Справа № 143/170/23
15.06.2023 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
з участю секретаря Левченко М.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Встановив:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Погребищенської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Погребищенської ОТГ Вінницького району Вінницької області.
Він являється єдиним спадкоємцем за заповітом на зазначене вище спадкове майно. Інших осіб, які б мали право на спадщину, немає.
Покликається на те, що він звернувся до Погребищенської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після передбаченого чинним законодавством шестимісячного строку, з об'єктивних, істотних причин, які є поважними, оскільки не був обізнаний про наявність складеного його матір'ю на його користь заповіту.
Водночас, наголошує, що секретар Білашківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, де був посвідчений заповіт, не повідомив його про наявність означеного заповіту.
На даний час він має намір прийняти спадщину та оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 .
Посилаючись на наведені обставини та положення ч.3 ст.1272 ЦК України, просить визначити йому додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 22.02.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.14).
29.03.20223року позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав клопотання про витребування доказів (а.с. 19).
Ухвалою суду від 31.03.2023 року дане клопотання було задоволено та витребувано від Погребищенської державної нотаріальної контори інформацію щодо наявності або відсутності спадкової справи, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21-22).
07.04.2023 року на адресу суду на виконання вищезазначеної ухвали суду надійшла інформація від Погребищенської державної нотаріальної контори про те, що спадкова справа щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась, будь-яка інформація щодо наявності чи відсутності спадкоємців відсутня (а.с.27-28).
Позивач в підготовче засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав заяву, в якій просить позовну заяву розглянути без його участі та задовольнити позовні вимоги (а.с.35).
Представник Погребищенської міської ради в підготовче засідання не з'явився. Проте, головний спеціаліст юрист відділу правового та кадрового забезпечення Погребищенської міської ради Жмурчук О.М. через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розгляд справи здійснити у її відсутність, позовні вимоги визнає ( а.с.37-42).
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що визнання представником відповідача позову слід прийняти, а позов задовольнити, виходячи із наступного.
Так, за змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За правилами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що 22.09.2003 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Білашківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області Малик О.Ю., зареєстрований в реєстрі за №36, згідно із яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати на день смерті, все те, на що вона за законом матиме право, заповіла на користь ОСОБА_1 (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Білашки Погребищенського району Вінницької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 04.03.2011 року, про що зроблено відповідний актовий запис за № 3 (а.с. 8).
На момент смерті ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Згідно із Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 06.04.2023 року №72055904 інформація щодо заведення спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня (а.с. 28).
Звертаючись із позовом до суду, позивач вказував на те, що він вчасно не подав заяву про прийняття спадщини, оскільки до закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини про наявність заповіту йому не було відомо.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Як роз'яснено в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 сформульовано правовий висновок про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Ураховуючи те, що позивач, будучи спадкоємцем за заповітом, був позбавлений можливості звернутися до нотаріального органу із заявою про прийняття спадщини, оскільки до закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини про наявність заповіту йому не було відомо, то причини пропуску ним строку на прийняття спадщини суд вважає поважними, що відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України є підставою для визначення ОСОБА_1 додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того, за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Отже, вирішуючи питання про визначення спадкоємцеві додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, суд має враховувати принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі №681/203/17.
В контексті обставин справи та беручи до уваги визнання позову представником Погребищенської міської ради, який як орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями розпоряджатися майном територіальної громади, до якої може перейти право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 у разі визнання його судом відумерлою спадщиною, суд вважає, що визначення позивачу додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця буде відповідати принципам свободи заповіту та пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому суд констатує, що, зважаючи на наведене, визнання позову представником відповідача не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
В силу ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Прийняти визнання позову представником відповідача Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області Жмурчук Оленою Миколаївною.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Погребищенська міська рада, код ЄДРПОУ 03772654, вул. Б. Хмельницького, 77, м. Погребище, Вінницький район, Вінницька область, 22200.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 23.06.2023 року.
Суддя