ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.06.2023Справа № 910/3898/23
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"
про стягнення 89 534,33 грн.
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (відповідач) про стягнення 89 534,31 грн., у тому числі 79 113,94 грн. залишок боргу за не обліковану електричну енергію згідно Акту про порушення, 1 620,14 грн. 3 % річних, 8 800,23 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Акту про порушення № 000236 від 07.06.2022 відповідачу нараховано обсяг не облікованої електричної енергії на суму 185 113,96 грн. Відповідачем частково оплачено обсяг не облікованої електричної енергії, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 79 113,94 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/3898/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
29.03.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про виправлення арифметичних помилок в розрахунку ціни позову. У поданій заяві позивач зазначив, що в розрахунку ціни позову допущено арифметичну помилку, а саме не вірно розраховано основний борг в розмірі 79 113,94 грн., замість 79 113,96 грн., що призвело до не вірного розрахунку ціни позову в розмірі 89 534,31 грн., замість 89 534,33 грн. З урахуванням поданої заяви, позивач просить стягнути з відповідача 89 534,33 грн., у тому числі 79 113,96 грн. основного боргу, 1 620,14 грн. 3 % річних, 8 800,23 грн. інфляційних втрат.
Розглянувши подану позивачем заяву про виправлення арифметичних помилок в розрахунку ціни позову, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
30.03.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів сплати основного боргу. У поданому клопотанні позивач зазначив, що після відкриття провадження у справі, відповідачем сплачено суму основного боргу у розмірі 79 113,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 322677 від 22.03.2023.
31.03.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначив, що ним у повному обсязі сплачено заборгованість перед позивачем та просив зменшити заявлену позивачем суму витрат на оплату правничої допомоги.
06.04.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу та стягнути з відповідача 1 620,14 грн. 3 % річних, 8 800,23 грн. інфляційних втрат.
11.04.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів понесення судових витрат.
14.04.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
02.05.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
01.02.2016 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (постачальник) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 20119.
З 01.01.2019 розподіл електричної енергії на об'єкт споживача здійснюється на підставі Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєднано Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" на умовах Договору про постачання електричної енергії № 20119 від 01.02.2016.
Згідно з п. 8.6 Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача, споживач сплачує оператору системи розподілу вартість необлікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 8.9 Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі виявлення однією із сторін порушень умов Договору іншою стороною та/або порушень ПРРЕЕ, ККОЕЕ, КСР, Кодексу системи передачі, Закону України «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акту свої зауваження.
07.06.2022 року уповноваженими представниками позивача в присутності представника споживача - інженера Мушти В. П. на об?єкті за адресою: вул. Рибальська, 13/1 в м. Києві зафіксовано порушення п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - порушена схема обліку електроенергії шляхом самовільної заміни трансформаторів струму із завищеним номіналом первинного струму та самовільної заміни лічильника електроенергії, внаслідок чого спожита електрична енергія недораховується. Дане порушення було зафіксовано в Акті про порушення № 000236 від 07.06.2022 (далі - Акт про порушення).
07.06.2022 року представник споживача, інженер Мушта В.П. була ознайомлена з Актом про порушення, про що свідчить її підпис на звороті Акту про порушення, який нею підписаний без зауважень.
Разом з тим, 07.06.2022 представниками позивача порушення було усунене шляхом заміни лічильника та встановлення 3 трансформаторів струму номіналом 150/5 А, що підтверджуються Актом № 027839, який був підписаний представником споживача без зауважень.
Записом у п. 11 Акту про порушення споживач був повідомлений про проведення засідання комісії з розгляду складеного Акту 19.07.2022 о 09:30 за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1а, каб. 119, про що свідчить підпис представника споживача в Акті про порушення.
Крім того. 07.07.2022 уповноваженому представнику за довіреністю, провідному інженеру виробничо-технічного відділу відповідача, Барсуку А.В. було вручено запрошення на комісію від 07.07.2022 № 3/01/3/17898.
19.07.2022 в присутності уповноваженого представника Барсука А.В. відбулося засідання комісії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", що супроводжувалось веденням Протоколу № 388, на якому прийнято рішення відкласти розгляд Акта про порушення на 02.08.2022 о 14:00.
02.08.2022 за участю того ж представника, відбулося засідання комісії по розгляду Акта про порушення, що супроводжувалось веденням Протоколу № 459. Відповідно до даного протоколу, комісією прийнято рішення здійснити нарахування споживачу за необліковану електричну енергію за період з 18.12.2021 по 07.06.2022 згідно з п. 8.4.10 ПРРЕЕ та за формулою № 4 ПРРЕЕ.
Так, обсяг необлікованої електричної енергії, донарахованої відповідачу, склав 41 104 кВт*г на суму 185 113,96 грн. з ПДВ, що підтверджується розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за Актом про порушення.
При поданні позовної заяви позивач зазначив, що відповідачем частково оплачено вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 106 000,00 грн., внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 79 113,96 грн.
Після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено позивачу 79 113,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 322677 від 22.03.2023.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 620,14 грн. 3 % річних та 8 800,23 грн. інфляційних втрат.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому з наступних підстав.
Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, в тому числі: про надання послуг з розподілу.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право, в тому числі, купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
У відповідності до ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, в тому числі: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно з п. 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
У відповідності до п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі (п. 2.1.5. ПРРЕЕ).
Згідно з п. 2.1.7. ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови (п. 2 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018).
Згідно з п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний втому числі: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про: порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача.
Відповідно до п. 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, мережами якого передається/розподіляється електрична енергія споживачу, порушень цього Кодексу або Правил роздрібного ринку, зокрема фактів безоблікового споживання електричної енергії, пошкодження чи зриву пломб, пломбувального матеріалу та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, або пошкодження відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження ЗКО, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення відповідно до Правил роздрібного ринку.
Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ визначено таке: у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Судом встановлено, що 07.06.2022 року уповноваженими представниками позивача в присутності представника споживача - інженера Мушти В. П. на об?єкті за адресою: вул. Рибальська, 13/1 в м. Києві зафіксовано порушення п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - порушена схема обліку електроенергії шляхом самовільної заміни трансформаторів струму із завищеним номіналом первинного струму та самовільної заміни лічильника електроенергії, внаслідок чого спожита електрична енергія недораховується. Дане порушення було зафіксовано в Акті про порушення № 000236 від 07.06.2022.
В п. 8.2.6. ПРРЕЕ визначено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Згідно з п. 8.4.8. ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), зокрема, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Судом вище встановлено, що 02.08.2022 за участю уповноваженого представника позивача, відбулося засідання комісії по розгляду Акта про порушення, що супроводжувалось веденням Протоколу № 459. Відповідно до даного протоколу, комісією прийнято рішення здійснити нарахування споживачу за необліковану електричну енергію за період з 18.12.2021 по 07.06.2022 згідно з п. 8.4.10 ПРРЕЕ та за формулою № 4 ПРРЕЕ.
Так, обсяг необлікованої електричної енергії, донарахованої відповідачу, склав 41 104 кВт*г на суму 185 113,96 грн. з ПДВ, що підтверджується розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за Актом про порушення.
При поданні позовної заяви позивач зазначив, що відповідачем частково оплачено вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 106 000,00 грн., внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 79 113,96 грн.
Після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено позивачу 79 113,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 322677 від 22.03.2023.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.
На момент розгляду цієї справи між позивачем та відповідачем відсутній предмет спору в частині стягнення основної суми заборгованості, а відтак в цій частині провадження у справі має бути закрите.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 620,14 грн. 3 % річних та 8 800,23 грн. інфляційних втрат.
Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 1 620,14 грн. 3 % річних та 8 800,23 грн. інфляційних втрат за розрахунком позивача.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 620,14 грн. 3 % річних та 8 800,23 грн. інфляційних втрат.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Отже, закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, у зв'язку з чим і результат вирішення спору відсутній.
З огляду на викладене, лише висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково свідчить про вирішення спору по суті розглянутих вимог. Натомість, у тому випадку, коли в резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв'язку з відсутністю предмету спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується.
У ст. 129 Господарського процесуального кодексу України йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення спору по суті. Водночас, така норма не застосовується, якщо Закон України «Про судовий збір» у такому випадку передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 903/181/19 та постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2022 у справі № 910/6848/21.
Отже, Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" підлягає відшкодуванню 312,37 грн. судового збору за подання позовної заяви у зв'язку із задоволенням позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.
Сплачені Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" 2 371,63 грн. судового збору за подання позовної заяви підлягають поверненню з Державного бюджету України на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Щодо заяви позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн., суд зазначає таке.
Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У якості доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу, позивачем надано до суду свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3942 від 26.11.2009, довіреність № 66/2022 від 23.04.2022, Договір про надання правової допомоги № 308-20 від 15.04.2020, Додаткову угоду № 2 від 30.12.2020, Додаткову угоду №3 від 28.04.2021, Додаткову угоду № 4 від 24.12.2021, Додаткову угоду № 6 від 19.12.2022, Акт № 86 від 10.04.2023 на суму 10 000,00 грн.
Судом враховано, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, не є неминучими.
Необхідність дотримання співмірності, обґрунтованості та розумного розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону підтримано позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 01.08.19. у справі № 915/237/18.
За переконанням суду, з урахування наданих відповідачем заперечень, з відповідача підлягає до стягнення 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" про стягнення 89 534,33 грн. - задовольнити частково.
2.Закрити провадження у справі № 910/3898/23 в частині стягнення 79 113,96 грн. основного боргу.
3.Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, місто Київ, провулок Івана Мар'яненка, будинок 7, ідентифікаційний код 35692211) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20, ідентифікаційний код 41946011) 1 620 (одну тисячу шістсот двадцять) грн. 14 коп. 3 % річних, 8 800 (вісім тисяч вісімсот) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 312 (триста дванадцять) грн. 37 коп. витрат по сплаті судового збору, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.06.2023.
Суддя С. В. Стасюк