Справа № 138/586/20
Провадження №:2/138/18/23
22.06.2023 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Київської Т.Б.,
за участю секретаря Коріняк К.Ю.,
провівши відкрите судове засідання в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради, АТ КБ "Приватбанк" про скасування рішення виконавчого комітету, визнання недійсними свідоцтв про право власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
В провадженні суду знаходиться вказана вище цивільна справа.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.12.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. Судові засідання у справі призначалась неодноразово.
В чергове судове засідання 22.06.2023, як позивач так і його представник повторно не з'явились. Про причини неявки суд взагалі не повідомили. Заяви про розгляд справи по суті за їх відсутності та підтримання позову суду не надавали. Позивач та його представник про час та місце судового розгляду завжди повідомлялись завчасно та належним чином. Дана обставина підтверджується матеріалами справи (Т.2, а.с.85, 99, 100, 105, 106, 107, 113, 122, 127, 132, 144, 154, 159, 162, 166, 168, 174, 178, 179, 183, 185, 187, 192, 193, 197-199, 204, 212, 214-216, 219, 227, 231, 238, 244, 247; Т.3, а. с. 2, 7, 8, 11, 15, 18 (зворотна сторона), 21, 23 (зворотна сторона), 29 (зворотна сторона), 37 (зворотна сторона), 44, 53, 58-60, 63,67 (повідомлення про особисте вручення рекомендованого відправлення позивачу про виклик в судове засідання на 22.06.2023). З часу закриття підготовчого провадження у справі сторона позивача жодного разу не з'явилась в судові засідання та не вчинила жодних процесуальних дій спрямованих на розгляд та вирішення даного спору судом. В судове засідання, яке призначалось перед даним судовим засіданням 25.05.2023 ні позивач, ні його представник, також не з'являлись та не повідомляли суд про причини неявки. Представник позивача надіслав до суду чергову заяву типового змісту, яка фактично не відрізнялась від тих, які надавались починаючи з червня 2021 року, про відкладення судового засідання для подальшого мирного врегулювання спору між сторонами на більш тривалий час, що з огляду на кількість таких клопотань не може уже розцінюватись судом, як підтвердження поважності причин неявки в судове засідання.
В судове засідання 22.06.2023 також не з'явились відповідачі та їх представники.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово подавали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позов визнали (Т.1, а.с. 76,77,91,92,140,145,154, 155, Т.2, а.с. 76,77).
Представник виконкому Могилів-Подільської міської ради подавав суду заяви про проведення засідань за його відсутності та про застосування наслідків спливу строку позовної давності. Просив в задоволенні позову відмовити (Т.2, а.с. 121, 135-140).
Представник АТ КБ "Приватбанк" надавав суду письмові пояснення та клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності та просив в задоволені позову відмовити з даної причини. Одночасно представник даного відповідача ОСОБА_4 неодноразово подавав до суду заяви про відкладення судових засідань з різного роду причин, в тому числі для мирного врегулювання спору, однак доказів наявності у нього повноважень на представлення інтересів даної юридичної особи після 29.01.2023 суду надано не було (Т.2, а.с. 156-166, 164).
Так, 22.06.2023 на електронну адресу суду черговий раз надійшло клопотання про відкладення судового засідання від іменні ОСОБА_5 , який зазначив, що він є представником відповідача АТ КБ «Приватбанк». В матеріалах справи є довіреність №120-К-О від 29.01.2020 про уповноваження даної особи на представництво інтересів АТ КБ «Приватбанк». Така довіреність була видана строк на три роки до 29.01.2023 (т.1, а.с.66-67). Тобто, строк дії повноважень даного представника закінчився і, як уже зазначалось вище, доказів продовження строку його повноважень суду не надано.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи і оцінюючи процесуальну поведінку сторони позивача з часу закриття підготовчого провадження у справі суд вважає її такою, яка не націлена на реальне вирішення спору судом, а саме провадження штучно затягується з метою маніпулювання іншою стороною спору у договорі з приводу нерухомого майна, яке є предметом спору з огляду на таке.
Так, судові засідання 12.01.2021, 27.01.2021, 17.02.2021, 25.05.2021 представник АТ КБ «Приват Банк» просив суд відкласти у зв'язку з його зайнятістю в інших судових процесах та перебуванням у відпустці (Т.2, а.с. 96-98, 108-111, 118-120). Позивач та його представник в дані судові засідання не з'являлись. Про причини неявки в судові засідання 12.01.2021 та 25.05.2021 взагалі суд не повідомили, а щодо засідань 27.01.2021 та 17.02.2021 представник позивача надсилав на електронну адресу суду заяви про те, що не заперечує проти відкладення судового засідання за клопотанням представника відповідача і просив саме ці засідання провести за його відсутності та відсутності позивача. Про час та місце розгляду справи сторона позивача завжди була повідомлена завчасно та належним чином (Т.2, а.с. 85, 99, 100, 105-107, 113, 122, 132, 141, 144).
Починаючи з червня 2021 року представник позивача неодноразово заявляв клопотання про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору між сторонами та підтримував аналогічні клопотання представник відповідача АТ КБ «Приватбанк».
Так, судові засідання 24.06.2021, 27.07.2021, 01.09.2021, 20.10.2021, 18.11.2021, 21.12.2021, 22.02.2022, 01.06.2022, 30.06.2022, 28.07.2022, 25.08.2022, 28.09.2022, 27.10.2022, 24.11.2022, 22.12.2022, 17.01.2023, 16.03.2023 відкладались судом саме з даної причини (Т.2, а.с. 158, 159, 163, 165, 166, 173,174,185,193,194,199,200,216,217,229,236,243,244; Т.3, а.с. 1, 2, 8,9,15,16,21,26, 33, 39,47,50,56,60,61,68).
16.02.2023 та 25.04.2023 ні позивач, ні його представник, в судові засідання не з'являлись. Про причини неявки суду не повідомляли взагалі та не подавали жодних заяв чи клопотань. Про час та місце проведення вказаних судових засідань повідомлялись завчасно та належним чином (Т.3, а.с. 37 (зворотна сторона), 53,58,59).
01.09.2021, як представник позивача так і представник АТ КБ «Приватбанк» подали до суду заяви в яких запевняли, що уже досягнуто згоди щодо викупу спірного нерухомого майна, але дане рішення повинно бути затверджено кредитним комітетом головного офісу АТ КБ «Приватбанк» на одному із найближчих засідань, а тому сторони спору потребують додаткового часу для мирного врегулювання спору.
Разом з тим, станом на 22.06.2023 сторони спору так і не повідомили суд про врегулювання даного спору в позасудовому порядку продовжуючи не з'являтись в судові засідання, надаючи численні клопотання про їх відкладення та не подаючи заяв про розгляд та вирішення справи по суті заявлених позовних вимог за їх відсутності.
Описані вище дії сторін спору, а особливо сторони позивача, не свідчать про їх зацікавленість у вирішенні даного пору судом.
Так, як уже зазначалось вище, фактично, з часу закриття підготовчого провадження у справі сторони спору взагалі жодного разу не з'явились в судові засідання.
Суд, при вирішенні питання щодо подальшої можливості здійснення судового провадження у данні справі і взагалі про його доцільність не може залишити поза увагою, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд сприяє сторонам в реалізації їх прав та завжди надає можливість сторонам мирно врегулювати спір, однак суд не може виступати засобом маніпуляції, який одна сторона спору використовуватиме будь-яким чином у правовідносинах з іншою стороною.
Ситуація що склалась в ході судового розгляду даної справи та процесуальна поведінка сторони позивача в даному випадку не може розцінюватись по іншому.
Частина 1 статті 44 ЦПК України наголошує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Тобто, положення ст. 223 ЦПК України направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду. Така позиція ВССУ викладена в ухвалі (справа № 6-24063 ск 15).
Причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду.
Окрім того, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (Справа «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Отже, за правилами ст. 223, 257 ЦПК України позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду (в разі належного повідомлення представника позивача вважається, що позивач також повідомлений і навпаки); позивач повторно не з'явився у судове засідання (два і більше рази); від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (суд має чітко розуміти бажання позивача на вирішення справи по суті його вимог за його відсутності та за наявними у справі документами та те, що позивач такий позов підтримує).
Зважаючи на вказані норми закону та їх роз'яснення слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за його відсутності (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість в змозі відкласти розгляд справи. При повторних же неявках позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи по суті, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. В даному ж випадку особисто позивач жодного разу, з часу звернення до суду, не з'являвся ні в підготовчі, ні в судові засідання, не подав до суду жодної особистої заяви, крім самого позову. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, у відповідності до ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи по суті чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Наслідки, передбачені ч.5 ст.223 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач та його представник вкотре повторно не з'явився до суду, що свідчить про зловживання процесуальними правами та затягування розгляду справи без кінцевої мети вирішення спору судом. Більш того, суд не вбачає реальну зацікавленість у вирішенні даного спору по суті і вважає, що зі своєї сторони суд достатньо сприяв сторонам у можливості вирішення спору в позасудовому порядку та надавав їм за їх же клопотаннями часу більш ніж достатньо для цього, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з численними повторним неявками в судове засідання належним чином повідомленого позивача та його представника.
При вирішення даного питання суд зважає також на те, що залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.223, 257, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради, АТ КБ "Приватбанк" про скасування рішення виконавчого комітету, визнання недійсними свідоцтв про право власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Т.Б.Київська