Справа № 126/1303/23
Провадження № 3/126/823/2023
"22" червня 2023 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду
Вінницької області Гуцол В. І.
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувалась,
за ч.1 ст. 164 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 517352 від 31.05.2023, 31.05.2023 о 17 год. 35 хв. в АДРЕСА_2 , в магазині "Новинка" ОСОБА_1 здійснювала продаж алкогольних напоїв (пива) без одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності.
ОСОБА_1 вину свою не визнала.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 164 КУпАП відповідальність за дії, кваліфіковані цією нормою, настають за провадження господарської діяльності, суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його держання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Отже, безпосереднім об'єктом правопорушення є встановлений порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок ліцензування окремих видів підприємницької діяльності.
Норма ст. 164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих протиправних діянь, які врегульовані законом.
Стаття 256 КУпАП передбачає, що в протоколі про адміністративне правопорушення, окрім того, зазначається і нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення.
Тобто необхідним є встановлення та зазначення у протоколі, норми яких законів порушила особа, діючи всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю.
Натомість, у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не вказано конкретно, яку саме норму спеціального закону було нею порушено, у результаті чого може настати відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
При цьому суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, враховуючи, що при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано вимог закону, не зазначено, які саме норми порушила ОСОБА_1 , у чому це виразилося, не викладено повно фактичних обставин правопорушення, вказаний протокол не може бути взятий до уваги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Згідно вимог ч.1, 2 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Насамперед саме слово "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об'єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В той же час, в наявних матеріалах справи вбачається, що поліцейським не надано жодного доказу того, що ОСОБА_1 здійснювала незаконну господарську діяльність, а саме: відсутні чеки, квитанції, ордери, розписки, будь-які інші документи фінансового характеру на виконання робіт чи надання послуг, зокрема із зазначенням ціни, яка може вважатися прибутком, тощо. До протоколу не надано доказів того, що дії ОСОБА_1 мають ознаки підприємницької діяльності, і так само в матеріалах справи відсутні докази того, що метою здійснення було отримання прибутку, яка є обов'язковою умовою здійснення господарської діяльності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей щодо того, за якою ціною здійснювалася реалізація продукції, та чи були від продажу отримані будь-які грошові кошти.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язало суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КпАП слід закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 164, 245, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. І. Гуцол