Справа № 348/660/23
Провадження № 1-кп/348/220/23
23 червня 2023 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023091200000007 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області, з середньою спеціальною освітою, пенсіонерки, заміжньої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
інші учасники: прокурор ОСОБА_4 ,
потерпіла: ОСОБА_5 ,
встановив:
13.12.2022 у темну пору доби приблизно у проміжок часу з 16.30 до 17.00 години ОСОБА_3 , зайшла до продуктового магазину на АДРЕСА_1 . В цей період у зв'язку з періодичними обстрілами критичної інфраструктури України були введені графіки вимкнення електроенергії. Зазначені графіки напередодні були доведені до відома населення. У магазині не було генератора, освітлення було тьмяним. На рефрежираторі поблизу торгового прилавку ОСОБА_3 помітила мобільний телефон марки Samsung Galaxy A31 SM-A315F/DS з сім-картою оператора мобільного звязку ПАТ "Київстар", який належить ОСОБА_5 . Скориставшись наведеною обстановкою, обвинувачена умисно таємно в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, який був продовжений Указом Президента України від 07.11.2022 757/2022 на 90 діб з корисливого мотиву забрала телефон заховала у кишеню і вийшла з приміщення магазину. Внаслідок суспільно небезпечних дій обвинуваченої потерпілій ОСОБА_5 було завдано майнову шкоду у розмірі 5692,00 гривень.
Такими діями, ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинувачена визнала свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. У судовому засіданні дала такі показання. Зазначила, що у день вчинення злочину вимикали світло, чи був у той час сигнал "повітряна тривога" обвинувачена не знає, оскільки у них відсутня система оповіщення. Коли стемніло вона зайшла у магазин, де працює потерпіла і скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає викрала мобільний телефон, який стояв поблизу прилавка. Потерпіла та інші відвідувачі крадіжку не помітили. Обвинувачена забрала телефон і зберігала вдома. Потім із соціальних мереж довідалася, що потерпіла шукає свій телефон, однак, повертати його спочатку боялася. Обвинувачена використовувала мобільний телефон для особистих потреб, при цьому користувалася сім-картою НОМЕР_1 . Коли вона дізналася, що потерпіла звернулася в поліцію щодо крадіжки, то повернула потерпілій мобільний телефон і 200,00 гривень за стартовий пакет, який обвинувачена викинула після крадіжки. Перед потерпілою вибачилася, зазначила, що більше такого не вчинить. Обвинувачена щиро розкаялася у вчиненому, свою провину усвідомила і пояснила, що вчинила злочин через скрутне майнове становище. Зараз розуміє, що це було помилкою і більше такого вона так не вчинить.
Потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що 13.12.2022 приблизно о 17.00 годині вона перебувала на робочому місці. У магазині було кілька відвідувачів і вона їх обслуговувала. Це була темна пора доби, вимкнули світо. Генератора у магазині не було, вони освітлювали приміщення допоміжними засобами, але освітлення було тьмяним, не достатнім. Обвинувачена зайшла до магазину, однак, нічого не купила і вийшла. Як потім виявилося вона викрала телефон, який потерпіла залишила на рефрежираторі. Спочатку потерпіла подумала, що телефон загубився. Після того, як потерпіла звернулася в поліцію обвинувачена телефон потерпілій повернула і додатково заплатила 200,00 гривень. На даний час обвинувачена з потерпілою не спілкується, але й раніше вони особисто одна одну не знали і не спілкувалися.
Заявлені у кримінальному провадженні свідки ОСОБА_6 (яка є донькою обвинуваченої) та ОСОБА_7 (чоловік обвинуваченої) від дачі показань на підставі ст.63 Конституції України відмовилися.
Відповідно до протоколу від 02.01.2023 потерпіла подала заяву про вчинення злочину, а саме щодо викрадення належного їй мобільного телефону, до заяви долучила копію товарного чека від 19.11.2020 №РТ-4825, коію упаковки та гарантійного листка, на яких містилися ідентифікаційні ознаки мобільного телефона. Відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені у ЄРДР 03.01.2023 з правовою кваліфікацією - ч.4 ст.185 КК України.
03.01.2023 у ході досудового розслідування був проведений огляд предмета злочину - мобільного телеофна марки Samsung Galaxy A31 SM-A315F/DS та чохла до нього.
Згідно з висновком експерта від 10.01.2023 №СЕ-19/109-23/174-ТВ ринкова вартість предмета злочину станом на день вчинення злочину становила 5592,00 гривні. Відповідно до довідки вартість стартового пакета оператора мобільного зв'язку ПАТ "Київстар" у грудні 2022 року становила 100,00 гривень.
У ході досудового розслідування слідчий отримав тимчасовий доступ до інформації щодо режиму використання мобільного телефону, який був предметом злочину та встановив, що цей мобільний телефон перебував у використанні у період з 14.12.2022 до 28.12.2022, кількість сеансів 224. При використанні було застосовано сім-карту НОМЕР_1 .
14.01.2023 обвинувачена видала працівникам поліції захисне скло до мобільного телефона, карту пам'яті, а також частину сім-карти, яка була в мобільному телефоні на момент його крадіжки, що підтверджується заявою від 14.01.2023.
20.01.2023 у приміщенні службового кабінету Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області був проведений слідчий експеримент за участю обвинуваченої у ході якого вона надала пояснення та показала у який спосіб викрала мобільний телефон.
Досліджені у ході судового проваждення докази є належними, допустимими та достовіними і у своїй сукупності достатніми для доведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину поза розумним сумнівом.
Крім цього, в судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченої: копія паспорта громадянина України та картки платника податків; вимога про відсутність судимостей; довідки про неперебування на обліку у лікаря-психіатра та про неперебування на обліку у лікаря-нарколога; характеристика з місця проживання обвинуваченої, згідно з якою вона характеризується позитивно; довідка про склад сім"ї обвинуваченої, в склад якої входить чоловік ОСОБА_7 .
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, потерпілу, дослідивши докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину, доведена повністю і її дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.
У судових дебатах прокурор зазначив, що обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття та добровільне усунення завданої шкоди, а тому з урахуванням особи обвинуваченої слід призначити їй покарання на підставі ст.69 КК України, а саме у виді штрафу.
З цього приводу суд зазначає таке. Обвинувачена вчинила умисний тяжкий злочин проти власності. За вчинення даного злочину КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі. Інших альтернативних видів покарання закон не передбачає, оскільки ч.4 ст.185 КК України передбачено кваліфікований склад злочину. Стаття 69 КК України надає право суду перейти до більш м'якого виду покарання ніж той, що передбачений у санкції статті за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного. Пуктом 8 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" визначено, що при цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.
При вирішенні питання щодо застосування при призначенні покарання ст.69 КК України суд враховує таке. Обвинувачена упродовж свого життя злочинів не вчиняла, історія вчинення нею кримінальних правопорушень відсутня. На даний час вона є пенсіонером. Майновий стан обвинуваченої задовільний. За місцем проживання обвинувачену характеризують позитивно. У ході судового розгляду достовірно встановлено, що обвинувачена щиро розкаялася і усвідомила суспільну небезпечність вчиненого нею діяння. Крім цього, обвинувачена повернула потерпілій викрадене та відшкодувала вартість зіпсованої сім-карти. З урахуванням наведених обставин, суд доходить висновку, що при призначенні покарання обвинуваченій є підстави для застосування ст.69 КК України, а саме призначення їй покарання за вчинення злочину нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Наведені обставини не свідчать про наявність підстав для того, щоб суд перейшов до більш м'якового виду покарання не зазначеного у санкції статті за цей злочин, враховуючи наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, її вік, сімейний стан, її стан здоров'я, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, добровільне усунення заподіяної шкоди, обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Згідно з досудовою доповіддю ймовірність вчинення обвинуваченою злочину повторно середня, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб середній, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без позбавлення волі або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства. Така позиція орагну пробації є обгрунтованою, підстав для її відхилення у ході судового провадження не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.
Норми КК України наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винною у вчиненні інкримінованого їй злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання за його вчинення з застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. На підставі ст.75 КК України обвинувачену слід звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, поклавши на неї основні обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі ст.124 КПК України з обвинуваченої на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта, що становлять 755,12 гривень.
Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, речові докази, а саме: мобільний телефон марки Samsung Galaxy A31 SM-A315F/DS, карту пам'яті типу micro-CD "Verico" та частину сім-карти оператора мобільного звязку ПАТ "Київстар", які відповідно до постанов від 03.01.2023 та від 14.01.2023 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні слід повернути законному володільцю.
Керуючись ст.370,374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за вчинення злочину на підставі ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, поклавши на неї такі обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 12 копійок на користь держави.
Речові докази: мобільний телефон марки Samsung Galaxy A31 SM-A315F/DS, карту пам'яті типу micro-CD "Verico" та частину сім-карти оператора мобільного звязку ПАТ "Київстар" - повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1