22 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/10/23 пров. № А/857/3129/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Іщук Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року (ухвалене головуючою-суддею Микитин Н.М. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган, відповідач), в якому просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які входять до складу грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату його пенсії за вислугу років з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що входять до складу грошового забезпечення та викладені у довідці фінансово-економічного управління Служби безпеки України (далі - СБУ) №21/3/2-9/878-275 від 13.10.2022, виходячи з розміру 56% грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 позовні вимоги були задоволені повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, пенсійний орган подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018, згідно з наданої СБУ довідки, складеної на підставі норм, якими передбачено механізм виникнення права на перерахунок пенсії та здійснення такого перерахунку відповідним особам. Вказує на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням інших видів грошового забезпечення. Також звертає увагу на відсутність права самостійно визначати розміри грошового забезпечення позивача.
Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262).
Згідно розрахунку пенсії за вислугу років за пенсійною справою СБУ 7073, пенсія позивача нараховувалась в основному розмірі 56% грошового забезпечення, яке включало такі складові:
- посадовий оклад 9455,74 грн;
- оклад за військове звання 1480,00 грн;
- процентна надбавка за вислугу років (45%), 4921,08 грн;
- надбавка за бойові дії в інших країнах 363,00 грн;
- надбавка за “учасник бойових дій” - 40,00 грн.
У відповідь на звернення позивача, Фінансово-економічним управлінням СБУ, згідно супровідного листа №21/3/2-Д-148/108 від 16.10.2022, підготовлено та направлено позивачу, а також до ГУПФУ в м. Києві довідку № 21/3/2-9/878-275 від 13.10.2022 про розмір грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 , встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) заступника начальника управління начальника 2 служби УВК ДКР СБУ станом на 05.03.2019, згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №704), у якій визначено наступні види грошового забезпечення, а саме :
- посадовий оклад - 9455,74 грн;
- оклад за військовим званням - 1480,00 грн;
- надбавка за вислугу років (45%) - 4921,08 грн;
- надбавка за особливості проходження служби (52%) - 8245,55 грн;
- надбавка за умови режимних обмежень (15%) - 1418,36 грн;
- преміювання (10%) - 945,57 грн.
Крім того, у вказаній довідці зазначено, що її складено на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.
01.11.2022 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ про здійснення йому перерахунку та виплати пенсії за вислугу років, з урахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.04.2019, враховуючи основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії, тощо), які входять до складу його грошового забезпечення на підставі вищевказаної довідки.
У відповідь на заяву позивача, ГУ ПФУ направило лист №26830-25372/Д-02/8-2600/22 від 05.12.2022, у якому роз'яснено, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 (далі - Постанова №103), інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося, у зв'язку з чим у пенсійного органу відсутні законні підстави та повноваження для здійснення оспорюваного перерахунку.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для відмови здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії за всіма видами та розмірами складових грошового забезпечення відповідно до довідки, виданої 13.10.2022 Фінансово-економічним управлінням СБУ №21/3/2-9/878-275 про розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою станом на 05.03.2019.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Стаття 46 Конституції України гарантує кожному громадянину право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон №2262, статтею 9 якого визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ч.2 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011), до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною третьою статті 9 Закону №2011 передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ч.3 ст.43 Закону №2262, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону №2262, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом по дасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч.2, 4 ст.63 Закону №2262).
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, які виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10% посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262 передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч.3 ст.51 Закону №2262, перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262 затверджено постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 (у редакції Постанови №103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальні управління Пенсійного фонду України, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Зокрема, згідно з п.3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
При цьому, варто звернути увагу, що визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 рішенням суду не зумовлює необхідності повторного повідомлення Пенсійного фонду України про виникнення підстав для перерахунку пенсії, як і повторного подання відповідних списків уповноваженим органам.
Адже підстава перерахунку пенсії - постанова №704 з ухваленням даного рішення суду, не змінилася. Відповідно списки осіб, пенсії яких потребують перерахунку, також не змінилися.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.08.2019 по зразкові справі №160/3586/19 (провадження №Пз/9901/12/19), в якій зазначив : “Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність постанови Кабінету Міністрів України про встановлення умов та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992”. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності з 01.03.2018 і є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”.
Отже, з 05.03.2019 (дня набрання законної сили рішенням по справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262 та ст.9 Закону №2011.
Вказані висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, що наведені у постанові від 24.06.2020 по зразковій справі №160/8324/19.
З матеріалів справи видно, що фінансово-економічним управлінням СБУ було підготовлено та направлено позивачу, а також до ГУ ПФУ довідку №21/3/2-9/878-275 від 13.10.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Проте, пенсійний орган відмовив позивачу в перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, посилаючись на неприйняття Урядом нового порядку про умови та порядок проведення перерахунку пенсій.
Висновок про безпідставність такого посилання відповідача висловлено Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 (п.24 постанови) по зразкові справі №160/3586/19 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 по зразковій справі №160/8324/19.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що у зв'язку з видачею фінансово-економічним управлінням СБУ вищевказаної довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019, у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Отже, відповідачем допущено протиправні дії та бездіяльність, які полягають у відмові перерахувати та виплачувати пенсію відповідно до довідки №21/3/2-9/878-275 від 13.10.2022, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою №704 та відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262, ст.9 Закону №2011 та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №160/8324/19.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості даного позову.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі “Проніна проти України” (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року по справі №300/10/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
Л. П. Іщук