Справа № 138/1755/23
Провадження №:2-з/138/7/23
23.06.2023 м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Колейчик Володими Вікторович, приватний виконавець виконавчого округ м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Представник позивача звернулась до суду з вказаним вище позовом та заявою про забезпечення позову, яка мотивована тим, що позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10.02.2020 приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 1435. Приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 61281787 від 14.04.2022 на підставі вказаного вище оспорюваного виконавчого напису. Зважаючи на те, що в межах зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на доходи позивача, він просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, зокрема, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи таке.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Із роз'яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» слідує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Так, стороною позивача надано суду копію оскаржуваного виконавчого напису, заяви про примусове виконання рішення та договір про надання коштів у позику на підставі якого в подальшому нотаріус видав виконавчий напис.
Разом з тим, матеріалів виконавчого провадження до позову не додано, не зазначено про не можливість подати до суду такі докази або отримати їх самостійно, а також намір витребувати їх у ході судового розгляду даної цивільної справи.
Крім того, фактично, позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що відрахування за виконавчим документом, з яким він не погоджується, буде продовжуватись.
Тобто, захід забезпечення позову фактично дублює зміст позовних вимог та немає на меті створення умов для можливості подальшого виконання судового рішення ухваленого у даній цивільній справі, а є способом передчасно задовольнити бажання позивача припинити виконавче провадження по оскаржуваному виконавчому напису нотаріуса.
Цивільним кодексом передбачена можливість звернення позивач з позовом до особи, на чию користь були стягнуті кошти, про повернення безпідставно отриманих коштів, відповідно до ст. 1212 ЦК України, в разі, якщо кредитна установа не поверне такі кошти добровільно.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 149-151, 153,258-260 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Колейчик Володими Вікторович, приватний виконавець виконавчого округ м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.Б.Київська