-2016 засідання Наглядової ради.

Згода на внесення змін до Кредитного договору мала надаватися Наглядовою радою Товариства. Правомочність засідання Наглядової ради та відповідність законодавству інших рішень, прийнятих на цьому засіданні і оформлених протоколом від 29.07.2016 відповідачами за первісним позовом у цій справі не оскаржуються.

Пунктом 13.2 Статуту ПАТ «Сумське НВО» та пунктом 4.1.15 Положення про Наглядову раду ПАТ «Сумьске НВО» (в редакції на дату протоколу № 29/07-2016 засідання Наглядової ради ПАТ «Сумське НВО») передбачено, що Наглядова рада приймає рішення про вчинення значного правочину.

Це відповідає змісту пункту 18 частини другої статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства», яким до компетенції Наглядової ради віднесено прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною першою статті 70 цього Закону.

Частина перша статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства» імперативно визначає, що рішення Наглядової ради приймається у вигляді надання згоди на вчинення значного правочину.

Разом з тим, ні Закон, ні Статут чи Положення про Наглядову раду ПАТ «Сумське НВО» не містять вимог або форми, яким має відповідати надана згода. У зв'язку з цим будь-які посилання АТ «Сумське НВО» на те, що надана Наглядовою радою згода на внесення змін до Кредитного договору не відповідала ч. 1 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» і що така згода повинна надаватися шляхом узгодження проекту правочину, не будуються на законі, внутрішніх актах Товариства та є виключно намаганням уникнути сплати заборгованості.

За викладених обставин Наглядова рада прийняла рішення про надання згоди на вчинення значного правочину у межах компетенції, а протокол № 29/07-2016 засідання Наглядової ради ПАТ «Сумське НВО» від 29.07.2016 по формі і змісту відповідає вимогам Закону України «Про акціонерні товариства» та внутрішніх актів Товариства.

Крім того протокол № 29/07-2016 засідання Наглядової ради ПАТ «Сумське НВО» від 29.07.2016 містить істотні умови майбутнього правочину, яким мають відповідати зміни до Кредитного договору, отже у першого відповідача за первісним позовом немає підстав стверджувати, що умови майбутнього правочину не були узгоджені Наглядовою радою.

Перед укладенням Кредитного договору у 2010 році Наглядова рада ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» протоколом засідання № 05/10- 2010 від 05.10.2010 надала згоду на вчинення значного правочину (Кредитного договору) у такій самій формі і з таким же формулюванням згоди, як і стосовно оспорюваних Договорів про зміну. Але за весь час дії Кредитного договору АТ «Сумське НВО» жодного разу не порушувало питання неналежності наданої Наглядовою радою згоди на укладення Кредитного договору, перевищення повноважень Наглядовою радою або Генеральним директором в ході оформлення Кредитного договору, необхідності подальшого схвалення укладеного Кредитного договору, недійсності Кредитного договору тощо.

Наведені факти підтверджують, що оспорювані Договори про зміну укладені ПАТ «Сумське НВО» в межах необхідного обсягу цивільної дієздатності, відповідають вимогам частини другої статті 203 ЦК України та є дійсними.

За таких обставин ці Договори про зміну не потребували подальшого схвалення з боку Наглядової ради в порядку, визначеному статтею 72 Закону України «Про акціонерні товариства».

Рішенням Наглядової ради Товариства, оформленим протоколом № 29/07-2016 засідання Наглядової ради ПАТ «Сумське НВО» від 29.07.2016, надано згоду на укладення між Банком та ПАТ «Сумське НВО» договору про зміну Кредитного договору на наступних умовах:

- збільшення суми кредиту за рахунок капіталізації відсотків та встановлення суми кредиту в розмірі не більше 18 000 000 доларів США;

- продовження строку дії Кредитного договору на 365 днів з дати укладення Договору про зміну (проведення реструктуризації заборгованості);

- сплата ПАТ «Сумське НВО» щоквартально 25 % нарахованих процентів за користування кредитними коштами, залишок нарахованих процентів Товариство сплачує в кінці дії Кредитного договору;

- встановлення відсоткової ставки за користування кредитом за поточною заборгованістю в розмірі 11,5 % з 01.05.2015;

- встановлення відсоткової ставки за користування кредитом в разі прострочення повернення кредиту в розмірі 16,5 % річних з 01.05.2015;

- встановлення відсоткової ставки за користування кредитом з дати укладення Договору про зміну в розмірі 10 % річних;

- встановлення комісії за обслуговування рахунків Товариства за відкритою кредитною лінією з 01.05.2015 в розмірі 0,33 % від ліміту кредитування;

- оплата щомісячної комісії за обслуговування рахунків Товариства за відкритою кредитною лінією, заборгованості по оплаті щомісячної комісії, яка буде існувати на дату проведення реструктуризацій, комісії, яка буде донарахована за період з місяця, наступного за місяцем останнього нарахування, до місяця, в якому буде проведена реструктуризація, - в кінці терміну кредитування;

- внесення інших додаткових умов кредитування.

Відповідно до пункту 5.4 Кредитного договору зміни до тексту цього Договору оформлюються сторонами Договорами про зміну договору (у випадку внесення змін та/або доповнень до цього Договору), а в разі розірвання цього Договору - Договором про розірвання договору, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Оскільки Кредитний договір вчинено у простій письмовій формі, то до Договорів про зміну застосовується норми частини першої статті 207 ЦК України, за змістом якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частина друга статті 207 ЦК України).

Пунктом 3 резолютивної частини протоколу № 29/07-2016 засідання Наглядової ради ПАТ «Сумське НВО» від 29.07.2016 надано повноваження Генеральному директору першого відповідача за первісним позовом Цимбалу О.Ю. (уповноваженій ним особі) на підписання договору про зміну Кредитного договору, договору про зміну Договору застави, договору про зміну Договору іпотеки на вказаних вище умовах з правом визначення інших умов вищевказаних договорів на власний розсуд Генерального директора Цимбала О.Ю., а також на підписання інших необхідних у зв'язку з цим документів.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частини перша, друга статті 509 ЦК України).

Згідно із статтею 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Укладення Договорів про зміну було направлено на виконання домовленостей, які були досягнути між позивачем та першим відповідачем за первісним позовом щодо проведення реструктуризації заборгованості останнього за Кредитним договором. При цьому ініціатором реструктуризації заборгованості виступало саме ПАТ «Сумське НВО», надіславши на адресу Банку лист від 10.06.2016 № 35-2/595.

Матеріалами справи підтверджується, що після підписання Договорів про зміну позивач за первісним позовом надав першому відповідачу за первісним позовом кредит в розмірі 2 605 286,90 доларів США, які ним направлені на погашення прострочених процентів за Кредитним договором. Тобто, між сторонами була проведена реструктуризація заборгованості першого відповідача за первісним позовом шляхом капіталізації несплачених у встановлений строк процентів і збільшення кредиту на їх розмір. Саме така умова збільшення розміру кредиту і була визначена протоколом № 29/07-2016 засідання Наглядової ради ПАТ «Сумське НЕЮ» від 29.07.2016.

Також матеріалами справи підтверджується, що АТ «Сумське НВО» здійснило часткове погашення заборгованості за Кредитним договором після укладення Договорів про зміну, що свідчить про прийняття Товариством цих правочинів до виконання.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, зокрема, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Протокол Наглядової ради є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання господарських відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80,91,92 ЦК України). Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

При цьому необхідно враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи.

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають із юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Протоколом № 29/07-2016 засідання Наглядової ради ПАТ «Сумське НЕЮ» від 29.07.2016 було не лише надано згоду на зміну Кредитного договору, а й надано повноваження Генеральному директору Товариства (уповноваженій ним особі) на підписання договору про зміну Кредитного договору, договору про зміну Договору застави, договору про зміну Договору іпотеки, а також на підписання інших необхідних у зв'язку з цим документів. В цій частині зустрічний позивач зазначений протокол не оспорює.

Відповідно до п. 11.4.2, п. 11.4.4 Статуту ПАТ «Сумське НВО» (в редакції на дату укладення оспорюваних Договорів про зміну) Генеральний директор Товариства зобов'язаний виконувати рішення Наглядової ради, прийняті в межах її компетенції, та звітувати перед Наглядовою радою про свою діяльність.

Якщо Товариство або його органи управління вважали надану Наглядовою радою згоду неналежною (про що не могло бути невідомо посадовим особам Товариства), а укладені Договори про зміну недійсними, то вони повинні були вчасно вжити необхідні заходи. Натомість, Товариство користувалося кредитними коштами, утворювало заборгованість, а після відкриття провадження у справі про стягнення цієї заборгованості заявило про нібито невідповідність протоколу Наглядової ради вимогам Закону.

Заявивши зустрічний позов про визнання Договорів про зміну недійсними, АТ «Сумське НВО» не просить суд застосувати наслідки недійсності правочину.

В основі доктрини заборони суперечливої поведінки лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Верховний Суд при розгляді справ про визнання договорів недійсними неодноразово звертав увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність, а дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Матеріали справи свідчать, що звернувшись із зустрічним позовом, АТ «Сумське НВО» фактично діє всупереч своїй попередній поведінці, що є недопустимим при здійсненні господарської діяльності.

Ураховуючи наведені обставини та норми ЦК України, внесення змін до Кредитного договору шляхом укладення двох Договорів про зміну (з внесенням змін у розмір кредиту, розмір і порядок сплати процентів, термін дії договору в один Договір про зміну, а внесення змін щодо комісії - в інший) не є порушенням вимог закону та/або виходом за межі наданої Наглядовою радою Товариства згоди на вчинення правочину.

Таким чином доводи першого відповідача за первісним позовом про невідповідність Договорів про зміну за формою укладення наданій Наглядовою радою згоді на вчинення значного правочину суперечать нормами статті 207 ЦК України, пункту 5.4 Кредитного договору та спростовуються наведеними обставинами справи.

Наведене вище свідчить про відповідність протоколу № 29/07-2016 засідання Наглядової ради ПАТ «Сумське НВО» від 29.07.2016 вимогам статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства», узгодженість умов Договору № 310816 від 31.08.016 та Договору № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору з умовами, на яких Наглядовою радою першого відповідача за первісним позовом була надана згода на вчинення значного правочину, прийняття позичальником наданого кредиту і часткове виконання ним своїх зобов'язань. Підписуючи Договори про зміну, сторони були вільними в їх укладенні та визначенні їх умов, які не суперечать чинному законодавству України та протоколу Наглядової ради, моральним засадам суспільства, а особи, які їх вчиняли, мали необхідний обсяг дієздатності, правочини були вчинені у належній формі і спрямовані на реальне настання правових наслідків, які ними обумовлені, відтак правових підстав для визнання цих Договорів про зміну недійсними немає.

Таким чином Кредитний договір і всі договори про зміну до нього є чинними, відповідають законодавству і були прийняті сторонами до виконання. Позивач за первісним позовом надав першому відповідачу за первісним позовом кредитні кошти у повному обсязі, але перший відповідач за первісним позовом взяті на себе зобов'язання не виконав, отриманий кредит не повернув, проценти і комісію не сплатив.

Підписавши Кредитний договір, перший відповідач за первісним позовом погодився з усіма його умовами, зобов'язався своєчасно повернути одержаний кредит, сплатити нараховані проценти, комісії, тощо, на умовах, встановлених кредитним договором та є обізнаним щодо наслідків порушення своїх зобов'язань.

Щодо нарахування банком відсотків та комісійної винагороди суд виходить з наступного.

Статтею 2 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що даний закон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» учасники ринку фінансових послуг - особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України; особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг; об'єднання фінансових установ, включені до реєстру саморегулівних організацій, що ведеться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг; споживачі фінансових послуг. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть визначатися інші учасники ринків фінансових послуг.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб'єкта господарювання; 3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

У відповідності до частин другої, третьої статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом. Фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або погашення боргу.

Статтею 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» визначено, що виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринку фінансових послуг. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичним особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законом та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

Ураховуючи вищенаведені положення, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг при наданні фінансових послуг фінансовими установами, а положення статті 6 цього Закону щодо змісту договору про фінансові послуги, зміни процентної ставки та дострокового погашення кредиту не поширюється на відносини за кредитним договором укладеним між позивачем та першим відповідачем за первісним позовом, оскільки обов'язкові умови, які повинні міститись у такому Кредитному договорі та правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Крім того частиною першою статті 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджено сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору. Як передбачено її положеннями, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 України).

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється укладати договори з метою обмеження конкуренції та монополізації умов надання кредитів, інших банківських послуг, встановлення процентних ставок та комісійної винагороди. Банку забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку. Банку забороняється вчиняти будь-які дії щодо впровадження у своїй практиці недобросовісної конкуренції.

Згідно із ч. 12 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Отже Законом України «Про банки і банківську діяльність» прямо передбачена можливість одночасного застосування процентів та комісійних винагород.

Правомірність нарахування одночасно процентів за користування кредитом та винагороди (комісії) визначена Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 у справі №917/2033/16 у подібних правовідносинах.

Таким чином плата за управління кредитом, а також погодження розміру комісії за обслуговування рахунків першого відповідача за первісним позовом за відкритою кредитною лінією, що включає проведення розрахунків позичальника зі списання та зарахування безготівкових коштів, надання виписок з рахунку рахунків) позичальника в паперовій формі з додатками до них («щомісячна комісія»), та встановлення у кредитному договорі такої комісії відповідає положенням законодавства.

Стягнення такої комісії передбачено договором, не було прихованим і є платою за управління кредитом.

Крім того наданий першим відповідачем за первісним позовом протокол №29/07-2016 року Наглядової ради, є доказом того, що першим відповідачем за первісним позовом погоджена оплата комісії за обслуговування його рахунків за відкритою кредитною лінією та оплату щомісячної комісії.

Як вже зазначалось судом, після підписання Договорів № 310816 від 31.08.2016 та № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору, Банк надав першому відповідачу за первісним позовом кредит в розмірі 2 605 286,90 дол. США, які останній 31.08.2016 направив на погашення прострочених процентів за Кредитним договором. Це підтверджується заявою-зобов'язання першого відповідача за первісним позовом від 31.08.2016.

Отже першим відповідачем за первісним позовом здійснено часткове погашення заборгованості за Кредитним договором після укладення Договору №310816 від 31.08.2016 та Договору № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору, що свідчить про схвалення першим відповідачем за первісним позовом цих правочинів.

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було у подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і таке інше). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17.

У той же час самим першим відповідачем за первісним позовом зазначено, що відповідно до статті 72 Закону України «Про акціонерні товариства» значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.

Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину.

Доказами такого схвалення також є листи першого відповідача за первісним позовом, направлені ним на адресу позивача за первісним позовом, а саме:

- лист від 14.08.2017 № 35-2/580, у якому перший відповідач за первісним позовом скаржився на анулювання тендерів, за виконання умов яких він планував отримати кошти і направити їх на погашення кредитної заборгованості, та просив подовжити строк дії кредиту до 31.08.2018 та перенести погашення накопиченої різниці між процентами до сплати і фактично сплаченими процентами за попередні періоди, сплатою поточних відсотків, а також погашення основного боргу за кредитами перенести на 2018 рік;

- лист від 26.06.2018 № 35-2/452, яким перший відповідач за первісним позовом просив надати виписки по кредитним рахункам, нарахованим процентам по кредиту та виписки по комісіям за обслуговування кредитного договору за період з 01.06.2018 по 30.06.2018;

- лист від 26.06.2018 № 35-2/447, яким перший відповідач за первісним позовом просив надати довідку про заборгованість по кредитам і процентам станом на 30.06.2018;

- лист від 03.07.2018 № 35-2/464, яким перший відповідач за первісним позовом інформує про заставу, яка забезпечує виконання кредитних його зобов'язань за Кредитним договором.

Указане свідчить про вчинення першим відповідачем за первісним позовом дій щодо схвалення Договорів № 310816 від 31.08.2016 та № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору, тобто про схвалення правочину у розумінні положень статті 241 ЦК України та статті 72 Закону України «Про акціонерні товариства».

Таким чином, підписуючи Договір № 310816 від 31.08.2016 та Договір №310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору сторони були вільними в його укладенні, визначенні його умов, які не суперечать чинному законодавству України, моральним засадам суспільства, а особи, які його вчиняли, мали необхідний обсяг дієздатності, волевиявлення учасників було вільним, правочин був вчинений у належній формі і був спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені.

Щодо заяви першого відповідача за первісним позовом про застосування позовної давності до вимог про сплату процентів, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи, яка звертається з позовом. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право позивача (скаржника), за захистом якого той звернувся. У разі коли таке право не порушене, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право особи дійсно порушено, але позовна давність сплинула і про це зроблено заяву іншої стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку із спливом позовної давності - за відсутністю поважних причин її пропуску.

Згідно із частиною першою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу, або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання позовної давності, до нового строку не зараховується (абзац 2 частини третьої статті 264 ЦК України).

При цьому при дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах позовної давності, а не після її спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17.

Судом встановлено, що перший відповідач за первісним позовом вчинив дії, які свідчать про визнання ним боргу за основним зобов'язанням, а саме, направив на адресу позивача за первісним позовом листа від 14.08.2017 № 35-2/580, у якому скаржився на анулювання тендерів, за виконання умов яких він планував отримати кошти і направити їх на погашення кредитної заборгованості, просив подовжити строк дії кредиту до 31.08.2018 та перенести погашення накопиченої різниці між процентами до сплати і фактично сплаченими процентами за попередні періоди, сплатою поточних відсотків, а також погашення основного боргу за кредитами перенести на 2018 рік.

Перший відповідач за первісним позовом обргрунтовує свою позицію про сплив позовної давності по стягненню процентів тим, що за умовами Кредитного договору проценти підлягають сплаті кожного місяця, а тому для кожного щомісячного платежу має обраховуватися окремий строк звернення до суду. З огляду на це перший відповідач за первісним позовом вважає, що на момент звернення позивача за первісним позовом до суду у серпні 2020 року строк позовної давності за вимогами по стягненню процентів, які підлягали сплаті з січня 2015 року по липень 2017 року, сплив.

Перший відповідач за первісним позовом просить суд застосувати строк позовної давності до первісних позовних вимог АТ «Банк Кредит Дніпро» про сплату процентів за період з 01.01.2015 по 31.07.2017 у сумі 1 757 349,25 доларів США. Проте, як вбачається з позовної заяви АТ «Банк Кредит Дніпро» і доданого до неї розрахунку заборгованості по Кредитному договору, заборгованість АТ «Сумське НВО» по сплаті процентів становить лише 1 706 248,40 доларів США.

Отже заява першого відповідача за первісним позовом про застосування строків позовної давності не відповідає обставинам справи в частині суми процентів, заявлених до стягнення. При цьому альтернативного розрахунку розміру процентів першим відповідачем за первісним позовом суду не надано.

Перший відповідач за первісним позовом стверджує, що АТ «Банк Кредит Дніпро» заявив до стягнення проценти за період січень 2015 - серпень 2017 років, і просить суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення процентів за період січень 2015 - липень 2017 років. Такі доводи першого відповідача за первісним позовом спростовуються доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості по Кредитному договору.

Так, розрахунок заборгованості в частині несплачених відсотків за користування кредитом охоплює період з січня 2015 року до серпня 2017 року, але з цього розрахунку вбачається, що 31.08.2016 перший відповідач за первісним позовом здійснив погашення заборгованості за простроченими відсотками на суму 2 605 286,90 доларів США, після чого у нього була відсутня заборгованість до січня 2017 року. З розрахунку заборгованості вбачається, що з січня по серпень 2017 року у першого відповідача за первісним позовом утворилася заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 1 706 248,40 доларів США, які позивач за первісним позовом у позовній заяві і просить стягнути.

Таким чином позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення прострочені проценти за період січень-серпень 2017 року, а не січень 2015 - серпень 2017 років, як це стверджує перший відповідач за первісним позовом.

Умовами Кредитного договору передбачено щомісячне нарахування процентів, проте договір містить окрему умову щодо строку їх сплати. Так, п. 2.3.2 Кредитного договору (в редакції Договору № 310816 від 31.08.016 про зміну Кредитного договору) визначено, що проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком щомісячно в останній робочий день поточного місяця, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття цього Договору (достроково або при настанні строку погашення), та сплачуються позичальником в розмірі 25 % нарахованих процентів в строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом нарахування, а в місяці повного погашення заборгованості за кредитами для закриття Кредитного договору (достроково або при настанні строку погашення) - в день їх нарахування у повному розмірі з урахуванням нарахованих та несплачених процентів за попередні періоди, але в будь-якому випадку не пізніше дати погашення кредитів, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки.

Таким чином не відповідають дійсності твердження першого відповідача за первісним позовом про те, що проценти сплачуються до 10 числа кожного календарного місяця впродовж строку кредитування.

З викладеного вище вбачається, що Кредитним договором встановлено умову про поквартальну сплату частини процентів (25 % від нарахованих за кожний місяць користування кредитними коштами), але також встановлено обов'язок першого відповідача за первісним позовом в місяці повного погашення заборгованості за кредитами для закриття Кредитного договору (достроково або при настанні строку погашення) сплатити у повному розмірі всі нараховані та несплачені проценти за попередні періоди.

Отже всі нараховані, але не сплачені впродовж дії Кредитного договору проценти за користування кредитними коштами підлягали сплаті не пізніше дати погашення кредитів, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору (в редакції Договору № 310816 від 31.08.016 про зміну Кредитного договору) позичальник зобов'язується повернути кредити, отримані в межах кредитної лінії, не пізніше 30 серпня 2017 року та сплатити проценти за користування кредитами на умовах, передбачених цим Договором.

Таким чином останнім днем строку виконання першим відповідачем за первісним позовом обов'язку по сплаті процентів, які не були сплачені за час дії Кредитного договору, було 30 серпня 2017 року.

Позов про стягнення заборгованості, в тому числі і прострочених процентів у сумі 1 706 248,40 доларів США, подано позивачем за первісним позовом до суду 18 серпня 2020 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов АТ «Банк Кредит Дніпро», в тому числі в частині прострочених процентів, подано в межах позовної давності, а доводи АТ «Сумське НВО» про пропуск позивачем цього строку є необгрунтованими і спростовуються наявними у справі доказами.

З огляду на це заява АТ «Сумське НВО» щодо застосування строків позовної давності до вимог про сплату процентів, викладена у відзиві на позов АТ «Банк Кредит Дніпро» про солідарне стягнення коштів, не підлягає задоволенню.

Ураховуючи встановлений судом факт неналежного виконання першим відповідачем свого зобов'язання за Кредитним договором, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення основної заборгованості за кредитним договором в сумі 14 720 151,50 доларів США та заборгованості за простроченими процентами в сумі 1 706 248,40 доларів США, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З вищевказаних обґрунтувань суд також відмовляє у задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про визнання договорів недійсними.

Крім наведеного позивачем за первісним позовом заявлено вимоги щодо стягнення 43 794 094,96 грн заборгованості за простроченою комісією.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають, і формувати його конкретні умови.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Згідно із ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Отже, Законом України «Про банки і банківську діяльність» прямо передбачена можливість одночасного застосування процентів та комісійних винагород.

Стосовно посилань першого відповідача за первісним позовом на положення Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» суд зауважує, що цей закон не містить заборони включення умов про комісійну винагороду у кредитні договори.

Разом з тим, підписавши Кредитний договір, перший відповідач за первісним позовом погодився з усіма його умовами, зобов'язався своєчасно повернути одержаний кредит, сплатити нараховані проценти, комісії тощо на умовах, встановлених Кредитним договором, та є обізнаним щодо наслідків порушення своїх зобов'язань. Крім того перший відповідач за первісним позовом не заперечував проти умови про сплату щомісячної комісії протягом часу дії Кредитного договору, в тому числі під час внесення до Кредитного договору змін в частині розміру і порядку сплати цієї комісії.

Умова про сплату щомісячної комісії була включена до Кредитного договору на підставі Договору № 011214/1 від 01.12.2014 про зміну Кредитного договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010, а Договором № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору були лише внесені зміни до цієї умови.

АТ «Сумське НВО» до подання Банком позову про стягнення заборгованості не оспорювало чинність Кредитного договору в цілому або умови про щомісячну комісію.

Отже, сторони (банк та позичальник) погодили умови договору щодо сплати комісійної винагороди та встановили відповідні зобов'язання з урахуванням загальних принципів цивільного законодавства.

За приписами ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Стягнення з позичальника комісії (винагороди) за обслуговування за кредитним договором є усталеною судовою практикою (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.03.2021 у справі 904/2073/19, постанова Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 917/2033/16 тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов'язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.

Незгода позичальника з умовою договору про нарахування та сплату комісії (винагороди), на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання додаткових угод до договору, не є підставою для визначення умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за дим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Такий підхід викладено у постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.03.2021 у справі 904/2073/19, постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 910/15211/20.

Виходячи з викладеного, умова Кредитного договору про сплату щомісячної комісії, яка є платою за управління кредитом, відповідає положенням законодавства і була включена до Кредитного договору за взаємною згодою сторін. Доводи першого відповідача за первісним позовом щодо незаконності такої комісії не ґрунтуються на законі.

Тому суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення заборгованості за простроченою комісією в сумі 43 794 094,96 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову другого відповідача за первісним позовом суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В якості забезпечення виконання зобов'язань першого відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом щодо повернення кредиту за кредитним договором № 081010-КВЛ від 08.10.2020 між 31.08.2016 між ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання» (другим відповідачем за первісним позовом) укладено договір поруки № 310816-П/1.

Згідно із пунктом 1.2 Договору поруки вказані зобов'язання поручителя (другого відповідача за первісним позовом) перед кредитором (позивачем за первісним позовом) є безумовними і ніяких умов, крім передбачених цим договором не потребують. Поручитель повідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, у тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій (зокрема, але не обмежуючись сплату пені/штрафів та/або підвищення розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами на 6,5 % процентів річних) передбачених в вищеназваному кредитному договорі, та зобов'язань щодо страхування.

Відповідно до пункту 6.2 Договору поруки, сторони домовились про встановлення наступного строку дії поруки:

- ця порука діє з дати підписання цього договору і до повного виконання Основного зобов'язання;

- у разі повного виконання основного зобов'язання, яке забезпечене цією порукою, така порука припиняється.

Згідно із статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частина перша статті 554 ЦК України передбачають, що в разі порушення боржником зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право банку вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

ТОВ «СМНВО» подало зустрічний позов про визнання недійсним договору поруки та визнання поруки припиненою, відповідно до якого просить суд визнати недійсним договір поруки № 310816-П/1 від 31.08.2016, укладений між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «СМНВО» (надалі - Договір поруки); визнати припиненою поруку ТОВ «СМНВО» за договором поруки у зв'язку із закінченням строку поруки; визнати припиненою поруку ТОВ «СМНВО» за договором поруки у зв'язку зі зміною основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Оспорюваним Договором поруки визначено, що ТОВ «СМНВО» є поручителем і солідарно відповідає перед АТ «Банк Кредит Дніпро» за виконання ПАТ «Сумське НВО» зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі. При цьому обсяг відповідальності поручителя визначено відповідно до редакції Кредитного договору після внесення до нього змін згідно з Договорами про зміну.

Зустрічний позивач просить суд одночасно:

- визнати недійсним договір поруки № 310816-П/1 від 31.08.2016;

- визнати припиненою поруку ТОВ «СМНВО» за договором поруки у зв'язку із закінченням строку поруки;

- визнати припиненою поруку ТОВ «СМНВО» за договором поруки у зв'язку зі зміною основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

У тексті зустрічної позовної заяви ТОВ «СМНВО» наводить мотиви, за яких вважає Договір поруки недійсним і в той же час припиненим з двох різних підстав.

Викладені зустрічним позивачем вимоги не є залежними одна від іншої (основною і похідною), а задоволення будь-якої з них не має наслідком задоволення й інших. Кожна з цих позовних вимог грунтується на різних фактичних і правових підставах.

За будь-яких обставин Договір поруки не може бути визнаний недійсним з моменту укладення, а порука - припиненою з різних підстав в процесі виконання такого договору.

Частиною першою статті 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, у разі визнання судом Договору поруки недійсним, він буде недійсним з моменту укладення, тобто з 31.08.2016, і таким, що з цього моменту не створив жодних юридичних наслідків. У тому числі і наслідків, з якими зустрічний позивач пов'язує припинення поруки.

Своєю чергою, ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України передбачають, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зустрічний позивач стверджує, що порука підлягає визнанню судом припиненою у зв'язку із закінченням строку поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції на момент укладення Договору поруки) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як зазначає зустрічний позивач, на його думку, порука припинилась через шість місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, оскільки кредитор протягом цього строку не пред'явив вимогу до поручителя. Таким чином, порука мала припинитися 28.02.2018.

Одночасно зустрічний позивач просить визнати поруку припиненою у зв'язку зі зміною основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Згідно із ч. 1 ст. 559 ЦК України (в редакції на момент укладення Договору поруки) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зустрічний позивач стверджує, що обсяг його відповідальності був збільшений в результаті укладення між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ПАТ «Сумське НВО» Договору № 310816/1 про зміну Кредитного договору, яким внесено зміни в частині сплати щомісячної комісії, на що поручитель не давав згоди. У такому випадку порука мала припинитися 31.08.2016, у день укладення договору.

Отже TOB «СМНВО» просить визнати поруку припиненою одночасно з двох різних підстав, які мають різне нормативно-правове регулювання. При цьому, в одному випадку датою припинення поруки ТОВ «СМНВО» є 28.02.2018, а в іншому - 31.08.2016.

Виходячи з того, що припиненим може бути лише дійсне зобов'язання, необхідно враховувати, що підстава і дата припинення такого зобов'язання створюють різні правові наслідки для учасників спірних правовідносин, в тому числі і для самого поручителя.

Згідно із ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Але при зверненні до суду особа повинна визначитися із змістом порушення та обрати відповідний йому спосіб захисту свого права.

Під захистом права розуміється застосування державою примусу, спрямоване на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, компенсація витрат, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи результату, право чи інтерес якої порушені.

При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, необхідно зважати і на його ефективність. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні, а саме - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

За викладених обставин одночасне пред'явлення позову про визнання правочину недійсним і про визнання зобов'язання за цим правочином припиненим (до того ж з різних підстав припинення), тобто одночасне застосування ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 та ч. 4 ст. 559 ЦК України є неефективним, адже позовні вимоги про визнання договору недійсним і зобов'язання за ним припиненим є взаємовиключними, так само як взаємовиключними є вимоги про визнання зобов'язання припиненим у зв'язку із закінченням строку поруки і у зв'язку зі зміною основного зобов'язання без згоди поручителя.

Крім того Верховний Суд неодноразово вказував на те, що подання позову про визнання поруки припиненою за наявності позову кредитора про стягнення боргу є неналежним способом захисту.

Так, у пунктах 61-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20) викладено наступну правову позицію:

- якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов'язання;

- наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений;

- у разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту;

- отже ухвалення судом рішення в справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості.

Також Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові від 26.01.2021 звернула увагу на важливість дотримання принципу процесуальної економії (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-6, провадження № 12-143гс19; пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, провадження № 12-204гс19), відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим.

Аналогічні висновки щодо неналежності такого способу захисту, як подання окремого або зустрічного позову про визнання поруки припиненою, за наявності судового процесу за позовом кредитора про стягнення боргу викладені Верховним Судом у постановах від 12.01.2022 у справі № 199/2378/19, від 14.06.2021 у справі №924/181/20, від 07.04.2021 у справі № 924/199/20 тощо.

Зважаючи на викладене, зустрічним позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання поруки ТОВ «СМНВО» припиненою як у зв'язку із закінченням строку поруки, так і у зв'язку зі зміною основного зобов'язання без згоди поручителя.

Також судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому7 Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, якщо сторона правочину оспорює його дійсність, вона повинна довести недодержання стороною/сторонами цього правочину необхідних вимог, визначених ст. 203 ЦК України. Таке недодержання вимог закону має бути вчинено стороною/сторонами правочину і стосуватися саме умов оспорюваного правочину.

Натомість, ТОВ «СМНВО» стверджує, що Договір поруки є недійсним з підстав, які заявлені АТ «Сумське НВО» у його зустрічному позові і стосуються виключно оспорювання Договору № 310816 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору. Тобто, наведені ТОВ «СМНВО» підстави недійсності Договору поруки жодним чином не стосуються невідповідності закону самого Договору поруки.

Оскільки ТОВ «СМНВО» обргрунтовує недійсність Договору поруки лише тим, що інший учасник справи № 920/857/20 оспорює чинність Договору № 310816 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору, це є підставою для відмови у зустрічному позові ТОВ «СМНВО» в цій частині.

У розумінні ст. 546, ст. 553 ЦК України порука є забезпечувальним зобов'язанням.

Згідно із ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відтак у разі визнання Кредитного договору недійсним оспорюваний Договір поруки теж стане недійсним в силу закону, але для цього не потрібно подавати окремий позов.

Оскільки порука TOB «СМНВО» забезпечує виконання зобов'язання АТ «Сумське НВО» повністю, то в силу ч. 2 ст. 553 ЦК України Договір поруки збереже свою чинність навіть у разі визнання недійсними окремих Договорів про зміну до Кредитного договору.

Таким чином, Договір поруки є дійсним, спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, і він забезпечує виконання зобов'язань у повному обсязі за Кредитним договором з усіма додатковими договорами до нього, а не лише за Договором № 310816 від 31.08.2016, як про це зазначає ТОВ «СМНВО».

Наведені вище факти свідчать, що доводи ТОВ «СМНВО» щодо недійсності Договору поруки не мають відношення до невідповідності закону саме цього Договору і спростовуються дійсними обставинами справи, а тому зустрічний позов в цій частині не підлягає задоволенню.

ТОВ «СМНВО» стверджує, що його порука є припиненою у зв'язку із закінченням строку поруки.

В обґрунтування своєї позиції ТОВ «СМНВО» посилається на те, що оспорюваний Договір поруки містить умову про його дію до повного припинення зобов'язань боржника, що не може вважатися встановленням строку припинення поруки. У зв'язку з цим зустрічний позивач вважає, що Договір поруки не містить строку дії поруки, а тому до спірних правовідносин слід застосувати норми ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції на дату укладення Договору поруки) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже TOB «СНМВО» вважає, що Договір поруки не встановлює строк дії поруки, тому порука припинилася через шість місяців після настання строку виконання основного зобов'язання за Кредитним договором.

З цим твердженням неможливо погодитись, оскільки воно суперечить умовам Договору поруки.

Пунктом 1.1 Договору поруки визначено, що порука ТОВ «СМНВО» забезпечує виконання основного зобов'язання у строк до 30.08.2017.

Пунктом 6.2 Договору поруки встановлено наступний строк дії поруки:

- порука діє з дати підписання Договору поруки і до повного виконання основного зобов'язання;

- в разі невиконання або неповного/неналежного виконання основного зобов'язання у строки, визначені кредитним договором, ця порука діє додатково 5 (п'ять) календарних років з моменту настання строку виконання основаного зобов'язання;

- в разі повного виконання основного зобов'язання, яке забезпечене порукою, така порука припиняється.

Отже оскільки основне зобов'язання станом на 30.08.2017 не було виконано, то в силу п. 6.2 Договору поруки ця порука діє до 30.08.2022.

Таким чином припущення ТОВ «СМНВО» про припинення поруки через шість місяців після настання строку виконання основного зобов'язання спростовується наведеними вище положеннями Договору поруки.

З огляду на викладене зустрічні позовні вимоги TOB «СМНВО» в частині визнання поруки припиненою у зв'язку із закінчення строку дії поруки суд вважає необгрунтованими.

ТОВ «СМНВО» також стверджує, що його порука є припиненою у зв'язку зі зміною основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

В обґрунтування цього зустрічний позивач посилається на те, що між АТ «Банк Кредит Дніпро» і ПАТ «Сумське НВО» було укладено Договір № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору, яким сторони передбачили умову щодо сплати позичальником щомісячної комісії у розмірі 0,33 % від суми ліміту кредитування з 01.05.2015, а також домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.05.2015.

ТОВ «СМНВО» зазначає, що не давало своєї згоди на укладення Договору №310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору, хоча наслідком його укладення є збільшення обсягу відповідальності поручителя, а саме - сплата комісії в розмірі 0,33 % від суми ліміту кредитування з 01.05.2015, незважаючи на те, що період кредитування закінчився 01.05.2015 і фактично мав бути поновлений лише з 31.08.2016.

З доводами зустрічного позивача неможливо погодитись, оскільки п. 1.1 Договору поруки визначає, що поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконанім боржником зобов'язань у повному обсязі за Кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010, який було укладено між Банком і ПАТ «Сумське НВО», та додатковими договорами до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким боржнику надано кредит у сумі 17 605 286,90 доларів США, зі сплатою процентів за ставкою 11,5% річних, а з 31.08.2016 за ставкою 10 % річних з можливістю збільшення розміру процентної ставки до 16,5 % річних у випадку порушення/неналежного виконання умов Кредитного договору, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових виплат, передбачених в Кредитному договорі, строком повернення до 30.08.2017 в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором та/або цим Договором.

Таким чином ТОВ «СМНВО» взяло на себе зобов'язання в обсязі, який діє після внесення 31.08.2016 змін до Кредитного договору. Додатковим свідченням того, що ТОВ «СМНВО» стало поручителем ПАТ «Сумське НВО» з обсягом зобов'язань з урахуванням внесених до Кредитного договору змін, є те, що оспорюваний Договір поруки укладено також 31.08.2016.

Згідно із п. 1.2 Договору поруки вказані зобов'язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним Договором не потребують; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

У пункті 1.4 Договору поруки поручитель засвідчив, що він ознайомлений зі змістом Кредитного договору і заперечень щодо нього не має.

Також поручитель погодився з тим, що при зміні змісту та обсягу (зміни суми кредиту, плати за користування кредитом, суми комісії, штрафних санкцій та інших плат згідно з Кредитним договором забезпеченого цією порукою основного зобов'язання (в тому числі новація зобов'язання за Кредитним договором), цей Договір буде діяти до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором (п. 1.3 Договору поруки).

Зустрічний позивач зазначає, що не давав згоди на укладення Договору №310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору, яким сторони передбачили умову щодо сплати позичальником щомісячної комісії у розмірі 0,33 % від суми ліміту кредитування з 01.05.2015, а також домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.05.2015.

Разом з тим, зустрічний позивач не заперечує проти того, що у п. 6 Договору №310816 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору кредитор і позичальник, керуючись ч. З ст. 631 ЦК України, погодили, що умови п. 1.1 Кредитного договору в редакції Договору про зміну в частині строку повернення кредиту та пунктів 1.4 та 6.4 Договору в редакції Договору про зміну застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.05.2015.

Тобто зустрічний позивач погоджується з тим, що взяв на себе зобов'язання в редакції Кредитного договору, яким збільшено розмір кредиту, продовжено строк повернення кредиту до 30.08.2017, встановлено інший розмір процентів за користування кредитними коштами і визначено, що сторони поширюють змінені положення, зокрема в частині строку повернення кредиту, на відносини, що виникли з 01.05.2015.

Згідно із п. 5.1 Кредитного договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до закінчення строку, зазначеного в п. 1.1 цього Договору, а в невиконаній частині - до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.

Ураховуючи внесені до п. 1.1 Кредитного договору зміни щодо строку дії цього Договору до 30.08.2017 і поширення цього строку дії на відносини сторін Кредитного договору, що виникли з 01.05.2015, Кредитний договір до 31.08.2016 діяв на умовах, які існували станом на 01.05.2015. Після укладення між кредитором і позичальником Договорів про зміни окремі умови Кредитного договору були змінені, в тому числі Договором № 310816/1 від 31.08.2016 змінені умови Кредитного договору в частині сплати щомісячної комісії.

Зустрічний позивач стверджує, що цим Договором № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору було збільшено обсяг його відповідальності в результаті встановлення щомісячної комісії у розмірі 0,33 % від суми ліміту кредитування з 01.05.2015, а також застосування цих нових умов до відносин між сторонами, які виникли з 01.05.2015.

За приписом ч. 1 ст. 74 ГПК України зустрічний позивач повинен довести, що Договір № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору було укладено після укладення Договору поруки, але матеріали справи таких доказів не містять.

Навіть якщо припустити, що Договір № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору було укладено після укладення в цей же день Договору поруки (що зустрічним позивачем не доведено), позиція TOB «СМНВО» про збільшення обсягу його відповідальності є хибною і свідчить про нерозуміння ним дійсних обставин справи.

Якби кредитор і позичальник не уклали Договір № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну, то умови Кредитного договору в частині щомісячної комісії діяли б до кінця строку Кредитного договору (30.08.2017) в тій редакції, яка існувала до внесення цих змін.

Так, відповідно до Договору № 011214/1 від 01.12.2014 про зміну Кредитного договору № 081010-КЛВ від 08.10.2010 щомісячна комісія сплачується у розмірі 0,36 % від суми ліміту кредитування.

Отже якби кредитор і позичальник не уклали Договір № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну, то на момент укладення Договору поруки розмір щомісячної комісії становив би 0,36 % від суми ліміту кредитування, що більше, ніж розмір комісії, з якою не погоджується ТОВ «СМНВО».

Зважаючи на те, що Договором № 310816/1 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору розмір щомісячної комісії було зменшено, посилання зустрічного позивача на збільшення розміру його відповідальності без надання відповідної згоди є абсолютно безпідставними. За таких обставин зустрічний позов в частині визнання поруки припиненою у зв'язку зі зміною основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, не підлягає задоволенню.

Все викладене вище у сукупності свідчить про дійсність як самого Договору поруки, так і зобов'язань поручителя, що випливають з цього Договору. Відтак, правових підстав для визнання Договору поруки недійсним, а самої поруки - припиненою з підстав, викладених у зустрічному позові, немає.

Тому суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро про визнання договору недійсним та визнання зобов'язання припиненим.

Оскільки суд відмовив у задоволенні зустрічних позовів відповідачів у справі по суті - за їх необгрунтованістю, суд не розглядає заяви представника позивача за первісним позовом про застосування позовної давності до зустрічних позовних вимог.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, надані учасниками справи та надана їм правова оцінка.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини дев'ятої статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що первісний позов задоволено частково, а у задоволенні зустрічних позовів відмовлено, однак, фактично спір виник у зв'язку із порушенням саме першим відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань за кредитним договором, відповідно до вимог частини дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 735 700,00 грн (визначена законодавчо максимальна сума судового збору станом на час подання позову) за подання первісного позову покладається на першого відповідача за первісним позовом, а також судові витрати першого та другого відповідачів щодо подання зустрічних позовів покладаються на першого та другого відповідачів у зв'язку з відмовою в задоволенні їх зустрічних позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 194, 195, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково первісний позов Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 05747991) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) про стягнення заборгованості за кредитом.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 2 885 135,40 доларів США за відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 05747991) та солідарного з ним боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) 14 720 151,50 доларів США (чотирнадцять мільйонів сімсот двадцять тисяч сто п'ятдесят один долар п'ятдесят центів США) заборгованості за основною сумою кредиту за кредитним договором № 081010-КВЛ від 08.10.2020; 1 706 248,40 доларів США (один мільйон сімсот шість тисяч двісті сорок вісім доларів сорок центів США) заборгованості за простроченими процентами та 43 794 094,96 грн (сорок три мільйони сімсот дев'яносто чотири тисячі дев'яносто чотири гривні дев'яносто шість копійок) заборгованості за простроченою комісією.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 05747991) на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) 735 700,00 грн (сімсот тридцять п'ять тисяч сімсот гривень) відшкодування витрат зі сплати судового збору.

5. Відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 05747991) до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) про визнання договорів недійсними.

6. Відмовити у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) про визнання договору недійсним та визнання зобов'язання припиненим.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22 червня 2023 року.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Суддя С.В. Заєць

Суддя В.В. Яковенко

Попередній документ

111738491

Наступний документ

111738493

Інформація про рішення:

№ рішення:	111738492
№ справи:	920/857/20
Дата рішення:	12.06.2023
Дата публікації:	27.06.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Сумської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (12.06.2023)
Дата надходження:	21.08.2020
Предмет позову:	19311535,30 дол. США та 43794094,96 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (34)

08.10.2020 11:50	Північний апеляційний господарський суд
13.10.2020 11:30	Господарський суд Сумської області
21.10.2020 10:20	Північний апеляційний господарський суд
26.10.2020 11:25	Північний апеляційний господарський суд
28.10.2020 14:30	Північний апеляційний господарський суд
04.11.2020 10:30	Північний апеляційний господарський суд
12.11.2020 12:00	Господарський суд Сумської області
01.12.2020 13:00	Північний апеляційний господарський суд
09.12.2020 10:00	Північний апеляційний господарський суд
09.12.2020 10:30	Господарський суд Сумської області
14.12.2020 12:30	Північний апеляційний господарський суд
27.01.2021 12:30	Господарський суд Сумської області
06.04.2021 11:00	Північний апеляційний господарський суд
20.04.2021 10:00	Північний апеляційний господарський суд
11.05.2021 11:40	Північний апеляційний господарський суд
05.07.2021 15:00	Господарський суд Сумської області
03.08.2021 14:00	Господарський суд Сумської області
13.09.2021 11:00	Господарський суд Сумської області
13.12.2021 13:00	Північний апеляційний господарський суд
24.08.2022 11:00	Господарський суд Сумської області
21.09.2022 11:00	Господарський суд Сумської області
13.10.2022 14:30	Господарський суд Сумської області
23.11.2022 11:00	Господарський суд Сумської області
26.12.2022 11:00	Господарський суд Сумської області
30.01.2023 12:00	Господарський суд Сумської області
22.05.2023 11:00	Господарський суд Сумської області
12.06.2023 11:00	Господарський суд Сумської області
05.12.2023 13:40	Північний апеляційний господарський суд
19.12.2023 13:20	Північний апеляційний господарський суд
13.08.2024 12:20	Північний апеляційний господарський суд
17.09.2024 15:20	Північний апеляційний господарський суд
25.11.2024 11:00	Північний апеляційний господарський суд
12.02.2025 14:20	Північний апеляційний господарський суд
16.04.2025 13:30	Північний апеляційний господарський суд