22 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/411/23 пров. № А/857/5465/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року (ухвалене головуючим-суддею Луцовичем М.М. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Ужгороді) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган, відповідач), в якому просила визнати протиправними дії ГУ ПФУ по припиненню з 01.05.2022 нарахування та виплати їй щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, Уряд) №713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” (далі - Постанова №713) під час виконання судового рішення по справі №260/7906/21 від 28.02.2022 та зобов'язати відповідача відновити з 01.05.2022 нарахування та виплату їй спіроної щомісячної доплати.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 позовні вимоги були задоволені повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, пенсійний орган подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачці не виплачувалась доплата до пенсії на підставі Постанови №713, оскільки їй було проведено перерахунок пенсії на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 по справі №260/7906/21. При проведеному перерахунку розмір підвищення склав більше 2000 грн. Відтак вважає, що пенсія позивачці обрахована та виплачується відповідно до вимог законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ.
З 01.07.2021 до пенсії позивачки було встановлено доплату у розмірі 2000,00 грн, передбачену Постановою №713. Дана обставина відповідачем не заперечується.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 по справі №260/7906/21 було зобов'язано ГУ ПФУ провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачці на підставі довідки №33/27-433 від 03.06.2021, що враховується для перерахунку пенсії станом на 19.11.2019, виданої Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області” відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262), постанови КМУ №988 від 11.11.2015 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі - Постанова №988) за прирівняною посадою поліцейського для здійснення обчислення і перерахунку основного розміру пенсії з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), з урахуванням раніше виплачених сум.
Вищевказане рішення набрало законної сили 30.03.2022.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/7906/21 було припинено виплату доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.
11.01.2023 позивачка звернулася до ГУ ПФУ із заявою, в якій просила відновити з 01.05.2022 нарахування та виплату спірної щомісячної доплати.
Листом №253-136/С-02/8-0700/23 від 20.01.2023 пенсійний орган повідомив, що пенсія позивачці переглядалась, зокрема, було здійснено перерахунок пенсії на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 по справі №260/7906/21, під час якого основний розмір її пенсії збільшився більше ніж на 2000,00 грн, у зв'язку з чим, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, після виконання рішення суду не виплачується.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перерахунок пенсії позивачки, проведений відповідачем з 01.05.2022 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 по справі №260/2989/21 з метою усунення порушеного її права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у неї виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивачка має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття цієї Постанови поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Ключовим у цій справі є питання наявності правових підстав для виплати позивачці щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України з числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон №2262.
Відповідно до ст.63 Закону №2262, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених КМУ. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Урядом було прийнято Постанову №713.
Пунктом 1 Постанови №713 передбачено, що з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262 (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21, 36 цього Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21, 36 Закону №2262.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21, 36 Закону №2262 (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Судом встановлено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 по справі №260/7906/22 позивачці було проведено перерахунок пенсії з урахуванням нової довідки №33/27-433 від 03.06.2021, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області”.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70%. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців складають близько 2000 - 2700 грн.
Отже, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262 до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 10.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім п.1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21, 36 Закону №2262 має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом на підставі нормативно-правового акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для прийняття Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки перерахунок пенсії позивачці, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного її права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у неї виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а тому позивачка має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713, яка повинна виплачуватися для досягнення мети прийняття цієї Постанови, поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.03.2023 по справі №600/870/22-а, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі “Проніна проти України” (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року по справі №260/411/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
І. М. Обрізко