20 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16199/22 пров. № А/857/5286/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судових засідань Улицької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі за позовом Приватного підприємства «Соломія-Сервіс» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
суддя у І інстанції Братичак У.В.,
час ухвалення судового рішення 11 год 57 хв,
місце ухвалення судового рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 16 березня 2023 року,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року №380/16199/22 позов Приватного підприємства «Соломія-Сервіс» до Львівської митниці було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000072/2 від 09 вересня 2022 року. Визнано протиправним та скасовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209230/2022/000002.
21 лютого 2023 року представник позивача подав до суду першої інстанції клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн та на послуги перекладача у розмірі 5320,00 грн.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі клопотання представника позивача задоволено частково та стягнуто на користь Приватного підприємства «Соломія-Сервіс» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
У апеляційній скарзі Львівська митниця просила скасувати зазначене додаткове рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та відмовити у їх задоволенні. У обґрунтування своїх вимог посилається на те, що стягнута судом сума є завищеною для цієї категорії справ, а заявлена вартість послуг адвоката з розрахунку 2000 грн за годину не є співмірною із виконаною роботою. Вважає, що надання консультацій та аналіз документів у справі є складовою частиною послуги «підготовка позовної заяви». Окрім того, із заявлених 5 судових засідань по суті відбувалися лише два судові засідання. Тому просить відмовити у задоволенні заяви повністю у зв'язку із завищенням вимог та їх невідповідністю критеріям співмірності.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Відповідно до приписів частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 цього Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень частини 5 статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За правилами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Разом із тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При цьому апеляційний суд на підставі приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звернув увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловлену у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 821/440/17, відповідно до якої на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції позивачем подано такі докази:
- договір про надання правової допомоги №01/06/22 від 01 червня 2022 року;
- акт наданих послуг №1 від 14 березня 2023 року;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1167947;
- свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю №1602 від 09 грудня 2009 року;
- рахунок 01 від 14 лютого 2023 року на суму 20000,00 грн.
Відповідно до умов договору про надання правової допомоги №01/06/22 від 01 червня 2022 року, укладеного між позивачем (надалі - Замовник) та адвокатом Павлюк Ольгою Василівною (надалі - Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець приймає замовлення щодо надання Замовнику таких послуг правового характеру: консультування з питань правового регулювання господарських операцій Замовника, в тому числі в частині податкових, господарських ризиків, цивільних, митних спорів, кримінальних проваджень; супровід діяльності Замовника у відносинах з контролюючими та правоохоронними органами; захист інтересів Замовника в спорах (в тому числі досудових та судових) з контрагентами, що виникають в процесі здійснення ним господарської діяльності; представництво інтересів Замовника, як сторони (позивача, відповідача, цивільного позивача, цивільного відповідача, потерпілого) у цивільному, кримінальному, господарському, адміністративному провадженнях; підготовка та подання будь-яких документів правового характеру, в тому числі але не виключно, заяв, скарг, листів, звернень, з правом підпису будь-яких документів правового характеру що відносяться до предмету даного договору; вирішення будь-яких інших правових питань, що виникають в процесі здійснення Замовником своєї діяльності, в тому числі, але не виключно і шляхом підготовки правових висновків, запровадження превентивних заходів захисту тощо (п.1.1 Договору).
Сторони узгодили, що вартість надаваних Виконавцем послуг за цим договором визначається в Актах наданих послуг, узгоджених обома сторонами. Підставою для оплати є виставлений рахунок та підписаний Акт наданих послуг. Оплата здійснюється в готівковому або безготівковому вигляді протягом 20-ти робочих днів з дня підписання сторонами Акту наданих послуг. Підтвердженням надання послуг належним чином у відповідності до умов даного Договору є підписаний між сторонами Акт наданих послуг (п.п. 4.1-4.4 Договору).
Як слідує з акту наданих послуг №1 від 14 березня 2023, адвокатом надано клієнту такі послуги:
- надання консультації та аналіз документів Замовника щодо митної справи, а саме щодо оскарження в окружний адміністративний суд рішення Львівської митниці Держмитслужби №UA209000/2022/00000/2 від 09 вересня 2022 року, яким здійснено коригування митної вартості товарів, які поставлялися Приватному підприємству «Соломія-Сервіс», та Карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2022/000002 - 2 години.
- підготовка документів для звернення до суду - проекту позову з додатками - 3 години;
- підготовка відповіді на відзив - 2 години;
- участь у 5 судових засіданнях - 3 години.
Сторони узгодили, що розрахунок вартості наданих послуг буде здійснюватися виходячи з вартості однієї години роботи Виконавця, яка становить 2000,00 грн. Сторони підтверджують виконання зобов'язань визначених в даному акті в повному обсязі. Загальна вартість наданих послуг становить 20000,00 грн. (п.п. 1.1 - 1.4 Акту).
Задовольняючи частково заяву позивача, суд першої інстанції виходив із того, що надання консультації та аналіз документів Замовника щодо митної справи, а саме щодо оскарження в окружний адміністративний суд рішення Львівської митниці Держмитслужби №UA209000/2022/00000/2 від 09 вересня 2022 року, яким здійснено коригування митної вартості товарів, які поставлялися Приватному підприємству «Соломія-Сервіс», та Карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2022/000002 (2 год), фактично охоплюється такими діями, як підготовка документів для звернення до суду.
Окрім того, судом першої інстанції враховано, що відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що зазначені докази про підстави надання адвокатом правничої допомоги позивачу у адміністративній справі № 380/16199/22 у сукупності із фактичними обставинами, встановленими у ході апеляційного розгляду, дають належні правові підстави для висновку про правомірність часткового задоволення судом першої інстанції заяви позивача про стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції, оскільки такі є співмірними із складністю справи, витраченим адвокатом часом, значенням спору для сторони.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи вказане процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив за наслідками вирішення клопотання представника позивача судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 243, 252, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 380/16199/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк
Постанова у повному обсязі складена 22 червня 2023 року.