Справа №348/868/23
12 червня 2023 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Кушнірчук М.Д.,
з участю: позивача - ОСОБА_1 ,
його представника, адвоката - Капака В.М.,
представника третьої особи
служби у справах дітей
Надвірнянської міської ради - Попової Н.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Надвірнянської міської ради про позбавлення батьківських (материнських) прав, -
07.04.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Надвірнянської міської ради про позбавлення батьківських (материнських) прав та стягнення аліментів.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Надвірнянської міської ради про позбавлення батьківських (материнських) прав та стягнення аліментів в частині позовної вимоги про стягнення аліментів залишено без розгляду.
Позивач та його представник, адвокат Капак В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в позовній заяві та просили їх задоволити в повному обсязі.
Просили суд ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських (материнських) прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Івано-Франківськ.
Не заперечували щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, про дату, час та місце його проведення повідомлялася заздалегідь та належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Крім того, про час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлена належним чином, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки відповідач не повідомила, заяви про слухання справи у її відсутність на адресу суду не надходило.
Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280-281 ЦПК України.
Представник третьої особи: служби у справах дітей Надвірнянської міської ради в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову. Суду пояснила, що, діючи в інтересах дитини, враховуючи рекомендації членів комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Надвірнянської міської ради, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника та третьої особи, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.80,81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про можливість задоволення позову ОСОБА_1 з наступних підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту ст.81 ЦПК України випливає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що з 13.01.2017 року по 10.10.2020 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 проживали в цивільному шлюбі.
Від спільного проживання у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.4).
Оскільки сімейне життя між ними не склалось, сторони припинили спільне проживання.
З"ясовано також, що малолітня дитина із 01.01.2021 року постійно проживає з батьком, позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Як вбачається з копії довідки Надвірнянського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) "Пролісок" Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області від 05.04.2023 року № 33 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує Надвірнянський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Пролісок" з 01.09.2021 року і по сьогоднішній день (за час відвідування закладу дошкільної освіти мама жодного разу не з"являлася, на контакт з педагогами не виходила) (а.с.10).
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.08.2022 року по справі № 348/2771/21 визначено місце проживання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем його проживання (а.с.6-8).
Таким чином, з січня 2021 року позивач самостійно виховує та забезпечує дочку та здійснює повне її утримання.
З довідки від 13.02.2023 року № П/4/01-28, виданої службою у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, вбачається, що мати дитини - ОСОБА_2 з квітня 2022 року перебуває за кордоном. ОСОБА_1 на даний час самостійно виховує малолітню дочку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, суд вважає, що відповідач свідомо не бажає брати участь у вихованні дочки, виявляти турботу щодо неї. Будь-яких перешкод чи заборони щодо побачень з дитиною відповідачу ніхто не чинить.
Із акту обстеження умов проживання № 481 від 05.04.2023 року, який долучений до матеріалів справи, вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає разом з донькою ОСОБА_3 , займається її вихованням. Мати ОСОБА_2 участі у вихованні доньки не приймає. Даний акт долучений до матеріалів справи.
Як ствердили в судовому засіданні позивач та його представник, відповідач ОСОБА_2 зовсім усунулася від батьківського обов'язку виховання та піклування неповнолітньої дочки, не проявляє будь-якої батьківської турботи про неї. Виїхала з квітня 2022 року за кордон. З січня 2021 року взагалі перестала цікавитися життям та долею дитини, будь-яких стосунків з дочкою не підтримує, при цьому ніколи її не відвідує і не надає матеріальної допомоги.
Таким чином з"ясовано, що з січня 2021 року відповідач злісно ухиляється від виконання свого батьківського (материнського) обов'язку по вихованню неповнолітньої дочки і робить це свідомо, оскільки ухилення від виконання даного юридичного обов'язку завжди акт свідомої поведінки, так як особа має реальну можливість виконувати його, але не вчиняє відповідних дій.
Також доведено, що фактично відповідач навіть не спілкується з дочкою, не проявляє про неї щонайменшої батьківської турботи, не надає будь-яких коштів на її утримання, не дбає про її фізичний і духовний розвиток.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину та піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.
Дані обов'язки відповідач не виконувала протягом значного часу і без поважних причин.
У відповідності до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
У відповідності із ст.164 СК України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За умовами ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН згідно резолюції 1386 (XIV) від 20 листопада 1959 року встановлено, що дитина потребує любові і розуміння та повинна зростати в умовах турботи, знаходитись під піклуванням і відповідальністю своїх батьків.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків (Постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, провадження № 61-12023св18, Постанова Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц, провадження № 61-4022 св 19).
Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, задоволення відповідного позову можливе при доведеності обставин, з наявністю яких закон пов'язує можливість вжиття такого заходу, та встановлення небажання батька (матері) піклуватись про дітей і виконувати свої обов'язки, змінити свою поведінку у разі, коли дії спрямовані на виконання батьківських обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів, зокрема щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).
З висновку комісії з питань захисту прав дитини Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 04.05.2023 року № 81, вбачається за доцільне позбавити батьківських (материнських) прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний висновок долучений до матеріалів справи.
Позивачем було надано суду достатньо доказів та пояснень того, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і подання зазначеного позову є насамперед способом захисту прав та інтересів дитини.
Враховуючи викладене, додані докази до матеріалів справи та висновок комісії з питань захисту прав дитини Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, суд вважає, що відповідач свідомо ухилялася та ухиляється від виконання батьківського обов'язку відносно своєї неповнолітньої дочки. Вона не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя. Відповідач не спілкується з дитиною, не бере участі у забезпеченні необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не дбає про її нормальне самоусвідомлення.
При ухваленні рішення судом взято до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», де встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (пункт 48).
Таким чином, беручи до уваги наведене, а також ту обставину, що відповідач свою поведінку не змінила, суд вважає, що вимоги позивача щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої дитини підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
На підставі ст.ст.19,150,155,164,165 СК України, керуючись ст.258, ч.6 ст.259, ст.263, ст.265, ч.1 ст.268, ст.273, ст.ст. 280-282, ст.289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Надвірнянської міської ради про позбавлення батьківських (материнських) прав - задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану: АДРЕСА_2 , жительку АДРЕСА_3 , батьківських (материнських) прав відносно неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Івано-Франківськ, актовий запис про народження № 23 від 04.01.2018 року, складений Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Грещук Р.П.
Повний текст рішення
виготовлено 22.06.2023 року.