13.06.2023м. СумиСправа № 920/383/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/383/23
за позовом Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, буд. 6, м. Київ, 03168)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів” (вул. Садовий бульвар, буд. 59, м. Суми, 41107)
про стягнення 1 872 193 грн 52 коп.,
представники учасників справи:
від позивача - Пономаренко В.І.;
від відповідача - Павленко О.М.;
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 872 193 грн 52 коп., в тому числі 1 016 610 грн 19 коп. пені, 855 583 грн 33 коп. штрафу за порушення строків поставки товару відповідно до державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/339 від 15.11.2022, укладеного між сторонами.
Ухвалою від 17.04.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/383/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 10.05.2023, 12:30; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
03.05.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2715 від 03.05.2023), в якому просить суд відмовити позивачу у стягненні 855 583 грн 33 коп. штрафу за прострочення поставки понад 30 днів, 931 051 грн 86 коп. пені за прострочення поставки на 32 дні, зменшити розмір пені за 7 днів прострочення поставки (85 558 грн 33 коп.) до 1,00 грн. Відповідач зазначає, що всі примірники документів відносно контракту, які були складені до 09.03.2023 та знаходились у ТОВ “НВПХП”, було знищено 09.03.2023 ракетною атакою військ російської федерації на виробничий майданчик відповідача, наслідком якої стала пожежа та повна руйнація, зокрема, і адміністративної будівлі ТОВ “НВПХП”. Відповідач підтверджує, що поставив першу партію товару частинами у наступні строки: 228 штук на суму 18 703 068,00 грн 07.01.2023; 123 штуки на суму 10 089 813,00 грн 12.01.2023; 149 штук на суму 12 222 619,00 грн 29.01.2023. Оплату першої партії товару позивач здійснив лише 15.02.2023, по факту повної поставки і прийняття першої партії товару. Відповідач зазначає, що прострочення постачання першої партії товару викликано обставинами непереборної сили: повітряними тривогами та аварійними відключеннями електричної енергії внаслідок дій агресора - російської федерації під час дії в Україні режиму воєнного стану. Керуючись п.7.6. контракту, відповідач листом від 15.02.2023 №476 к/Упр. звернувся до органу державної влади - Шосткинської районної військової адміністрації, з проханням підтвердити наявність, кількість і тривалість обставин непереборної сили у ТОВ “НВПХП” при виконанні державного контракту №403/1/22/339 від 15.11.2022 у період з 15.11.2022 по 20.12.2022, а саме: 1) обставин тривалості періодичного відключення подачі електричної енергії на виробничі майданчики підприємства; 2) обставин тривалості та кількості повітряних тривог. Шосткинською районною військовою адміністрацією було підтверджено факт втрати ТОВ “НВПХП” від дії непереборної сили, спричиненої агресією російської федерації у зазначений період 32,34 робочих дні тривалістю 8 годин. Тобто, з максимального періоду прострочення у 39 днів постачання третьої частини першої партії товару за актом приймання-передачі №297 від 29.01.2023 у кількості 149 штук на суму 12 222 619,00 грн залишається непідтвердженою документом органу державної влади кількість днів прострочення, що дорівнює 7. Щодо пені в сумі 85 558,33 грн, яка нарахована на кількість днів прострочення не підтверджену документом органу державної влади, відповідач просить суд врахувати, що ним повністю виконано зобов'язання з поставки позивачу першої партії товару за державним контрактом №403/1/22/339 від 15.11.2022; є беззаперечна необхідність подальшого виконання державних контрактів з позивачем в умовах триваючих повітряних тривог і потреби одночасного відновлення виробничого потенціалу підприємства після ракетної атаки військ російської федерації 09.03.2023; відсутність збитків у кредитора (відповідач повністю виконав поставку першої партії товару за контрактом, не отримавши при цьому ні одного відсотка авансового платежу з 85%, як то передбачалось п.2.9. контракту).
У судовому засіданні 10.05.2023, за участю представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 31.05.2023, 12-00; повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.
10.05.2023 (після судового засідання) на електронну пошту Господарського суду Сумської області від представника Міністерства оборони України надійшло клопотання (вх. № 2871/23 від 10.05.2023) про відкладення підготовчого засідання, яке призначено на 10.05.2023, 12-30, на інший день, а також клопотання (вх. № 1614 від 10.05.2023), в якому представник позивача просить суд забезпечити проведення судового засідання у справі № 920/383/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 11.05.2023 господарський суд повідомив Міністерство оборони України про дату, час і місце судового засідання на 31.05.2023, 12:00; задовольнив клопотання представника Міністерства оборони України (вх. № 1614 від 10.05.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника Міністерства оборони України у судовому засіданні 31.05.2023 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судовому засіданні 31.05.2023 представник позивача зазначив, що позивач не користувався правом на подання відповіді на відзив, всі документи подані суду.
Ухвалою від 31.05.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 13.06.2023, 12:30.
У судовому засіданні 31.05.2023 господарський суд постановив протокольну ухвалу про забезпечення участі представника Міністерства оборони України у судовому засіданні 13.06.2023 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Позивач підтримує позовні вимоги повністю.
Відповідач підтримує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
15.11.2022 між сторонами укладений державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/339 відповідно до умов якого відповідач зобов'язується виготовити і поставити позивачу з дотриманням вимог законодавства товари, зазначені у специфікації товарів оборонного призначення, що поставляється за державним контрактом (далі - специфікація, додаток 1 до контракту), що постачаються з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а позивач - прийняти через військове представництво Міністерства оборони України (представництво замовника) і вантажоодержувача, зазначеного у окремих письмових вказівках позивача, та оплатити відповідні товари.
Відповідно до п. 4.1. договору виконавець зобов'язаний виготовити та поставити товар згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеного у Специфікації, та надати замовнику документи згідно з пунктом 2.7 контракту.
За умовами п. 2.6. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставленого товару протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату та документів, зазначених у пункті 2.7 контракту, а також підписання сторонами Акта приймання-передачі товару за контрактом (за умови наявності (надходження) бюджетних коштів на рахунки Міністерства оборони України).
Згідно з п. 2.7. договору усі платіжні документи за контрактом оформлюються з дотриманням вимог законодавства. виконавець надсилає замовнику рахунок на оплату протягом 10 (десяти) календарних днів з дня поставки товару.
До рахунку додаються:посвідчення представництва замовника про приймання товару; акт приймання-передачі військового майна (за формою згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 17.08.2017 № 440) (далі - акт приймання-передачі); повідомлення-підтвердження отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, закуплених у централізованому порядку за формою, встановленою наказом Міністерства оборони України від 31.12.2016 № 757 (далі - повідомлення-підтвердження); видаткова накладна з печаткою вантажоодержувача та підписом посадової особи, яка отримала товари.
На підставі зазначених документів не пізніше 5-денного терміну після їх отримання, сторонами оформляється Акт приймання-передачі товару за контрактом, який є підставою для проведення розрахунків.
Пунктом 3.11. договору визначено, що датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товарів є дата затвердження вантажоодержувачем акту приймання-передачі.
Контракт набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 (п. 10.1. договору).
Відповідно до специфікації, що є додатком № 1 до контракту, відповідач зобов'язався поставити позивачу товар на загальну суму 41 015 500,00 грн у строк до 20.12.2022; товар на загальну суму 369 139 500,00 грн - у строк до 25.04.2023. Загальна вартість (ціна) товарів, що поставляються за контрактом складає 410 155 000 грн 00 коп.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно зі статтею 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.2. контракту визначено, що за порушення строків поставки товарів виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставлених (недопоставлених) товарів, за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки поставки, а за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вказаної суми.
Суд встановив, що у строк до 20.12.2022 відповідач не поставив позивачу партію товару на загальну суму 41 015 500,00 грн.
25.12.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 403/6/1/12381 про сплату пені за прострочення поставки партії товару на загальну суму 41 015 500,00 грн.
27.12.2022 листом № 2519к/09 відповідач повідомив позивача, що партія товару була виготовлена, але не витримала приймально-здавальних випробувань, у зв'язку з чим просив розглянути питання щодо перенесення термінів поставки партії товару на 07.01.2023.
20.01.2023 відповідач надав відповідь на претензію № 176к/Юр.П, в якій зазначив, що у період з 15 листопада по 20 грудня 2022 під час виконання контракту від 15.11.2022 № 403/1/22/339, з об'єктивно незалежних від відповідача та таких, що неможливо було передбачити завчасно, сукупності обставин, ТОВ “НВПХП” втратило за мінімальним розрахунком 8,19 робочих днів від обставини повітряних тривог, 30,14 робочих днів від обставини планових та аварійних відключень електроенергії. Відповідач вважає, що умови державного контракту від 15.11.2022 № 403/1/22/339 виконуються належним чином.
Згідно з актами приймання-передачі № 02 від 07.01.2023, № 06 від 12.01.2023 та № 297 від 29.01.2023 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 41 015 500 грн 00 коп.
01.02.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією № 403/6/1/1467 про сплату пені за прострочення поставки товару за контрактом.
01.03.2023 відповідач надав відповідь на претензію № 615к/Юр.П, в якій зазначив, що у період з 15 листопада по 20 грудня 2022 під час виконання контракту від 15.11.2022 № 403/1/22/339, з об'єктивно незалежних від відповідача та таких, що неможливо було передбачити завчасно, сукупності обставин, ТОВ “НВПХП” втратило за мінімальним розрахунком 8,19 робочих днів від обставини повітряних тривог, 30,14 робочих днів від обставини планових та аварійних відключень електроенергії. Враховуючи умови п. 7.6. контракту ТОВ «НВПХП» звернулось листом № 476 к/Упр від 15.02.2023 до органу державної влади - Шосткинської районної військової адміністрації, для додаткового підтвердження відповідних обставин.
15.02.2023 позивач здійснив оплату товару в сумі 41 015 500 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 403/1/244 від 15.02.2023.
Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення поставки товару відповідачу нараховані пеня в загальній сумі 1 016 610 грн 19 коп., в тому числі: в сумі 317 952 грн 16 коп. за період з 21.12.2022 до 06.01.2023, виходячи з вартості несвоєчасно поставленого товару - 18 703 068 грн 00 коп., в сумі 221 975 грн 89 коп. за період з 21.12.2022 до 11.01.2023, виходячи з вартості несвоєчасно поставленого товару - 10 089 813 грн 00 коп., в сумі 476 682 грн 14 коп. за період з 21.12.2022 до 28.01.2023, виходячи з вартості несвоєчасно поставленого товару - 12 222 619 грн 00 коп. За прострочення поставки товару вартістю 12 222 619 грн 00 коп. понад 30 днів позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 855 583 грн 33 коп. (7% від суми непоставленого товару).
За приписами ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до п. 7.3., 7.6. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове чи повне) або неналежне виконання зобов'язань за контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання контракту (аварія, катастрофа, стихійне лихо тощо).
Доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за контрактом унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це в письмовій формі іншу сторону.
У разі не повідомлення у строк, який визначений в третьому абзаці цього пункту, у письмовій формі іншої сторони про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вона позбавляється права посилатися на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 7.2. контракту, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України та/або регіональними торгово-промисловими палатами.
Сторони усвідомлюють, що контракт укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатись обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставини)/істотною зміною обставин, крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, куди повинні поставитись товари, знищення безпосередньо товарів та/або бази/складів/приміщень виконавця, де тимчасово зберігалися (у разі відсутності інформації від замовника щодо місця поставки товарів) товари для замовника, тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які видаються органами державної влади.
Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
На підтвердження обставини непереборної сили відповідач подав: лист Шосткинської районної державної (військової) адміністрації № 06-14/713 від 16.03.2023 разом з листом Департаменту цивільного захисту населення Сумської обласної державної адміністрації від 16.03.2023 № 03.01/245, в якому підтверджено, що на території Сумської області за період з 15 листопада до 20 грудня 2022 року було передано 38 сигналів повітряної тривоги, загальна тривалість повітряних тривог - 44 години 52 хвилини; лист Шосткинської районної державної (військової) адміністрації № 06-14/678 від 14.03.2023 разом з листом АТ “Сумиобленерго” від 07.03.2023 № 85/4265 з додатками, в яких надана інформація про перерви в електропостачання з 08 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. з 15.11.2022 до 20.12.2022 по виробничим майданчикам відповідача (двох із п'яти) - 213 годин 87 хвилин.
Зазначені документи були надіслані відповідачем позивачу у доповнення до відповіді на претензію листами від 17.03.2023 № 695к/юр.П та від 21.03.2023 № 737к/Юр.П.
Суд встановив, що кількість днів дії обставин непереборної сили визначена відповідачем виходячи з кількості годин, в які тривали повітряні тривоги, відключення електричної енергії та робочого дня тривалістю у вісім годин.
Водночас відповідач не подав доказів на підтвердження режиму робочого дня товариства у вісім годин, не обґрунтував, що відключення електричної енергії на двох з п'яти об'єктів відповідача перешкоджало своєчасній поставці товару.
Загальновідомою є обставина військової агресії рф проти України. За період з 24.02.2022 до 15.11.2022, до укладення між сторонами контракту, у Сумській області повітряну тривогу було оголошено 568 разів, тому суд вважає твердження відповідача про те, що обставини оголошення повітряних тривог в області неможливо було передбачити завчасно необґрунтованими.
У листі від 27.12.2022 № 2519к/09 «щодо строку поставки товару» відповідач просив розглянути питання щодо перенесення строків поставки товару, вказуючи на те, що партія виробів була виготовлена, але не витримала приймально-здавальних випробувань через невідповідність якості поставленого постачальником матеріалу вимогам стандарту.
Про обставини оголошення повітряних тривог та відключення електроенергії відповідач повідомив позивача у відповіді на претензію від 20.01.2023 № 176к/ЮрП, з порушенням строку, визначеного у пункті 7.3. договору для повідомлення про неможливість своєчасного виконання зобов'язання.
За цих обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що саме обставини оголошення повітряних тривог та відключення електроенергії у період з 15.11.2022 до 20.12.2022 мали непереборний характер для відповідача під час виконання договірних зобов'язань щодо поставки товару, у зв'язку з чим вважає відсутніми підстави для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки товару.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару в установлений контрактом строк, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 016 610 грн 19 коп. пені, 855 583 грн 33 коп. штрафу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).
Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат.
Господарські санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 ЦК України, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на 90%: пені - до 101 661 грн 02 коп., штрафу - до 85 558 грн 33 коп.
Суд враховує, що відповідачем виконані зобов'язання щодо поставки товару з незначним простроченням (максимальним - у 39 днів). За укладеним між сторонами контрактом товари постачаються відповідачем позивачу з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини. Правовідносини сторін за контрактом тривають. Стягнення з відповідача значних сум штрафних санкцій може призвести до негативних наслідків для підприємства, в тому числі і щодо можливості подальшого виконання контракту.
Водночас суд враховує відсутність в матеріалах справи доказів того, що порушення відповідачем зобов'язання завдало збитків позивачу. Стягнення судом частини пені та штрафу забезпечує інтереси позивача у зв'язку з вчиненим порушенням іншою стороною договору.
Згідно п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
За викладених обставин суд задовольняє вимоги позивача частково, стягує з відповідача 101 661 грн 02 коп. пені, 85 558 грн 33 коп. штрафу.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 28 082 грн 90 коп. без урахування зменшення судом розміру пені та штрафу.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів” (вул. Садовий бульвар, буд. 59, м. Суми, 41107, код ЄДРПОУ 14015318) на користь Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) 101661 грн 02 коп. пені, 85558 грн 33 коп. штрафу, 28 082 грн 90 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 23.06.2023.
Суддя Д. В. Вдовенко